Рішення

від 07.03.2023 по справі 476/388/22

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/388/22

Провадження № 2/476/27/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2023 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Багата Нива" про розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

05.09.2022 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ФГ "Багата Нива" про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що 16.06.2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки площею 9,7844 га з кадастровим номером 4823082200:03:000:0135 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Єланецької територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області, яку ОСОБА_3 01.11.2010 року передала в оренду ФГ "Багата Нива" строком на 15 років. Після зміни власника вищевказаної земельної ділянки, бажаючи використовувати її особисто, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про припинення дії договору оренди у відповідності до п. 39 договору, згідно якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання договору. Згоди з даного питання між ними не досягнуто.

Посилаючись на викладене, просив розірвати вищевказаний договір в судовому порядку та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою від 07.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, до суду направили заяву про слухання справи в їх відсутність, позов підтримали, просили задовольнити його повністю. На стягненні витрат на професійну правничу допомогу не наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, до суду направила відзив та заяву про слухання справи в її відсутність, позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 01.11.2010 року визнала повністю. У стягненні судових витрат з ФГ "Багата Нива" на користь позивача просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, за Конституцією України, ст.ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено у ході судового розгляду, 01.11.2010 року між ОСОБА_3 та ФГ "Багата Нива" укладено договір оренди землі площею 9,78 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Куйбишевської сільської ради Єланецького району Миколаївської області строком на 15 років, і належала орендодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 066874 виданого Єланецькою районною державною адміністрацією Миколаївської області 14.12.2005 року (а. с. 9-11, 19, 32-34).

15.12.2010 року вищезазначений договір оренди землі зареєстровано у Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041001400677 (а. с. 11, 34).

За актом приймання-передачі земельної ділянки в користування на умовах оренди від 20.12.2010 року вищевказана земельна ділянка передана ФГ "Багата Нива" в особі ОСОБА_4 . Акт підписано орендодавицею та представником орендаря (а. с. 9, 35).

16.06.2022 року між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки площею 9,7844 га з кадастровим номером 4823082200:03:000:0135 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Єланецької селищної (колишньої Куйбишевської сільської) ради Єланецької територіальної громади Вознесенського (Єланецького) району Миколаївської області (а. с. 12-13).

16.06.2022 року відомості про вказаний договір внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності №47082449 (а. с. 14).

Позивач, бажаючи припинити дію договору оренди землі від 01.11.2010 року у зв`язку з переходом до нього права власності на орендовану земельну ділянку, звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору (а. с. 7-8, 36-37). Проте, із матеріалів справи слідує, що даний лист відповідачем було проігноровано, жодної відповіді не було отримано. Позивач вважає вказані дії відповідача такими, що порушують його права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, а тому просить розірвати спірний договір в судовому порядку.

В ході розгляду справи представником відповідача долучено до матеріалів справи копію листа ФГ "Багата Нива" від 15.08.2022 року адресованого ОСОБА_1 з повідомленням про те, що ФГ "Багата Нива" обробляє земельну ділянку площею 9,7844 га відповідно до договору оренди землі від 01.11.2010 року. Технологічний цикл ще не завершений, поле засіяне соняшником, несплачені податки та орендна плата за 2022 рік, тому не може розірвати вказаний договір достроково (а.с. 38-39).

Так, згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, придбанням за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 39 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.06.2021 року справа № 530/1643/16-ц).

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Підстави припинення договору оренди землі визначені ст.ст. 31, 32 вищевказаного Закону.

Так, одним із випадків припинення договору оренди землі є його розірвання.

Таким чином, визначення наслідків настання таких юридичних фактів як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи законодавцем передані на розсуд сторін договору оренди земельної ділянки.

Із матеріалів справи слідує, що представник відповідача ФГ "Багата Нива" у повному обсязі визнала позов про розірвання договору оренди землі від 01.11.2010 року.

Згідно приписів ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, у відповідності до ч. 5 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову представником відповідача у даній цивільній справі, і вважає, що таке визнання позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи всі обставини справи у їх сукупності, а також, виходячи з визнання представником відповідача позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В ході розгляду справи представник позивача направив до суду клопотання, в якому зазначив, що не наполягає на стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представником позивача не надано до суду відповідних доказів щодо обсягу наданих ним послуг позивачу, виконаних робіт та їх вартості, а тому суд не має можливості самостійно визначити розмір понесених позивачем витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою.

Згідно положень частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд, на підставі вимог частини першої статті 141 та частини першої статті 142 ЦПК України, приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків необхідно покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 141, 142, 81, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства "Багата Нива" про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 01.11.2010 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Багата Нива", зареєстрований в Єланецькому реєстраційному окрузі МРФ ДП "Центр ДЗК" 15.12.2010 року за № 041001400677.

Стягнути з фермерського господарства "Багата Нива" (код ЄДРПОУ 35096152) на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп., сплаченого ним при поданні позову, відповідно до квитанції № 8653-8883-4026-7222 від 05.09.2022 року.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 17.03.2023 року.

Суддя Н.В. Чернякова