Ухвала

від 22.03.2023 по справі 363/1528/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" березня 2023 р. Справа № 363/1528/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Маяк-2» питання про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2023 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просить видати судовий наказ за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги у розмірі 22193,29 гривні та судовий збір 536,80 гривень.

Згідно з пунктами 4, 5 частини другої статті 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Разом з тим, в матеріалах заяви відсутні докази того, що ОСОБА_1 власником квартири та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються Житлово-будівельним кооперативом «Маяк-2».

Відповідно до роз`яснень даних у пунктах 9 та 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня

2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.

Відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права, або документів, що підтверджують права вимоги, вказує на наявність спору про право.

У той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 отримувала та користувалася послугами Житлово-будівельного кооперативу «Маяк-2».

Довідка про наявність заборгованості за комунальні послуги мешканців (2 чол.), що проживають за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 2021 року по 2023 рік не є підставою для права вимоги саме з ОСОБА_1 .

Відтак із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 164 ЦПК України, а подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статі 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до суду заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 268,40 гривень, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявником долучено квитанцію від 20 березня 2023 року про сплату судового збору у розмірі 536,80 грн, проте, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про судовий збір» виявлено, що станом на

22 березня 2023 року судовий збір не зараховано до вищезазначеного фонду.

Також, як убачається із прохальної частини заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути судовий збір у розмірі 536,80 гривень з боржника, що свідчить про наявність спору, оскільки законом встановлено менший розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Частиною першою статті 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 163, 165, 166 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити Житлово-будівельному кооперативу «Маяк-2» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач