Постанова від 22.03.2023 по справі 758/1014/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 758/1014/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3836/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Васильченко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

22 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Супруна В`ячеслава Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з даним позовом, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 456, виданий 22.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І.

Між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖБК «Управдом» укладено договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №94 Б від 07.06.2017 року.

12.08.2018 року спірну квартиру було затоплено.

Відповідно до Звіту про виконані роботи від 12.08.2015 року ТОВ «Балтех Сервіс» при діагностиці аварії було виявлено факт засмічення каналізаційного виходу з підвалу будинку в каналізаційний колодязь. Також було встановлено причину виникнення аварії, що призвела до залиття її квартири, а саме - накопичення будівельних відходів. Рекомендовано провести технічне обслуговування каналізаційного обладнання в підвалі будинку, тобто - обслуговування внутрішньобудинкової системи каналізації.

14.08.2018 комісією ЖЕД «Ліпінка» ТОВ «ЖБК «Управдом» було встановлено та підтверджено факт залиття її квартири.

Висновки комісії, щодо підстав виникнення аварії та залиття квартири були аналогічними проведеному обстеженню працівниками ТОВ «Балтех Сервіс», а саме: каналізаційний лежак в підвалі житлового будинку забитий будівельним сміттям.

Вважає, що відповідач є Управителем та балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та повинен займатися обслуговуванням внутрішньобудинкової мережі водовідведення, через засмічення якої сталося залиття.

Відповідно до незалежного експертного дослідження від 17.09.2018, складеного оцінювачем ТОВ «Канзас» ОСОБА_3 , майновий збиток заподіяний у зв`язку із залиттям майна позивача складає 73 863,54 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача суму відшкодування майнової шкоди у розмірі 73 863 грн. 54 коп. та судові витрати.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ «ЖБК «Управдом» на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 73 863, 54 грн. та судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року в задоволенні заяви ТОВ «ЖБК «Управдом» про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 758/1014/19 відмовлено.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, Супрун В.В. в інтересах ТОВ «ЖБК «Управдом» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідачу необґрунтовано присвоєно статус балансоутримувача і відповідно покладання функціональних обов`язків.

Вважає, що той факт, що використання каналізації та внутрішньо будинкових мереж власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для цілей утилізації будівельних відходів (сміття) є протиправним та не відповідає цільовому призначенню, належне та вчасне обслуговування каналізаційної системи, виконання профілактичних робіт вказаних мереж апелянтом в межах наданих повноважень власниками даного багатоквартирного будинку, відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів причинного зв`язку між шкодою та поведінкою апелянта в затопленні квартири позивача, дає підстави стверджувати про необґрунтованості позовних вимог позивачем та не доведення вини апелянта.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач не скористалась своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направила, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу, серія та номер 456, виданий 22.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. (а.с. 5)

Між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖБК «Управдом» укладено договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №94 Б від 07.06.2017 (а.с. 7).

14.08.2018 комісією ЖЕД «Ліпінка» ТОВ «ЖБК «Управдом» було встановлено та підтверджено факт залиття квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується актом № 4/94-Б/22-2018-з (а.с. 64).

Відповідно до Звіту про виконані роботи від 12.08.2015 ТОВ «Балтех Сервіс» при діагностиці аварії було виявлено факт засмічення каналізаційного виходу з підвалу будинку в каналізаційний колодязь. Також було встановлено причину виникнення аварії, що призвела до залиття її квартири, а саме - накопичення будівельних відходів. Рекомендовано провести технічне обслуговування каналізаційного обладнання в підвалі будинку, тобто - обслуговування внутрішньобудинкової системи каналізації (а.с. 9).

Ринкова вартість майнової шкоди завданої ОСОБА_2 , внаслідок залиття квартири каналізаційними стоками становить 73 863 грн. 54 коп., що вбачається зі Звіту про оцінку вартості майнової шкоди завданої власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття квартири каналізаційними стоками від 17.09.2018, складеного оцінювачем ТОВ «Канзас» ОСОБА_3 (а.с.18-58).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами першою-третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - один із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України.

За змістом частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.

З огляду на викладене та з врахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспа України від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила) технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЖБК «Управдом» (код ЄДРПОУ 38139151) серед видів діяльності у пункті 81.10 та 37.00 зазначено - комплексне обслуговування об`єктів; - каналізація, відведення й очищення стічних вод (а.с.136).

Разом з тим, суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що 07 червня 2017 року між ТОВ «ЖБК «Управдом» та ОСОБА_2 укладено договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №94-Б/22-3 (а.с. 7), який набрав чинності з моменту підписання. ТОВ «Авікон Груп», укладаючи вказаний договір, мало уявлення про загальний стан мереж, що передані йому в управління і саме з цієї дати взяло на себе зобов`язання з їх утримання у належному стані.

Відповідно до додатку №1 до угоди №94Б/22-3 від 07.06.2017 року протоколом відповідач та позивач погодили договірні ціні на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, зокрема на послугу поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв (п.12) (а.с. 8).

Згідно акту № 4/94Б/22-2018-з від 14 серпня 2018 року, підписаного спільно з майстром ЖЕД «Ліпінка» ОСОБА_4 та власником квартири №22 ОСОБА_2 , затвердженим начальником ЖЕД «Ліпінка» ТОВ «ЖБК «Управдом» ОСОБА_5, залиття квартири сталося через каналізаційний лежак в підвалі житлового будинку який забитий будівельним сміттям.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є неналежним відповідачем зводяться до незгоди з висновками суду та є безпідставними, оскільки обов`язок усунути негативні наслідки від вчинення протиправних дій чи бездіяльності покладаються на особу, яка є відповідальною за спричинення шкоди, а такою особою, як правильно визначив суд першої інстанції, є відповідач і той факт, що на момент винесення судом рішення ТОВ «ЖБК «Управдом» не є балансоутримувачем будинку не знімає з нього обов`язку усунути негативні наслідки від протиправної бездіяльності, внаслідок якої позивачу спричинено майнову шкоду.

Як зазначено вище, обов`язком відповідача є належне забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем. Відповідачем встановлено факт залиття квартири позивача та відповідно до акту останнім підтверджено, що залиття квартири відбулося у зв`язку з засміченням каналізаційної труби.

Наявні у справі акти чергово огляд систем К1 будинків та доповідна записка щодо виконаних робіт по прочистки каналізаційних мереж не доводять факту відсутності вини відповідача та не можуть свідчити про те, що залиття квартири відбулося внаслідок засмічення труби мешканцями квартир, даних про те, що відповідачем здійснювалися будь-які дії щодо встановлення таких обставин суду не надано, тому посилання в апеляційній скарзі на те, що використання каналізації та внутрішньо будинкових мереж власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для цілей утилізації будівельних відходів (сміття) є протиправним та не відповідає цільовому призначенню, колегія суддів не приймає.

Зміст вказаних документів свідчить про фіксацію періодичного здійснення підрядником робіт по очищенню каналізації, однак вказані документи не містять жодної конкретної інформації про те, які саме роботи здійснювалися по очищенню, а також про стан труб до очищення та після виконих робіт.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, відповідач не надав суду докази, які б свідчили про спростування тверджень позивача про те, що залиття квартири відбулося у зв`язку з неналежним забезпеченням відповідача функціонування каналізаційної системи та не надав належних та допустимих доказів та не повідомив про підстави звільнення від доказування, про спростування розміру завданої шкоди.

Визначаючи розмір завданої матеріальної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано послався на висновок незалежного експертного дослідження від 17.09.2018, складеного оцінювачем ТОВ «Канзас» ОСОБА_3 , згідно якого майновий збиток заподіяний у зв`язку із залиттям майна позивача складає 73 863,54 грн., складеного на замовлення позивача з метою визначення реального розміру матеріальної шкоди (а.с. 18-92). При цьому жодних доказів на спростування розміру матеріальних збитків, визначених експертом, скаржник до матеріалів справи не надав.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому оскаржувану рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Супруна В`ячеслава Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді