Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3061/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000169 від 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000169 від 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102070000169, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженню здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що колишній співробітник філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_4 за сприянням невстановлених службових осіб АТ «Укрзалізниця» організував перемогу підконтрольному йому підприємству ТОВ «Управляюча компанія «Оселя» (код ЄДРПОУ 44695663) в одержанні державного замовлення на постачання високовольтних електронагрівачів для потреб АТ «Укрзалізниця».
У подальшому ОСОБА_4 мав забезпечити проведення вхідного контролю та приймання на баланс продукції російського виробництва, яка не відповідала тендерній документації.
В той же час, встановлено, що власником ТОВ «Промпостачлюкс» (код ЄДРПОУ 38866371) та керівником ТОВ «ВБК Центр» (код ЄДРПОУ 33806480) є ОСОБА_5 який, відповідає за постачання електронагрівачів російського виробництва під виглядом товару українського виробництва.
Так, 17.11.2022 філією «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» оголошено про проведення відкритих торгівUA-2022-11-17-008311-a на предмет закупівлі високовольтних електронагрівачів у кількості 1900 шт.
Тендерною документацією, визначено, що на підтвердження відповідності продукції, що пропонується до постачання переможець повинен надати документ, що підтверджує якість та походження продукції, а на продукцію, яка виготовлена та походить з території російської федерації, керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації».
За результатами торгів переможцем визначено ТОВ «Управляюча компанія «Оселя» (рішення уповноваженої особи № 9-1-01/12-22) з наміром постачати продукцію українського виробника ТОВ «Промпостач люкс» та ціновою пропозицією 5,256 млн грн., та 16.12.2022 укладено відповідний договір ПК/МТЗ/22536/Ю.
У подальшому, ОСОБА_5 , на підставі листа-рознарядки на поставку партії товару № пк-7/2088 від 30.12.2022 філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» 19.01.2023 здійснив постачання високовольтних електронагрівачів, підтверджуючи документально, що виробником являється ТОВ «Промпостач люкс» (Україна) у кількості 300 шт. на адресу виробничого підрозділу «Дніпровське пасажирське вагонне депо» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. НігоянаСергія, буд. 42б.
Однак, в ході проведення вхідного контролю співробітниками депо встановлено, що поставлена продукція не відповідає тендерним вимогам, а саме на товарах присутнє маркування російського виробника ООО «Нижегородский ТЭН» (російська федерація, м. нижній новгород), що свідчить про російське походження продукції.
В органу досудового розслідування виникла необхідність у виявленні та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення щодо постачання ТОВ «УК «Оселя» на адресу філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» високовольтних електронагрівачів, а також відшукання та вилучення речей і документів, що можуть перебувати за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана квартира належить останній на праві власності.
03.03.2023, в період часу з 07.13 год. по 09.04 год., на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/1680/23 від 15.01.2023 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung, чорного кольору - IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
03.03.2023 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна у ОСОБА_6 , речовими доказами та долучено їх до кримінального провадження №42022102070000169 від 02.08.2021 року.
Факти, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ОСОБА_6 цим майном, підтверджується даними, які зазначено в протоколі обшуку, а саме, що під час проведення слідчим обшуку саме ОСОБА_6 надано слідчому особистий мобільний телефон марки Samsung, SM-№ НОМЕР_3 / з зазначенням ідентифікуючих ознак та паролю.
Підставою накладення арешту на вищевказане майно, є наявність достатніх підозр вважати що вище зазначене майно, є доказом у даному кримінальному провадженні, про що вказує в тому числі постанова про визнання речових доказів.
У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.
Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не направляла.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи викладене, оскільки власника майна не надано належних та допустимих доказів поважності неявки у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102070000169, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Процесуальне керівництво по вказаному кримінальному провадженню здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудове розслідування проводиться за фактом неправомірних дій службових та посадових осіб ТОВ «Управляюча компанія «Оселя», ТОВ «Промпостач люкс» та ТОВ «ВБК Центр»,які за попередньою змовою з невстановленими особами АТ «Укрзалізниця» здійснюють привласнення коштів державного підприємства АТ «Укрзалізниця`під час постачання продукції, а саме: високовольтних електронагрівачів російського виробництва під виглядом товару українського виробництва.
03.03.2023, в період часу з 07.13 год. по 09.04 год., на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/1680/23 від 15.01.2023 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung, чорного кольору - IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
03.03.2023 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна у ОСОБА_6 , речовими доказами та долучено їх до кримінального провадження №42022102070000169 від 02.08.2021 року.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08.03.2023 №758/2310/23 клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки у клопотанні було не зазначено та не додані докази що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження конкретною особою цим майном. Встановлено прокурору строк 72 години для усунення недоліків.
Вказана ухвала та клопотання з додатками отримана прокурором 21.03.2023, дане клопотання подане до суду 21.03.2023, а отже встановлений строк -72 години не сплинув.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Як вбачається із клопотання та долучених до нього матеріалів, необхідність арешту вилучених речей полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.
Таким чином, слідчий суддя, з урахуванням визнання вилученого майна речовими доказами, дійшов висновку, що воно може бути використане в подальшому як доказ у кримінальному провадженні, призначення відповідних експертиз, а також можливі негативні наслідки втрати інформації, яка може мати суттєве значення для доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні.
Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.
Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст. 173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, наявні підставі для арешту, визначені ст. 170 КПК України, оскільки майно, яке було вилучене під час обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України і на даному етапі досудового розслідування прокурору необхідно провести відповідні слідчі дії з вилученим майном.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102070000169 від 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 03.03.2023 під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва № 758/1680/23 від 15.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме на мобільний телефон Samsung, чорного кольору - IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_6 .
Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2023 |
Оприлюднено | 09.05.2024 |
Номер документу | 109738428 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Головчак М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні