Постанова

від 23.06.2010 по справі 2-а-1859/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1859/10/1970

"23" червня 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний  суд в складі:    

                        головуючої                  Дерех Н.В.

                                            при секретарі           Вальчук І.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Колективного малого підприємства «Дизайн»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,    

                                                               в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( надалі –позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Колективного малого підприємства «Дизайн»(надалі –відповідач) про стягнення 2918грн. 18 коп.  адміністративно - господарських санкцій та 35 грн. 89 коп. пені.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем 26.02.2010 року подано звіт Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у якому вказана кількість  осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме 1 особа, однак її не було працевлаштовано. Відповідно відповідач повинен був самостійно сплатити  суму адміністративно-господарських санкцій, які самостійно визначив у своєму звіті і яка становить 2918 грн. 18 коп. Станом на момент звернення до суду з позовною заявою 28 травня 2010 року відповідач вказану суму санкцій не оплатив, прострочив платіж на 41 день, тому повинен сплатити пеню у розмірі 35 грн. 89 коп.

Справа призначалась до розгляду неодноразово 10.06.2010 року, 23.06.1010 року, однак відповідач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи,  не повідомив причини неприбуття, тому суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 –ХІІ ( надалі –Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 -ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, який поданий 26.02.2010 р. ( термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 11 осіб, середньорічна зарплата працівника складає 5836 грн. 36 коп. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 64,2  тис.  грн. за 2009 рік.  Кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ  має становити 1 особу,  а працевлаштовано 0 осіб,  що і було відображено у зазначеному Звіті відповідача.                               

Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року  повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 2918 грн. 18 коп.

           Відповідно до ст. 19 Закону 875-ХІІ  підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

          Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.  

         Комплексний аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дає можливість зробити висновок, що створеним робочим місцем інваліда є таке робоче місце, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.  

          Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

        Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих  місць ( вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

       Однак судом не здобуто доказів звітування відповідачем перед відповідним центром зайнятості, також не здобуто доказів атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону 875-ХІІ, оскільки без наявності інваліда відповідач не міг виконати вимоги ст. 17 Закону 875-ХІІ, яка передбачає створення спеціального робочого місця для працевлаштування інваліда, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, індивідуальних програм його реабілітації, наявних у нього професійних навичок і знань.

      Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18  Закону 875-ХІІ, свого обов’язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

      Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

     Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 41 день, оскільки термін сплати сплив 15 квітня 2010 року, а позовна заява подана позивачем 28 травня 2010 року, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 35 грн. 89 коп.

керуючись  Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,  ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

                                П О С Т А Н О В И В:

       1.Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Колективного малого підприємства « Дизайн»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені –задовольнити.

      2. Стягнути з Колективного малого підприємства «Дизайн»  ( м. Кременець, вул. Шевченка, 13, код ЄДРПОУ 30496506) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 2918 ( дві тисячі дев’ятсот вісімнадцять) грн. 18 коп. адміністративно –господарських санкцій та пеню в розмірі 35 ( тридцять п’ять ) грн. 89 коп., перерахувавши на р/р № 31219230700316, ГУДК України в Тернопільській області 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588125.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя                                                                                Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Дерех Н.В.