Рішення

від 23.03.2023 по справі 910/14320/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2023Справа № 910/14320/22

За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Комп 2021" (м. Одеса)

про стягнення 197.538,92 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Комп 2021" про стягнення 197.538,92 грн, з яких: 140.896,33 грн заборгованості зі сплати орендних платежів за договором оренди №169/18 від 02.04.18., за яким відповідач орендував приміщення площею 6,00 кв.м., розміщені на першому поверсі корпусу № 4 на виробничому майданчику № 1 за адресою: м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 8/10; 4.220,84 грн пені, 46.479,17 грн - інфляційних втрат та 5.942,58 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.22. позовну заяву залишено без руху, встановлено строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

03.01.23. від позивача надійшло клопотання про усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 відкрито провадження у справі №910/14320/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась відповідачу, повернута до суду без вручення отримувачу, з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, тож відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/14320/22, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 між позивачем, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Демкомторг" (у подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Комп 2021"), як Орендарем, було укладено договір оренди № 169/18 (далі - Договір), зі змінами, внесеними відповідними додатковими угодами.

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець передав, а Орендар отримав у тимчасове платне користування без права викупу приміщення площею 6,00 кв.м. (далі - Майно), розміщені на першому поверсі корпусу № 4 на виробничому майданчику № 1 (зліва при вході в корпус).

Відповідно до п. 1.2. Договору майно, що орендується, знаходиться на балансі позивача і розташоване за адресою: м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 8/10.

Згідно з п. 1.3. Договору фактичний розмір майна, що передається в оренду за договором вказується в Акті приймання-передачі приміщення (майна), який є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору приміщення (майно), що орендується, вважаються переданим в оренду з дня підписання Акту приймання-передачі.

01.04.2021 сторони підписали Акт передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передав Орендареві в тимчасове платне користування на умовах оренди приміщення розміщене у корпусі № 4 на виробничому майданчику № 1, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 8/10, загальною площею 6,00 кв.м.

Згідно з п. 3.1. Договору в перший місяць оренди орендна плата складає 2.210,40 грн, помножені на індекс інфляції за попередній перед першим місяць оренди, з розрахунку 368,40 грн за 1 кв.м. приміщень. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.2. Договору Орендар сплачує комунальні послуги за спожиту електроенергію, водопостачання, водовідведення, каналізацію та опалення за виставленими Орендодавцем рахунками. Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю компенсацію плати за користування земельною ділянкою (компенсація земельного податку) у розмірі 19,01 грн за 1 кв.м. орендованих приміщень і крім того ПДВ (20%) у розмірі, встановленому законодавством України. Розмір плати за користування земельною ділянкою коригується відповідно до зміни нормативно-правових актів України, актів органів місцевого самоврядування з питань плати за землю, про що зазначається в рахунках-фактурах, які виставляються Орендодавцем.

Згідно з п. 3.6 Договору щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем, за який проводиться розрахунок, сторони підписують Акт здачі-приймання наданих послуг.

За період з квітня 2021 року по жовтень 2022 року позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату орендної плати, комунальні послуги, компенсацію податків) на загальну суму 222.861,67 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору Орендар мав сплачувати платежі, обумовлені в п. 3.1 та 3.2 даного Договору щомісяця протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунків.

У пункті 3.8. Договору сторони погодили, що рахунок за попередній місяць вважається отриманим Орендарем, якщо Орендар до 5-го числа поточного місяця не направив повідомлення Орендодавцю про відсутність рахунку за попередній місяць.

Як вказує позивач, рахунки на оплату надавались Орендарю належним чином, жодного повідомлення про відсутність рахунку від відповідача не надходило.

Однак, всупереч п. 3.3. Договору Орендар здійснював лише часткову оплату за виставленими рахунками, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті орендної плати та компенсації відповідних послуг за Договором у розмірі 140.896,33 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором у період з квітня 2021 року по жовтень 2022 року в розмірі 140.896,33 грн підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами. Будь-яких доказів сплати відповідачем вказаної суми або відсутності обов`язку з її сплати сторонами суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача з боку відповідача належними доказами не спростовані.

З огляду на вказане в сукупності судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 140.896,33 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 4.220,84 грн пені, 46.479,17 грн інфляційних втрат та 5.942,58 грн 3 % річних.

Відповідно до п. 6.3. Договору у випадку несвоєчасного чи не в повному обсязі перерахування платежів, вказаних в п. 3.1. та п. 3.2. Договору, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день сплати пені, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки (включаючи день сплати).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем у позовній заяви викладено вимогу про зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення суду, проте з огляду на структуру здійснених позивачем розрахунків за ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Комп 2021" (65023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд. 7; ідентифікаційний код 43958228) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" (04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 27/29; ідентифікаційний код 14312134) 140.896 (сто сорок тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн 33 коп. заборгованості, 4.220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн 84 коп. пені, 46.479 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн 17 коп. інфляційних втрат, 5.942 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 58 коп. 3% річних та 2.963 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 08 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко