Постанова
від 02.02.2023 по справі 910/16933/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. м.Київ Справа№ 910/16933/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 02.02.2023:

від позивача: Коровай А.А. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Коваль О.С.

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг

Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 20.06.2022 (повний текст складено та підписано 13.07.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва

від 14.07.2022 (повний текст складено та підписано 20.07.2022)

у справі № 910/16933/21 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Кабінет Міністрів України,

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 2 836 150,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 11335775,60 грн, в тому числі: 8499625,01 грн боргу, 668752,64 грн пені, 768266,20 грн 7% штрафу, 374549,19 грн 3% річних, 1024582,52 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленої позивачем у квітні-серпні 2020 року електричної енергії за договором № 661/01 від 06.09.2019 (далі - Договір). Обґрунтовуючи настання строку оплати позивач посилається на Порядок купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), за пунктом 10.4 якого протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розмірів вартості послуг із забезпечення частки у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем.

Крім того, за порушення строку оплати поставленої позивачем у квітні-серпні 2020 року електричної енергії за договором № 661/01 від 06.09.2019, позивачем нараховано на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 374549,19 грн 3% річних, 1024582,52 грн інфляційних втрат, а на підставі п. 4.6 Договору (в редакції додаткової угоди № 3) 668752,64 грн пені, 768266,20 грн 7% штрафу.

Також, в процесі розгляду справи, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 2836150,55 грн. (668752,64 грн пені, 768266,20 грн 7% штрафу, 374549,19 грн 3% річних, 1024582,52 грн інфляційних втрат), яка прийнята судом першої інстанції до розгляду, з урахуванням сплати відповідачем суми основного боргу.

Короткий зміст заперечень проти позову

В процесі розгляду справи, відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 8499645,01 грн боргу, оскільки відповідач після відкриття провадження у справі погасив борг.

Також, в іншій частині позовних вимог відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що:

- позивачем не підтверджено настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку;

- позивач невірно визначив розмір 3% річних та інфляційних втрат;

- джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Тобто, на думку відповідача, в даному випадку має місце зобов`язання, в якому є кілька боржників (складне зобов`язання). Одночасно, враховуючи характер розподілу обов`язків між боржниками, йдеться про часткові зобов`язання, в яких кожен боржник має виконати зобов`язання в певній частині, а тому кредитор - ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" має право вимагати виконання боржником лише певної частки зобов`язання. На НЕК "Укренерго" покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії продавцям за "зеленим" тарифом в повному обсязі (розділ 12 Порядку), тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими продавцями, з урахуванням сплачених НЕК "Укренерго" грошових коштів для забезпечення Гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати. Будь-яких доказів того, що Гарантований покупець не здійснив оплату платежів позивачу, у тому числі із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції (п. 10.1 Порядку), а також остаточної оплати (п. 10.4 Порядку) за рахунок коштів сплачених НЕК "Укренерго" на користь Гарантованого покупця позовні матеріали не містять.

Крім того, відповідачем були подані:

- заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу за період квітень - липень 2020 року, оскільки позивач звернувся з позовом 13.10.2021;

- клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 % від заявленої суми штрафних санкцій, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ" до Державного підприємства "Гарантований покупець" - задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ" (проспект Дмитра Яворницького, 39, м. Дніпро, 49044, код 40846490) 33356,00 грн. пені, 374549,19 грн 3% річних, 1024582,52 грн інфляційних втрат, 25990,38 грн судового збору.

Відмовлено в іншій частині позову. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ" (проспект Дмитра Яворницького, 39, м. Дніпро, 49044, код 40846490) з Державного бюджету 127494,68 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що оскільки строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання з остаточного розрахунку за електричну енергію пов`язано саме з фактом затвердження Регулятором розміру вартості послуги, а не з фактом отримання відповідачем акту, і сторонами підписані акти купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року, за травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, НКРЕКП своїми постановами затвердив розмір вартості послуги у вказаних місяцях, а тому строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання станом на момент пред`явлення позову у даній справі є таким, що настав.

Також, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 13.10.2021, вимоги про стягнення неустойки, що виникла до 13.10.2021, знаходяться поза межами позовної давності. Виходячи з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України), суд першої інстанції відмовив в частині стягнення 768266,20 грн штрафу та нарахованої до 13.10.2021 пені, і визнавши обгрунтованими вимоги в межах позовної давності 333560,55 грн пені, яка зменшена на підставі ст. ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України до 33 356,00 грн.

Також, за перерахунком суду першої інстанції, до стягнення з відповідача підлягають 374549,19 грн. 3% річних, 1024582,52 грн. інфляційних втрат з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на рішення та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач - Державне підприємство «Гарантований покупець» (27.07.2022 згідно відмітки печатки суду апеляційної інстанції) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21 в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення з ДП «Гарантований покупець» 33 356,00 грн пені, 374 549,19 грн 3% річних, 1 024 582,52 грн інфляційних втрат, 25 990,38 грн. судового збору та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог - повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права ст. ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 196, 233 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник наголошував на неврахуванні судом першої інстанції строків виникнення зобов`язань у відповідача, невірності наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, неврахування строків виникнення зобов`язань у відповідача перед позивачем, з урахуванням п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, незастосуванні положень ст. 551, 614 ЦК України та ст. 233 ГК України в частині зменшення нарахованих до стягнення усіх показників (в.т.ч. інфляційних втрат та 3% річних, пені та штрафу) до 1 грн.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу на рішення

26.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній скаржником частині - без змін як таке, що ухвалено в оскаржуваній частині з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач посилався на те, що:

- ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які б визначали стан виконання відповідачем обов`язків за Договором в залежності від виконання ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" обов`язків за договором;

- позивач та відповідач підписали акти купівлі - продажу електричної енергії, а акож і акти коригування, які підтверджують факт придбання відповідачем енергії на суму 8 499 625,01 грн., і строк оплати отриманої енергії настав з огляду на п. 10.4 Порядку та приписи ст. 530 Цивільного кодексу України;

- за укладеним договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену позивачем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом.;

- відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства «Гарантований покупець» перед позивачем, ніж передбачено укладеним договором ;

- відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України;

- нарахування інфляційних втрат та 3% річних, пені та штрафу здійснені вірно, і жодних порушень розрахунків при їх нарахуванні судом не допущено;

- судом першої інстанції обгрунтовано не застосовано положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, як і обгрунтовано зробив висновки стосовно застосування строку позовної давності.

Пояснення по суті спору інших учасників справи

29.12.2022 Кабінет Міністрів України через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надав письмові пояснення по суті спору, в яких посилався на те, що:

- розрахунок за електричну енергію за «зеленим» тарифом здійснюється, зокрема, в порядку, визначеному у Законі України «Про ринок електричної енергії» та у відповідності до Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом , затвердженого постановою правління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, які регулюють питання розрахунку з гарантованим покупцем за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. При цьому, зазначалось про необхідність скасування рішення суду першої інстанції.

При цьому, позивачем 16.01.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надано письмові пояснення стосовно спростування позиції Кабінету Міністрів України, з посиланням на доводи, ідентичні доводам позовної заяви.

08.02.2023 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

25.02.2022 при Міністерстві енергетики України за участю НКРЕКП та інших учасників ринку електричної енергії було проведено нараду щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування ОЕС України, за результатами якої, було вирішено рекомендувати НКРЕКП опрацювати питання прийняття рішення щодо забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду.

Ураховуючи пропозиції учасників ринку електричної енергії, НКРЕКП прийняла постанову від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», положеннями якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зокрема, врегульовані відносини між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Короткий зміст додаткового рішення

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21 стягнуто з державного підприємства «Гарантований покупець» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» 21897,55 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивовано тим, що оскільки сторони встановили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі (розмір не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача) суд вважає, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають відшкодуванню.

