Рішення

від 16.03.2023 по справі 905/613/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023 м. Харків Справа № 905/613/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при помічнику судді (за дорученням) Курінній Т.Р.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» за вх. № 8066/22 від 21.12.2022 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі №905/613/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія»

до відповідача Підприємства «Добробут» Громадської організації «Дружківська міська незалежна громадська організація інвалідів «Родина»

про стягнення 611 014,97 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.12.2022 у справі № 905/613/22 позов ТОВ «ЦГК» задоволено частково. Стягнуто з Підприємства «Добробут» ГО «ДМНГОІ «Родина» на користь ТОВ «ЦГК» борг за природний газ у розмірі 464 205,32 грн; борг з компенсації вартості замовленої (договірної) потужності на добу наперед у розмірі 2 445,32 грн; пеню у розмірі 51 253,35 грн; штраф у розмірі 92 841,06 грн; судовий збір у розмірі 9 161,17 грн. В решті позову відмовлено.

Питання щодо розподілу витрат позивача на правову допомогу, попередній (орієнтовний) розрахунок яких наведений у позовній заяві та складає 10 000 грн, судом не вирішувалось з огляду на зазначення позивачем у позовній заяві та заяві за вх. № 01-35/4272 від 06.12.2022 про намір подати відповідні докази та детальний розрахунок цих витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

21.12.2022 за вх. № 8066/22 господарський суд одержав заяву позивача, в якій останній просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені ТОВ «ЦГК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. В додаток до заяви надано: договір про надання адвокатських послуг № 18.07-01 від 18.07.2022, додаткову угоду № 1 від 18.07.2022 до договору, акт від 09.12.2022 до договору та додаткової угоди, платіжне доручення № 797 від 15.12.2022.

20.02.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою призначено розгляд вказаної заяви у судовому засіданні на 16.03.2023 о 12:00. При цьому в цій ухвалі господарським судом зроблено висновки щодо дотримання позивачем встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви.

Позивач у судове засідання 16.03.2023 не прибув. Про дату, час і місце судового засідання позивач повідомлявся шляхом направлення копії ухвали суду від 20.02.2023 на його юридичну адресу, яка одержана ним 08.03.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 6102270972097.

Одночасно з метою повідомлення позивача про розгляд заяви господарським судом додатково направлено копію ухвали суду від 20.02.2023 на його адресу електронної пошти tovcgk@ukr.net (зазначена у позові), яка згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» доставлена за нею 21.02.2023, а також передано відповідну телефонограму, яка 03.03.2023 отримана його представником - адвокатом Джирмою А.В.

Відповідач у судове засідання 16.03.2023 не прибув. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся шляхом направлення копії ухвали суду від 20.02.2023 на його юридичну адресу. Згідно з даними розділу «Трекінг» офіційного сайту Укрпошти відповідне поштове відправлення 6102270972089 станом 03.03.2023 не вручено під час доставки.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20 та яка враховується судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також копії ухвали суду від 16.03.2023 надіслано на адреси електронної пошти відповідача: dobrobut84200@ukr.net (зазначена в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), doc@poligenko.ua (зазначена у додатковій угоді № 4 від 14.09.2021 до договору про постачання природного газу №13/1650-21 від 25.06.2021). Згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» за першою адресою електронної пошти копія ухвали суду від 20.02.2023 доставлена 21.02.2023, а за другою - повернута з повідомленням про помилку (не доставлено).

Окрім того, з метою повідомлення про розгляд заяви господарським судом передано відповідачу відповідну телефонограму, яку 03.03.2023 отримано його представником Киркач О.В.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що сторони не викликалися судом у судове засідання, з огляду на те, що в силу вимог ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, господарський суд визнав за можливе вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за відсутністю сторін у судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати згідно зі ст. 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу.

У ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 4 -6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, у ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, згідно з яким відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд у відповідності до ч. 5 ст. 129 ГПК України враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 5 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6,7,9 ст.129 цього Кодексу.

Тобто під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Також Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З договору про надання адвокатських послуг № 18.07-01 від 18.07.2022, який укладено між Джирма А.В. (адвокат) та ТОВ «ЦГК» (замовник, позивач), вбачається, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (п. 1.1 договору).

Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема, у господарських судах України; представляє замовника з усіма правами, які надано законом, зокрема, позивачу, у т.ч. з правом пред`явлення позову, підписання та подання документів; представляє інтереси замовника в судах, у т.ч. подає заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняє інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника.

Правова допомога, передбачена в п. 1.2 договору надається замовнику на платній або безоплатній основі. В разі надання послуг на платній основі, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком до цього договору та актом виконаних робіт, підписаними сторонами, що є невід`ємною частиною даного договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань зо договором (п.п.3.1-3.3 договору).

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу (п.п.4.1, 4.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 2.2 договору).

У додатковій угоді № 1 від 18.07.2022 до договору про надання адвокатських послуг №18.07-01 від 18.07.2022 сторони домовились, що правова допомога адвоката з захисту інтересів ТОВ «ЦГК» про стягнення заборгованості з Підприємства «Добробут» ГО «ДМНГОІ «Родина» надається замовнику на платній основі.

Вартість правової допомоги розраховується з врахуванням вартості витраченого часу на підготовку документів, необхідних для звернення до суду та процесуальних документів, представництво в Господарському суді, часу, витраченого на відрядження та вірогідності того, що виконання доручення замовника перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання.

Участь в одному судовому засіданні в господарському суді, має фіксований характер та з врахуванням потраченого часу становить 900 грн.

Вартість часу виконання правової допомоги та проїзду адвоката до клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи адвоката, у розмірі 1 300 грн.

Розрахунки по даному договору проводяться шляхом проведення оплати правової допомоги протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання між сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Акт до договору про надання адвокатських послуг №18.07-01 від 18.07.2022, який підписано Джирма А.В. (адвокат) та ТОВ «ЦГК» (замовник), свідчить, що адвокат надав, а замовник прийняв наступні послуги, пов`язані з стягненням заборгованості з Підприємства «Добробут» ГО «ДМНГОІ «Родина» у справі №905/613/22:

- ознайомлення з документами та матеріалами справи - 1 300 грн (1 год.);

- складання позовної заяви - 3 900 грн (3 год.);

- підготовка документів та направлення до суду - 2 600 грн (2 год.);

- представництво інтересів в судовому засіданні - 900 грн (фіксована вартість - 1 000 грн);

- складання та направлення додаткових пояснень - 1 300 грн (1 год.).

Загальна вартість наданих послуг становить 10 000 грн.

На підставі платіжного доручення № 797 від 15.12.2022 ТОВ «ЦГК» здійснено на користь адвоката Джирми А.В. оплату адвокатських послуг у розмірі 10 000 грн.

Адвокат Джирма А.В. згідно Єдиного реєстру адвокатів України має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 000826 від 01.12.2017 та діяла у суді відповідно до довіреності, виданої 11.10.2022 директором ТОВ «ЦГК» Зінченко О.В.

З огляду на зміст вказаного вище акту та обставини цієї справи, адвокатом фактично надано/виконано такі послуги/роботи: 1) подано до суду позовну заяву, що охоплює ознайомлення з документами/матеріалами, складання позовної заяви, підготовку документів та направлення їх до суду; 2) подано до суду (08.11.2022) додаткові пояснення, що охоплює їх складання та направлення до суду; 3) прийнято участь у підготовчому засіданні (27.10.2022).

При цьому надання/виконання таких послуг/робіт, за висновками суду, не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є звичайним розрахунковим спором незначної складності.

Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору (у цьому випадку - договору про постачання природного газу), судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), розрахунок сум, що стягуються (основного боргу, пені та штрафу) не є складним (вимоги стосуються лише одного розрахункового періоду), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, обмежується посиланням на норми ЦК та ГК України.

Одночасно, як до, так і після подання позову жодних заперечень щодо вимог позивача відповідачем не висловлено (а навпаки у наявному у справі листі ним гарантовано оплату боргу).

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу - 10 000 грн не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись завданням господарського судочинства щодо справедливого вирішення судом спорів, передбаченим ст. 2 ГПК України, та загальними засадами цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність, встановленими ст. 3 ЦК України, за висновками суду, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі підлягає обмеженню до 6 000 грн.

На підставі п. 3 ч. 4 ст.129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову у цій справі, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на відповідача - 5 997,35 грн, на позивача - 2,65 грн).

Щодо строку розгляду заяви.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затв. ЗУ від 07.02.2023 № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб.

Згідно наказу голови Господарського суду Донецької області від 28.02.2022 № 20, розпорядження голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022 № 9-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі, тимчасово обмежено доступ до приміщення суду.

З огляду на наведене, а також зважаючи на загострення поточної ситуації у м. Харкові, розгляд заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувся з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості його здійснення у визначений ст.244 ГПК України строк.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» за вх. № 8066/22 від 21.12.2022 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Підприємства «Добробут» Громадської організації «Дружківська міська незалежна громадська організація інвалідів «Родина» (84201, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Котляревського, буд. 151; ідент. номер 36704924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» (18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, оф. 209; ідент. номер 38553084) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 997 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 35 коп.

3.В решті заяви відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 21.03.2023.

Суддя Л.В. Ніколаєва