Постанова

від 15.03.2023 по справі 906/1167/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Справа № 906/1167/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

представники сторін в судове засідання 15.03.2023 не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 07.12.2022 суддею Машевською О.П., повне рішення складено 26.12.2022, у справі № 906/1167/19

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!"

до 1. Житомирської міської ради (м. Житомир)

2. Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Житомирської міської ради - Приватного підприємства "Шульц - Сервіс" (м. Маріуполь)

про скасування рішень органу місцевого самоврядування та скасування рішення про державну реєстрацію права власності

В листопаді 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про скасування рішень органу місцевого самоврядування та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

В обґрунтування позовних вимог ОСББ "Перемога!" посилається на те, що рішення Житомирської міської ради 12 сесії 7 скликання № 328 від 06.09.2016 та 14 сесії 7 скликання № 382 від 13.10.2016, встановлюють належність нежитлових приміщень (цоколь), загальною площею 79,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1 до об`єктів комунальної власності м. Житомира. Право комунальної власності на спірні приміщення зареєстровано державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33677848 від 02.02.2017, однак вищезазначені приміщення є допоміжними та належать власникам квартир будинку за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1, у відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" до Житомирської міської ради задоволено.

Скасовано рішення двадцятої сесії сьомого скликання від 06.09.2016 № 328 "Про перелік об`єктів комунальної власності міста Житомира, що підлягають та не підлягають приватизації в 2016-2017 роках" в частині затвердження переліку об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1 до переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності міста Житомира, згідно з Додатком 1 до рішення міської ради від 06.09.2016 № 328 в частині визначення в переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності міста Житомира, а саме: нежитлового приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1;

Скасовано рішення чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 13.10.2016 № 382 "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Житомира" в частині затвердження переліку об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1 до переліку об`єктів нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Житомира, згідно з додатком до рішення міської ради від 13.10.2016 № 382 в частині визначення в переліку об`єктів комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Житомира, а саме: нежитлового приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1;

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33677848 від 02.02.2017, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Русецьким Ігорем Васильовичем на підставі якого було зареєстровано право власності за Територіальною громадою міста Житомира в особі Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 13576954) на нежитлові приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1.

У позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради відмовлено.

Стягнуто з Житомирської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" 5 763,00 грн судового збору, 5 868,00 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Господарський суд Житомирської області, ухвалюючи вказане рішення, виходив з того, що нежитлові приміщення площею 79,5 м2 є складовою частиною складної речі - житлового будинку № 1 по вул. Перемоги, є допоміжним приміщенням та призначені як для експлуатації, так і для побутового обслуговування мешканців цього будинку, пов`язані з будинком спільним призначенням та є його приналежністю.

Відповідач-1 Житомирська міська рада, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- нежитлове приміщення загальною площею 79,5 м2 в будинку № 1 по вул. Перемоги в місті Житомирі є нежитловим приміщенням, розташованим в цокольному поверсі, використовується тривалий час на умовах оренди та не використовувалось як допоміжне приміщення житлового будинку для його обслуговування;

- спірне приміщення є нежитловим і не використовувалось для обслуговування житлового будинку як допоміжне, а тому позивач не має права спільної власності на дане приміщення;

- позивачем не надано підтверджуючих документи щодо допоміжного статусу нежитлового приміщення;

- знаходження приміщення у багатоквартирному будинку не є безспірною ознакою його допоміжного статусу;

- Житомирська міська рада при розгляді справи заявляла про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, однак суд першої інстанції в своєму рішенні не надав оцінку заяві відповідача про пропуск строків позовної давності.

Таким чином Житомирська міська рада вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області 07.12.2022 є необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Апеляційну скаргу подано через суд апеляційної інстанції.

Листом № 906/1167/19/313/23 від 17.01.2023 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Житомирської області.

27.01.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 906/1167/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.03.2023 об 10:00 год.

10.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи № 906/1167/19 участі уповноваженого представника, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19 залишити без змін.

Житомирська міська рада, Департамент реєстрації Житомирської міської ради та третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Житомирської міської ради - ПП "Шульц - Сервіс" явку повноважних представників в судове засідання 15.03.2023 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку 09.02.2023 електронного листа на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1, mvk@zt-rada.gov.ua, reestr@zt.rada.gov.ua /т. 4 а.с. 92, 93, 95/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 09.02.2023 явка представників сторін в судове засідання 15.03.2023 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи, оскільки їхня не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконкому Житомирської міської Ради депутатів трудящих № 2 від 04.01.1976 затверджено акт державної прийомки новозбудованого 12-поверхового цегляного 55-квартирного житлового будинку обсягом 18 981 м3 загальною корисною площею 2 865,0 м2, житловою площею 1 620,2 м2 з вбудовано-прибудованим магазином "Гастроном", корисною площею 1 124,2 м2 з магазином "Гастроном" № 1 по вул. Леніна в м. Житомирі /т. 1 а.с. 42-47/.

На замовлення КП "ВЖРЕП № 5" Житомирської міської ради, як балансоутримувача, Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" ЖОР в межах інвентаризаційної справи № 12644 станом на 02.07.2013 виготовлено технічний паспорт на нежитлові приміщення загальною площею 79,5 м2, які ідентифіковані за літерою "А", поверх - цоколь, номер групи приміщень - 56, номер призначення та площа кожного приміщення: № 31 - коридор 12,2 м2; № 32 - умивальник 1,3 м2; № 33 - туалет 1,3 м2; № 34 - приміщення 25,3 м2; № 35 - коридор 5,3 м2; № 36 -приміщення 25,2 м2; № 37 - побутове 6,1 м2; № 38 - кладова 2,8 м2 (надалі - Технічний паспорт від 02.07.2013) /т. 1 а.с. 23, т. 2 а.с. 172/.

Технічний паспорт від 02.07.2013 містить відомості про те, що нежитлові приміщення загальною площею 79,5 м2 побудовані у 1976 році.

24.11.2016 відділ по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради листом № 191 від 24.11.2016 звернувся до КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради з вимогою видати довідку про відсутність реєстрації права власності на нежитлові приміщення територіальної громади м. Житомира загальною площею 79,5 м2 за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1 /т. 2 а.с. 174/.

06.12.2016 бюро технічної інвентаризації у довідці № 1706 від 06.12.2016 підтвердило, що станом на 31.12.2012 за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1 право власності на нерухоме майно, а саме приміщення будівлі літ."А" загальною площею 79,50 м2, а саме: 56-31, 56-32, 56-33, 56-34, 56-35,56-36, 56-37, 56-38, за територіальною громадою м.Житомира в особі міської ради не зареєстровано /т. 2 а.с. 180/.

Згідно з витягом № 79434037 від 02.02.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлові приміщення (цоколь) загальною площею 79,5 м2, як об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1162004018101, зареєстровані 30.01.2017 /т. 1 а.с. 12/.

Підставою для проведення державної реєстрації права комунальної власності Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради на нежитлові приміщення площею 79,5 м2 стали:

- рішення Житомирської міської ради 12 сесії 7 скликання № 328 від 06.09.2016 /т. 1 а.с. 19/;

- рішення Житомирської міської ради 14 сесії 7 скликання № 382 від 13.10.2016 /т.1 а.с. 12/.

Так, рішенням 12 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 06.09.2016 № 328 "Про перелік об`єктів комунальної власності міста Житомира, що підлягають та не підлягають приватизації в 2016-2017 роках" затверджено перелік об`єктів нерухомого майна комунальної власності міста Житомира згідно з додатком 1, до якого (Переліку № 328) за порядковим номером 29 включені нежитлові приміщення по вул. Перемоги, 1 загальною площею 79,5 м2 /т. 1 а.с. 13-14/.

Правовою підставою прийняття Рішення № 328 визначено п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Наступним рішенням 14 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 13.10.2016 № 382 "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Житомира" затверджено перелік об`єктів нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Житомира згідно з додатком, до якого (Перелік № 382) за порядковим номером 15 включені нежитлові приміщення по вул. Перемоги, 1 загальною площею 79,5 м2, балансоутримувачем яких визначено КП "ВЖРЕП № 5" ЖМР /т.1 а.с. 19, 20-21/.

Правовою підставою прийняття Рішення № 382 визначено: ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Установчими зборами співвласників будинку № 1 по вулиці Перемоги, які відбулися 06.05.2018 (протокол № 1), затверджено Статут ОСББ "Перемога !" /т. 1 а.с. 26-31/.

Державну реєстрацію ОСББ "Перемога !" як новоутвореної юридичної особи у будинку № 1 по вулиці Перемоги у м. Житомирі проведено 18.05.2018 з ідентифікаційним кодом 42142982 /т. 1 а.с. 32/.

05.11.2019 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про скасування рішень органу місцевого самоврядування та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.11.2019 відкрито провадження у справі № 906/1167/19 за позовом ОСББ "Перемога!" (м. Житомир) до відповідачів Житомирської міської ради (м. Житомир) та Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир) про скасування рішень органу місцевого самоврядування та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, за правилами загального позовного провадження /т. 1 а.с. 1/.

У відзиві на позовну заяву Житомирська міська рада заперечила позовні вимоги ОСББ "Перемога!" з тих підстав, що приміщення загальною площею 79,5 м2 в будинку № 1 по вул. Перемоги є нежитловими приміщеннями, розташованими в цокольному поверсі, використовуються тривалий час на умовах оренди та не використовувались як допоміжні приміщення житлового будинку для його обслуговування,у зв`язку з чим позивач не має права спільної власності на дане приміщення. Також у відзиві на позовну заяву Житомирською міською радою заявлено про пропуск ОСББ "Перемога!" строку звернення до суду з даним позовом /т. 1 а.с. 38-40/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.01.2020 у справі № 906/1167/19 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Юрову А.Н., на вирішення якої поставлено питання: - до якої категорії (житлове нежитлове, допоміжне) належать нежитлові приміщення (цоколь) загальною площею 79,5 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1162004018101, розташовані у багатоквартирному житловому будинку № 1 по вулиці Перемоги у місті Житомирі? Зупинено провадження у справі № 906/1167/19 на час проведення судової експертизи /т. 1 а.с. 89-90/.

26.01.2021 до Господарського суду Житомирської області надійшов Висновок експерта № 05/20 від 26.01.2021, у якому надано наступну відповідь на поставлене питання:

- відповідно до проектного рішення первинне функціональне призначення приміщень цокольного поверху загальною площею 79,5 м2 (службове приміщення, вентиляційна, кладова, коридори та санвузол);

- допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку, призначені для його експлуатації та побутового обслуговування мешканців /т. 1 а.с. 153-168/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.01.2021 провадження у справі № 906/1167/19 поновлено /т.1 а.с. 169/.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021, серед іншого, до участі у справі № 906/1167/19 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Житомирської міської ради - ПП "Шульц-Сервіс", яке є орендарем приміщень цокольного поверху загальною площею 79,5 м2 відповідно до договору оренди нерухомого майна № 314 від 17.04.2019.

В подальшому підготовче засідання у справі № 906/1167/19 неодноразово відкладалося.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.08.2021, залишеною без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, у справі № 906/1167/19 призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Свістунову І.С. та на вирішення якої поставлено наступне питання: - до якої категорії (житлове, нежитлове, допоміжне) належать нежитлові приміщення (цоколь) загальною площею 79,5 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1162004018101, виходячи з місця їхнього розташування у багатоквартирному житловому будинку № 1 по вулиці Перемоги у місті Житомирі, загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання відповідно до стадії проектування житлового будинку, введення його в експлуатацію та проведення первинної технічної інвентаризації? /т. 3 а.с. 15-18, 72-74/.

09.09.2022 до Господарського суду Житомирської області надійшов Висновок експерта за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 401/09-2022 від 09.09.2022 /т. 3 а.с. 175-212/.

У Висновку експерта № 401/09-2022 надано наступну відповідь на поставлене питання: виходячи із наданих на дослідження матеріалів та вимог нормативних документів, група приміщень № 56 загальною площею 79,5 м2, з об`ємно-планувальними показниками визначеними матеріалами технічної інвентаризації не є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку № 1 по вулиці Перемоги у місті Житомирі, але слугує єдиним шляхом доступу до допоміжного приміщення - вузла управління системи теплопостачання, яке не входить до складу групи приміщень № 56; технічна можливість влаштування інших альтернативних шляхів доступу до допоміжного приміщення - вузла управління системи теплопостачання будинку № 1 по вулиці Перемоги у місті Житомирі існує і залежить від прийнятих проектних рішень.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /т. 3 а.с. 230/.

07.12.2022 Господарським судом Житомирської області за наслідками розгляду задоволено позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" до Житомирської міської ради та відмовлено в позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога!" до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування. Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 1 та ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Із змісту положень ст. 317, 319 ЦК України вбачається, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник майна, в силу статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно врегульовано правовий режим допоміжних приміщень будинку у ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.03.2004р. у справі №4-рп/2004 здійснив офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), в якому зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У Рішенні від 09.11.2011 у справі № 14-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того таке функціональне призначення‚ як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку‚ має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Натомість нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Відтак, визначальним для правильного вирішення даного спору є визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежилим приміщенням в структурі житлового будинку.

Колегія суддів враховує, що приміщення можуть бути обладнані для здійснення певного виду діяльності і не призначені для експлуатації будинку або побутового обслуговування мешканців (наприклад, при здійсненні торговельної діяльності, цивільної оборони тощо). Тобто в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим в результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності останніх на такі приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, слід враховувати як місце їхнього розташування, так і загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Аналогічна правова позиція щодо необхідності розмежування нежилих та допоміжних приміщень відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/ 15-ц.

Водночас з метою встановлення виду приміщення - допоміжне чи нежиле, необхідним є дослідження технічних характеристик такого приміщення та його значення для експлуатації всього будинку, у тому числі встановлення того, чи можлива без доступу до спірного приміщення експлуатація будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.01.2020 у справі № 906/1167/19 призначалася судова будівельно-технічна експертиза /т. 1 а.с. 89-90/.

Відповідно до висновку експерта № 05/20 від 26.01.2021, складеним за результатами судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 27.01.2020 у справі № 906/1167/19, згідно з завданням на проектування була розроблена проектно-кошторисна документація для будівництва 12-ти поверхового квартирного житлового будинку на пл. Леніна, 1 з магазином і підвалом /т. 1 а.с. 153-168/.

Дослідивши план цокольного поверху 12-поверхового житлового будинку на пл. Леніна, 1, судовий експерт дійшов висновку, що згідно з проектним рішенням в цокольному поверсі розташовані допоміжні приміщення магазину та житлового будинку.

Допоміжні приміщення, як дослідив судовий експерт, передбачені для забезпечення експлуатації житлового будинку та розташовані в окремій секції, мають свій вхід/вихід та складаються з наступних приміщень: тамбур; вестибюль; ліфтова площадка; колясочна; щитова; вентиляційна; службове приміщення для розміщення обслуговуючого будинок персоналу; кладова; вузол управління; санвузол.

Судовий експерт встановив, що нежитлові приміщення площею 79,5 м2 утворені в результаті перепланування наступних приміщень: службове приміщення; вентиляційна; кладова; коридор; санвузол.

Судовий експерт також встановив, що в результаті перепланування було закладено дверний проріз зі сторони загального коридору в результаті чого доступ до приміщення "вузол управління", яке передбачено та служить для забезпечення експлуатації житлового будинку проходить через новоутворені приміщення загальною площею 79,5 м2, тобто доступ до приміщення "вузол управління" неможливий.

В свою чергу, як встановив судовий експерт, для доступу в новоутворені приміщення загальною площею 79,5 м2 замість віконного прорізу було влаштовано дверний проріз. Однак дозвільні документи щодо влаштування дверного прорізу замість віконного прорізу в несучій стіні відсутні /т. 1 а.с. 11/.

Так, на запит ОСББ "Перемога!" № 45 від 13.02.2019 виконавчий комітет Житомирської міської ради листом № 16/1635 від 05.03.2019 підтвердив відсутність у департаменті містобудування та земельних відносин міської ради інформації та дозвільних документів щодо встановлення дверей замість віконного прорізу в несучій стіні багатоквартирного будинку по вулиці Перемоги,1 на рівні нежитлових приміщень загальною площею 79,5 м2 /т. 1 а.с. 11/.

У дослідницькій частині Висновку експерта № 05/20 від 26.01.2021 також встановлено відсутність документів введення в експлуатацію нежитлових приміщень загальною площею 79,5 м2 як новоутворених після перепланування допоміжних приміщень будинку зі зміною цільового призначення та їх відповідність вимогам державних будівельних норм та інших державних стандартів з питань будівництва.

У дослідницькій частині Висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022, складеного за результатами виконання додаткової судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що досліджувані матеріали інвентаризаційної справи № 12644 не містять даних про нежитлові приміщення площею 79,5 м2, у тому числі матеріалів первинної інвентаризації від 13.12.1976 /т. 3 а.с. 190/.

Судовий експерт у дослідницькій частині висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022 зафіксував результати натурного обстеження нежитлових приміщень площею 79,5 м2, зазначивши, що досліджувана група приміщень має окремий вхід зі сторони правового фасаду будинку, влаштований замість одного із віконних прорізів; в приміщенні коридору № 56-31 виявлено систему електропостачання, трубопроводи холодного водопостачання житлового будинку (В) (без запірної арматури), дощова каналізація (ЛК) (не вказано в проектній схемі, фактично влаштована паралельно стіні по осі "Б" ); в приміщеннях умивальника № 56-32 і туалету № 56-33 (об`єднано разом із коридором № 56-31) виявлено систему електропостачання, водопостачання (пластикові труби діаметром до 20 мм із запірною арматурою); господарсько-побутової каналізації (ГПК), трубопроводи теплопостачання, що проходять з приміщення "Узел управления" (згідно з проектним планом № 58728) до приміщення коридору № 56-15; в приміщенні № 56-34 виявлено трубопроводи дощової каналізації (який при цьому продовжується у напрямку коридору № 56-31, а згідно проекту має замикатися в 56-34); залишки трубопроводів теплопостачання; трубопровід каналізації; в приміщенні № 56-35 виявлено трубопроводи циркуляційного водопостачання житлового будинку, господарсько-побутової каналізації магазину (з відхиленням від проектного розташування); наявна електрощитова в приміщенні, що утворено в результаті об`єднання побутового приміщення № 56-37 та кладової № 56-38; трубопроводів та інших інженерних мереж у приміщеннях № 56-36, № 56-38, не виявлено.

На підставі результатів натурного обстеження нежитлових приміщень площею 79,5 м2 та нормативно-правових актів у галузі будівництва, судовий експерт у дослідницькій частині висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022 виклав наступні висновки:

- через об`єм групи приміщень загальною площею 79,5 м2, проходять трубопроводи системи водопостачання (циркуляційний водопровід житлового будинку), водовідведення (господарсько-побутова каналізація житлового будинку та магазину), теплопостачання житлового будинку;

- через приміщення коридору №56-31 (площею 12,2 м2 групи приміщень 56 проходить, трубопровід внутрішнього водовідведення з покрівлі із ревізією;

- досліджувана група приміщень загальною площею 79,5 м2 суміжна з допоміжним приміщенням, позначене у проекті як "Узел управлення", та у якому влаштовано вузол обліку теплопостачання;

- приміщення коридору № 56-31 групи приміщень № 56 слугує єдиним шляхом доступу до допоміжного приміщення - "Узел управления", у якому знаходяться трубопроводи центрального теплопостачання із влаштованою основною запірною арматурою та теплолічильником;

- приміщення "Узел управления" має єдиний дверний проріз у суміжній стіні даного приміщення та приміщення коридору № 56-31.

У заключній частині висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022 судовий експерт дійшов висновку, що нежитлові приміщення загальною площею 79,5 м2 не є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку № 1 по вулиці Перемоги у місті Житомирі, але слугує єдиним шляхом доступу до допоміжного приміщення - "вузла управління" системи теплопостачання, яке не входить до складу групи приміщень № 56. Технічна можливість влаштування інших альтернативних шляхів доступу до допоміжного приміщення - вузла управління існує і залежить від прийнятих проектних рішень /т. 3 а.с. 210/.

Суд першої інстанції на підставі висновку експерта № 05/20 від 26.01.2021 встановив, що житловий будинок № 1 по вулиці Перемоги побудований у 1976 році, Нежитлові приміщення, 79,5 м2 розміщені у його цокольному поверсі, утворені в результаті перепланування проектних допоміжних приміщень "службове приміщення", "вентиляційна", "кладова", "коридор" та "санвузол" та закладення дверного прорізу зі сторони загального коридору в результаті чого доступ до допоміжного приміщення "вузол управління", призначений для забезпечення експлуатації житлового будинку, став неможливим.

Допоміжні приміщення, які передбачені для забезпечення експлуатації житлового будинку розташовані в окремій секції, мають свій вхід/вихід.

Однак саме через факт закладення дверного прорізу зі сторони загального коридору доступ співвласників до нежитлових приміщень площею 79,5 м2 обмежено, що не перешкоджає в подальшому відновити первісний стан місця входу/виходу до таких приміщень, про що додатково стверджується у висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022.

У чинній з 01.07.2015 редакції ч. 2 статті 382 ЦК України передбачено, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

Цивільний кодекс України не дає визначення поняттю приміщення загального користування житлового будинку та поняттю допоміжні приміщення.

Тому в цій частині правова норма ч. 2 ст. 382 України застосовується через поняття допоміжні приміщення житлового будинку згідно з ч. 1 ст. 1 та п. 2 статті 10 Закону України від 19.06.1992 № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду", офіційне тлумачення яких надано в Рішенні Конституційного Суду N 4-рп/2004 від 02.03.2004 та Рішенні Конституційного Суду № 14-рп/2011 від 09.11.2011, а також Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з ч. 1 ст. 1 та п. 2 статті 10 Закону України від 19.06.1992 № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, що діяла станом на дату офіційного тлумачення КСУ) до допоміжних приміщень багатоквартирних будинків належали підвали, кладовки, сараї, та інші.

З наведеного слідує, що перелік допоміжних приміщень за цими нормами права станом на 02.03.2004 не був вичерпним.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", на яку посилався Конституційний Суд України у рішенні КСУ № 4-рп/2004 від 02.03.2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Чинна редакція Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить визначення поняття допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, та лише у двох нормах вживає цей термін, і зокрема, у статті 16 щодо права Об`єднання відповідно до законодавства та його статуту використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

Це пов`язано з тим, що окремий понятійний апарат із Закону про ОСББ перенесено до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" № 417-VIII від 14.05.2015, що набрав чинності з 01.07.2015, згідно якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) ( п.2 ч.1 ст. 1 цього Закону, надалі - Закон № 417-VIII) .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі д опоміжні ). В цій частині правова норма аналогічна ч. 2 ст. 382 ЦК України.

Відповідно до додатку "Б" ДБН В.2.2-15-2005 до підсобних приміщень багатоквартирних житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації будинків та побутового обслуговування мешканців будинку належать: сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

Таким чином, за змістом Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ДБН В.2.2-15-2005 всі поіменовані у наведених нормативно-правових актах об`єкти є допоміжними (синонім - підсобними) приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.

Отже визначення "допоміжне приміщення" серед іншого включає в себе підсобні приміщення. Підсобні приміщення за своїм статусом відносяться до допоміжних приміщень у структурі житлового будинку.

Водночас у наведених нормативно-правових актах законодавцем вжито терміни "тощо" та "інші підсобні і технічні приміщення", тим самим вказано на те, що перелік назв допоміжних (підсобних) приміщень не є вичерпним.

Тоді як за назвою допоміжного (підсобного) приміщення можна їх умовно розділити на приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та на приміщення, призначені для побутового обслуговування мешканців будинку.

Так, до приміщень, призначених для забезпечення експлуатації будинку можна віднести: горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, тощо.

До приміщень, призначених для побутового обслуговування мешканців будинку, можна віднести: колясочні, комори, сміттєкамери, кладовки, сараї, тощо.

За змістом статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжним приміщенням є приміщення для потреб органів управління об`єднання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у будь-якому разі всі допоміжні приміщення є нежитловими приміщеннями, однак є ще інше правове поняття - житловий фонд.

Так відповідно до ст. 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Відповідно до першої редакції Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду" № 2482-XII від 19.06.1992, чинної 22.07.1992, Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

В подальшому, Законом України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" № 3981-XII 22.02.1994, чинний 09.04.1994, у статті 8 пункт 9 доповнено частиною третьою наступного змісту: "нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів".

Відповідно до п. 1.5 ДБНВ.2.2-15-2005 на першому поверсі багатоквартирних житлових будинків можуть розміщуватися вбудовані нежитлові приміщення масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо).

Так згідно з п. 2.50 ДБНВ.2.2-15-2005 у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв`язку загальною площею не більше 700 м2, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів тощо.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і з загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання (постанова ВПВС від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

У дослідницькій частині висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022 встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на підвальне приміщення від 13.08.2003 (бланк серії САА № 680174) /т. 2 а.с. 92/, об`єкт вцілому складається з підвального приміщення згідно інвентарної справи № 12644, який розташований в м. Житомирі по вулиці Перемоги, 1 в цілому належав територіальній громаді м. Житомира в особі міської ради на праві комунальної власності.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.08.2008 (бланк серії ССК № 891265), територіальна громада м. Житомира в особі міської ради була власником підвального приміщення загальною площею 486,2 м2 /т. 1 а.с. 185/.

Наведений факт підтверджує реалізацію Житомирською міською радою набуття у комунальну власність нежитлових підвальних приміщень будинку № 1 по вулиці Перемоги у м. Житомирі, які на час приватизації державного житлового фонду використовувалися підприємствами торгівлі, та їх подальше відчуження приватним власникам.

Багатоквартирний житловий будинок № 1 по вул. Перемоги побудований у 1976 році саме як жилий будинок з розміщеними у цокольному поверсі нежитловими приміщеннями площею 79,5 м2, характеристику яким саме як допоміжних приміщень надано у висновку експерта № 05/20 від 26.01.2021 та підтверджено дослідницькою частиною Висновку експерта № 401/09-2022 від 09.09.2022.

Тобто за своїм функціональним призначенням спірні приміщення належать до числа допоміжних приміщень житлового будинку, передбачені для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази, що ці приміщення були запроєктовані як самостійний об`єкт нерухомого майна, також матеріалах справи відсутні документи які б підтверджували введення в експлуатацію нежитлових приміщень загальною площею 79,5 м2 , як новоутворених після перепланування допоміжних приміщень будинку зі зміною цільового призначення та їх відповідність вимогам державних будівельних норм та інших державних стандартів з питань будівництва.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що за своїм призначенням спірні приміщення передбачені для забезпечення експлуатації житлового багатоквартирного будинку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нежитлові приміщення площею 79,5 м2 що знаходиться у житловому багатоквартирному будинку № 1 по вул. Перемоги у м. Житомирі є частиною складної речі - житлового будинку, є допоміжним приміщенням та призначені як для експлуатації, так і для побутового обслуговування мешканців цього будинку, пов`язане з будинком спільним призначенням та є його приналежністю.

Колегія суддів зазначає, що статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що Житомирська міська рада незаконно набула право власності на спірні приміщення.

Крім того правовою підставою прийняття Рішення № 328 визначено п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Рішення № 382 визначено: ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Разом з тим ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено перелік питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, а тому вказана стаття не може слугувати підставою для набуття права власності на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Враховуючи, що Житомирською міською радою порушено право власності співвласників багатоквартирного будинку на спірні приміщення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішень Житомирської міської ради № 328 від 06.09.2016, № 382 від 13.10.2016 в частині, що стосується нежитлових приміщень (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33677848 від 02.02.2017, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Русецьким Ігорем Васильовичем на підставі якого було зареєстровано право власності за Територіальною громадою міста Житомира в особі Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 13576954) на нежитлові приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги,1.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСББ "Перемога!" до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради за вимогою: "скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33677848 від 02.02.2017, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Русецьким Ігорем Васильовичем на підставі якого було зареєстровано право власності за Територіальною громадою міста Житомира в особі Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 13576954) на нежитлові приміщення (цоколь), загальною площею: 79,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1", задоволенню не підлягає, у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату ухвалення рішення суду у цій справі) відомості про речові права, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

За змістом абз. 2 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" саме судовим рішенням скасовуються документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасовується рішення про державну реєстрацію права.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав оцінку заяві Житомирської міської ради про пропуск строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Житомирською міською радою у відзиві на позовну заяву заявлено про пропуск ОСББ "Перемога!" строку звернення до суду з даним позовом, в обгрунтування якого Житомирська міська рада посилається на те, що станом на момент створення в травні 2018 року ОСББ "Перемога!" спірне нежитлове приміщення перебувало в оренді, про що як власникам квартир, так і створеному ними об`єнанню не могло бути невідомо.

Доступу до спірного приміщення як у власників квартир так і в позивача не було в тому числі і з 2016 року - з моменту реєстрації права комунальної власності на нежитлове приміщення, і лише в березні 2019 року позивачу "стало відомо" про наявність рішення Житомирської міської ради та реєстрації права власності за територіальною громадою міста Житомира з листа Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 16/1635 від 05.03.2019.

Таким чином Житомирська міська рада вважає, що посилання позивача на те, що позивачу стало відомо про належність нежитлового приміщення Житомирській міській раді з листа Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 16/1635 від 05.03.2019 є необгрунтованим /т. 1 а.с. 38-40/.

Відповідно до норм ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Отже позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Верховний Суд вказав, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України у визначенні перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила (постанова Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 910/8913/18).

У разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, позовна давність починає обчислюватися з моменту: коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Це правило пов`язано не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її права), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про таку обставину (постанова Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 904/1237/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тобто правосуб`єктність юридичної особи, тобто здатність бути учасником відповідних цивільних правовідносин, виникає з моменту державної реєстрації останньої відповідно до закону.

Позивач Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Перемога!" до Господарського суду Житомирської області з позовом у цій справі звернувся 05.11.2019.

Статут ОСББ "Перемога!" затверджений зборами (протокол № 1 від 06.05.2018).

ОСББ "Перемога!" як юридичну особу зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42142982) 18.05.2018 номер запису 1 305 102 0000 015111 /т.1, а.с. 32/. Відповідно з моменту державної реєстрації 18.05.2018 у ОСББ "Перемога!" виникла цивільна правоздатність юридичної особи та право бути позивачем у суді.

ОСББ "Перемога!", починаючи з 18.05.2018, могло дізнатися про порушення його прав власності на спірні приміщення рішеннями Житомирської міської ради від 06.09.2016 № 328 та від 13.10.2016 № 382.

Так виконавчий комітет Житомирської міської ради листом від 05.03.2019 № 16/1635 надав для ОСББ "Перемога!" копії правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення загальною площею 79,5 м2 , що розміщені за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 1, зокрема, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності /т. 1 а.с. 11-12/.

Отже колегія суддів вважає, що з 05.03.2019, з дати отримання від виконавчого комітету Житомирської міської ради витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності, ОСББ "Перемога!" стало відомо про порушення його прав власності на спірні приміщення рішеннями ради від 06.09.2016 № 328 та від 13.10.2016 № 382, тому звернення 05.11.2019 до суду з позовом у цій справі № 906/1167/19 відбулося у межах трирічного строку позовної давності, а заява Житомирської міської ради про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Житомирської міської ради не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 3 ст. 281 ГПК України).

Оскільки в судове засідання 15.03.2023 представники сторін не з`явилися, тому з урахуванням ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 07.12.2022 у справі № 906/1167/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 906/1167/19 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "22" березня 2023 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.