В свою чергу, оскільки суд задовольнив позов частково, суд першої інтанції керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України ухвалив про стягнення зз відповідача 21897,55 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на додаткове рішення та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим додатковим рішенням, Державне підприємство «Гарантований покупець» (05.08.2022 відповідно до печатки суду апеляційної інстанції, засобами електронного зв`язку) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на додаткове рішення , в якій просив скасувати додаткове рішення в частині стягнення з державного підприємства «Гарантований покупець» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» 21897,55 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що:

- розмір присуджених до стягнення витрат є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідні витрати є неналежним чином підтверджені, адже дата договору про надання професійної правничої допомоги та у витязі до договору - не є тотожними, до вартості витрат включено безпідставно послуги, які не належать до вказаних витрат, не дотримано принципу пропорційності при розподілі таких витрат, а заявлені до відшкодування витрати є завищеними і не спів мірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи. Крім того, судом першої інстанції не аналізувалась позиція відповідача щодо зменшення таких витрат.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення

26.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач посилався на те, що:

- оскільки сторони встановили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі (розмір не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача), а тому витрати на професійну правничу допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами;

- договір про надання правової допомоги датовано 04.10.2021, а в ордері на надання правової допомоги допущено відповідну описку в частині зазначення дати договору, про що повідомлено суду першої інстанції;

- розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в сумі 21 897,55 грн.- є обґрунтованим до предмета спору, спів мірним із складністю позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022, апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21 в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення з ДП «Гарантований покупець» 33 356,00 грн пені, 374 549,19 грн 3% річних, 1 024 582,52 грн інфляційних втрат, 25 990,38 грн. судового збору та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог - повністю.

Також скаржник здійснив направлення копії апеляційної скарги учасникам справи за певною адресою та подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2022 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/16933/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21.

15.08.2022 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16933/21.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 08.08.2022 по 02.09.2022 включно перебував у відпустці, суддя - учасник колегії Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 03.08.2022 по 12.08.2022, а суддя - учасник колегії Тарасенко К.В. перебувала у відпустці з 22.08.2022 по 09.09.2022 і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21, яке оскаржується в повному обсязі - відмовлено. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21 - залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Державне підприємство "Гарантований покупець" має право усунути недоліки, а саме:

- докази сплати судового збору у розмірі 32 815.75 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21, яке оскаржується в повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/16933/21 стягнуто з державного підприємства «Гарантований покупець» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» 21897,55 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022, апеляційну скаргу державного підприємства «Гарантований покупець» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати оскаржуване додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21 в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 897, 55 грн. та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Також скаржник здійснив направлення копії апеляційної скарги учасникам справи за певною адресою.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 08.09.2022 по 14.09.2022 включно перебував у відпустці, суддя - учасник колегії суддів Тищенко О.В. перебувала у відпустці з з 03.08.2022 по 12.08.2022, а суддя - учасник колегії суддів Тарасенко К.В. перебувала у відпустці з 22.08.2022 по 09.09.2022 і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16933/21 за апеляційною скаргою державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022. Судове засідання призначено на 18.10.2022 об 15 год. 55 хв.

26.09.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 по справі № 910/16933/21, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 по справі № 910/16933/21 залишити без змін.

14.10.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на погіршення ситуації в країні, пов`язаної з масовими ракетними обстрілами та частими довготривалими повітряними тривогами по всій території України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд справи № 910/16933/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 відкладено на 22.11.2022 о 15 год. 50 хв.

10.11.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, розгляд якого призначено на 22.11.2022.

24.10.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого долучено квитанцію № 932 від 19.10.2022 про оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21.

У зв`язку з перебуванням з 21.11.2022 по 25.11.2022 у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо апеляційної скарги - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2022, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., яка приймає вказану справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 прийнято справу № 910/16933/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16933/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022. Об`єднано апеляційну Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21 та апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21, в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21 призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21 в раніше призначеному судовому засіданні на 22.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи № 910/16933/21 за апеляційними скаргами Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2022 відкладено на 13.12.2022.

02.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу державного підприємства «Гарантоварий покупець» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 у справі № 910/16933/21.

12.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача державного підприємства «Гарантоварий покупець» надійшла заява про залучення до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул.. Смоленська, 19; код ЄДРПОУ 39369133), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

12.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача державного підприємства «Гарантоварий покупець» надійшла заява про залучення до участі у справі приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 залучено до участі у справі №910/16933/21 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1. Кабінет Міністрів України (01008, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2, код ЄДРПОУ: 00019442). 2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, код ЄДРПОУ: 00100227); 3. Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19, код ЄДРПОУ: 39369133), розгляд справи за апеляційними скаргами відкладено до 02.02.2023.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Кабітену Міністрів України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 в частині задоволених позовних вимог у справі № 910/16933/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ ЕТГ» надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 910/16933/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 02.02.2023 о 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ ЕТГ» про проведення судового засідання у справі № 910/16933/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

16.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшла відповідь на відзив Кабінету Міністрів України.

16.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей ЕТГ» надійшло клопотання про долучення документів до справи, а саме доказів направлення документів на адреси залучених третіх осіб.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 02.02.2023 з`явився представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, а також представник відповідача.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також Кабінету Міністрів України в судове засідання 02.02.2023 представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином , зокрема за допомогою електронних засобів зв`язку у зв`язку з відсутністю в суді видатків на фінансування відправлення засобами поштового зв`язку відповідної кореспонденції.

Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у письмових поясненнях, які надійшли до суду апеляційної інстанції, просила здійснювати розгляд справи без участі представника.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників Кабінету Міністрів України, Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Представник скаржника (відповідача)- Державного підприємства "Гарантований покупець" в судовому засіданні 02.02.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Також, представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване додаткове рішення та відмовити у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити оскаржуване рішення та додаткове рішення без змін, а апеляційні скарги без задоволення з огляду на відповідність ухвалених рішення та додаткового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06 вересня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ" (виробник за "зеленим" тарифом) та державне підприємство (далі -ДП) "Гарантований покупець" уклали договір № 661/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

В подальшому сторони уклали додаткові угоди до Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 за № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до пункту 2.4 Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом (п. 2.5 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку № 641 або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3. Договору).

Пункт 8.3 Порядку № 641 встановлює, що фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Порядку адміністратор комерційного обліку (надалі - "АКО") на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку.

Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії врегульовано розділом 10 Порядку.

Зокрема, п. 10.1 Порядку передбачено, що:

- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з п. 10.2 Порядку з урахуванням положень глави 8 цього порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Відповідно до п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

При цьому згідно з останнім абзацом пункту 10.3 Порядку за наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригування сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Таким чином, ненадання продавцем (позивачем) акта купівлі-продажу не звільняє відповідача від виконання обов`язку з остаточного розрахунку за відпущену продавцем електричну енергію, який у такому випадку здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим корегуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Пунктом 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, що Порядком встановлені чіткі і імперативні строки та терміни виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати поставленої позивачем електричної енергії.

З метою забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії Порядком на гарантованого покупця та оператора систем передачі, яким є приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", покладено обов`язок укладення договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії врегульовано главою 12 Порядку. За її приписами гарантованому покупцю здійснюється оплата його послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за розрахунковий місяць, що визначається як сума платежу, що становить різницю між вартістю електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом, та її вартістю під час продажу на РДН (ринку добу на перед) та ВДР (внутрішньодобовому ринку), витрат гарантованого покупця, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, та витрат, передбачених кошторисом гарантованого покупця на його діяльність. До 14 числа (включно) розрахункового місяця ОСП (оператор системи передачі) здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 10 днів розрахункового місяця. До 24 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 20 днів розрахункового місяця. Протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Наведене свідчить про те, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов`язаність, є самостійним зобов`язаннями, з самостійними предметами та суб`єктами. Ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов`язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Таким чином, суд апеляційної інстації дійшов висновку,що суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що зобов`язання за Договором є складним, оскільки у ньому приймає участь кілька боржників, не відповідають ні умовам Договору, ні нормативно-правовим актам, які регулюють відносини у цій сфері. З огляду на це право ТОВ "Прометей ЕТГ" вимагати у відповідача виконання обов`язку зі сплати поставленої електричної енергії не обмежується певною часткою.

Позивач та відповідач підписали такі акти купівлі-продажу від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 2692937,15 грн, від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 2640025,76 грн, від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 3089670,42 грн, 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 3015999,48 грн, 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 2681568,77 грн.

03.11.2020, 16.11.2020, 23.11.2020 та 11.12.2020 сторони підписали акти корегування, що учасниками спору не заперечувалось.

Загалом позивач продав, а відповідач придбав енергію на суму 8499625,01 грн., яка булла в подальшому оплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними документами, наявними у справі і учасниками спору не заперечувалось.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вірно встановлено судом першої інстанції і що перевірено судом апеляційної інстанції, за умовами укладеного Договору позивачем було поставлено відповідачу енергію за актами купівлі-продажу від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 2692937,15 грн, від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 2640025,76 грн, від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 3089670,42 грн, 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 3015999,48 грн, 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 2681568,77 грн. Також. 03.11.2020, 16.11.2020, 23.11.2020 та 11.12.2020 сторони підписали акти корегування.

Учасниками справи не заперечувалось, що загалом позивач продав, а відповідач придбав енергію на суму 8499625,01 грн., що також підтверджується підписаними сторонами договору без будь-яких зауважень актів купівлі-продажу електроенергії.

Також, в процесі розгляду справи судом першої інстанції, відповідач погасив 8499645,01 грн основного боргу, що також не заперечувалось учасниками спору.

Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у квітні 2020 року», затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року, отже, відповідач зобов`язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні 2020 року у строк по 29.05.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року» затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року, отже, відповідач зобов`язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні 2020 року у строк по 26.06.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 № 1435 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року», затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року, отже, відповідач зобов`язаний провести з ТОВ "Сінга Енерджіс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у червні 2020 року у строк по 24.07.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у липні 2020 року», затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року, отже, відповідач зобов`язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2020 року у строк по 21.08.2020 року (включно).

Постановою НКРЕКП від 23.09.2020 № 1740 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у серпні 2020 року», затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року, отже, відповідач зобов`язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у серпні 2020 року у строк по 25.09.2020 року (включно).

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на положення п. 10.4 Порядку, гарантований покупець повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів в такі строки:

- до 29.05.2020 за березень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у квітні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995);

- до 26.06.2020 за травень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у травні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211);

- до 24.07.2020 за червень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у червні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 22.07.2020 № 1435);

- до 21.08.2020 за липень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у липні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600);

- до 25.09.2020 за серпень 2020 року (розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у серпні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 23.09.2020 № 1740).

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказане спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про ненастання строку остаточної оплати спірних переодів відповідно до п. 10.4 Порядку, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на встановлені договором строки оплати та враховуючи норми чинного законодавства, погоджений сторонами порядок оплати за відпущену електричну енергію є таким, що настав в розумінні умов договору та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що відповідач порушив свої обов`язки щодо своєчасної оплати вартості електричної енергії.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.6 Договору, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробника за "зеленим" тарифом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 668752,64 грн пені та 768266,20 грн штрафу.

Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а для окремих видів вимог законом може передбачатися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом 13.10.2021, вимоги про стягнення неустойки, що виникла до 13.10.2021, знаходяться поза межами позовної давності, і виходячи з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України), суд першої інстанції відмовив в частині стягнення 768266,20 грн штрафу та нарахованої до 13.10.2021 пені.

З урахуванням наведеного, здійснивши розрахунок пені, з урахуванням сум, строків і ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 333560,55 грн пені за розрахунком згідно нижченаведеної таблиці.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення2577161.73 (квітень 2020 року)13.10.2020-30.11.2020496.0000 %41403.582512741.00 (травень 2020 року)13.10.2020-27.12.2020766.0000 %62612.562973644.82 (червень 2020 року)13.10.2020-25.01.20211456.0000 %102438.162911663.76 (липень 2020 року)13.10.2020-22.02.2021 133 6.0000 %127106.25 всього:333560.55Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника не звільняють відповідача від обов`язку своєчасно сплатити за електричну енергію.

Доводи відповідача про на порушення методики розрахунку штрафних санкцій та 3% річних, інфляційних втрат обгрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

За розрахунком позивача, перевіреним судом апеляційної інстанції щодо сум, строків і ставок нарахувань, до стягнення з відповідача підлягають 374549,19 грн. 3% річних, 1024582,52 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення вказаних показників є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що порушення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов`язань щодо оплати вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків відповідача з виробниками.

Суд апеляційної інстанції вказані доводи скаржника відхиляє як необгрунтовані, з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленою продавцем за "зеленим" тарифом, а також відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 № 641.

Доводи скаржника стосовно того, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, - обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, а також відхиляються і судом апеляційної інстанції з огляду на те, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обумовлених законом підстав для застосування у спірних правовідносинах приписів ст. 614 Цивільного кодексу України, а тому доводи скаржника в цій частині також відхиляються як безпідставні та такі, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Доводи скаржника стосовно того, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, - відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".

Водночас, відповідачем було заявлено про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні, у задоволенні якого відповідачу також було відмовлено, з чим скаржник також не погодився в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції щодо вказаних доводів скаржника дійшов наступних висновків.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Відтак, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Отже, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України.

Скаржник в свою чергу, в обгрунтування своїх доводів в цій частині посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, як свідчать матеріали справи, нарахування інфляційних втрат та 3% річних обмежується загальним періодом з 30.05.2020 по по 08.10.2020, і відповідні розрахунки здійснені у вказаний період з урахуванням часткових оплат та існуючого боргу.

Також, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було застосовано положень ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України в частині зменшення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, пені саме до 1 грн.- судом апеляційної інстанції також відхиляються, з огляду на безпідставність та необґрунтованість тверджень скаржника в цій частині та їх недоведеність належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідні твердження скаржника спростовуються тим, що загальна сума заборгованості за договором складала 8 499 625,01 грн., яка була сплачена відповідачем, заявлені позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат не є невиправдано обтяжливими чи непосильними в контексті встановлених обставин справи, і не приводить до явно нерозумних і несправедливих наслідків, а також стягнення вказаних сум не порушує розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, а лише сприяє встановленню та посиленню договірної дисципліни між сторонами.

Крім того, суд першої інстанції і обгрунтовано дійшов висновку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, щодо реалізації права на зменшення суми пені, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Стан виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем зумовлена певними об`єктивними обставинами. Про це свідчить не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у цій справі, а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Закон України від 21.07.2020 № 810-ІХ). Ці обставини свідчать не про відсутність вини відповідача, водночас вказують на її ступінь як такий, що не пов`язаний з його умислом.

Крім того, волевиявлення відповідача щодо укладення Договору зумовлено законодавчими приписами, якими встановлено механізм розрахунків, зміна якого за згодою сторін є неможливою. Отже, правовідносини щодо проведення розрахунку між сторонами визначаються імперативним впливом держави.

З огляду на це, зменшення неустойки матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для зменшення пені з 333560,55 грн пені, присудивши до стягнення 33356,00 грн пені, з відмовою у решті заявлених вимог у цій частині, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 33356,00 грн. пені, 374549,19 грн 3% річних, 1024582,52 грн інфляційних втрат, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи в межах вимог апеляційної скарги.

Також, розглянувши доводи скаржника в частині оскарження додаткового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей ЕТГ" звернулося до суду першої інстанції з заявою про розподіл 24258,99 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач зазначав, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними щодо наданих послуг і виконаних адвокатом робіт. Так, справа, не дивлячись на ціну позову, є нескладною.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19, від 15.04.2021 у справі №905/717/20.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: витяг з договору про надання правової допомоги від 04.10.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер; квитанцію; проїзні документи; акт виконаних робіт від 21.06.2022.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 04.10.2021, вартість послуг правової допомоги за цим договором (гонорар) розраховується за домовленістю сторін, виходячи з такої вартості окремих послуг адвоката: ведення справи у суді першої інстанції - 20000,00 грн; вартість інших послуг правової допомоги, встановлюється сторонами окремо, шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Згідно з актом виконаних робіт від 21.06.2022 всього надано послуг на суму 24258,99 грн (20000,00 грн (зафіксований розмір) + 4258,99 грн (витрати на проїзд), а також сплача вказаної суми підтверджена відповідною квитанцією № 1007 від 21.06.2022.

Оскільки сторони встановили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі (розмір не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача), суд апеляційної погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають відшкодуванню.

Доводи скаржника про те, що відповідні витрати є неналежним чином підтверджені, адже дата договору про надання професійної правничої допомоги та у витязі до договору - не є тотожними - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на мотивна пояснення позивача з цього приводу стосовно того, що договір про надання правової допомоги датовано 04.10.2021, а в ордері на надання правової допомоги допущено відповідну описку в частині зазначення дати договору, про що також повідомлено суду першої інстанції під час судового розгляду.

Доводи скаржника про те, що до вартості витрат включено безпідставно послуги, які не належать до вказаних витрат, не дотримано принципу пропорційності при розподілі таких витрат, а заявлені до відшкодування витрати є завищеними і не співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи - судом апеляційної інстанції також відхиляються як необґрунтовані, з огляду на те, що у акті виконаних робіт від 21.06.2022 чітко наведено перелік наданих послуг адвокатом: підготовлено позов (тобто повний пакет документів, що включає і копіювання документів), підготовлено ряд заяв по суті спору, прийнято участь у 5 судових засіданнях 22.11.2021, 21.02.2021, 21.03.2022, 23.05.2022, 20.06.2022, і зазначено фіксовану вартість сукупності наданих послуг - 20 000,00 грн., а також витрати на проїзд 4 258,99 грн.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не аналізувалась позиція відповідача щодо зменшення таких витрат - є необґрунтованими, оскільки додаткове рішення ухвалено судом першої інстанції з урахуванням усіх наявних у справі доказів та заяв учасників справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом першої інстанції обгрунтовано враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, ступінь складності справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №910/16933/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим, а їх відшкодування здійснено судом першої інстанції з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків як суду першої інстанції у оскаржуваному додатковому рішенні, так і суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване додаткове рішення у відповідності до ст. ст. 86, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, з присудженням до стягнення з відповідача на користь позивача 21897,55 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваних рішенні Господарського суду міста Києва від 26.06.2022 у справі № 910/16933/21 та додатковому рішенні Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21, оскаржувані рішення та додаткове рішення ухвалені з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування наведених оскаржуваного рішення та оскаржуваного додаткового рішення, за наведених скаржником доводів апеляційних скарг.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2022 у справі № 910/16933/21 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 244, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2022 у справі № 910/16933/21 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2022 у справі № 910/16933/21 - залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16933/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2022 у справі № 910/16933/21 залишити за Державним підприємством "Гарантований покупець".

4. Матеріали справи № 910/16933/21 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 22.03.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко


Дата ухвалення рішення	02.02.2023
Оприлюднено	27.03.2023
Номер документу	109744869
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.02.2023 по справі 910/16933/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/16933/21

Постанова від 02.02.2023

Постанова
від 02.02.2023 по справі 910/16933/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД