Рішення

від 22.03.2023 по справі 904/4308/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4308/22за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Баворовська Г.П.

Представники:

Від позивача: Корж Ю.С., довіреність №10662/01 від 28.12.2022, адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 761722,61 грн., конфіскацію за інфляцію в розмірі 221718,44 грн., 3% річних у розмірі 36583,11 грн., пеню у розмірі 315740,34 грн. та 7% штрафу у розмірі 53320,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №628 від 06.11.2013 в частині повного та своєчасного розрахунку за теплову енергію.

Від відповідача надійшли пояснення, у яких із боргом у розмірі 761722,61 грн. погоджується, однак порушує клопотання про зняття штрафних санкцій за інфляцію в розмірі 221718,44 грн., 3% річних у розмірі 36583,11 грн., пені в розмірі 315740,34 грн. та 7% штрафу в розмірі 53320,55 грн. у зв`язку з тим, що в період воєнного стану мешканці будинку не мають можливості сплатити непомірні штрафи через відсутність повноцінної роботи, частини доходів, вимушеної еміграції. Саме з цієї причини мешканці Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" і не змогли своєчасно виконати умови договору. Відповідач просить врахувати, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" є неприбутковою організацією. Також відповідач просить розглянути справу без участі представника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді, строк дії договору, умови постачання теплової енергії, порядок та строк оплати за поставлену теплову енергію, здійснення відповідачем часткових оплат, наявність заборгованості, наявність прострочки, періоди прострочення.

Так, судом встановлено, що 06.11.2013 між державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" (споживач) укладений договір №628 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого (п.1.1) теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком і до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання протягом року (п.2.1. договору).

Облік обсягу споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а у разі їх відсутності розрахунковим способом (п.5.1. договору).

Межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) сторін оформлюється у вигляді акта зі схемами теплових мереж, підписаного у двосторонньому порядку, який є невід`ємною частиною договору та не може бути змінено в односторонньому порядку (п.5.3 договору).

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі, до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем - покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачуються споживачем - покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20 числа місяця наступного за місцем споживання теплової енергії.

Тариф на постачання теплової енергії з 01.01.2011 складає 256,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ (п. 6.3 договору).

Відповідно до п.10.1. договору цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 05.11.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однієї із сторін (п.10.3. договору).

Згідно дислокації, об`єкт відповідача з тепловим навантаженням по договору знаходиться за адресою: м-н 5 Зарічний, буд. 65 (а.с.22, т.1).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надані акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг) №6322 від 31.12.2020 на суму 126112,46 грн., №133 від 31.01.2021 на суму 193987,46 грн., №1276 від 28.02.2021 на суму 187275,72 грн., №2450 від 31.03.2021 на суму 172189,12 грн., №3707 від 30.04.2021 на суму 60979,93 грн. №5227 від 31.10.2021 на суму 39513,11 грн. ( а.с. 33-35, т.1).

Наведені вище акти про постачання теплової енергії складені та підписані як позивачем так і відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 761722,61 грн., що і є причиною спору.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 761722,61 грн. за період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року.

З огляду на положення п.п.6.3 договору строк оплати теплової енергії за спірний період у сумі 761722,61 грн. є таким, що настав.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів оплати спожитої теплової енергії в сумі 761722,61 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 761722,61 грн., враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів такої оплати, є більш вірогідними.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості у розмірі 761722,61 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.01.2021 по 04.11.2022 у сумі 36583,11 грн. та інфляцію за лютий листопад 2021 року у сумі 221718,44 грн.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при нарахуванні 3% річних не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (у деяких періодах строк оплати припадає на вихідні дні (20.02.2021, 20.03.2021, 20.11.2021)), а тому останніми днями оплати за цими періодами є перший робочий день, відповідно прострочка настає з наступного дня за першим робочим днем. Таким чином вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 36548,53 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснено правильно, тому вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.2.7 договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

За прострочення оплати теплової енергії позивач просить стягнути пеню у сумі 315740,34 грн. за загальний період з 21.01.2021 по 04.11.2022 та штраф у розмірі 53320,55 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 цього Закону).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.

Разом з цим, сторонами у договорі не погоджено розміру пені, зазначено лише що її розмір не більше подвійної облікової ставки НБУ. Суд звертає увагу, що і одна облікова ставка НБУ також підпадає під поняття "не більше подвійної облікової ставки НБУ". Таким чином, позивачем не погоджено розміру пені, а отже відсутня правова підстава для нарахування пені, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 315740,34 грн. за прострочення грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Правова позиція щодо необхідності визначення у правочині умов щодо розміру та бази нарахування пені викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

За розрахунком суду розмір штрафу є більшим, ніж заявлений позивачем, що є його правом.

У той же час суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд, беручи до уваги визнання відповідачем суми основного боргу, враховуючи, що відповідач є неприбутковою організацією, завданням якого є надання послуг мешканцям житлового будинку, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 30% та стягнути з відповідача 37324,39 грн.

При цьому суд акцентує увагу на неможливості подальшого зменшення розміру штрафу та зменшення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження фінансового стану та жодного доказу неможливості своєчасно виконати зобов`язання. Також суд враховує, що прострочення виконання зобов`язання триває більше року. При цьому відповідачем не надано інформації щодо стану розрахунків жителів з відповідачем та не надано пояснень чому відповідач взагалі не здійснював оплати послуг. Таким чином, у випадку більшого зменшення нарахувань вже буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідач добровільно погодився на такі умови договору.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню 1057313,97 грн., з яких 761722,61грн. основний борг, 36548,53 грн. 3% річних, 221718,44 грн. інфляційні втрати, 37324,39 грн. штраф.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 16099,65 грн. При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-14" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-ий Зарічний, буд. 65, ідентифікаційний код 23076520) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) основний борг у розмірі 761722,61 грн. (сімсот шістдесят одна тисяча сімсот двадцять дві грн. 61 коп.), 3% річних у розмірі 36548,53 грн. (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок вісім грн. 53 коп.), індекс інфляції у розмірі 221718,44 грн. (двісті двадцять одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 44 коп.), штраф у розмірі 37324,39 грн. (тридцять сім тисяч триста двадцять чотири грн. 39 коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 16099,65 грн. (шістнадцять тисяч дев`яносто дев`ять грн. 65 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.03.2023

Суддя О.М. Крижний