Ухвала

від 22.03.2023 по справі 903/282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

22 березня 2023 року Справа № 903/282/23 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) по справі №903/282/23,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-французьке підприємство «Люватам-ЛТД», в якій просить забезпечити позов, а саме:

1. Накласти арешт на все нерухоме майно ТОВ «СУФП„Люватам ЛТД», код ЄДРПОУ 25084825:

приміщення магазину А -1, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальною площею - 303,3 кв.м;

приміщення складу Б - 1, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальною площею -105,6 кв.м.;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 768, виданий 28.04.2021 видавник: Пасюк Л.О. приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області, 14/100 (Чотирнадцять сотих) часток приміщення складу А -1 власником є ОСОБА_2 (чоловік керівника ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», ОСОБА_3 ) - АДРЕСА_2 ;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2532 виданого 29.11.2019, видавник: Пасюк Л.О. приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області, 56/100 часток приміщення складу А - 1 власником є ТзОВ «Продхолод М», код ЄДРПОУ 33587784- Волинська область, Володимирський р.н., АДРЕСА_2 ;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2237, виданий 17.10.2019, видавник: Пасюк Л.О. приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області, 30/100 часток приміщення складу А - 1, розмір частки 10/100, власником якого є ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 ;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2237, виданий 17.10.2019, видавник: Пасюк Л.О. приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області 30/100 часток приміщення складу А - 1, розмір частки 10/100, власником якого є ОСОБА_5 - АДРЕСА_2 ;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2237, виданий 17.10.2019, видавник: Пасюк Л.О. приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області, 30/100 часток приміщення складу А - 1, розмір частки 10/100, власником якого є ОСОБА_6 - АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку кадастровий номер 0721187700:03:000:0297 в кількості 0,1389 га, власником якої є ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», код ЄДРПОУ 25084825;

земельну ділянку к.н. 0721187700:03:000:0296 в кількості 0,3175 га, власником якої є ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», код ЄДРПОУ 25084825;

Земельну ділянку к.н. 0721187700:03:000:0295 в кількості 0,0515 га, власником якої є ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», код ЄДРПОУ 25084825;

Земельну ділянку к.н. 0721187702:02:003:0016 в кількості 0,3777 га, власником якої є ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», код ЄДРПОУ 25084825;

Земельну ділянку к.н. 0710700000:02:012:0082 в кількості 0,0974 га для обслуговування магазину і виробничого призначення за адресою АДРЕСА_1 . Орендар: ТзОВ «СУФП „Люватам ЛТД», код ЄДРПОУ 25084825; орендодавець: Ново волинська міська рада Волинської області, код ЄДРПОУ 35055268;

2.Заборонити загальним зборам учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25084825) та директору Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД», (код ЄДРПОУ -25084825) приймати будь-які рішення щодо розпорядження усім нерухомим майном Товариства, рішення про будь-який спосіб відчуження цього нерухомого майна (продаж, дарування та ін.), рішення про передачу цього нерухомого майна як внесок до статутного капіталу іншої юридичної особи, повернення цього нерухомого майна (його частини) при виході учасника із складу учасників (засновників) Товариства, рішення про передачу майна в іпотеку, передачу в оренду, рішення про поділ майна чи об`єднання його з іншим нерухомим майном;

3. Заборонити загальним зборам учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД», (код ЄДРПОУ - 25084825) ОСОБА_7 приймати будь-які з наступних рішень: 1) рішення про зміну (зменшення/збільшення) статутного капіталу Товариства та відповідно внесення змін до Статуту Товариства щодо зміни розміру статутного капіталу; 2) рішення про зміну складу учасників (засновників) Товариства шляхом вступу до Товариства нового учасника будь-яким шляхом, виключення учасника зі складу Товариства та відповідно внесення змін до Статуту Товариства щодо зміни складу учасників (засновників) Товариства; 3) рішення про зміну компетенції та повноважень ЗЗУ та директора Товариства та внесення відповідних змін до Статуту; 4) рішення про отримання Товариством в установленому порядку кредиту (-ів) в національній або іноземній валютах на комерційній договірній основі; 5) рішення про укладення Товариством договорів поруки як поручитель; 6) рішення про укладення Товариством договорів іпотеки як іпотекодавець; 7) рішення про внесення змін до Статуту щодо порядку виходу учасника (засновника) із Товариства; 8) рішення про зміну директора ТОВ; 9) рішення про продаж учасником (засновником) корпоративних прав та викупу частки учасника (засновника) Товариством;

4. Заборонити учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД», (код ЄДРПОУ - 25084825) ОСОБА_8 віджувати у будь-який спосіб свої корпоративні права (частку у статутному капіталі ТОВ СУФП «Любватам - ЛТД» передавати в заставу або іншим чином забезпечувати виконання своїх власних зобов`язань перед третіми особами за рахунок корпоративних прав в ТОВ СУФП «Люватам - ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25084825) та накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства у розмірі Статутного капіталу, що станом на день звернення до господарського суду ОСОБА_1 що належить ОСОБА_8 ;

5. Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить і належало Товариству з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25084825) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД», (код ЄДРПОУ -25084825), учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько-французькому підприємству «Люватам ЛТД», (код ЄДРПОУ - 25084825), директора Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько- французькому підприємству «Люватам -ЛТД, (код ЄДРПОУ - 25084825), які прямо чи опосередковано стосуються нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько - французькому підприємству «Люватам ЛТД», (код ЄДРПОУ - 25084825);

6.Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю СУФП «Люватам - ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25084825), зміни керівника (директора) ТзОВ СУФП «Люватам - ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25084825), підписантів ТОВ СУФП «Люватам - ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25084825), змін до Статуту ТОВ СУФП «Люватам - ЛТД» (код ЄДРПОУ -25084825), які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору (зміна компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько -французькому підприємству «Люватам -ЛТД, (код ЄДРПОУ - 25084825 та виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю спільному українсько -французькому підприємству «Люватам -ЛТД, (код ЄДРПОУ - 25084825, зміна порядку виходу учасників із Товариства), про що постановити ухвалу.

7. Звільнити ОСОБА_1 , від сплати судового збору, згідно ст. 5 п. 9 ЗУ «Про судовий збір» в зв`язку з інвалідністю II - ї групи.

В обґрунтування зазначив, що учасник ТОВ СУФП «Люватам - ЛТД,» ОСОБА_9 , якому належить лише 50% Статутного капіталу Товариства, та, відповідно 50 голосів на Загальних Зборах Учасників, незаконно в шахрайський спосіб заволодів часткою ОСОБА_1 та часткою ОСОБА_10 у Статутному капіталі ТОВ СУФП «Люватам ЛТД», у розмірі 50 % та фактично здійснив рейдерське захоплення Товариства, оскільки, зосередив у своїх руках 100% голосів на Загальних зборах Учасників Товариства, з подальшою протиправною передачею частки у 100% розмірі ОСОБА_11 .

В даному випадку оцінюючи заяву сторони та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку, з огляду на таке.

Правові норми, застосовані судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов?язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Правова позиція суду стосовно обставин справи і доводів заявника.

Як встановлено судом, 19.07.1997 ОСОБА_12 , 1949 року народження, ОСОБА_10 , 1951 року народження, ОСОБА_1 , 1955 року народження, підписали установчий договір.

У відповідності до п.5 договору, підприємство керується у своїй діяльності законодавством України, даним Установчим договором і Статутом. В разі суперечливості окремих положень Установчого договору та Статуту перевагу положення мають Установчого договору.

Пунктом 18 установчого договору визначено, що для забезпечення створення та діяльності підприємства за рахунок вкладів засновників створюється статутний фонд в розмірі 36 000 грн. Вклади засновників у статутному фонді Підприємства складають:

ОСОБА_12 - 50% - 18000 грн - у вигляді технологічного обладнання;

ОСОБА_10 - 25% - 9 000 грн

ОСОБА_1 -25% - 9000 грн у вигляді «Гудвілу» -комплексу заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції, нові технології.

Вищим органом Підприємства є Збори учасників, які складаються з учасників або призначених ними представників (п.6 договору).

11.07.1997 зареєстрований та затверджений Статут Спільного українсько - французького підприємства «Люватам ЛТД».

Згідно п.1.1 Статуту, спільне українсько - французьке підприємство „Люватам - ЛТД„ створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю у відповідності до установчого договору від 19.07.1997 шляхом об`єднання коштів та майна учасників для спільної підприємницької діяльності з метою створення прибутку.

У відповідності до п.1.2. Статуту, учасниками (Засновниками) Підприємства є:

- ОСОБА_13 , громадянин Франції

- ОСОБА_10 , громадянин України

- ОСОБА_1 , громадянин України.

Підприємство належить учасникам на правах спільної часткової власності (п.1.3 Статуту).

Згідно до п.1.8.Статутут, зміни до Установчих документів вносяться за одноголосним рішенням Зборів учасників, на яких присутні всі учасники, і реєструються в порядку державної реєстрації даних документів.

Місце знаходження Підприємства: м. Нововолинськ, вул. Лісна, 17. (на момент реєстрації Підприємства (п.1.10 Статуту).

Згідно п.п.4.1-4.2 Статуту, Вищим органом управління Підприємством є Збори учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру їх часток у Статутному фонді підприємства. Збори учасників обирають свого голову на 3 роки.

З доводів заявника слідує, що для розвитку Підприємства та його діяльності було придбано відповідно до договору купівлі -продажу № 78 від 2 жовтня 1997 року приміщення складів загальною площею 2911,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ. Іваничівське шосе, 3 а.

Нововолинський міськвиконком в особі заступника голови Нововолинського міськвиконкому Рожелюка Володимира Дмитровича, згідно рішення виконкому міської Ради від 21.08.97 № 221 (з однієї сторони), та Спільне Українсько - французьке підприємство «Люватам ЛТД» зареєстроване у Нововолинському міськвиконкомі, згідно з розпорядженням № 305 - р від 11.08.97 (з іншої сторони), уклали договір купівлі-продажу №78.

У відповідності до п.1.1 договору, продавець зобов`язується передати у власність Покупця приміщення складів загальною площею 2911,5 кв.м. (склад площею 427 кв.м. склад площею 2484,5 кв.м. ), яке знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, Іваничівське шосе, 3, а Покупець зобов`язується прийняти приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію приміщення у бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Право власності на приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору (Нотаріальне посвідчення Договору було здійснено 02.10.1997 відповідно до посвідки і відтиску штампа нотаріальною конторою на Договорі) (п.1.2. договору).

Згідно п.13.1 цей Договір складений в 5 -х примірниках, що мають однакову силу. Після засвідчення та реєстрації у Нововолинській міській раді примірники передаються Продавцю, Покупцю, і нотаріальній конторі, міській Раді і регіональному відділенню ФДМУ по Волинській області.

06.10.1997 у відповідності до акту передачі проданого майна, майно передав продавець Нововолинський міськвиконком в особі заступника міськвиконкому Рожелюка Володимира Дмитровича, а покупець Спільне українсько - французьке підприємство «Люватам - ЛТД» в особі директора Бойко Івана Адамовича прийняв продане йому приміщення складів загальною площею 2911.5 кв.м., які знаходяться за адресою м. Нововолинськ, Іваничівське шосе, 3. Вартість об`єкта становить 36 597 гривень.

Як слідує з витягу з ЄДР за кодом 91154727015, який сформований ОСОБА_10 від 03.03.2023 - за кодом ЄДРПОУ 25084825 зареєстровано ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», слідує, що перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_8 , Країна громадянства: Франція, місцезнаходження: АДРЕСА_3 , Розмір частки засновника (учасника): 141000,00

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера ) юридичної особи - ОСОБА_8 , АДРЕСА_4 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив.

Відсоток частки статутного капіталу або відсоток прав голосу: 100.

Керівник юридичної особи: ОСОБА_3 .

Заявник зазначає, що у відомостях про об`єкт нерухомого майна встановлено, що за ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД» зареєстровано приміщення магазину А -1, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальною площею - 303,3 кв.м., а також приміщення складу Б - 1, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальною площею -105,6 кв.м., а майно приміщення складів загальною площею 2911,5 кв.м. за кодом ЄДРПОУ 25084825 за СУФП «Люватам ЛТД», яке було зареєстроване в регіональному відділенні ФДМУ по Волинській області - відсутнє, що прямо суперечить Установчому договору та Статуту Підприємства, Законів України, чим порушені мої права та законні інтереси як засновника.

З доводів заявника слідує, що у зв`язку з відсутність за кодом ЄДРПОУ «Люватам ЛТД» майна в реєстрі, ОСОБА_1 та засновник ОСОБА_10 звернулись до приватного нотаріуса Божко О.О. м. Нововолинська про надання Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_5 , і за номером ідентифікаційної довідки 325551124 від 13.03.2023, що за вказаною адресою будь-які відомості речових прав на нерухоме майно відсутні, а саме приміщення складів загальною площею 2911,5 кв.м.

В свою чергу приватний нотаріус Божко О.О. надала інформацію згідно інформаційної довідки 325543814 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не за кодом ЄДРПОУ 25084825 СУФП «Люватам ЛТД», за адресою розташування приміщення складів загальною площею 2911,5 кв.м. - АДРЕСА_2 . (за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1725987307211 рахується склад загальною площею (кВ.м.) 2482,8 приміщення складу А-1 номер об`єкта в РПВН 5558188) виявилось наступне:

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 768, виданий 28.04.2021 14/100 (Чотирнадцять сотих) часток приміщення складу А -1 власником є ОСОБА_2 (чоловік керівника ТзОВ СУФП «Люватам ЛТД», ОСОБА_3 );

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2532 виданого 29.11.2019, 56/100 часток приміщення складу А - 1 власником є ТзОВ «Продхолод М», код ЄДРПОУ 33587784;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2237, виданий 17.10.2019, розмір частки 10/100, власником якого є ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 ;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2237, виданий 17.10.2019, 30/100 часток приміщення складу А - 1, розмір частки 10/100, власником якого є ОСОБА_5 ;

відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 2237, виданий 17.10.2019, 30/100 часток приміщення складу А - 1, розмір частки 10/100, власником якого є ОСОБА_6 .

Отже, заявник вказує, що об`єкт приміщення складу А -1 проданий відповідно до договорів купівлі-продажу третім особам загальною площею 2482,8 кв.м., відомості про склад загальною площею 427 кв.м., що відображений в договору № 78 купівлі - продажу від 2 жовтня 1997 року - в реєстрі відсутні.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Водночас, за приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням зазначеного, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову, вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч.4 ст.236 ГПК України, суд має дослідити чи не призведе невжиття заявлених ОСОБА_1 заходів до унеможливлення ефективного захисту порушених прав останнього, за захистом яких він буде звертатися до суду та чи зможе позивач захистити права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

Разом з цим, заявник не вказав з яким позовом буде звертатися до суду та на яких підставах, не обґрунтував, які саме права будуть порушені в результаті не вжиття заходів забезпечення.

Всупереч вимог ст.ст.74, 136 ГПК України заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не обґрунтована доказами.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 року у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 року у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 року у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 року у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 року у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 року у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 року у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 року у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 року у справі № 904/1417/19.

Висновки за результатами розгляду.

Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи ( ч. 5 ст. 236 ГПК України ).

Господарський суд, здійснивши належну оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням адекватності його вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, дотримання принципів «справедливого балансу» та «пропорційності втручання у мирне володіння майном окремої особи» дійшов висновку, що у такому випадку немає зв`язку між обраним Позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 р. у справі № 911/527/19, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.

Заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не обгрутована чим саме ускладнить чи унеможливить виконання рішення, а тому суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

При цьому, відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) по справі №903/282/23 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 22.03.2023.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар