Постанова

від 22.03.2023 по справі 910/20356/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2023 р. Справа№ 910/20356/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повне рішення складене 02.11.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 (повне рішення складене 18.11.2022)

у справі №910/20356/21 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч"

до Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича

про стягнення 395 331,00 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20356/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на користь Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" суму основного боргу в сумі 331 375,00 грн (триста тридцять одну тисячу триста сімдесят п`ять гривень 00 копійок), суму 3% річних в сумі 17 489,95 грн (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 95 копійок), суму інфляційних втрат в сумі 46 466,05 грн (сорок шість тисяч чотириста шістдесят шість гривень 05 копійок) та суму витрат по сплаті судового збору в сумі 5 929,97 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 97 копійок).

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2022 у справі №910/20356/21 заяву Приватного акціонерного товариства "Бі енд Ейч" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Махно Олександра Михайловича на користь Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Махно Олександр Михайлович подав апеляційну скаргу, у якій просив суд окремо дослідити та оцінити наступні, наявні у матеріалах справи докази: 1) договір №240717 на створення дизайн-проекту фасаду будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 32 від 23 жовтня 2017 року, в пп. 2.1. якого визначена сукупність умов для початку виконання робіт, звернувши увагу на факт невиконання обох умов, необхідних для початку виконання робіт за вказаним правочином; 2) лист ПрАТ "Бі Енд Ейч" №26 від 05 лютого 2020 року, яким позивач повідомив відповідача про розірвання Договору не у зв`язку з будь-якими порушеннями, а шляхом односторонньої відмови від нього на підставі ч. 4 ст. 289 ЦК України; 3) лист ФОП Махна О.М. №3 від 25 лютого 2020 року; 4) підписаний відповідачем акт №ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06 лютого 2022 року (з приміткою про відмову його підписати позивачем), який не визнаний судом недійсним; 5) результати робіт за договором №240717, надані позивачем у роздрукованому вигляді в якості додатку до позовної заяви та в електронному вигляді на флеш-накопичувачі, доданому до відзиву на позовну заяву. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/20356/21 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Не погодившись із додатковим рішенням, відповідач також подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати додаткове рішення у справі №910/20356/21 про розподіл судових витрат у справі повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті додаткового рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/20356/21 залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції без змін.

07.03.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просив суд прийняти заяву про ухвалення додаткового рішення, ухвалили у справі додаткове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на користь Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" судові витрати у розмірі 56 315,64 грн. Дана заява була направлена на адресу суду 03.03.2023, тобто в межах строку визначеного ст. 129 ГПК України.

У додатках до заяви представник позивача надав наступні документи:

- копію додаткової угоди №8708 від 05.12.2022;

- копію акту №8708 про надання правової допомоги від 01.03.2023;

- копію рахунку №8708 від 01.03.2023;

- копію платіжного доручення №7579 від 02.03.2023;

- докази направлення іншим учасникам справи копії заяви з доданими документами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу призначити до розгляду на 16.03.2023, надано можливість відповідачу у строк до 16.03.2023 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

13.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 16.03.2023 за відсутності представника позивача, при цьому позивач просив суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 56 315,64 грн.

16.03.2023 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення щодо розміру судових витрат, заявлених позивачем. У своїх запереченнях відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції повністю. Розглянути і вирішити питання щодо розподілу судових витрат без участі представника відповідача.

В обґрунтування свого заперечення відповідач зазначав, що заявлена до стягнення сума витрат на надання правничої допомоги є суттєво і безпідставно завищеною, неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

У судове засідання, яке відбулося 16.03.2023 учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 16.03.2023 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 22.03.2023.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, як убачається із матеріалів справи, від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якій останній просив суд відмовити у стягненні заявлених у клопотанні витрат на правничу допомогу, оскільки на думку відповідача, заявник має право на компенсацію понесених судових або інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований.

Як убачається із матеріалів справи позивач 19.12.2022 звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу. Зі змісту заяви убачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача витрати у розмірі 28 000,00 грн. При цьому позивач надав суду наступні докази витрат:

- копію додаткової угоди №8708 від 05.12.2022;

- копію акту №8708 про надання правової допомоги від 01.03.2023;

- копію рахунку №8708 від 01.03.2023;

- копію платіжного доручення №7579 від 02.03.2023;

ПрАТ «БІ ЕНД ЕЙЧ» надав остаточний детальний опис робіт, виконаних представниками:

№Найменування послугиВитрачений час1Юридичний аналіз апеляційної скарги ФОП Махна О.М.2 години.2Підготовка відзиву на апеляційну скаргу, надсилання копії цього документу сторонам та іншим учасникам справи та подання до суду.6 годин.3Підготовка до судового засідання, яке відбулося 01.03.2023 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду.4 години.4Участь у одному судовому засіданні двох представників Позивача, яке відбувалося 01.03.2023 у приміщенні Північного апеляційного господарського суду.3 години.З матеріалів справи убачається, що 02.07.2012 між позивачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Олександр Перемежко та Партнери" (виконавець, адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання юридичних послуг №02-07/2012-5 (договір).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає виконавцю надавати правову допомогу (юридичні послуги), а виконавець погоджується надавати замовнику таку допомогу згідно з умовами цього договору, а замовник погоджується сплачувати надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цих договором.

П 1.2 договору визначено, що послуги, зазначені в п. 1.1, надаються за конкретними запитами уповноважених осіб замовника (тобто керівника виконавчого органу замовника, фінансового директора, головного бухгалтера, керівника юридичного відділу, менеджерів та інших співробітників замовника, щодо яких виконавець може розумно очікувати, що їм делеговані відповідні повноваження направляти запити від імені замовника). Запити можуть направлятися як в письмовій, так і в усній формі. Послуги можуть надаватися як в усній, так і в письмовій формі відповідно до домовленості між сторонами в кожному конкретному випадку. Конкретний обсяг послуг погоджується сторонами в кожному конкретному випадку.

05.12.2022 між Приватним акціонерним товариством "Бі енд Ейч" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Олександр Перемежко та Партнери" (юридична фірма) було укладено додаткову угоду №8708 до договору про надання правової допомоги №02-07/2012-5 (додаткова угода), відповідно до умов якої клієнт доручає, а юридична фірма приймає на себе зобов`язання надати наступну правову допомогу:

1.1 юридичний аналіз апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/20356/21;

1.2 підготовка та Подання в інтересах Клієнта до господарського суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/20356/21 про стягнення грошових коштів на користь Клієнта; а також підготовка інших процесуальних документів, пов`язаних із розглядом справи у господарському суді апеляційної інстанції;

1.3 представництво інтересів Клієнта в господарському суді апеляційної інстанції у господарській справі №910/20356/21 за позовом Клієнта про стягнення із Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича грошових коштів.

Згідно з п. 2 додаткової угоди, вартість послуг, визначених в п. 1 цієї додаткового угоди, складає 56 315,64 грн без ПДВ, що еквівалентно 1 540 доларам США за курсом НБУ на дату підписання цієї Додаткової угоди, який становить 36,5686 грн, за 1 долар.

По виконанню договору в частині умов погоджених додатковою угодою від сторонами складено акт №8708 про надання юридичних послуг від 01.03.2023, згідно з п. 3 якого, засвідчено факт належного виконання робіт та надання послуг, а також відсутність взаємних претензій за виконаними по договору роботами та наданими послугами.

Також заява містить копію рахунку-фактури №8708 від 01.03.2023 на оплату, що виставлений позивачу за надані юридичні послуги, відповідно до умов договору про надання правової допомоги №02-07/2012-5 від 02.07.2012, а також копію платіжного доручення №7579 від 02.03.2023, що підтверджує проведення оплати послуг з надання правової допомоги позивачем у сумі 56 315,64 грн на рахунок адвокатського об`єднання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надані договір про надання правової допомоги №02-07/2012-5 від 02.07.2012, додаткова угода №8708 від 05.12.2022 до нього, акт про надання правової допомоги №8708 від 01.03.2023 та платіжне доручення №7579 від 02.03.2023 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в визначеному ними розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Водночас суд вважає з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі та ураховуючи складність відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Додатково судом ураховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Крім того колегією суддів береться до уваги те, що витрати наразі стягуються за перегляд рішення суду першої інстанції у суді апеляційної інстанції. Отже, при складанні процесуальних документів представнику позивача не знадобилось вивчення обставини справи, оскільки відповідно до норм ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, оскільки Верховний Суд акцентує увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та з огляду на заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Бі енд Ейч", з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 56 315,64 грн за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Махно Олександра Михайловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" (ідентифікаційний код 20006513, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1-5) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов