Ухвала

від 21.03.2023 по справі 367/852/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/852/22

Провадження № 1-кс/367/33/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42014110040000048 від 03.07.20014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

встановив :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, згідно якого заявник просить скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210946200:01:042:0007, по АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30.03.2017 у справі №372/915/17.

Клопотання мотивує по тим підставам, що з данихДержавного реєструречових правна нерухомемайно заявникувипадково сталовідомо пронакладення арештуна земельнуділянку зкадастровим номером:3210946200:01:042:0007,по АДРЕСА_1 ,що належитьзаявнику направі власності,згідно державногоакту серіїЯЖ №903389.Підставою внесеннязапису проарешт вказаноухвалу Обухівськогорайонного судуКиївської областівід 30.03.2017р,у справі№372/915/17.З данихЄдиного державногореєстру судовихрішень заявникустало відомо,що ухвалаОбухівського районногосуду Київськоїобласті від30.03.2017р.у справі№372/913/17була винесеназа клопотаннямпрокурора Обухівськоговідділу Києво-Святошинськоїмісцевої прокуратуриКиївської областіпро арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42014110040000048від03.07.20174 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке обґрунтовується тим, що службові особи відділу земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, всупереч п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, впродовж 2008 року погодили висновки щодо можливості відведення громадянам 501-ї земельної ділянки, загальною площею 72 га, які розташовані поза межами смт. Коцюбинське, Київської області,

З метоюз`ясування підставнакладення арештута перебігуслідства,заявником черезАдвоката ОСОБА_4 було направленозапит доОбухівської окружноїпрокуратури Київськоїобласті зпроханням надатиінформацію простан кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42014110040000048від03.07.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Листом від 16.07.2021 р. №5б-3163вих-21, з копією керівнику Бучанської окружної прокуратури Київської області повідомлено, що у провадженні Обухівського РУП ГУНП в Київській області кримінальне провадження за №42014110040000048 від 03.07.2014 відсутнє.

Листом від 29.07.2021 року №53-1716, Бучанською окружною прокуратурою Київської обласної прокуратури повідомлено, що кримінальне провадження №42014110040000048 від 03.07.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, перебуває в провадженні СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області. На даний час досудове розслідування триває, а також з вказаного листа заявнику стало відомо про те, що вона не є учасником зазначеного кримінального провадження, а тому заявник не має права знайомитись з матеріалами слідства.

Заявник вказує про те, що відповідно до вище вказаного кримінального провадження, предметом слідства є дії службових осіб відділу земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області, які на думку слідства, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, всупереч п. 12 Перехідних положень Земельною кодексу України, впродовж 2008 року погодили висновки щодо можливості відведення громадянам 501-ї земельної ділянки, загальною площею 72 га, які розташовані поза межами смт. Коцюбинське, Київської області. Разом з тим, заявник вказує, що з тексту ухвали про накладення арешту не зрозуміло, які саме земельні ділянки стали предметом злочину, не зазначено номер висновку, який є предметом досудового розслідування, не зазначено чи наявна постанова про визнання вказаних земельних ділянок речовими або іншими доказами, не визначено процесуальних статус службових осіб відділу земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області.

Крім того, заявник зазначає про те, що вказана земельна ділянка придбана нею на підставі договору купівлі-продажу як добросовісним набувачем, жодних висновків службових осіб відділу земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області для вчинення правочину заявником не отримувалося.

Разом з тим, відповідне кримінальне провадження було започатковано 03.07.2014 року, однак станом на сьогоднішній день жодних процесуальних результатів досудового слідства не отримано, справу до суду не передано, що випливає з відповідей місцевих прокуратур, зазначених вище.

Заявник звертає увагу суду на те, що станом на сьогоднішній день всі розумні і встановлені процесуальним кодексом строки вже закінчилися. Подальше затягування досудового слідства та збереження запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210946200:01:042:0007, по АДРЕСА_1 і належить заявнику на праві власності, порушує її очікуване право вільно користуватися і розпоряджатися своєю власністю через бездіяльність органів досудового розслідування. Відповідна земельна ділянка відводилася в приватну власність в листопаді 2008 року. З 2017 року після накладення арешту на спірну земельну ділянку питання спеціальної конфіскації щодо вказаної земельної ділянки, визнання її речовим доказом, питання обрахування завданих збитків державі досудовим розслідуванням не вирішувалося, а отже, арешт вносився формально і порушує права заявника на право власності на земельну ділянку.

В судове засідання заявник та її представник не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

В судове засідання прокурор не з`явився, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, а також вивчивши матеріали кримінального провадження № 42014110040000048 від 03.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 364 КК України, суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Бучанською окружною прокуратурою Київської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110040000048 від 03.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 30.03.2017 по справі №372/915/17 клопотання прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про арешт майна в кримінальному провадженні 42014110040000048 від 03.07.2014 року задоволено, накладено арешт на земельні ділянки загальною площею 72 га, що розташовані в адміністративних межах Коцюбинської селищної ради Ірпінського району Київської області, в тому числі, на земельну ділянкуз кадастровим номером: 3210946200:01:042:0007.

Клопотання прокурора про накладення арешту було обґрунтоване тим, що вищевказані земельні ділянки у даному кримінальному провадженні є предметом кримінального правопорушення, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Крім того, існує обґрунтована загроза, що в разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження на вказані земельні ділянки, зелені насадження, якими вони вкриті, можуть бути пошкоджені, зіпсовані, знищені, а спірні земельні ділянки можуть бути відчужені.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови прокурора відділу від 28.03.2017 року вищевказані земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні 42014110040000048 від 03.07.2014 року.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що є підстави вважати, що вказані в клопотанні про арешт майна земельні ділянки, мають ознаки речового доказу, та мають важливе значення для вирішення кримінального провадження, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, що є підставою для арешту майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170, пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (ст. 170), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З вказаних підстав, суд відмовляє в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110040000048 від 03.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 364 КК України, в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42014110040000048 від 03.07.2014 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 364 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1