Рішення
від 09.03.2023 по справі 909/819/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/819/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Полівода С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона"

до відповідача: ОСОБА_1

до відповідача: Приватного підприємства "Догма-К"

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про визнання недійсними договорів, скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень

за участю:

від відповідача (Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"): Награбовський О.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона", ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Догма-К", Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про:

- визнання недійсним Додаткового договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (без видачі заставної) від 19.07.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №1152, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторемгаз» (код ЄДРОПУ 205382612) 28.01.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №105;

- визнання недійсним Договору №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (без видачі заставної) від 19.07.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №1152, який укладено між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авторемгаз» (код ЄДРОПУ 2053826І) 24.07.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №283;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 33654619 від 01.02.2017 р., прийнятого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Ігорем Павловичем, яким було вирішено зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0105, площею 0,0111 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371079526101 (номер запису про право власності 18798755);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 33655122 від 01.02.2017 р., прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Ігорем Павловичем, яким було вирішено зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0183, площею 0,0479 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371228626101 (номер запису про право власності 18799314);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 33654889 від 01.02.2017 р., прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Ігорем Павловичем, яким було вирішено зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0184, площею 0,2982 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371270126101 (номер запису про право власності 18799040),

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 33654305 від 01.02.2017 р., прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Ігорем Павловичем, яким було вирішено зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 право власності на об`єкт нерухомого Майна - виробничо-складські приміщення, що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 2а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369218726101 (номер запису про право власності 18798530);

- визнання недійсними підпунктів 10, 16 пункту 1.1 статті 1 «Зміни до Генерального договору» Додаткової угоди №6 до Генерального договору №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій та акредитивів від 26.02.2014р., яку укладено 21.05.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рона» код за ЄДРПОУ 31789757;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Станіславська, 2А у м. Івано-Франківську, що видане 06.11.2009 р. на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №417 від 26.08.2009 р. та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області Тимчук Марії Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11314760 від 01.03.2014 р., власник: Приватне підприємство «Догма-К» код ЄДРПОУ 36118145;

- визнання недійсним іпотечного договору №1.14-16/17/1-17 (без видачі заставної), що укладений 21.04.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 та Приватним підприємством «Догма-К» код ЄДРПОУ 36118145, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 475, зі змінами та доповненнями, що внесені Договором №1 до іпотечного договору № 1.14-16/17/1-17 (без видачі заставної) від 21.04.15р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. 26.06.2015 р. за реєстровим номером 805;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Хмельницького, 90В, що видане державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Соловій Володимиром Володимировичем за індексним номером 21164831 від 30.04.2014 р.;

- скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області Соловій Володимира Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12786384 від 30.04.2014 р., власник: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;

- визнання недійсним іпотечного договору № 1Л 4-16/17/1-13 (без видачі заставної), що укладений 22.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» код за ЄДРПОУ 14282829 та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 1349, зі змінами та доповненнями, що внесені Додатковим договором про внесення змін та доповнень № 1 від 22.01.2015 р. до іпотечного договору № 1.14-16/17/І-13 (без видачі заставної) від 22.08.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 78 та Договором № 2 про внесення змін і доповнень від 26.06.2015 р. до іпотечного договору № 1.14-16/17/1-13 (без видачі заставної) від 22.08.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 888.

Ухвалою суду від 12.08.19 зазначену позовну заяву залишено без руху та постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду: докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; докази в обрунтування позовних вимог, які відповідають вимогам ст.91 ГПК України; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; попередній(орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв"язку з розглядом справи.

27.08.19 за вх.№14690/19 позивачем подано суду заяву б/н від 23.08.19, якою усунуто вищезазначені недоліки, відтак ухвалою суду від 28.08.19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2019.

Ухвалою суду від 01.10.19 суд задоволив клопотання позивача вх. №16771/19 про продовження терміну надання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 24.10.19, за наслідками якого у зв"язку з неявкою представників сторін підготовче засідання відкладено на 07.11.19.

У підготовчому судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.11.19.

Ухвалою суду від 12.11.19 частково задоволено клопотання вх. №22182/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" щодо залучення третіх осіб: визнано обов"язковою явку Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання, в частині залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А., державного реєстратора Соловій В.В., Івано-Франківського ОБТІ та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відмовлено та відкладено підготовче засідання на 19.11.19.

У підготовчому засіданні 19.11.19 оголошено перерву до 21.11.19.

Ухвалою суду від 21.11.19 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" про витребування доказів вх. № 23133/19 від 20.11.19 та відкладення підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.19, за наслідками якого розгляд справи по суті відкладено на 26.12.19.

Ухвалою суду від 13.12.19 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" вх. №24628/19 від 11.12.19 про застосування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 26.12.19 за клопотанням позивача відкладено розгляд справи по суті на 16.01.20.

В судових засіданнях 16.01.20 та 28.01.20 оголошувалася перерва відповідно до 28.01.20 та 04.02.20.

Ухвалою суду від 04.02.20 залишено без розгляду заяви вх. №1495/20 від 28.01.20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" про відвід судді Матуляка П. Я. від розгляду справи №909/819/19 та вх.№1494/20 від 28.01.20 про вступ прокурора у справу; залишено без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" вх. № 2044/20 від 04.02.20 про залучення третіх осіб; задоволено клопотання вх. № 2046/20 від 04.02.20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі № 909/819/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 909/736/18 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства.

Ухвалою суду від 07.06.21 поновлено провадження у справі за клопотанням відповідача та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.21.

Ухвалою суду від 22.06.21 у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. у відрядженні судом постановлено ухвалу, якою призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.21, за наслідками якого розгляд справи по суті відкладено на 22.07.21.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, про що судом постановлено відповідні ухвали.

Ухвалами від 19.10.21 та від 03.02.23, занесеними до відповідних протоколів судових засідань, суд відмовив у задоволенні клопотань позивача вх. № 13224/21 від 06.08.21 вх. №13427/22 від 10.10.22 про зупинення провадження у справі на підставі ч.3ст.195 ГПК України.

Ухвалою від 08.03.23 залишено без розгляду заяву позивача вх. №2790/23 про відвід судді Матуляка П.Я. від розгляду справи.

В судове засідання 09.03.23 представники позивача та відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона", ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Догма-К" та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не з"явилися. Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання представників сторін, відтак в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників вищезазначених відповідачів.

Водночас, від представника (адвоката) позивача 09.03.23 електронною поштою без КЕП надійшло клопотання вх. №3729/23 про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що директор ТОВ "Авторемгаз" Гач В.П. перебуває на лікуванні та не може самостійно пересуватися, на підтвердження чого долучив копію епікризу, яка є нерозбірливою та з якої неможливо встановити дату складення епікризу. При цьому, представник позивача не зазначає, чому саме явка ОСОБА_3 в судове засідання є обов"язковою, враховуючи наявність повноважного представника (адвоката) та той факт, що справа перебуває на стадії розгляду по суті, зокрема, дослідження доказів. Крім того, як на підставу відкладення розгляду справи представник позивача посилається на воєнний стан.

З"ясуваши всі обставини, на яких ґрунтується клопотання про відкладення розгляду справи, суд виходить з того, що за змістом ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Клопотання представника позивача вищезазначеним вимогам не відповідає - не містить КЕП.

Щодо посилання представника позивача на воєнний стан суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Доводи позивача про неможливість його самого чи його представника прибути в судове засідання в приміщення суду через введення в Україні воєнного стану не можуть бути самі по собі визнані поважною причиною для неявки в судове засідання.

Суд звертає увагу позивача на те, що він має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (тобто дистанційно (з дому, офісу, іншого власного приміщення), не прибуваючи до суду) за допомогою власних технічних засобів (комп`ютеру, телефону, що має камеру, тощо), через сервіс "EasyCon".

Суд звертає увагу позивача також на те, що процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Таким чином суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу.

Суд звертає увагу позивача, що такі дії позивача (зокрема, подання значної кількості клопотань про відкладення розгляду справи, визнання обов"язковою явки представників сторін в судове засідання, зупинення провадження у справі та відвід судді на стадії розгляду справи по суті) нівелюють саме поняття правосуддя та унеможливлюють розгляд справи у строки, встановлені приписами ГПК України.

Враховуючи наведене, а також ті обставини, що як суд, так і позивач, знаходяться на території Івано-Франківської області, де не відбуваються активні бойові дії, працює міський та міжміський транспорт, відкриті шляхи автосполучення, у позивача, за умови добросовісного виконання своїх процесуальних обов`язків, наявна можливість взяти участь у судовому засіданні як в режимі відеоконференції, так і в залі суду.

Оскільки до клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодних належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування неможливості розгляду справи без участі позивача, приймаючи до уваги, що розгляд справи перебуває на стадії дослідження доказів, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.ст.202, 216 ГПК України правових підстав до відкладення розгляду справи та задоволення клопотання, відтак в клопотанні слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Позиція позивача.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про наявність злочинної змови між ПУМБ та ТОВ "Компанія "Рона" на заволодіння кредитними коштами банку, а також неправомірність дій банку щодо неналежної перевірки наявності у іпотекодавців прав на нерухоме майно, в результаті чого ТОВ "Компанія "Рона" перестала виконувати зобов"язання за кредитним договором, після чого було звернуто стягнення на об"єкти іпотеки, що існували в дійсності, у тому числі і на майно позивача. Вказав на те, що порушення, вчинені банками і приватними нотаріусами під час прийняття в іпотеку неіснуючих об"єктів нерухомого майна та посвідчення таких договорів порушують права та інтереси всіх вкладників банків, висловив незгоду із вчиненими діями та зазначив на необхідності судового захисту прав позивача. Зауважив на порушення правил банківської діяльності, зокрема, ч. 5 ст. 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», зазначивши, що на момент укладення кредитного договору з ПАТ «ПУМБ» у ТОВ «Компанія «Рона» були непогашені кредитні заборгованості у особливо великому розмірі. Звернув увагу на те, що слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017090010000414 від 01.02.2017 року за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за ч. 5, ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 336 КК України, ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України. Крім того, вказав на те, що Івано-Франківським ВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017090010004318 та №12019090010001272. Зазначив, що позивача введено в оману керуючим відділення Банку в м. Івано-Франківськ Копачем Олегом Леславовичем, ОСОБА_17 та Куліковським Р.І. які переконали посадових осіб Позивача у безпечності, безризикованості укладення договору іпотеки та надійності ТОВ «Компанія Рона» як боржника. Крім того, вказав на підроблення рішення загальних зборів ТОВ "Авторемгаз" щодо надання майна в іпотеку, яке позивачем оскаржувалося (справа №909/736/18 та №909/488/21), заниження вартості майна, переданого в іпотеку, реєстрацію права власності на об"єкти, яких не існує насправді, надання нотаріусам підроблених документів, порушення процедури реєстрації права власності на майно.зазначає, що рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексні номери 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017 прийняті приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П. без дотримання вимог статей 33, 35, 37 Закону України "Про іпотеку", пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 та без будь-яких доказів існування заборгованості, її розміру, суми боргу, яка покривається за рахунок іпотечного майна, його вартості згідно експертних оцінок.

Позиція відповідача - АТ "Перший український міжнародний банк".

26.09.19 від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшли відзив вих.№КНО-61.1.1/95 від 23.09.19, вх.№16492/19 та клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності вих.№КНО-61.1.1/96 від 23.09.19, вх.№16494/19 від 26.09.19.

Відповідач - АТ "Перший український міжнародний банк" (АТ "ПУМБ") у відзиві на позов та у судових засіданнях висловив заперечення проти вимог позивача, вказав, що беручи до уваги ті докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позов є необґрунтованим, надуманим, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення та просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Зазначив, що позивач вже звертався до суду з позовом, предметом якого була частина позовних вимог, які заявлені у цій справі (справа № 909/747/18).

Позиція відповідача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

У відзиві вх.№9860/21 від 29.06.21 вказав на те, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради є неналежним відповідачем, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у Постанові від 30.07.20 належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Позиція відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона", ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Догма-К".

Представники відповідачів в судові засідання жодного разу не з"явилися, заяв, клопотань, відзивів не подавали. Про дату, час та місце судових засідань належним чином повідомлялися відповідними ухвалами, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Зокрема, ухвалу про відкриття провадження вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона" 06.09.19, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, вх. номер повідомлення 17520/19 від "11" вересня 2019 р., відтак строк для подання відзиву закінчився 23.09.23. Візиву, заяв чи клопотань від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона" не надходило.

Відповідачам - ОСОБА_1 та Приватному підприємству "Догма-К" ухвали суду не вручено. Водночас, зазначені відповідачі повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду також телефонограмами та шляхом розміщення на сайті суду оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Отже, у випадку, коли відповідач стверджує про неналежне повідомлення судом першої інстанції інформації про дату, час та місце розгляду справи, з`ясування цих обставин має першочергове значення для правильного вирішення спору. Оскільки вирішення спору за відсутності відповідача, якого належним чином не повідомили про судовий розгляд, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зазначає, що ухвали у справі суд надсилав відповідачам згідно вимог ст. 120 ГПК України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на зазначені у позовній заяві адреси та які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреси місцезнаходження відповідачів.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В силу ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов"язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв"язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі мали можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Факт неотримання відповідачами кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з її неотриманням адресатами, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог цих ухвал, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторін щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їхявки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») та ТОВ «Компанія «Рона» укладено генеральний договір №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій та акредитивів від 26.02.2014 р. та кредитний договір №1.14-16 від 26.02.2014 р. Ліміт кредиту: 6 (шість) мільйонів доларів США.

Відповідно до положень Генерального Договору №ЮР/1.14-17 від 26.02.2014 р., а саме розділу «Умови надання/відкриття Гарантії/Акредитива», умовами надання кредиту є укладення між Банком та поручителями ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 договорів поруки та укладення між банком та клієнтом або третьою особою угод про забезпечення - договорів застави/іпотеки рухомого та нерухомого майна, реєстрація обтяжень рухомого майна, накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

В подальшому, відповідно до Додаткової угоди №1 до Генерального договору від 04.07.14, умовами надання кредиту додатково були визначені укладення між банком та:

- позичальником договору іпотеки нерухомого майна (земельних ділянок) у кількості 4 шт., що знаходяться у с. Бистрець та Берестечко Верховинського р-ну Івано-Франківської області;

- майновим поручителем ОСОБА_22 договору іпотеки земельної ділянки (3 шт.) у с. Берестечко Верховинського р-ну Івано-Франківської області;

- майновими поручителями ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 договорів іпотеки квартири.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 09.07.14 до Генерального договору умовами надання кредиту додатково були визначені укладення між банком та:

- майновим поручителем ОСОБА_3 договору іпотеки нерухомого майна, а саме нерухомого майна та земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- майновим поручителем ОСОБА_25 договору іпотеки квартири.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 16.07.14 до Генерального договору умовами надання кредиту додатково були визначені укладення між банком та майновим поручителем ОСОБА_22 договору іпотеки нерухомого майна - житлового будинку у с. Дземброня Верховинського р-ну Івано-Франківської області та земельної ділянки;

- майновим поручителем ОСОБА_26 договору іпотеки земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідно до Додаткової угоди №4 від 19.07.14 до Генерального договору всі вищезазначені зміни було видалено, а згідно Додаткової угоди №6 від 21.04.15 до Генерального договору пункт «Угоди про забезпечення» розділу «Визначення термінів» Генерального договору було доповнено підпунктами 1-17 наступного змісту:

«(1) іпотечний договір, укладений між банком та позичальником в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

-земельна ділянка кадастровий номер 2620881001:01:001:0509, загальною площею 0,5000 гектарів, що розташована за адресою: урочище Кошарище, с. Бистрець, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл., заставною вартістю 496384,00 грн.;

-земельна ділянка кадастровий номер 2620881002:01:001:0511, загальною площею 0,5000 га, що розташована за адресою: урочище Кошарище, с. Бистрець, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл., заставною вартістю 496 384,00 грн.;

-земельна ділянка кадастровий номер 2620881001:01:001:1473, загальною площею 0,7026 га, що розташована за адресою: урочище Деритемчик, с. Берестечко (Дземброня), Верховинський р-н, Івано-Франківська обл.,заставною вартістю 697 519,00 грн.;

- земельна ділянка кадастровий номер 2620881001:01:001:1474, загальною площею 0,7500 га, що розташована за адресою: урочище Деритемчик, с. Берестечко (Дземброня), Верховинський р-н, с. Івано-Франківська обл., заставною вартістю 744576,00 грн.

(2) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем, громадянином України ОСОБА_22 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області 04.05.1999 р, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Дземброня, прис. Потічки), в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- земельна ділянка (кадастровий номер 2620881002:01:001:1471), загальною площею 0,3326 га, що розташована за адресою: урочище Кошарище, с. Бистрець, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл., заставною вартістю 330 195,00 грн.;

- земельна ділянка (кадастровий номер 2620881002:01:001:1472), загальною площею 0,8000 га, що розташована за адресою: урочище Кошарище, с. Бистрець, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл., заставною вартістю 794 214,00 грн.;

- земельна ділянка (кадастровий номер 2620881002:01:001:1470), загальною площею 0,2335 га, що розташована за адресою: урочище Кошарище, с. Бистрець, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл., заставною вартістю 231 811,00 грн.

(3)Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - громадянкою Росії ОСОБА_21 (паспорт серії громадянки РФ серії НОМЕР_4 , постійно проживає в України згідно тимчасової посвідки на поживання ІФ №008338, виданої ВГРІФО УМВС в Івано-Франківській області 04.10.2006 р., РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_3 ) в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме чотирьохкімнатна квартира, загальною площею 165,9 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , заставною вартістю 1 628 980,00 грн.

(4) Іпотечний договір, укладений між банком та майновим поручителем - громадянкою ОСОБА_23 (паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 13.03.1997 р., РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 , в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме двох кімнатна квартира, загальною площею 56,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , заставною вартістю 428022,00 грн.

(5) Іпотечний договір, укладений між банком та майновим поручителем громадянином України ОСОБА_24 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Івано-Франківським MB УМВС в Івано-Франківській області від 24.01.2003 р., РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_5 , в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме трьохкімнатна квартира, загальною площею 66,10 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 заставною вартістю 385 855,00 грн.

(6) Іпотечний договір, укладений між банком та майновим поручителем - громадянином України ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 06.08.1996 р., РНОКПП НОМЕР_11 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- адміністративно-виробничі будівлі, що складаються з адмінбудинку літ А, площею 1203,5 кв. м., виробничого цеху літ Б, площею 1865,1 кв. м., трансформаторної підстанції літ. Г, площею 50,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 6 802 000,00 грн.;

- земельна ділянка (кадастровий номер 2625886801:02:006:0018), загальною площею 1,3504 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , заставною вартістю 2 016 000,00 грн.

(7) Іпотечний договір, що укладений між Банком та майновим поручителем громадянином України ОСОБА_25 (паспорт серії НОМЕР_12 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 13.10.1995 р., РНОКПП НОМЕР_13 , проживає за адресою АДРЕСА_8 ) в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатна квартира, загальною площею 93,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_9 , заставною вартістю 667 446,00 грн.

(8) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - громадянином України ОСОБА_22 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 04.05.1999 р., РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Дземброня, урочище Потічки) в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим договором, предметом згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок літ. А, загальною площею 308,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_10 , заставною вартістю 2354000,00 грн.; земельна ділянка (кадастровий номер 2620881002:01:001:0156), загальною площею 0,1400 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 , заставною вартістю 48698,00 грн.

(9) Іпотечний договір, укладений між банком та громадянкою України ОСОБА_26 (паспорт серії НОМЕР_14 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС України в Івано-Франківській області від 18.07.1998 р., РНОКПП НОМЕР_15 , місце проживання АДРЕСА_2 ) в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок літ. А загальною Іплощею 321,3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , заставною вартістю 1 639 786,00 грн.;

- земельна ділянка (кадастровий номер 26010000021:00:602:473), загальною площею 0,0801 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , заставною вартістю 282 430,00 грн.

(10) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - Приватним підприємством «Догма-К» (ідентифікаційний код юридичної особи 36118145), в забезпечення виконання Боргових зобов`язані» за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме Торгово-офісне приміщення літ.А, загальною площею 1431,4 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_11 , заставною вартістю 12643616,00 грн.

(11) Іпотечний договір, укладений між банком та майновим поручителем - громадянином України ОСОБА_27 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС України в Івано-Франківській області від 12.10.1995 р., проживає за адресою: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_17 , в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення в мансардному поверсі в блоці №1 бізнес-центру загальною площею 1036,0 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , заставною вартістю 11 861 281,00 грн.

(12) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - громадянином України ОСОБА_28 , паспорт серії НОМЕР_18 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС України в Івано-Франківській області від 02.04.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_19 , проживає за адресою: АДРЕСА_13 , в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення на 3-му поверсі загальною площею 330,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_14 , заставною вартістю 4105524, 00 грн;

нежитлове приміщення на 4-му поверсі загальною площею 311,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_14 , заставною вартістю 3869788, 00 грн;

- нежитлове приміщення на 7-му поверсі загальною площею 320, 1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_14 , заставною вартістю 3971529, 00 грн.;

(13) Іпотечний договір, укладений між Банком та ТОВ «АВТОРЕМГАЗ» (місцезнаходження: 76002, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Нова, буд. 2 А, ідентифікаційний код юридичної особи 20538262), в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки якого є нерухоме майно, а саме:

- земельна ділянка (кадастровий номер 2610100000:14:001:0105), загальною площею 0,0111 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_11 , заставною вартістю 49619,00грн.

- земельна ділянка (кадастровий номер 2610100000:14:001:0184), загальною площею 0,2982гектарів, що розташована за адресою: урочище АДРЕСА_11 , заставною вартістю 1 066 412,00 грн.;

- земельна ділянка (кадастровий номер 2610100000:14:001:0183), загальною площею 0,0479 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_11 , заставною вартістю 214 123,00 грн.;

- виробничо-складські приміщення загальною площею 923,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_11 , заставною вартістю 1 228 000,00 грн.

(14) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - Громадянином України ОСОБА_29 (паспорт серії НОМЕР_20 , виданий Надвірнянським РВ УМВС в Івано-Франківській області від 22.03.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_21 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_15 , в забезпечення виконання грошових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно,а саме:

- нежитлове приміщення на 4-му поверсі загальною площею 406,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , заставною вартістю 5619 250,00 грн.

(15) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - Громадянином України ОСОБА_30 (паспорт серії НОМЕР_22 , виданий Івано-Франківським УВС МВС в Івано-Франківській області від 09.07.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_23 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_16 , в забезпечення виконання боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення на першому, другому та третьому поверхах загальною площею 598, 8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_17 , заставною вартістю 5956 537,00 грн.;

- нежитлове приміщення на четвертому та мансардному поверхах загальною площею 875, 4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_17 , заставною вартістю 7 792 518,00 грн.

(16) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - Громадянином України ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_24 , виданий Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області від 17.11.1995 р., проживає за адресою: АДРЕСА_18 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- нежитлові приміщення (лазня)загальною площею 3199,9 кв.м. котельня загальною площею 110,4 кв.м., газорозподільний пункт загальною площею 42,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_19 , заставною вартістю 25 005 417 грн.;

(17) Іпотечний договір, укладений між Банком та майновим поручителем - Громадянином України ОСОБА_31 (паспорт серії НОМЕР_22 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 09.07.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_23 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_16 , в забезпечення виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, предметом іпотеки згідно якого є нерухоме майно, а саме:

- торгове приміщення на першому та другому поверхах загальною площею 1411,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_20 , заставною вартістю 9 040 277, 00 грн.

Додатковою угодою № 7 від 27.04.15 внесено зміни у п.1-17 Генерального дооговору, проте щодо позивача умови залишилися незмінними.

Зокрема, між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Авторемгаз» укладено іпотечний договір №1.14-16/17/1-10 від 19.07.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №1152.

До вказаного договору сторонами укладено:

Додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (без видачі заставної) від 19.07.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №105, яким внесено зміни у п.1.2.1 та пп.1.2.1.1-1.2.1.11 та п.5.3.11 ст.5 іпотечного договору;

Договір №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.14- 16/17/1-10 (без видачі заставної) від, 19.07.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міськ зго нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №283, згідно якого п. 1.2 ст.1 та п.2.3 ст.2 викладено у новій редакції.

22.08.2014 року між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №1.14-16/17/1-13, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 1349.

Згодом до цього іпотечного договору внесено зміни шляхом укладення Додаткових договорів №1 та №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.14-16/17/1-13 (без видачі заставної) від 22.08.2014 р., посвідчені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 78 та 888.

Предметом цього іпотечного договору виступило наступне нерухоме майно:

Літери А (лазня), В (котельня), Г (газорозподільний пункт), що розташовані за адресою АДРЕСА_19 , право власності зареєстроване 30.04.2014 р. за реєстраційним №351373026101.

Вартість цього об`єкта визначена у розмірі 31352885 грн. на підставі звіту про оцінку майна.

21.04.2015 р. ПАТ «ПУМБ» та ПП «Догма-К» укладено іпотечний договір №1.14-16/17Л-17 (без видачі заставної), який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 475 та Договір №1 до Іпотечного договору №1.14-16/17Л-17, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим номером 805.

Предметом цього іпотечного договору виступило наступне нерухоме майно:

торгово-офісні приміщення загальною площею 1431,4 кв. м., що розташовані за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Станіславська, 2а, зареєстровані 01.03.2014 р. реєстраційною службою Івано-Франківського міського-управління юстиції Івано-Франківської області за реєстраційним №304305526101.

Вартість предмету іпотеки (12643616,00 грн.) визначена за згодою сторін.

Оскільки ТзОВ "Компанія Рона" не виконувалися договірні зобов"язання, ПАТ "ПУМБ" за вих. №КНО-61-05-373 від 12.08.2016 на юридичні адреси ТзОВ "Компанія Рона", ТзОВ "Авторемгаз" рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення направив вимогу про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання, однак ТзОВ "Компанія "Рона" та ТзОВ "Авторемгаз" письмову вимогу про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання не виконали.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 01.02.2017 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексні номери: 33654619, 33655122, 33654889, 33654305, якими зареєстровано за ПАТ "ПУМБ" право власності на предмет іпотеки, а саме: - земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0105, площею 0,0111 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371079526101 (номер запису про право власності 18798755); - земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0183, площею 0,0479 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371228626101 (номер запису про право власності 18799314); - земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0184, площею 0,2982 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371270126101 (номер запису про право власності 18799040); виробничо-складські приміщення, що розташовані за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Нова, 2а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369218726101 (номер запису про право власності 18798530) .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона" про визнання недійсним іпотечного договору № 1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 укладеного між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Авторемгаз", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. за реєстровим №1152; скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексні номери 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017, прийнятих приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П., якими було вирішено зареєструвати за ПАТ "ПУМБ" право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0105, площею 0,0111 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371079526101 (номер запису про право власності 18798755); земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0183, площею 0,0479 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371228626101 (номер запису про право власності 18799314); земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0184, площею 0,2982 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371270126101 (номер запису про право власності 18799040); виробничо-складські приміщення, що розташовані за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Нова, 2а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369218726101 (номер запису про право власності 18798530).

Рішенням суду від 04.04.19 у справі №909/747/18 у позові відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили.

Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі іпотечний договір № 1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014, укладений між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Авторемгаз", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. за реєстровим №1152, є чинним.

Крім того, ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "ПУМБ" (банк) та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігора Павловича (приватний нотаріус) із наступними позовними вимогами: визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33654305 від 01 лютого 2017 р. щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 369218726101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18798530); визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33654619 від 01 лютого 2017 р. щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 371079526101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18798755); визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33654889 від 01 лютого 2017 р. щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 371270126101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18799040); визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33655122 від 01 лютого 2017 р. щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 371228626101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18799314).

Рішенням суду від 24.04.18 у справі №909/1114/17 в позові відмовлено, проте рішення не набрало законної сили (ухвалою ЗАГС від 02.03.20 зупинено провадження у справі №909/1114/17 до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №909/819/19).

При цьому, не зважаючи на різний суб"єктний склад сторін та підстави позову, позовні вимоги у вищезазначених справах щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексні номери 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017, прийнятих приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П. є однаковими.

Як вбачається з позовної заяви у даній справі, підставою позову у даній справі є те, що організованою злочинною групою було створено неіснуючі об`єкти нерухомого майна, які неодноразово передано в іпотеку різним банкам, що позивач підтверджує реєстраційними справами №№351373026101, 304305526101, та протоколами огляду цих об`єктів, та стверджує, що всі вказані об`єкти передані в іпотеку різними фізичними та юридичними особами; у тому числі - ОСОБА_1 , ПП «Догма-К» для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Компанія «Рона», у тому числі перед ПАТ «ПУМБ».

Як зазначає позивач, вказані договори є недійсними, оскільки стосуються неіснуючого нерухомого майна, яким так званий власник не мав права розпоряджатись. Наслідком укладення цих договорів стало надання ТОВ «Компанія «Рона» кредитних коштів у особливо великому розмірі, які боржником повернуті не були, а банк звернув стягнення на нерухоме майно інших іпотекодавців, яке існує в реальності, чим іпотекодавцям було завдано збитки в особливо великому розмірі. Вказані дії відбулись внаслідок шахрайських дій керівника відділення ПАТ «ПУМБ» ОСОБА_14 , який спільно з ОСОБА_17 шахрайським способом переконав ОСОБА_3 на передачу майна в іпотеку тимчасово.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожній особі надано право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Позивач(особа, яка подала позов) самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц ).

Відповідно до ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: з яких саме правовідносин сторін виник спір; чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути, в тому числі двосторонніми (договори). Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: заявлення вимог як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. При цьому, вимога про визнання недійсним правочину заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути пред`явлена тільки його сторонам (правонаступникам), які й визначаються учасниками справи у такій категорії спорів.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом(ст.229 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Разом з тим, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому, сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов`язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Відносини щодо забезпечення виконання зобов`язань врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про іпотеку", який є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови як, зокрема опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення (пункт 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про іпотеку" у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з приписами статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

У спірному випадку, оспорювані позивачем договори підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, а відтак, підписуючи дані угоди та погоджуючись з їх умовами, сторони повинні були усвідомлювати свою відповідальність та можливе настання негативних наслідків.

Особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/18600/19.

У матеріалах справи відсутні докази того, що директор ТзОВ "Авторемгаз" ОСОБА_3 уклав додаткові угоди до іпотечного договору №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 під впливом обману чи помилки. При цьому суд враховує, що на момент розгляду даної справи іпотечний договір №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз", оформлене протоколом №23 від 27.05.14, яким надано згоду на передачу майна в іпотеку, є чинними.

Також суд відхиляє посилання позивача на матеріали кримінальних проваджень з огляду на те, що згідно вимог статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, у визначених ст. ст. 75, 86 ГПК України випадках та порядку лиш вирок суду, що набрав законної сили, може бути врахований при ухваленні судового рішення у справі.

Що стосується тверджень позивача про те, що ПАТ "ПУМБ" надано кредитні кошти ТзОВ "Компанія "Рона" без перевірки платоспроможності позичальника, суд зауважує, що кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов`язки та економічну відповідальність банку (кредитора) та клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

ТзОВ "Авторемгаз" не є стороною генерального кредитного договору №ЮР/1.14-17 від 26.02.2014, відтак усі питання, що пов`язані з банківським кредитуванням, в т.ч. перевірка платоспроможності Позичальника при наданні кредитних кошів, стосуються лише прав та обов"язків ПАТ "ПУМБ" та ТзОВ "Компанія "Рона" і не можуть бути підставою для визнання недійсними підпунктів 10, 16 п.1.1 ст.1 додаткової угоди №6 до Генерального договору №ЮР/1.14-17, додаткових угод до іпотечного договору №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 та іпотечних договорів №1.14-16/17/І-17 та №1.14-16/17/І-13(без видачі заставної) зі змінами та доповненнями.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує, що укладення іпотечних договорів, що стосувалися, на думку позивача, неіснуючого нерухомого майна, призвело до збільшення майнової відповідальності Позивача та завдання останньому збитків.

Вказана позиція є безпідставною, такою, що не підтверджується матеріалами справи та навіть навпаки спростовується наданими Позивачем доказами, а саме Іпотечним договором №1.14-16/17/1-10 та додатковими угодами до нього.

Так, відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (у редакції Договору №2 від 24.07.2015 року) іпотекою за цим договором забезпечується виконання зобов`язань перед АТ «ПУМБ», що випливає з наступних договорів:

Генеральний договір №ЮР/1.14-17 з додатковими угодами та додатками до нього;

Кредитний договір №1.14-16 з додатковими угодами та додатками до нього.

Відповідно до Іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 (Стаття 1. Предмет договору. Основне зобов`язання) позивач передав у забезпечення своє майно не щодо частини заборгованості ТОВ «Компанія Рона», а щодо всіх зобов`язань що випливають з Генерального договору №ЮР/1.14-17 та Кредитного договору № 1.14-16, у тому числі, але не виключно: з основної суми кредиту, нарахованих та несплачених процентів, комісій, неустойки (штраф, пеня) тощо.

Наявність або відсутність іншого майна, що передавалося в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Компанія Рона» перед АТ «ПУМБ» жодним чином не може вплинути на обсяг майнової відповідальності позивача, оскільки майно ТОВ «Авторемгаз» забезпечувало вимоги АТ «ПУМБ» до ТОВ «Компанія Рона» за вказаними кредитними договорами у повному обсязі.

Більше того, АТ «ПУМБ» має право самостійно визначати шляхи захисту своїх майнових інтересів та обирати способи звернення стягнення на предмет іпотеки чи застави.

Також слід додати, що умови Іпотечного договору №1.14-16/17/1-10 не містять відкладальної чи скасувальної обставини з цього приводу.

З аналізу вищенаведених правових норм та матеріалів справ суд констатує, що при укладенні даних договорів сторонами дотримано всіх вимог щодо свободи волевиявлення та форми правочину, обумовлених нормами статті 203 Цивільного кодексу України та наявні всіх істотні умови договору, передбачені статтею 18 Закону України "Про іпотеку", факту укладення позивачем додаткових угод під впливом помилки чи обману судом не встановлено, відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними підпунктів 10, 16 п.1.1 ст.1 додаткової угоди №6 до Генерального договору №ЮР/1.14-17, додаткових угод до іпотечного договору №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 та іпотечних договорів №1.14-16/17/І-17 та №1.14-16/17/І-13(без видачі заставної) зі змінами та доповненнями.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане 06.11.2009 р. на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №417 від 26.08.2009 р. та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області Тимчук Марії Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11314760 від 01.03.2014 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Соловій Володимиром Володимировичем за індексним номером 21164831 від 30.04.2014 р.; скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківській області Соловій Володимира Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12786384 від 30.04.2014 р., суд констатує, що позивач фактично не зазначив жодну правову підставу, або положення закону, яке було порушено державними реєстраторами при їх вчиненні. Натомість позивач обґрунтовує ці позовні вимоги тим, що вищезазначеного нерухомого майна не існує в природі, посилаючись при цьому на кримінальне провадження №12017090010000414.

Як зазначалося вище, згідно вимог статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, у визначених ст. ст. 75, 86 ГПК України випадках та порядку лиш вирок суду, що набрав законної сили, може бути врахований при ухваленні судового рішення у справі. За таких обставин, суд відхиляє посилання позивача на матеріали кримінального провадження.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Видача свідоцтва про право власності передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (в редакції чинній на момент видачі спірних свідоцтв), що визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, в пункті 24 якого встановлено, що у випадках, встановлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

З огляду на вищевикладене, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Таким чином, для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу, на підставі якого було видано вказане свідоцтво. Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27 червня 2018 року № 925/797/17; від 05 лютого 2020 року № 904/750/19; від 06.05.2020 року у справі № 120/4617/18-а; від 27 травня 2020 року № 442/2771/17 ; від 16 вересня 2020 року № 278/657/18 ).

Щодо позовної вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень за індексними номерами: 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017, прийнятих приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П., якими здійснено реєстрацію за ПАТ "ПУМБ" права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0105, площею 0,0111 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371079526101 (номер запису про право власності 18798755); земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0183, площею 0,0479 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371228626101 (номер запису про право власності 18799314); земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0184, площею 0,2982 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371270126101 (номер запису про право власності 18799040); виробничо-складські приміщення, що розташовані за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Нова, 2а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369218726101 (номер запису про право власності 18798530) суд виходить з того, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом(ч.4 ст.75 ГПК України).

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі № 908/1090/18).

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, в тому числі в їх мотивувальних частинах (постанова КГС ВС від 19.12.2019 по справі № 916/1041/17).

Позивачем у справах № 909/819/19 та № 909/747/18 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторемгаз», що у свою чергу становить обов`язок для суду при вирішенні даного спору опиратись на обставини, встановлені у рішенні Івано-Франківської області у справі №909/747/18, оскільки ці обставини встановлені саме щодо рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень, що є предметом даного спору, і що у свою чергу відповідає приписам 4 ст. 75 ГПК України.

Рішенням суду у справі № 909/747/18 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" до відповідачів Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона" про визнання недійсним іпотечного договору № 1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 укладеного між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Авторемгаз", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим № 1152; скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексні номери 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017, прийнятих приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І. П., якими було вирішено зареєструвати за ПАТ "ПУМБ" право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0105, площею 0,0111 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371079526101 (номер запису про право власності 18798755); земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0183, площею 0,0479 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371228626101 (номер запису про право власності 18799314); земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:14:001:0184, площею 0,2982 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371270126101 (номер запису про право власності 18799040); виробничо-складські приміщення, що розташовані за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Нова, 2а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369218726101 (номер запису про право власності 18798530).

Зважаючи, що у справі № 909/819/19 суб"єктний склад сторін та підстави позову є іншими, ніж у справі № 909/747/18, у суду відсутні правові підстави для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, однак при вирішенні даного спору суд враховує обставини, встановлені у рішенні суду у справі № 909/747/18.

Зокрема, обставинами для скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень індексні номери 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017, на які посилається позивач у цьому спорі, є, зокрема, сфальсифікована вимога про усунення порушень з доказами її направлення ТОВ "Авторемгаз", з приводу чого розпочато кримінальне провадження; укладення іпотечного договору №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 без дотримання вимог закону. Зазначена обставина досліджувалася судом в межах справи №909/747/18, відтак не досліджується судом у межах даної справи.

Обставини, пов"язані з правомірним набуттям ПАТ "ПУМБ" права власності на предмет іпотеки згідно з статтею 6 іпотечного договору № 1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014, статями 36, 37 Закону України "Про іпотеку"; дотримання приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І.П. при винесенні рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень індексні номери 33654619, 33655122, 33654889, 33654305 від 01.02.2017 вимог пунктів 6, 8, 18, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 досліджувались Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/1114/17 та прийнято рішення від 24.04.2018 про відмову в позові, однак рішення не набрало законної сили (ухвалою Західного апеляційного господарського суду зупинено провадження у справі № 909/1114/17 до вирішення справи № 909/819/19), відтак у даній справі ці обставини підлягають дослідженню.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

За змістом частин 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріус є державним реєстратором.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). У спірному випадку мається на увазі іпотечний договір, що містить відповідне застереження.

В свою чергу, перелік решти документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відтак умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

З положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, вбачається, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно з п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто у даному конкретному випадку мається на увазі договір іпотеки, що містить відповідне застереження.

Пунктами 41-76 Порядку визначено конкретні різновиди реєстраційних дій та які додаткові до раніше згаданих (ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") документи також слід надати реєстратору.

Відповідно до п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також (тобто додатково до визначених у ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Судом встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії були вчинені нотаріусом, зокрема, у зв`язку із невиконанням іпотечного договору, який є чинним і містить відповідне застереження, оскільки, враховуючи відмінність позичальника за кредитом та іпотекодавця, саме іпотечний договір визначав умови, підстави і порядок задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

В матеріалах справи відсутні докази того, що з моменту надіслання банком боржнику та іпотекодавцю відповідної вимоги про усунення порушень основного зобов`язання, останні вчиняли будь-які дії з метою погашення наявної заборгованості.

Згідно із частини 1 статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 2 названої статті Закону договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону (п.1 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку").

За приписами частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Суд звертає увагу, що положеннями іпотечного договору № 1.14-16/17/І-10 (без заставної) від 19.07.2014, зокрема, пунктом 6.2 договору, визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, у зв`язку з невиконанням ТзОВ "Компанія "Рона" зобов`язань за генеральним договором № ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 Банк задоволив забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на вищезазначений предмет іпотеки.

Як на одну з підстав позову позивач покликається на фальсифікацію вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання з доказами її направлення ТзОВ "Авторемгаз", з приводу чого розпочато кримінальне провадження, та укладення іпотечного договору №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014 без дотримання вимог чинного законодавства.

Разом з тим, судом у справі № 909/747/18 встановлено відсутність доказів визнання письмової вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання сфальсифікованою, та суд не встановив підстав для визнання недійсним іпотечного договору №1.14-16/17/І-10 від 19.07.2014.

Висновки суду.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Слід також зазначити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Суд вважає, що позов є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки позивач при зверненні до суду з вимогою про визнання оскаржуваних договорів недійсними не довів наявності підстав з відповідними засобами доказування, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними на підставі Закону України "Про іпотеку" та положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Твердження позивача про порушення його права у зв"язку із передачею в іпотеку неіснуючого майна не доведено належними та допустимими доказами.

Відсутні у матеріалах справи і докази умисного введення в оману ОСОБА_3 при укладенні ним іпотечного договору та додатків до нього. Сам лише факт невиконання умов договору однією з його сторін не є належним і допустимим доказом вчинення правочину під впливом обману, а може бути лише підставою для вирішення питання щодо неналежного виконання умов договору його стороною та відповідних наслідків.

Крім того, позивач маніпулює фактами та у позовній заяві та в судових засіданнях навів недостовірні відомості ( як-от що на момент укладення Генерального договору, жодних інших умов, ніж ті, які зазначено позивачем у позовній заяві, т.1, а.с.6, не було передбачено, зазначив недостовірні відомості щодо місцезнаходження земельних ділянок позичальника, посилався на рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справах № 909/685/18 та № 909/736/18, які є скасованими, не зазначив про наявність судового рішення у справі № 909/747/18 тощо).

З огляду на викладене, в позові слід відмовити.

Щодо заявленого АТ «ПУМБ» клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності у відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів з підстав, заявлених у позові, відтак у суду відсутні правові підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 21131,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в позові, судовий збір в сумі 21131,00 грн. суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемгаз" до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона", ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Догма-К", Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсними договорів, скасування рішеннь про державну реєстрацію прав та обтяжень.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2023

Суддя П. Я. Матуляк

СудГосподарський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення09.03.2023
Оприлюднено27.03.2023
Номер документу109745988
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —909/819/19

Рішення від 09.03.2023

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 08.03.2023

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 03.02.2023

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 24.01.2023

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 17.01.2023

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 20.12.2022

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 08.12.2022

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 15.11.2022

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 27.10.2022

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

Ухвала від 27.10.2022

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні