Постанова

від 22.03.2023 по справі 922/1623/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/1623/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Стойка В.В.

за участю:

позивача адвокат Красноперов С.Г., ордер серії ВІ №1104 від 20.09.2022 року;

відповідача адвокат Гордєєв С.В., свідоцтво від 30.08.2018 року №ДН 5142;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (вх. №238Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2022 року у справі №922/1623/22, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Присяжнюк О.О.), повний текст якого складено 22.12.2022 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-проект", Харківська обл., м.Лозова до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна", Харківська область, Лозівський район, с. Башилівка про стягнення коштів ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2022 року у справі № 922/1623/22 позовні вимоги (зменшені) задоволено повністю; стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт-проект - заборгованість за Договором про розроблення проекту землеустрою №164/18 від 29 серпня 2018 р. у розмірі 260 742,67 грн. з яких: 220 850,00 грн. заборгованість за договором; 35 518,02 грн. інфляційні збитки; 4 374,65 грн. 3% річних, 3 911,0 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2023 року у справі виправлено описку та стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Україна(64870, Харківська область, Лозівський район, с. Башилівка, код ЄДРПОУ 30412850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт-проект(64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4, оф. 32, код ЄДРПОУ 34173183). - заборгованість за Договором про розроблення проекту землеустрою №164/18 від 29 серпня 2018 р. у розмірі 260 742,67 грн. з яких: 220 850,00 грн. заборгованість за договором; 35 518,02 грн. інфляційні збитки; 4 374,65 грн. 3% річних; 3 911,0грн. судового збору.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2022 року у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Позивач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо розроблення проекту землеустрою, на лист вимогу від 24.10.2022 року відповіді не надав, недоліки проекту на протязі 3 місяців не усунув, тому безпідставно вимагає кошти за відсутності акту виконаних робіт в 2021 році та неякісного виконання робіт: в березні 2022 року позивач не звертався до відповідача з вимогою про перерахування коштів, на офіційному сайті ПАТ Укрпошта відсутня інформація про реєстрацію вказаних відправлень.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

Пунктом 6 укладеного між сторонами договору передбачається форс мажорні обставини щодо виконання зобов`язань по договору у разі війни, а тому сторони звільняються від відповідальності на строк дії таких обставин. Направлення окремих повідомлень іншій стороні умовами договору не передбачено, тобто, п. 6 договору є обов`язковим і підлягає застосуванню при вирішенні спору.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі №904/3886/21, від 09.11.2021 року у справі №917/1053/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2022 року у справі; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1623/22.

07.02.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1623/22 (вх..№1567).

16.02.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх..№2002), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що відповідач з часу підписання акту №1 від 28.12.2018 року претензій не пред`являв, про підробку вказаного документу не заявляв; позивачем було надано до позовної заяви належним чином завірену копію акту від 28.12.2018 року та надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками; само по собі введення воєнного стану не свідчить про принципову неможливість відповідача сплатити позивачу за договором.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 року призначено справу до розгляду на "22" березня 2023 року о 15:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

14.03.2023 року на адресу суду від генерального директора Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" Олексія Дидоренко надійшли клопотання та заява про участь в судовому засіданні представника - адвоката Гордєєва С.В. (вх. № 2859), в яких останній просить надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 22.03.2023 року о 15:45 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon представнику Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" - адвокату Гордєєву С.В., які долучено до матеріалів справи.

15.03.2023 року на адресу суду від представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" - адвоката Гордєєва С.В. надійшли копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.08.2018 року серії ДН №5142 та довіреність від 21.10.2022 року на представництво Гордєєва С.В. інтересів Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (вх.№2954 ел. 4697), які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 року задоволено клопотання та заяву генерального директора Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" Олексія Дидоренко; судове засідання у справі, призначене на "22" березня 2023 р. о 15:45 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132 ухвалено провести за участю представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" - адвоката Гордєєва С.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; повідомлено представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" - адвоката Гордєєва С.В., що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник зобов`язаний зайти до системи відеоконференцзв`язку та авторизуватися в ній за 10 хвилин до початку судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції надіслати на електронну адресу суду документи, що посвідчують особу та її повноваження, скріплені електронним цифровим підписом, а в разі відсутності такого підпису - скановані копії документів і пред`явити їх оригінали під час судового засідання; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 року, у зв`язку з тимчасової непрацездатністю судді Гези Т.Д., на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А.

У судовому засіданні 22.03.2023 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Телефонограмами від 14.03.2023 року було повідомлено Приватне сільськогосподарське підприємство Україна та представника Товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт-проект адвоката Красноперова С.Г. про дату, час та місце розгляду справи.

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.02.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

29.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Горизонт-проект (виконавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Україна (замовник) укладено договір про розроблення проекту землеустрою №164/18, згідно умов якого позивач зобов`язувався виконати з дотриманням вимог чинного законодавства комплекс робіт з розроблення першого етапу проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП Радянська Україна, розташованих на території Башилівської сільської ради Близнюківського району Харківської області: визначення місця розташування ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, у відповідності до наданих замовником документів та вихідних даних, а відповідач зобов`язувався сплатити грошові кошти за розроблення проекту землеустрою на умовах передбачених в договорі та протоколі погодження договірної ціни на виконання робіт до нього.

Згідно п.2.1 договору вартість робіт становить 641 700,00 грн.

Відповідно до п.2.2 договору загальна вартість послуг визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №1).

Згідно підписаного протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №1 до договору №164/18), сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 641 700,00 грн., без ПДВ.

Згідно п.2.3 договору замовник проводить попередню оплату робіт в розмірі 50% від загальної вартості робіт протягом 3-х календарних днів з моменту укладення договору, що складає 320 850,00 грн.

Згідно п.4.1 договору, виконана робота приймається замовником по факту, що оформлюється актом приймання-здачі виконаних робіт.

28.12.2018 року між ТОВ Горизонт-проект, в особі директора Журби Світлани Олександрівни та ПСП Україна, в особі генерального директора Дідоренко Олексія Григоровича було складено та підписано АКТ №1 приймання-здачі виконаних робіт в цілому до договору №164/18 про розроблення проекту землеустрою від 29.08.2018 року де зазначено що виконавцем були надані наступні послуги: розроблення першого етапу проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП Радянська Україна, розташованих на території Башилівської сільської ради Близнюківського району Харківської області: - визначення місця розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, обмеження у їх використанні.

Згідно Акту, вартість виконаних робіт складає 641 700,00 грн., без ПДВ.

Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання Акту у сторін не було.

06.12.2021 року між ТОВ Горизонт-проект, в особі директора Журби Світлани Олександрівни та ПСП Україна, в особі генерального директора Дідоренко Олексія Григоровича було складено та підписано АКТ приймання-передачі документів, а саме: Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП Радянська Україна, що розташовані за межами населених пунктів Близнюківської селищної ради на території Лозівського району Харківської області (сільськогосподарські угіддя - пасовища, сіножаті); Графічні матеріали - схеми розподілу земельних ділянок.

Згідно п.2.3 договору відповідач проводить попередню оплату робіт в розмірі 50% від загальної вартості робіт протягом 3-х календарних днів з моменту укладення договору, що складає 320 850,00 грн.

Позивач посилається на те, що відповідач вимогу п.2.3 договору виконав не в повному обсязі та не вчасно; на протязі дії договору перерахував на розрахунковий рахунок позивача наступні кошти: 07.09.2018 року - 160 425,00 грн.; 11.01.2019 року - 50 000,00 грн.; 08.02.2019 року - 50 000,00 грн.; 15.02.2019 року - 60 425,00 грн.; 14.04.2021 року - 50 000,00 грн.; 31.05.2021 року - 30 000,00 грн.; 29.06.2021 року - 20 000,00 грн., всього - 420 850,00 грн.

Зобов`язання з розроблення першого етапу проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП Радянська Україна, розташованих на території Башилівської сільської ради Близнюківського району Харківської області: визначення місця розташування ділянок їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, у відповідності до наданих замовником документів та вихідних даних на адресу відповідача позивачем виконано у повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору №164/18 про розроблення проекту землеустрою від 29.08.2018 року, виникла заборгованість в розмірі 220 850,00 грн.; за порушення строків виконання зобов`язання за договором позивач нарахував відповідачу 35 518,02 грн. інфляційні втрати та 4 374,65 грн. - 3% річних.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт-проект заборгованість за договором у розмірі - 260 742,67 грн. з яких: 220 850,00 грн. заборгованість за договором; 35 518,02 грн. інфляційні втрати та 4 374,65 грн. - 3% річних.

21.12.2022 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до ч. 1 ст. 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір підряду.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Безпосередньо обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, урегульований положеннями ч. 1 ст. 853 ЦК України: замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Отже, відповідач, як замовник робіт, зобов`язаний прийняти виконані позивачем роботи, та сплатити йому, як виконавцеві, відповідну плату вартості робіт у встановлений договором строк.

Спір у справі виник між сторонами у зв`язку з відмовою відповідача оплатити вартість виконаних позивачем робіт, оскільки виконані ним роботи, як вважає відповідач, є неякісними.

Наслідки здійснення підрядних робіт із недотриманням якості урегульовані приписами ст. ст. 857, 858 ЦК України.

Так, за змістом ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду та якості, визначеній у договорі.

Згідно ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;2) пропорційного зменшення ціни роботи;3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Наведені правові положення вказують на певні права замовника у випадку неякісного виконання підрядних робіт, серед яких висловлення вимоги підряднику про усунення недоліків, а у випадку істотності таких недоліків та неможливості їх усунути - відмовитися від договору.

А отже, сама неякісність виконаних робіт є предметом доказування у спорі.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За матеріалами справи, у договорі не визначено строк виконання грошового зобов`язання відповідачем, у зв`язку із чим позивач направив 22.03.2022 року листа вимогу вих. № 14 від 21.03.2022 року, що підтверджується поштовою квитанцію та описом вкладення листа, які містяться у матеріалах справи.

03.06.2022 року, позивач звернувся до відповідача з листом-претензією за №14 з проханням сплатити заборгованість за договором в розмірі 220 850,00 грн.

Відповіді на лист-претензію позивач не отримав.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Отже, законом встановлено декілька строків сплати вартості підрядних робіт, у тому числі у строк, який встановлений договором, та у строк настання події, яка неминуче має настати. Такою подією, з огляду на положення наведеної ч. 1 ст. 854 ЦК України, є остаточна здача підрядних робіт.

Аргументи апелянта на те, що позивач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо розроблення проекту землеустрою; на лист вимогу від 24.10.2022 року відповіді не надав; недоліки проекту на протязі 3 місяців не усунув, тому безпідставно вимагає кошти за відсутності акту виконаних робіт в 2021 році та неякісного виконання робіт не приймаються, оскільки підписання такого акту не є єдиним можливим документом щодо підтвердження виконаних робіт, у зв`язку з тим, що сам характер предмета договору є виготовлення документів, а тому наявність цих документів вказує на належне виконання позивачем предмета договору.

А отже, відповідач не здійснив своєчасну оплату вартості робіт у сумі 220 850,00 грн.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач, не сплативши вартість отриманих робіт у сумі 220 850,00 грн., допустив порушення ст. 193 ГК України та умов укладеного між сторонами договору.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем визначено період нарахування 3% річних та інфляційні врати на борг за договором з 30.03.2022 року (через 7 календарних днів з моменту направлення йому листа від 21.03.2022 року) по 25.11.2022 року (дату складення заяви про зменшення позовних вимог у справі).

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, зазначає, що враховуючи звернення позивача до відповідача з вимогою-претензією від 21.03.2022 року та подані позивачем розрахунки, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нарахування позивачем 3% річних за період, починаючи з 30.03.2022 року по 25.11.2022 року в сумі 4 374,65 грн. та відповідно інфляційних втрат за квітень 2022 року - жовтень 2022 року в сумі 35 518,02 грн.є обгрунтованим.

Аргументи апелянта на те, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а також те, що п. 6 укладеного між сторонами договору передбачається форс мажорні обставини щодо виконання зобов`язань по договору у разі війни, а тому сторони звільняються від відповідальності на строк дії таких обставин, а направлення окремих повідомлень іншій стороні умовами договору не передбачено, тобто, п. 6 договору є обов`язковим і підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, не приймаються, з огляду на таке.

Так, Торгово промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін в наслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року.

Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За змістом частини 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини 2 ст. 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1); форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2).

Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, вище зазначено та також підтверджується матеріалами справи, що відповідач вимогу п.2.3 договору від 29.08.2018 року №164/18 виконав не в повному обсязі та не вчасно; на протязі дії договору перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти: 07.09.2018 року - 160 425,00 грн.; 11.01.2019 року - 50 000,00 грн.; 08.02.2019 року - 50 000,00 грн.; 15.02.2019 року - 60 425,00 грн.; 14.04.2021 року - 50 000,00 грн.; 31.05.2021 року - 30 000,00 грн.; 29.06.2021 року - 20 000,00 грн., всього - 420 850,00 грн.; у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість в розмірі 220 850,00 грн.; за порушення строків виконання зобов`язання за вказаним договором позивач і нарахував відповідачу 35 518,02 грн. інфляційні втрати та 4 374,65 грн. - 3% річних.

Отже, апелянт, який посилається на неможливість належного виконання зобов`язання відповідачем у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти Україні, яка розпочалась 24.02.2022 року, не довів належними та допустимими доказами того, що вказані обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку, оскільки договір від №164/18, який виконано відповідачем не в повному обсязі та не вчасно було укладено сторонами ще до настання обставин, на які посилається апелянт, а саме: 29.08.2018 року.

Формальна констатація неможливості виконання відповідачем грошового зобов`язання в силу наявності форс-мажорних обставин не є необхідним та достатнім фактором для його ухилення від виконання зобов`язання.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Так, на офіційному сайті ТПП України розміщено таку інформацію: ТПП України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наведене надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується; даний лист особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом; при цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку, встановленого Регламентом, https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

Місцевим господарським судом обгрунтовано враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від від 25.01.2022 року у справі №904/3886/21, від 09.11.2021 року у справі №913/20/21, де, зокрема, вказано на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання сторонами свого обов`язку.

Відтак, одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Само по собі введення воєнного стану в країні не свідчить про принципову неможливість оплати поставленого позивачем товару.

Місцевий господарський суд обгрунтовано вказав на те, що існування листа Торгово промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану. Втім, це може бути підставою для звільнення, якщо сторона за договором доведе, що внаслідок агресії сусідньої держави неможливо було виконати свої зобов`язання.

Господарським судом першої інстанції, також, обгрунтовано враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 922/854/21, де, між іншим, вказано на те, що не є достатнім формальне посилання на лист ТПП, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності та від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21, де визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

В матеріалах справи відсутні докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань за договором, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду 16.07.2019 року у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 року у справі №913/20/21, де, зокрема, вказано на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 року у справі №911/1805/21, де, між іншим вказано на те, що саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку; дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог частини першої ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи; при цьому не можна визнати належним чином та повністю дослідженими обставини, в розумінні ст. 236 ГПК України, саму лише констатацію судами факту про підтвердженість сертифікатом у відповідача обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, без дослідження наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у відповідача обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, або ж наявності у таких обставин ознак надзвичайності та невідворотності.

А тому, апелянтом не доведено, що порушення щодо несплати відповідачем заборгованості за договором сталося внаслідок випадку або непереборної сили, що відповідно до приписів ст. 617 ЦК України могло би бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, вразі якщо б таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2022 року у справі №922/1623/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.03.2023 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Р.А. Гетьман