Постанова
від 14.03.2023 по справі 916/1668/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1668/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І.

секретар судового засідання: Станкова І.М.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Гузь В.Г.,

від ТОВ «ПРАТ Миколаївське» - Федотова О.С.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 про закриття провадження

у справі № 916/1668/22

за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське»

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське», в якому просив суд витребувати у останнього на користь держави земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:02:000:0664 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Позов мотивований наступним.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.10.2019 № 7301/0/14/-19-СГ затверджено документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянину України ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на підставі чого державним реєстратором 12.11.2019 здійснено відповідний запис про реєстрацію права власності.

Проте, ОСОБА_1 вже отримував у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, тобто вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Таким чином, вказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області є незаконний.

В подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2019 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Після цього, 29.09.2020 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське» (далі ТОВ «ПРАТ Миколаївське») укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.06.2021 внесено відповідний запис.

Оскільки на даний час тимчасовим володільцем спірної земельної ділянки є ТОВ «ПРАТ Миколаївське», а тому, на думку прокурора, ефективним способом захисту порушених інтересів держави у даному випадку є витребування спірної земельної ділянки саме у Орендаря.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1668/22 та залучено до участі у ній третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки у такому процесуальному статусі їх визначив прокурор.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 провадження у справі № 916/1668/22 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства).

Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що для поновлення прав позивача, у тому числі в реєстрі речових прав, потрібно не лише спростувати право оренди відповідача, але й, в першу чергу, право власності ОСОБА_2 , оскільки останній, будучи зареєстрованим власником землі, є фактичним її володільцем. ОСОБА_2 , як фізична особа без статусу суб`єкта підприємницької діяльності, який наразі відповідно до відомостей з реєстру є власником земельної ділянки, являється стороною у спорі про витребування майна і його неможливо позбавити права власності, не заявивши безпосередньо до нього позовної вимоги. Особа, яка є зареєстрованим власником, у будь-якому випадку має набути статус відповідача, що для ОСОБА_2 як фізичної особи у господарському процесі є неможливим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Не погодившись з постановленою ухвалою суду, Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу передати для продовження розгляду в суд першої інстанції.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено наступне:

- власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

- рішення суду про витребування спірної земельної ділянки у відповідача саме по собі є підставою для внесення до запису про державну реєстрацію позивачем права власності. Для внесення такого запису не потрібно окремо скасовувати запис про реєстрацію такого права за відповідачем.

- витребування спірної земельної ділянки від її нинішнього власника (фізичної особи) не призведе до автоматичного припинення договору оренди, та не зобов`язує Орендаря повернути земельну ділянку її законному власнику.

- таким чином, ефективним способом захисту порушених інтересів держави у даному випадку є витребування спірної земельної ділянки саме у юридичної особи - ТОВ «ПРАТ Миколаївське», яке і зазначене відповідачем у позовній заяві, при цьому, без вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, та без оскарження договорів купівлі-продажу та оренди.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/1668/22, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

26.01.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 про закриття провадження у справі № 916/1668/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України (скаржником не додано доказів сплати судового збору), встановлено скаржником 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

31.01.2023 від Миколаївської обласної прокуратури надійшов лист (вх. № 77/23/Д1), до якого додано платіжне доручення № 5 від 06.01.2023 на суму 2684 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.02.2023) за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 23.02.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань. Призначено справу № 916/1668/22 до розгляду на 14.03.2023 о 13:15 год.

14.02.2023 від ТОВ «ПРАТ Миколаївське» надійшло клопотання про участь його представника в судовому засіданні 14.03.2023 о 13:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 задоволено.

21.02.2023 від ТОВ «ПРАТ Миколаївське» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, а також про те, що скаржником не спростовані висновки суду.

Крім того, 14.02.2023 ТОВ «ПРАТ Миколаївське» заявлено клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу. Разом з тим, з огляду на постановлення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 про виправлення описки, такий строк відповідачем пропущено не було, а тому вказане клопотання залишається без задоволення.

У зв`язку з перебуванням судді Савицького Я.Ф. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Ярош А.І., Діброви Г.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 справу № 916/1668/22 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Ярош А.І., Діброви Г.І.

В судове засідання 14.03.2023 з`явився прокурор та представник ТОВ «ПРАТ Миколаївське». Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, фактичні обставини справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 про закриття провадження у справі № 916/1668/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст.231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора витребувати у ТОВ «ПРАТ Миколаївське» на користь держави земельну ділянку.

Колегією суддів встановлено, а учасниками даної справи не заперечується, що станом на момент подання прокурором позову, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки, про витребування якої прокурором заявлено позов, є фізична особа громадянин України ОСОБА_2 , а ТОВ «ПРАТ Миколаївське» є її орендарем на підставі укладеного з ним договору оренди.

Позов прокурором подано до ТОВ «ПРАТ Миколаївське», як відповідача, а ОСОБА_2 визначений прокурором як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Зі змісту позовної заяви, прокурором подано віндикаційний позов з посиланням при цьому на ст. 388 ЦК України, згідно ч. 1 якої, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Крім того, Прокурор послався на приписи ст. 399 ЦК України, відповідно до якої право володіння припиняється у разі: 1) відмови володільця від володіння майном; 2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою; 3) знищення майна; право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 911/44/17 зазначена така позиція: «сама лише обставина, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, не могла бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої особи».

Належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подана прокурором позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а підлягає - за правилами цивільного судочинства, оскільки її вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи ( ОСОБА_2 ), як власника земельної ділянки, про витребування якої заявлено позов.

Доводи прокурора про те, що власник може витребувати належне йому майно від останнього набувачу, про те, що рішення суду про витребування спірної земельної ділянки у відповідача саме по собі є підставою для внесення до запису про державну реєстрацію позивачем права власності, для внесення такого запису не потрібно окремо скасовувати запис про реєстрацію такого права за відповідачем, а також про те, що витребування спірної земельної ділянки від її нинішнього власника (фізичної особи) не призведе до автоматичного припинення договору оренди, та не зобов`язує Орендаря повернути земельну ділянку її законному власнику, не приймають колегією суддів до уваги, оскільки ці доводи не спростовують висновок суду про те, що за позовом, предметом якого є витребування земельної ділянки, особа, яка є зареєстрованим власником цієї ділянки, у будь-якому випадку має бути визначена відповідачем, що для ОСОБА_2 , як фізичної особи, у господарському процесі є неможливим в силу приписів п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

З цих же підстав не приймають колегією суддів до уваги посилання прокурора на ефективність способу захисту порушених інтересів держави. Крім того, це питання має вирішуватись судом при вирішенні спору по суті, а не на даній стадії розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 про закриття провадження у справі № 916/1668/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 про закриття провадження у справі № 916/1668/22 без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.03.2023.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіА.І. Ярош

Г.І. Діброва

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.03.2023
Оприлюднено24.03.2023
Номер документу109741226
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —916/1668/22

Ухвала від 11.12.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Ухвала від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Постанова від 14.03.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 13.03.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 28.02.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 28.02.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 06.02.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 30.01.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 18.01.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні