Постанова

від 09.03.2023 по справі 908/633/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2023 року м.Дніпро Справа № 908/633/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" про перегляд за виключними обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20

за позовом: Бердянської міської ради

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України

про передачу гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Бердянськ

ВСТАНОВИВ:

Бердянська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" (далі - ПрАТ "Бердянськбуд", Відповідач) про передачу на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська гуртожитку, включеного до статутного капіталу ПрАТ "Бердянськбуд" за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська, 102, у розмірі 395/2600 частки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від13.03.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що прийняття Бердянською міською радою рішення про передачу спірного гуртожитку на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська, здійснено без затвердженої в установленому порядку Загальнодержавної цільової програми, якою повинні були б визначені порядок та строки передачі гуртожитків у власність територіальних громад. В той же час, приписами Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" встановлено диференційовані форми такої передачі (безкомпенсаційна, частково-компенсаційна, компенсаційна), а також частково врегульовано підстави та порядок передачі гуртожитків. З огляду на те, що Відповідач є власником спірного гуртожитку, придбаного організацією орендарів орендного підприємства "Бердянськбуд" (правонаступником якого є ПрАТ "Бердянськбуд") у Фонду державного майна України на підставі Договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 23.06.1993, тому відповідно до статей 41, 64 Конституції України, статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), передачу спірного гуртожитку необхідно здійснювати на частковій компенсаційній основі, тому відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви (у наданому вигляді) у цій справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Зобов`язано ПрАТ "Бердянськбуд" передати на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська гуртожиток, включений до статутного капіталу ПрАТ "Бердянськбуд" за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська, 102 у розмірі 395/2600 частки. Покладено на ПрАТ "Бердянськбуд" судові витрати.

Постанову мотивовано тим, що гуртожитки, які під час приватизації чи корпоратизації майнових комплексів державних підприємств на умовах пільгової приватизації (безоплатно) були включені до складу такого майна та приватизовані шляхом викупу цілісних майнових комплексів державних підприємств, у тому числі ті, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, є лише однією із (але не виключною) категорій гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; спірний гуртожиток належав підприємству державної форми власності та був безоплатно відчужений в процесі приватизації майна державного підприємства, тому примусова передача за рішенням суду у комунальну власність гуртожитку, який є власністю юридичної особи, для забезпечення конституційних гарантій (прав) соціально незахищених громадян України на житло, здійснена з дотриманням визначеної законом процедури і не може визнаватися порушенням Конституції України, положеннями якої допускається можливість позбавлення власника належного йому майна для забезпечення суспільних потреб.

Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Бердянськбуд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020, або передати справу № 908/633/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування правових висновків щодо наявності правових підстав для безкомпенсаційної передачі гуртожитків, які не увійшли до Статутного фонду (капіталу) під час приватизації чи корпоратизації та були фактично викуплені у держави в ході приватизації юридичною особою, яка у подальшому не передавала гуртожиток до статутних капіталів інших юридичних осіб.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2021 закрито касаційне провадження у справі № 908/633/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" у частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" у частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20.

23.11.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" про перегляд за виключними обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20. Апелянт просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 та ухвалити нове рішення, яким:

-відмовити в задоволенні апеляційної скарги Бердянської міської ради про скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі № 908/633/20;

- рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі № 908/633/20 залишити в силі; відмовити в задоволені позовної заяви Бердянської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Бердянсьбуд» про передачу на безкомпенсаційній основі у комунальну власність територіальної громади м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради гуртожиток розташований за адресою: Україна, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Італійська, 102 у розмірі 395/2600 частки;

- відмовити Бердянській міській раді у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Бердянськбуд» на користь Бердянської міської ради судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 102,00 грн;

- відмовити Бердянській міській раді у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Бердянськбуд» на користь Бердянської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн.

Піставою для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 є прийняття другим сенатом Конституційного суду України у справі № 3-181-2020(440/20) за конституційною скаргою Приватного акціонерноготовариства «Чернігівоблбуд» щодо відповідності Конституції України приписів підпункту «б» пункту 1 частини 3 ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку». Оскільки, приписи вищевказаного пункту рішенням Конституційного суду було визнано неконституційним, то з урахуванням того що вказаний пункт застосовувався при прийнятті оскаржуваного рішення, останнє підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 у справі № 908/633/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2021 відкладено вирішення питання щодо прийняття Центральним апеляційним господарським судом процесуального рішення з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" про перегляд за виключними обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від20.04.2021 у справі №908/633/20 до надходження справи на адресу Центрального апеляційного господарського суду. Витребувано з господарського суду Запорізької області справу №908/633/20.

06.12.2021 на адресу апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/633/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкрито провадження за заявою Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" про перегляд за виключними обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20. Розгляд заяви призначено на 20.01.2022.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022 клопотання Бердянської міської ради задоволено. Вирішено провести судове засідання у справі № 908/633/20, призначене на 20.01.2022 року на 10:40, з Бердянською міською радою в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

З технічних причин судове засідання 20.01.2022 в режимі відеоконференції, за участю представника позивача, не відбулось з причин не залежних від обладнання Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022 розгляд заяви по справи № 908/633/20 призначено у судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 65, в залі судових засідань № 511 на 10:00 год. 03.03.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 у справі № 908/633/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г.

Розгляд справи 03.03.2022 не відбувся у зв`язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність подальшого слухання справи та визначення нової дати судового засідання, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" про перегляд за виключними обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 призначено у судовому засіданні на 03.11.2022 о 10:30 год.

03.11.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з відпусткою головуючого судді Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі № 908/633/20, яке відбудеться 09.03.2023 на 11:20 годин.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ЦАГС) відповідні докази повідомлення долучені до матеріалів справи.

09.03.2023 представники сторін наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

09.03.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2020 року Бердянська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" (далі - ПрАТ "Бердянськбуд", Відповідач) про передачу на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська гуртожитку, включеного до статутного капіталу ПрАТ "Бердянськбуд" за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська, 102, у розмірі 395/2600 частки.

Позов обґрунтовано тим, що, в супереч положенням статей 3, 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", Відповідачем не виконується рішення органу місцевого самоврядування про передачу до комунальної власності територіальної громади міста Бердянська гуртожитку, а за відсутності доказів придбання спірного гуртожитку, є підстави для зобов`язання Відповідача передати такий гуртожиток на безкомпенсаційній основі у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що прийняття Бердянською міською радою рішення про передачу спірного гуртожитку на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська, здійснено без затвердженої в установленому порядку Загальнодержавної цільової програми, якою повинні були б визначені порядок та строки передачі гуртожитків у власність територіальних громад. В той же час, приписами Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" встановлено диференційовані форми такої передачі (безкомпенсаційна, частково-компенсаційна, компенсаційна), а також частково врегульовано підстави та порядок передачі гуртожитків. З огляду на те, що Відповідач є власником спірного гуртожитку, придбаного організацією орендарів орендного підприємства "Бердянськбуд" (правонаступником якого є ПрАТ "Бердянськбуд") у Фонду державного майна України на підставі Договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 23.06.1993, тому відповідно до статей 41, 64 Конституції України, статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), передачу спірного гуртожитку необхідно здійснювати на частковій компенсаційній основі, тому відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви (у наданому вигляді) у цій справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Зобов`язано ПрАТ "Бердянськбуд" передати на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади міста Бердянська гуртожиток, включений до статутного капіталу ПрАТ "Бердянськбуд" за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська, 102 у розмірі 395/2600 частки. Покладено на ПрАТ "Бердянськбуд" судові витрати.

Постанову мотивовано тим, що гуртожитки, які під час приватизації чи корпоратизації майнових комплексів державних підприємств на умовах пільгової приватизації (безоплатно) були включені до складу такого майна та приватизовані шляхом викупу цілісних майнових комплексів державних підприємств, у тому числі ті, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, є лише однією із (але не виключною) категорій гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; спірний гуртожиток належав підприємству державної форми власності та був безоплатно відчужений в процесі приватизації майна державного підприємства, тому примусова передача за рішенням суду у комунальну власність гуртожитку, який є власністю юридичної особи, для забезпечення конституційних гарантій (прав) соціально незахищених громадян України на житло, здійснена з дотриманням визначеної законом процедури і не може визнаватися порушенням Конституції України, положеннями якої допускається можливість позбавлення власника належного йому майна для забезпечення суспільних потреб.

18.05.2021 Господарським судом Запорізької області видано накази про примусове виконання судового рішення та про примусове стягнення у справі № 908/633/20.

Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Бердянськбуд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020, або передати справу № 908/633/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування правових висновків щодо наявності правових підстав для безкомпенсаційної передачі гуртожитків, які не увійшли до Статутного фонду (капіталу) під час приватизації чи корпоратизації та були фактично викуплені у держави в ході приватизації юридичною особою, яка у подальшому не передавала гуртожиток до статутних капіталів інших юридичних осіб.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2021 закрито касаційне провадження у справі № 908/633/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" у частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" у частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" встановлено, що гуртожитки (як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини), на які поширюється дія цього Закону, передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у порядку та строки, визначені затвердженою законом Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову від 26.09.2019 р. за результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області, застосував норму пп «б» п.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», на яку посилається позивач Хмельницька міська рада у позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин та прийняття судом постанови від 26.09.2016 р.) гуртожитки, включені до статутних капіталів товариств, передаються у власність територіальних громад відповідно до цього Закону в один із таких способів:

1) на безкомпенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) за згодою власника гуртожитку - за його рішенням; б) без згоди власника гуртожитку - за рішенням суду;

2) на частково-компенсаційній основі всі гуртожитки передаються: а) на договірних засадах з виплатою компенсації у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням власника гуртожитку та рішенням відповідної місцевої ради; б) відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, у розмірі, меншому за розмір, визначений відповідно до частини четвертої цієї статті, - за рішенням суду за позовом місцевої ради;

3) на компенсаційній основі, за умови попередньої повної компенсації в розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої цієї статті, гуртожитки передаються: а) за згодою місцевої ради - за рішенням відповідної місцевої ради за поданням власника гуртожитку; б) без згоди місцевої ради - за рішенням суду за позовом власника гуртожитку.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2021 р. № 7-р(ІІ)/2021 у справі № 3-181/2020(440/20) за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Чернігівоблбуд щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту „б пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт „б пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків від 4 вересня 2008 року № 500-VI зі змінами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.10.2021 р. № 7-р(ІІ)/2021 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт «б» пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4 вересня 2008 року № 500-VI зі змінами. Таким чином, Конституційним Судом України встановлена неконституційність норми Закону, який застосований судом апеляційної інстанції при вирішенні даної справи, і оскільки підпункт „б пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), то позовні вимоги Хмельницької міської ради про передачу кімнат гуртожитку у власність територіальної громади не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Зі змісту положень пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України вбачається, що якщо після прийняття судового рішення, яке набрало законної сили, та щодо якого подано заяву (заяви) про його перегляд за виключними обставинами, Конституційним Судом України було постановлено відповідне рішення про неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає перегляду у зв`язку з виключними обставинами.

Таким чином наявність рішення Конституційного Суду України про неконституційність окремого положення закону є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, якщо рішення суду ще не виконане.

При цьому ГПК України не містить обмежень щодо можливості такого перегляду при наявності вказаних вище обставин.

Звертаючись до суду, заявник обґрунтовано зазначив, що в цьому випадку виключною обставиною є встановлена рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2021 № 7-р(ІІ)/2021 у справі № 3-181/2020(440/20) неконституційність саме того положення закону (підпункту "б" пункту 1 частини 3 статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", який було застосовано судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у даній справі, що свідчить про дотримання заявниками вимог пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України.

Із судового рішення, прийнятого за результатами розгляду позову про зобов`язання передати гуртожитки до комунальної власності територіальної громади вбачається, що гуртожитки у комунальну власність передаються на безкомпенсаційній основі. Суд дійшов висновку, що до статутного фонду не могли включатися об`єкти, що відносилися до державного житлового фонду, які підлягали приватизації громадянами відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

У рішенні від 20.10.2021 № 7-р(ІІ)/2021 у справі № 3-181/2020(440/20 Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт „б" пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яким передбачено примусове передання на безкомпенсаційній основі в комунальну власність гуртожитку, що його включено до статутного капіталу товариства, яке є власником такого гуртожитку, суперечить приписам частин першої, другої статті 8, частини третьої статті 22, частин першої, четвертої, п`ятої статті 41 Конституції України, отже є таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У вказаному рішенні Конституційний Суд України вказав, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини виплата компенсації за майно є суттєвим фактором при оцінці наявності справедливої рівноваги між інтересами суспільства та приватних осіб; така компенсація має бути обґрунтовано пов`язаною з вартістю майна на час його відчуження.

Із положень пункту 1 частини 3 статті 320, пункту 4 частини 1 статті 321 ГПК України вбачається, що подача заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а відтак і перегляд судового рішення можливий лише після офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Також із наведених вище положень пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України вбачається, що перегляд судового рішення за виключними обставинами можливий якщо рішення суду ще не виконане. На дату звернення з цією заявою постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 не виконана, право власності на гуртожиток розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська, 102 у розмірі 395/2600 частки в єдиному реєстрі прав на нерухоме майно зареєстровано за Приватним акціонерним товариством «Бердянськбуд».

Матеріалами справи встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.10.2003 Серії САА № 324068, власником гуртожитку за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 102, є Закрите акціонерне товариство "Бердянськбуд", форма власності колективна, частка 1/1, опис об`єкта основна будівля "А", прибудова "а", підстава рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 02.10.2003 № 552 (а.с. 40, т. 1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 162598235 від 08.04.2019, № 211802935 від 09.06.2020, № 231008175 від 04.11.2020 власником гуртожитку за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Італійська, 102, є Приватне акціонерне товариство "Бердянськбуд", форма власності приватна, розмір частки 395/2600 (а.с.31-34, т. 1; а.с. 117-120, т. 2, а.с. 116-117, т. 3).

Відповідно до рішення Бердянської міської ради від 22.12.17 № 3 (а.с. 13, т. 1) рада керуючись ст. ст. 25, 26, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 9, 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 70, 111 Статуту територіальної громади м. Бердянська та враховуючи протоколи постійної комісії міської ради з питань реалізації державної регуляторної політики, підприємницької діяльності та управління комунальною власністю від 22.11.17 № 42, від 08.12.17 № 43 вирішила: п. 6. Прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Бердянська у відповідності до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" гуртожитки у м. Бердянську зокрема, за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська (Дюміна), 102; п. 8. У випадку відсутності згоди власників (володільців, балансоутримувачів) гуртожитків, вказаних у п. 6, юридичному управлінню виконавчого комітету Бердянської міської ради здійснити претензійно-позовну роботу направлену на виконання цього рішення. Разом з тим, акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема і акти органів місцевого самоврядування, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи наведене вище, апеляційним судом позовні вимоги Бердянської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Бердянськбуд" про передачу на безкомпенсаційній основі без згоди власника у комунальну власність територіальної громади м. Бердянська гуртожиток включений до статутного капіталу ПрАТ "Бердянськбуд" за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська, 102 у розмірі 395/2600 частки оцінюються як такі, що не відповідають Закону.

Аналогічні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 924/57/19 та від 16.12.2022 у справі № 911/152/18.

Колегія суддів зазначає, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України "Про Конституційний Суд України" дає підстави для висновку, що рішення Конституційний Суд України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційний Суд України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційний Суд України. Тобто рішення Конституційний Суд України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Дія рішення Конституційний Суд України не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися (припинилися) до його ухвалення. Заперечення позивача, викладені у відзиві на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, щодо порушення принципу незворотності дії закону колегія суддів вважає безпідставними враховуючи, що сторонами не заперечується факт невиконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.21 року у даній справі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 сформульовано правовий висновок, суть якого полягає в тому, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ. Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Отже, наявні передбачені п.1 ч.3 ст.320 ГПК України підстави для перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 р. у зв`язку з виключними обставинами, і керуючись п.2 ч.3 ст.325 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ПрАТ "Бердянськбуд" про перегляд за виключними обставинами. За таких обставин постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 р. у справі № 908/633/20 слід скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 р. у справі № 908/633/20 залишити без задоволення. Разом з тим, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 р. у справі № 908/633/20 підлягає зміні з урахуванням викладеного вище відповідно до норм п.2 ч.1 ст.277 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Приватного акціонерного товариства «Бердянськбуд» про перегляд за виключними обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 ухвалену за результатами розгляду апеляційної скарги Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі № 908/633/20 задовольнити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 908/633/20 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі № 908/633/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі № 908/633/20 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на кількість та тривалість повітряних тривог в м. Дніпро, повний текст судового рішення складено 22.03.2023.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяЕ.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік