Рішення

від 25.10.2007 по справі 24/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.10.07                                                                                          

Справа№ 24/164

За позовом: Товариства

з обмеженою відповідальністю  „Хліб

Прикарпаття”, м. Борислав

До відповідача: Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1, м Борислав

Про стягнення 4 181,67грн.

Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                       Секретар

Савченко Ю.А.                                             

Представники:

Від позивача -Яцинич Я.Я. - представник

Від відповідача -ОСОБА_1-

підприємець, ОСОБА_2. - представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення  41 455,45грн. заборгованості за поставлений

товар з урахуванням  індексу інфляції та

3% річних, в т.ч. 4000,27 грн. основного боргу, а також судових витрат, в т.ч.

360грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  з 1 по 30 листопада 2006р. позивач поставив

відповідачеві хлібобулочні вироби на суму 4000,27грн. , які відповідач

зобов”язувався оплачувати на умовах 3-х денного кредитування. Відповідач своїх

зобов”язань не виконав, товар не оплатив. На підставі ст. 625 ЦК України

позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням  встановленого індексу інфляції та 3% річних в

сумі 41 455,18 грн.

У відзиві від 17.09.2007р.

відповідач просить припинити провадження у справі у  зв”язку з відсутністю предмета спору.

Для проведення звірки

взаєморозрахунків в судовому засіданні 18.09.2007р.було оголошено перерву до

27.09.2007р.

27.09.2007р. позивач не забезпечив

явку свого представника в судове засідання, у зв”язку з чим розгляд справи був

відкладений на 25.10.2007р.

25.10.2007р. позивач подав

уточнення до позову, в яких просить стягнути з відповідача 4 181,67 грн. боргу

з урахуванням  встановленого індексу

інфляції та 3% річних, в т.ч. 3924,28 грн. основного боргу, а також судові

витрати , в т.ч.360 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач не заперечує проти суми

основного боргу.

Суду подані  акти звірки 

розрахунків за товар, поставлений за період з 13.10.2006р. по

30.11.2006р., які підписані двома сторонами.

 Розглянувши матеріали справи, суд встановив

наступне.

 Згідно із актом звірки розрахунків за період з

13.10.2006р. по 31.10.2006р., позивач поставив відповідачеві товар на загальну

суму 46 699,95 грн., який відповідач оплатив в сумі 19 372,12 грн., борг

становить 27 327,93грн.

За період з 01.11.2006р. по

30.11.2006р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну  суму 61 155,85грн., який відповідач оплатив в

сумі 55 177,05 грн., заборгованість відповідача за листопад 2006р. становить 5 978,80грн.,

загальна сума боргу з урахуванням боргу за жовтень 2006р. становить 33 306, 94

грн. (27 327,93 + 5 978,80), що підтверджено 

накладними на випуск хлібобулочних виробів за листопад 2006р. та актом

звірки за вказаний період, підписаним двома сторонами.

Квитанціями до прибуткового

касового ордера № 000404 від 05.12.2006р. та № 1208 від 22.03.2007р.

підтверджено сплату відповідачем позивачеві 

28 040,00грн. та 1342,66грн. за хлібобулочні вироби.

Станом на 30.04.2007р. сторони

провели звірку розрахунків, за результатами якої склали акт, згідно із

яким  заборгованість відповідача перед

позивачем становить 3924,28грн.

14.07.2007р. юридична консалтингова

фірма „Дока Плюс” від імені позивача 

надіслала на адресу відповідача вимогу про оплату позивачеві  боргу в сумі 3924,28 грн. за хлібобулочні

вироби, однак відповідач суми боргу не оплатив, суму боргу визнає.

Судом встановлено, що письмового

договору на поставку товару сторони не укладали. Поставка товару здійснювалась

на підставі усної домовленості.

 Дослідивши всі обставини справи, заслухавши

пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку,

що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України,

зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

В силу ст. 712 ЦК України, за

договором поставки продавець ( постачальник) зобов”язується передати покупцю у

встановлений строк товар, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити

за нього  певну грошову суму.

У позовній заяві позивач вказує, що

боржник зобов”язувався оплачувати товар на умовах 3-денного кредитування.

Однак, як встановлено судом, письмової угоди про поставку товару сторони не

укладали. На вимогу суду подати докази встановлення сторонами строку оплати на

умовах  3- денного кредитування, таких

доказів позивач суду не подав. В доданих до позовної заяви накладних на випуск

хлібобулочних виробів, строк оплати товару не встановлений. Відтак, суд дійшов

висновку, що строк оплати товару не був встановлений сторонами.

Отже,  в силу ст.530 ЦК України, якщо строк

виконання зобов”язання не встановлений, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у 7-денний

строк від дня пред”явлення вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що

така вимога була надіслана відповідачеві 14.07.2007р.Таким чином, відповідач

зобов”язаний був оплатити товар  у

7-денний термін з дня одержання вимоги.

Статтею 625 ЦК України встановлено,

що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу

кредитора  зобов”язаний сплати суму боргу

з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

3%річних від простроченої суми.

Як вбачається із розрахунку

3%річних та втрат від інфляції, 

позивачем нараховані 3% річних та втрати від інфляції за 180 днів на

день подання позову ( позов подано 20.08.2007р.).

Однак, суд вважає, що прострочення

виконання грошового зобов”язання має місце лише після спливу 7-денного терміну

з дня одержання вимоги про сплату боргу, тому нарахування  3%річних та втрат від інфляції за 180 днів є

неправомірним.

Відтак, до задоволення підлягає

сума  3940,38грн., в т.ч. 3924,28грн.

основного боргу, 3% річних в сумі 7.52 грн. та 

втрати від інфляції в сумі 8,58 грн. ( за період з 26.07.2007р.  по 20.08.2007р.).

На вимогу суду   подати докази укладення з адвокатом договору

на надання  послуг про стягнення з

відповідача суми боргу та докази понесення витрат по даній справі в сумі 360

грн. на послуги адвоката,  таких доказів

позивач суду не подав. Подану позивачем 

ксерокопію рахунку №100/13 від 08.08.2007р. на суму 360,00грн., виписану

приватним підприємцем адвокатом ОСОБА_3., 

не можна вважати    належним

доказом понесення позивачем витрат на послуги адвоката, оскільки  суду не подані докази оплати цього рахунка.

Тому вимогу про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 360

грн. належить залишити без розгляду.

Судові витрати покладаються на

відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

        На підставі викладеного та керуючись

ст.22, 33, 34, 43,44, 49, 77, п.5 ст.81, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

           Стягнути з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю 

„Хліб Прикарпаття”, ідент. код 34519888, адреса: 82300, м. Борислав

Львівської області, вул. Володимира Великого,31/1, поштова адреса: 29058, м.

Львів, пр. В.Чорновола,63, оф.407, 

-  3940,38грн. боргу, 39,40грн.

держмита та 11.21грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      2. В частині стягнення витрат  на послуги адвоката в сумі 360,00 грн. позов

залити без розгляду.

3.          В задоволенні решти позовних вимог

відмовити.

Суддя                                                   

                                         Хабіб

М.