Вирок

від 22.03.2023 по справі 343/455/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/455/23

Провадження №: 1-кп/0343/72/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області кримінальне провадження №1-кп/0343/72/23, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023091160000052 від 29.01.2023, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кам`янка Черкаської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, незаміжньої, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, яка є особою із інвалідністю ІІ групи, без постійного місця роботи, раніше неодноразово судима, востаннє: 22.03.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисниці обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатки ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину:

ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Злочин вчинено за таких обставин.

28 січня 2023 року близько 13.30 год., під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, строк дії якого продовжено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 № 2738-IX, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, ОСОБА_3 маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість за ст. 185 КК України, перебуваючи у приміщенні магазину «Галя Балувана», що знаходиться за адресою: м. Долина, просп. Незалежності, 4 Калуського району Івано Франківської області, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «ЯК У МАМИ», з корисливою метою і таким же умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, скориставшись відсутністю інших покупців та тим, що продавчиня вийшла із торгового залу, і за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом проникнення до сховища, підійшла до столу де знаходилась вага та розрахункове обладнання, шляхом вільного доступу із тильної від торгового залу сторони, тобто місця із обмеженим доступом, відчинила шухляду, де зберігалась виручка і повторно викрала кошти в сумі 1800 гривень, які помістила у кишеню свого верхнього одягу та через деякий час покинула приміщення магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілому матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:

у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю, у вчиненому розкаялась. Зазначила, що 28.01.2023 приблизно о 12.00 год в м. Долина познайомилась із продавчинею, яка працювала в магазині «Галя Балувана». Остання запропонувала їй випити кави в приміщенні вказаного магазину. Перебуваючи в приміщенні магазину, вона бачила де продавчиня ставить гроші, оскільки обслуговувала покупців. Коли продавчиня пішла мити посуд вона заволоділа коштами в сумі приблизно 2 000 грн., які взяла із шухляди. Викрадені кошти повернула. На вчинення даного злочину її спонукало те, що в неї важкий стан здоров`я, у зв`язку із чим їй необхідні кошти на лікування. Просила призначити їй покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Захисниця обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатка ОСОБА_5 зазначила, що її підзахисна потребує лікування через прогресуючу хворобу. Просила застосувати до її підзахисної ст. 75 КК України та призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Представник потерпілого ТзОВ «ЯК У МАМИ» ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить судовий розгляд даного кримінального провадження проводити без його участі. Завдана обвинуваченою ОСОБА_3 матеріальна шкода в розмірі 1800 гривень - нею відшкодована. Не заперечує проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, зміст якої йому відомий. У випадку визнання обвинуваченої ОСОБА_3 винуватою в інкримінованому їй злочині, призначати покарання просить на розсуд суду.

ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю, не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення даної статті, а саме про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів і про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи недоцільним та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням даних, які характеризують її особу, даних про речові докази та понесені процесуальні витрати.

ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена:

беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання:

обставинами, які згідно із ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 є добровільне відшкодування завданого збитку та щире каяття.

Обставиною, яка згідно із ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 є рецидив злочинів.

VІ. Мотиви призначення покарання:

призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким, особа винної, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше неодноразово судима, зокрема, за вчинення корисливих злочинів проти власності, за психіатрично та наркологічною допомогою до психіатра та нарколога консультативно - діагностичного центру КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" та КЗ КМЦ ПМСД не зверталась, є особою з інвалідністю ІІ групи, згідно із випискою №811 із медичної карти стаціонарного хворого хворіє цирозом печінки, не заміжня, утриманців не має, є особою з інвалідністю ІІ групи, без постійного місця роботи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Беручи до уваги положення ст. 370 КПК України та, позицію Верховного Суду, який наголошує, що у кожному випадку застосування ст. 69 КК України, суд зобов`язаний у своєму рішенні зазначити, які саме обставини справи або дані про особу винного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання. При цьому, суд зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом`якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.

І хоча в даному кримінальному провадженні наявні дві обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , однак, згідно із матеріалами провадження, остання раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за аналогічні корисливі злочини проти власності і їй призначались, в тому числі, реальні покарання у виді позбавлення волі, однак вона для себе належних висновків не зробила та після звільнення із місць позбавлення волі повторно вчинила тяжкий злочин, судимість її не погашена, і вона є особою, яка вважається раніше судимою, що на думку суду, свідчить про її соціальну небезпечність, а тому суд не вбачає жодних підстав для призначення їй більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Суд враховує, що ОСОБА_3 на момент розгляду кримінального провадження виповнилось 38 років, заподіяну шкода вона відшкодувала, щиро покаялась у вчиненому, проте з урахуванням вищенаведеного, на переконання суду, її виправлення неможливе без відбування покарання.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, враховує вищенаведені обставини, які свідчать про стійке небажання обвинуваченої ОСОБА_3 ставати на шлях виправлення та перевиховання, її підвищену суспільну небезпеку, позиції прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавленні волі на строк п`ять років та представника потерпілого, який при призначенні покарання покладається на розсуд суду, також суд враховує наявність обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про її особу, обставини вчинення злочину та її ставлення до цього, і вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме позбавлення волі на строк п`ять років.

Саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи та не буде становити «особистий надмірний тягар для особи».

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, обвинувачена виконувала всі покладені обов`язки щодо явки до суду, а тому суд не вбачає підстав для обрання їй запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Вчиненим ОСОБА_3 злочином завдана потерпілому ТзОВ «ЯК У МАМИ» майнова шкода в розмірі 1800 гривень, яка відшкодована останньою в добровільному порядку.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні не понесено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 обчислювати з моменту її фактичного затримання після набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили, а саме: DVD-R диск з записом з камер відеонагляду із магазину "Галя Балувана" - залишити при матеріалах кримінального провадження №12023091160000052.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1