Рішення

від 21.03.2023 по справі 917/1578/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023 Справа № 917/1578/22

Суддя Погрібна С.В., розглянувши справу № 917/1578/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Решетилівське підприємство "Водоканал", вул. Старокиївська, 18, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400

про стягнення заборгованості,

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" подано позов до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Решетилівське підприємство "Водоканал" про стягнення 362 042,30 грн заборгованості за Договором постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 22414055 від 31.01.2022, з яких 344 678,32 грн - основна заборгованість, 13 003,49 грн - інфляційні, 4 360,49 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 09.12.2022 було відкрито провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвала Господарського суду Полтавської області була розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), на офіційному сайті Судової влади України розміщено відповідне повідомлення про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Вказана ухвала також була направлена відповідачу за адресою: вул. Старокиївська, 18, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400 та отримана ним 21.12.2022.

09.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 224), позивач відповідь на відзив не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 ГПК України сторони не надавали.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки (з урахуванням лікарняного та відпустки судді).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Відповідно до частини 2 статті 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

31.01.2022 між ТОВ "Полтаваенергозбут" (далі Постачальник, Позивач) та Комунальним підприємством Решетилівським комунальним підприємством "Водоканал" (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 22414055 ( Договір).

Рішенням Полтавської обласної ради №443 від 26.07.2022 Про прийняття єдиного майнового комплексу Комунального підприємства Решетилівське комунальне підприємство "Водоканал" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області змінено найменування Комунального підприємства Решетилівське комунальне підприємство "Водоканал" на Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Решетилівське підприємство "Водоканал".

Розділом 2 Договору визначено, що Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, з урахуванням послуг постачання, розподілу та передачі, для забезпечення потреб Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість фактично спожитої (використаної) електричної енергії.

Строк (термін) поставки товару: 2022 рік (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.9. Договору прийом-передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання Сторонами щомісячних Актів прийому-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

По закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов`язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії не пізніше 12-го числа місяця наступного за розрахунковим та рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п`ять) календарних днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк.

За умовами п. 5.11. Договору Споживач здійснює оплату за фактично спожиту (використану) електричну енергію згідно Акту приймання-передачі електричної енергії не пізніше 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду, на підставі отриманого від Постачальника рахунку про оплату електричної енергії.

Пунктом 6.2.1. Договору передбачено зобов`язання споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

У період з травня 2022 рік по вересень 2022 рік Постачальником Споживачу було надано електричну енергію, про що підписані та додані до матеріалів справи відповідні акти купівлі-продажу, рахунки на оплату та докази їх направлення Споживачу.

Як вказує Позивач, Відповідач споживав електричну енергію, а оплату за спожиту електричну енергію здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 344 678,32 грн (копія розрахунку заборгованості за споживання активної електричній енергії наявна в матеріалах справи).

Внаслідок чого, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 344 678,32 грн основного боргу, 13 003,49 грн інфляційних та 4 360,49 грн 3 % річних.

Відповідач у відзиві вказує, що має заборгованість згідно Договору за липень 2022 в сумі 280 000,00 грн за серпень 2022 в сумі 12 092,76 грн та за частину вересня, а саме по 06.09.2022 в сумі 52 585,56 грн.

В поясненнях Відповідач посилається на те, що з 07 вересня підприємство отримувало послуги з постачання електричної енергії на умовах постачальника «останньої надії» та підприємство Відповідача "Водоканал"- госпрозрахункове і його фінансовий стан повністю залежить від отриманих платежів населення за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. На разі підприємство не в спромозі проводити вчасно оплату за так як через введення воєнного стану в Україні споживачі не оплачують за послуги з водопостачання та водовідведення. При надходженні коштів підприємством проводяться оплата рахунків в порядку згідно законодавства.

Також Відповідач вказує, що на сьогодні підприємством здійснено проплату електричної енергії за липень 2022 року в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжним доручення № 3694 від 08.12.2022. В подальшому при отриманні коштів підприємством буде здійснюватися проплата за електроенергію до повного виконання зобов`язань по Договору. Докази проведеної проплати будуть надані судові.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частинами 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, а Відповідачем визнано наявність заборгованості в сумі 344 678,32 грн.

Крім того, Відповідачем надано докази часткової сплати суми боргу в розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи викладене вимоги Позивача в частині стягнення 324 678,32 грн боргу підлягають задоволенню, в частині 20 000,00 грн закриттю провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Також позивач заявив вимоги про стягнення 13 003,49 грн інфляційних та 4 360,49 грн 3 % річних (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Судом перевірено методику розрахунку інфляційних та 3% річних. За результатами проведеного перерахунку, суд дійшов висновку що вимоги в частині стягнення 13 003,49 грн інфляційних та 4 360,49 грн 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем належними доказами обставини, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно частини 3 статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відзив, в якому Відповідач визнає суму основного боргу, поданий 09.01.2023, тобто до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, 50 % судового бору у розмірі 2 715,31 грн. підлягають поверненню Позивачу з бюджету відповідно до статті 130 ГПК України. Витрати зі сплати інших 50 % судового збору у розмірі 2 715,31 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 191, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 232-233, 237-238, 239, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Решетилівське підприємство "Водоканал" (вул. Старокиївська, 18, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400 код ЄДРПОУ 32500315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) 324 678,32 грн основного боргу, 13 003,49 грн інфляційних, 4 360,49 грн 3 % річних та 2 715,31 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 20 000,00 грн.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 715,31 грн, сплаченого за платіжним дорученням № 950409 від 28.11.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення складено та підписано суддею 21.03.2023.

СуддяПогрібна С.В.