Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
провадження №33/824/408/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Києва
від 22 вересня 2022 року
в складі судді Сидорова Є. В.
у справі №761/1783/22 Шевченківського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
громадянки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
У С Т А Н О В И В:
08 листопада 2021 року головним державним інспектором оперативного відділу №1 Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Координаційно-моніторингової митниці Савченком С. М. складено протокол №0039/126000/21 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України відносно громадянки України ОСОБА_1 , яка станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (25.02.2020) працювала керівником ТОВ «СКАЙНОРД», щодо вчинення нею порушення митних правил, а саме подання митному органу, як підстави для переміщення через митний кордон України та для митного оформлення товару, документів, що містили недостовірні відомості.
В протоколі зазначено, що 12.02.2020 на митну територію України з В`єтнаму через пункт пропуску «Одеський морський торговельний порт» відділ митного оформлення №3 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби морським судном HANSA CLOPPENBURG у контейнері TCLU1964972 на адресу ТОВ «СКАЙНОРД» (ЄДРПОУ 43320240, 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Білоцерківська, буд. 5) надійшов товар: «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду Робуста, 1-го сорту», країна виробництва - В`єтнам, всього 1 товар, 335 пакувальних місць, загальною вагою брутто - 20334,5 кг, вартістю 35 981,7 доларів США.
Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були наступні документи: попередня митна декларація одержувача ТОВ «СКАЙНОРД» від 12.02.2020 №UA500030/2020/201738, а також товаросупровідні документи: контракт від 06.12.2019 №067018/2019, укладений між компанією «G. BIJDENDIJK BV» (Нідерланди) та ТОВ «СКАЙНОРД» в особі директора ОСОБА_1 ; інвойс від 25.12.2019 №3476-INV-513/2019, згідно якого вартість товарів складає 35 981,7 доларів США; коносамент (Bill of lading) від 29.12.2019 №ONEYGNVG5835400.
Згідно з вказаними товаросупровідними документами продавцем товару виступає компанія «G. BIJDENDIJK BV» (LAAN 57 8071 JH NUNSPEET THE NETHERLANDS/Нідерланди), відправником - компанія «PHUC SINH CORPORATION» (VO VAN KIET STREET, CAU ONG LANH WARD, DISTRICT 1, HO CHI MINH CITY, VIETNAM, 238-240, В`єтнам), а одержувачем - ТОВ «СКАЙНОРД».
Вказаний товар вантажним автомобілем з р.н.з. НОМЕР_1 доставлено у зону діяльності Одеської митниці Держмитслужби до пункту контролю «Одеса-Ліски» відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса» (Одеська обл., с. Усатове - 1, вул. Залізничників, 14).
14.02.2020 товар «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду Робуста, 1-го сорту» заявлений до митного оформлення декларантом ТОВ «БРОК-А» ОСОБА_2 (гр. 14, 54) за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA 500030/2020/201840.
Разом із вказаною митною декларацією до Одеської митниці Держмитслужби були надані наступні документи: документи, подані під час переміщення через митний кордон України; CMR від 10.02.2020 №007304; та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.
Після митного оформлення зазначений товар випущений у вільний обіг.
12.02.2021 Державною митною службою України за ініціативи Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби направлено запит до митних органів Нідерландів (вих. №20/20-02-01/11/180) з метою перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України партій товару «кава натуральна у зернах, несмажена (зелена)» на адресу ТОВ «СКАЙНОРД».
16.09.2021 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Нідерландів (лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 16.09.2021 №20/20-02-01/7.9/3176) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару «кава натуральна несмажена», одержувачем якого виступало ТОВ «СКАЙНОРД».
За інформацією митних органів Нідерландів компанія «G. BIJDENDIJK BV» не укладала жодних контрактів на поставку товарів, не виставляла інвойсів та не поставляла товари до компанії ТОВ «СКАЙНОРД».
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 878 802, 64 грн з конфіскацією предметів порушення митних правил в розмірі 878 802, 64 грн, а всього 1 757 605, 28 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалася на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції не врахував, що митне оформлення товару завершилося 14.02.2020, коли товар був випущений у вільний обіг. Однак майже через рік Держмитслужба надіслала запит до митних органів Нідерландів. Вказувала, що даний запит в матеріалах справи відсутній. Вважала, що митним органом не було ініційовано перевірки, то такий запит направлявся безпідставно.
Також вказувала, що саме по собі зайняття посади директора товариства, без умислу порушення митних правил не може утворювати склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України.
Додала, що відсутність прямого умислу підтверджується тим, що декларантом була не ОСОБА_1 , а митний брокер ТОВ «БРОК-А», тому вона не мала намірів та умислу декларувати недостовірну інформацію, а митниця не надала доказів, що саме ОСОБА_1 вчинила правопорушення чи взагалі знала про факт подання декларації.
Резюмувала, що лист від митних органів Нідерландів не містить офіційного перекладу та відомостей про перекладача, який залучався для його здійснення, а тому зміст вказаного листа не повинен був прийматися до уваги судом, з огляду на неможливість достовірного встановлення правильності перекладу, що вказує на недопустимість такого доказу.
За вказаних обставин просила скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 також подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, посилалася на те, що про розгляд справи не була повідомлена судом. З квітня 2022 року вона перебуває за кордоном та лише 12.11.2022 дізналася про наявність постанови, коли її рахунки заблокували, через виконавче провадження. 22.11.2022 її представник ознайомився з матеріалами справи, тому вважала, що строк пропущено з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2022 судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася 29.11.2022, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 294 КУпАП.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, в клопотанні про поновлення строку скаржник зазначила, що копію оскаржуваної постанови не отримувала, про розгляд справи не була повідомлена, оскільки не отримувала повісток, тому просила визнати причини пропуску строку поважними.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, постанову винесено за відсутності ОСОБА_1 та відсутні докази направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Також матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції. З матеріалами справи захисник ОСОБА_1 - Білик О. Б. ознайомилася 22.11.2022, що підтверджується розпискою (а. с. 108).
З огляду на викладене, суд вважає, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду є поважними.
Також суд враховує, що частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Ураховуючи викладене та виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Координаційно-моніторингова митниця подала відзив на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.
В обґрунтування відзиву, зазначила, що подання ТОВ «Скайнорд» в особі ОСОБА_1 , як на підставу для переміщення товарів через митний кордон України контракту від 06.12.2019 №067018/2019 та інвойсу від 25.12.2019 №3476-INV-513/2019, до яких компанія «G.BIJDENDIJK BV» ніякого відношення не має, доводить наявність прямого умислу в її діях.
У судовому засіданні 23.01.2023 захисник ОСОБА_1 - Білик О. Б. надала пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити з підстав наведених в ній. Також пояснила, що протоколом не доведено прямого умислу ОСОБА_1 у наданні документів, які містять недостовірні відомості, для переміщення товарів через митний кордон України. Крім того, акцентувала увагу апеляційного суду на тому, що адміністративне стягнення накладено судом після спливу шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення, що суперечить чинним нормам законодавства.
У судовому засіданні 06.03.2023 представник Координаційно-моніторингової митниці - Ясінська О. Я. надала пояснення та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Зважала на те, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Крім того, підтвердила обставини, що митну декларацію та товаросупровідні документи для переміщення товару через митний кордон України подавав митний брокер ОСОБА_2 , тобто останній був декларантом. Однак зазначила, що декларант заповнив митну декларацію на основі документів наданих йому ОСОБА_1 та вважала, що така обставина презюмується, оскільки ОСОБА_1 на той момент була директором ТОВ «СКАЙНОРД». Вважала необґрунтованим доводи представника скаржника Білик О. Б., що адміністративне стягнення накладено судом після спливу шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення. Зазначила, що скаржник помилково пов'язує строк накладення адміністративного стягнення з часом перебування справи в провадженні суду, тобто з часом розгляду справи судом. На її переконання строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних справ зупиняється на час знаходження таких справ у приміщенні суду. Пояснила, що оскільки справа після винесення постанови, якою матеріали справи було повернуто митниці для усунення недоліків, тривалий час знаходилася у канцелярії суду, то строк накладення стягнення зупинявся.
У судове засідання 06.03.2023 ОСОБА_1 та її захисник Білик О. Б. не з`явилися, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені своєчасно та належним чином.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
06.03.2023 ОСОБА_1 та її захисник Білик О. Б. звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи без їх участі.
За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі скаржника та її представнка у судовому засіданні.
Вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність прямого умислу ОСОБА_1 у поданні документів, які містять неправдиві відомості, до митного органу з метою переміщення товарів через митний кордон України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2020 на митну територію України з В`єтнаму через пункт пропуску «Одеський морський торговельний порт» відділ митного оформлення №3 митного поста «Одеса» Одеської митниці морським судном HANSA CLOPPENBURG у контейнері TCLU1964972 на адресу ТОВ «СКАЙНОРД» надійшов товар: «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду Робуста, 1-го сорту», країна виробництва В`єтнам, всього 1 товар, 335 пакувальних місць, загальною вагою брутто 20334,5 кг, вартістю 35 981,7 доларів США.
Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були наступні документи: попередня МД одержувача ТОВ «СКАЙНОРД» від 12.02.2020 №UA500030/2020/201738, а також товаросупровідні документи: контракт від 06.12.2019 № 067018/2019, укладений між компанією «G. BIJDENDIJK BV» (Нідерланди) та ТОВ «СКАЙНОРД»; інвойс від 25.12.2019 №3476-INV-513/2019, згідно якого вартість товарів складає 35 981,7 доларів СІЛА; коносамент (Bill of lading) від 29.12.2019 № ONEYGNVG5835400.
Згідно з вказаними товаросупровідними документами продавцем товару виступає компанія «G. BIJDENDIJK BV» (Нідерланди), відправником - компанія «PHUC SINH CORPORATION» (В`єтнам), а одержувачем - ТОВ «СКАЙНОРД».
Вказаний товар вантажним автомобілем з р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 доставлено у зону діяльності Одеської митниці до пункту контролю «Одеса-Ліски» відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса.
14.02.2020 товар «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду Робуста, 1-го сорту» заявлений до митного оформлення декларантом ТОВ «БРОК-А» ОСОБА_2 (гр. 14, 54) за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA 500030/2020/201840.
Митне оформлення товару: «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду Робуста, 1-го сорту» здійснено автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі. Після митного оформлення, зазначений товар випущений у вільний обіг.
Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно із ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
До процесуальних дій належать, зокрема, складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; митне обстеження; пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; експертиза; взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП.
За змістом ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
У відповідності до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 8 ст. 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з ч. 2 ст. 459 та п. 7, п. 43 ст. 4 МК України, суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що з 03.04.2020 керівником ТОВ «СКАЙНОРД» є ОСОБА_3 . На час переміщення вказаних товарів через митний кордон України керівником ТОВ «СКАЙНОРД» була ОСОБА_1 .
Як вже зазначалось вище, протокол про порушення митних правил від 08.11.2021 №0039/126000/21, складено відносно колишнього керівника ТОВ «СКАЙНОРД» - ОСОБА_1 , згідно з яким 12.02.2020 дії директора ТОВ «СКАЙНОРД» ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів, загальною вартістю 878 802,65 грн, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, а саме контракту від 06.12.2019 №067018/2019 та інвойсу від 25.12.2019 №3476-INV-513/2019.
Ураховуючи вищенаведене, у даній справі підлягає встановленню факт умисних дій ОСОБА_1 з надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості відомостей для переміщення товарів через митний кордон України.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 14.02.2020 товар «кава в зернах, несмажена, з кофеїном, виду Робуста, 1-го сорту» заявлений до митного оформлення декларантом ТОВ «БРОК-А» ОСОБА_2 за митною декларацією типу IM40ДЕ №UA 500030/2020/201840.
У відповідності до частини 1 статті 266 Митного кодексу України - декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Декларантом може бути юридична або фізична особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
В ст. 257 МК України зазначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Пунктами 4, 5 статті 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, ОСОБА_1 підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли «поза розумним сумнівом», належними та допустимим доказами, буде доведена її вина, в тому, що вона здійснювала декларування товару особисто або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняла будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення.
З матеріалів справи вбачається, що Координаційно-моніторингова митниця, встановивши, що документи для переміщення товарів через митний кордон України, а саме контракт від 06.12.2019 №067018/2019 та інвойс від 25.12.2019 №3476-INV-513/2019, були подані декларантом ТОВ «Брок-А» ОСОБА_2 , що керівником ТОВ «СКАЙНОРД» є ОСОБА_3 , яка не очолювала Товариство на час переміщення товарів через митний кордон України в лютому 2020, з метою отримання пояснень, направило повідомлення керівнику ТОВ «СКАЙНОРД» ОСОБА_3 , декларанту ТОВ «Брокер - А» ОСОБА_2 , та колишньому керівнику ТОВ «СКАЙНОРД» - ОСОБА_1 (а. с. 53-58).
Матеріали справи не містять відомостей про результати їх опитування та надання ними пояснень.
Разом з тим, в письмових доводах, долучених Координаційно-моніторинговою митницею до матеріалів справи, зазначено, що ОСОБА_1 особисто надала декларанту ТОВ «Брок - А» ОСОБА_2 контракт, інвойс та інші товаросупровідні документи, які не мають законного походження, оскільки контракт з продавцем не укладався, відповідно, інвойс не виставлявся, для внесення завідомо неправдивої інформації до попередньої митної декларації від 12.02.2020 № UА500030/2020/201738 та митної декларації від 14.02.2020 типу IМ 40 ДЕ № UA 500030/2020/201840 з метою переміщення товару через митний кордон України. При цьому, письмові доводи не містять викладу обставин та зазначення доказів на підставі аналізу яких митниця дійшла до такого висновку.
Матеріали справи не містять оригіналів документів, які подавалися декларантом ТОВ «Брок - А» ОСОБА_2 .
Представник координаційно-моніторингової митниці в судовому засіданні пояснила, що оскільки ОСОБА_2 діяв в інтересах ТОВ «СКАЙНОРД», то і подані ним документи він міг отримати лише від цього Товариства, а оскільки на час переміщення товарів через кордон України керівником ТОВ «СКАЙНОРД» була ОСОБА_1 , то це доводить наявність прямого умислу в її діях.
Однак, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 особисто надала ОСОБА_2 документи, що містять неправдиві відомості для переміщення товарів через митний кордон України матеріали справи не містять.
Саме по собі перебуванняОСОБА_1 на посаді керівника ТОВ «СКАЙНОРД» не може вказувати про наявність в її діях умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, що виключає ознаку суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Крім того, зазначаючи в протоколі, що безпосередні предмети порушення митних правил не вилучалися та були випущені у вільний обіг, посилаючись лише на вартість предметів, що становить 875 489, 73 грн, митниця не доводила обставин реалізації товару за час керівництва ОСОБА_1 , та не наводила обґрунтувань щодо підстав стягнення вартості цих предметів з ОСОБА_1 , як колишнього керівника ТОВ «СКАЙНОРД».
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги, що органом митниці не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що ОСОБА_1 особисто умисно надала ОСОБА_2 документи, що містять неправдиві відомості відомості для переміщення товарів через митний кордон України.
Крім того, також підтверджуються доводи представника скаржника щодо порушення судом норм процесуального права, оскільки суд наклав штраф на ОСОБА_1 , незважаючи на пропуск шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що протокол відносно ОСОБА_1 складено 08.11.2021. До суду першої інстанції адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 надійшов 18.01.2022. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2022 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України повернуто для усунення недоліків.
Як пояснила представник митниці - Ясінська О. Я. матеріали справи, після винесення постанови від 19.01.2022 до 06.09.2022 перебували у канцелярії суду.
08.09.2022 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України отримано судом першої інстанції після виконання постанови від 19.01.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 567 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Враховуючи, що постановою від 19.01.2022 матеріали справи направлено на адресу митниці для усунення недоліків, пояснення представника митниці - Ясінської О. Я. про те, що строк накладення адміністративного стягнення зупиняється на час розгляду справи є безпідставними, з огляду на помилкове ототожнення Ясінською О. Я. поняття розгляду справи судом, тобто перебуванням справи у провадженні суду та перебування справи у приміщенні канцелярії суду після винесення постанови 19.01.2022 для усунення недоліків.
Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , зазначених в описовій частині протоколу, складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
За таких обставин, наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 483, 487, 526 МК України, ст. 289, 294 КУпАП
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил №0039/126000/21від 08 листопада 2021 року закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2023 |
Оприлюднено | 24.03.2023 |
Номер документу | 109728913 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Мазурик Олена Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні