Рішення

від 23.03.2023 по справі 911/1754/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 911/1754/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В.

за участю секретаря судового засідання Пріхно Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Вишгородської окружної прокуратури,

в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

позивач: Державне агентство меліорації та рибного господарства України,

позивач: Іванківська селищна рада,

до відповідача: Приватного підприємства "Десна - 55",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про стягнення 473 978,44 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Чустрак Д.В., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, службове посвідчення від 01.08.2022 № 067632;

від позивача 1.: Безпалий А.В., представник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва;

від позивача 2.: участі не брав;

від відповідача: участі не брав;

від третьої особи: участі не брав.

До Господарського суду Черкаської області за підсудністю з Господарського суду Київської області надійшла позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають: Державне агентство меліорації та рибного господарства України та Іванківська селищна рада з вимогою стягнути з Приватного підприємства "Десна-55" (далі - ПП "Десна-55") на користь держави в особі Іванківської селищної ради 473 978,44 грн шкоди, заподіяної рибному господарству.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2020 № 011975, винесеної головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, на Київському водосховищі, відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів ПП "Десна-55" Нєдєлко С.В., поблизу села Лошакова Гута Козелецького району Чернігівської області, здійснював промисловий вилов риби та, зокрема, допустив порушення "Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України", Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.05.2020 № 340, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. За твердженнями прокурора, внаслідок вчинення суспільно-шкідливих дій ОСОБА_1 , який перебуває у трудових відносинах з ПП "Десна-55", заподіяв збитки рибному господарству в розмірі 473 978,44 гривень.

Посилаючись на норми, зокрема, ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, прокурор зазначає, що відшкодувати шкоду, завдану рибному господарству Київського водосховища суспільно-шкідливими діями ОСОБА_1 , належить роботодавцю останнього ПП "Десна-55".

Ухвалою від 04.01.2023 господарський суд відкрив провадження у справі №911/1754/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 02.02.2023 о 09:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті. Залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та задовольнив клопотання керівника Вишгородської окружної прокуратури про продовження строку для подання доказів до 02.02.2023.

30.01.2023 від Іванківської селищної ради надійшло клопотання про задоволення позовних вимог, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги керівника Вишгородської окружної прокуратури у повному обсязі та розглянути справу призначену на 02.02.2023 о 09:00 год без участі його представника.

Протокольною ухвалою 02.02.2023 господарський суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відклав розгляд справи у підготовчому засіданні до 16.02.2023 об 11:30 год.

02.02.2023, у строк встановлений судом в ухвалі від 04.01.2023, після судового засідання, від керівника Вишгородської прокуратури, надійшов супровідний лист, відповідно до якого прокурором надано документи для долучення до справи.

Також 02.02.2023 від керівника Вишгородської прокуратури надійшло клопотання про витребування доказів, в якому прокурор просить суд:

1. Витребувати в Іванківському міжрайонному відділі ДВС ЦМУ МЮ належним чином завірену копію квитанції № 0.0.2318249215.1 від 26.10.2021 про сплату ОСОБА_1 штрафу за постановою № 011975 від 19.08.2020 в розмірі 270 грн.

2. Витребувати у відповідача - Приватного підприємства "Десна-55" належним чином завірені копії додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 31 від 18.08.2020, доручення ПП "Десна-55" на ОСОБА_1 та дозволу № 61 від 24.01.2019 на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах.

3. Витребувати у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 належним чином завірені копії посвідчення рибалки та паспорту.

Ухвалою від 02.02.2023 господарський суд задовольнив клопотання керівника Вишгородської окружної прокуратури про витребування доказів. Зобов`язав Іванківський міжрайонний відділ ДВС у Вишгородському районі ЦМУ МЮ подати суду у строк протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали належним чином завірену копію квитанції № 0.0.2318249215.1 від 26.10.2021 про сплату ОСОБА_1 штрафу за постановою № 011975 від 19.08.2020 в розмірі 270 грн. Зобов`язав відповідача - Приватне підприємство "Десна-55" подати суду у строк протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали належним чином завірені копії додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 31 від 18.08.2020, доручення ПП "Десна-55" на ОСОБА_1 та дозволу № 61 від 24.01.2019 на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах. Зобов`язав третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 подати суду у строк протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали належним чином завірені копії посвідчення рибалки та паспорту.

Також в ухвалі від 02.02.2023 суд зобов`язав керівника Вишгородської прокуратури подати суду у строк протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали письмові пояснення в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України стосовно обставин отримання копій витребуваних документів прокурором.

14.02.2023 від керівника Вишгородської окружної прокуратури надійшов лист, в якому останній на виконання ухвали господарського суду від 02.02.2023 стосовно обставин отримання копій документів зазначає, що Вишгородською окружною прокуратурою, в межах повноважень, опрацьовано матеріали по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2020 № 011975 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До складу вказаної адміністративної справи входять також копії додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 31 від 18.08.2020, доручення ПП "Десна-55" на ОСОБА_1 , дозволу № 61 від 24.01.2019 на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, квитанції № 0.0.2318249215.1 від 26.10.2021 про сплату штрафу за постановою № 011975 від 19.08.2020 в розмірі 270 грн, посвідчення рибалки та паспорту ОСОБА_1 Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) передано копії матеріалів адміністративної справи, в тому числі описаних у поясненні, на запит Вишгородської окружної прокуратури (копію запиту від 12.12.2021 № 54-3518вих-21 та відповіді на нього від 21.12.2021 №1-6-9/5390-21 долучено до позовної заяви).

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що копії документів, надані прокурором є належними доказами.

15.02.2023 на електронну адресу суду від Іванківської селищної ради надійшло клопотання про задоволення позовних вимог, в якому позивач, в тому числі, просить розглянути справу, призначену на 16.02.2023 об 11:30 год. без його представника. Втім таке клопотання не підписано кваліфікованим електронним підписом.

Ухвалою від 16.02.2023 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 911/1754/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.03.2023 о 16:00. Визначив наступну дату судового засідання 13.03.2023 об 11:30.

20.02.2023 від Іванківської селищної ради засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про задоволення позовних вимог. Дослідивши це клопотання, господарський суд встановив, що воно є ідентичним клопотанню поданому Іванківською сільською радою електронною поштою 15.02.2023, проте належно підписане.

23.02.2023 від Іванківського відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області надійшов лист на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 02.02.2023 щодо зобов`язання Іванківського міжрайонного відділу ДВС у Вишгородському районі ЦМУ МЮ подати до суду належним чином завірену копію квитанції про сплату ОСОБА_1 штрафу в розмірі 270 грн, в якому останній повідомляє, що згідно даних електронного архіву Автоматизованої системи виконавчого провадження 10.11.2020 було відкрите виконавче провадження ВП 63559248 з примусового виконання постанови № 011975, виданої 19.08.2020 Київським рибоохоронним патрульом, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , штрафу в сумі 340 грн. Після проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник офіційно ніде не працює, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Іванківський МВДВС повідомляє, що 17.02.2021 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Будь-які кошти по виконавчому провадженню не стягувались, боржником самостійно не сплачувались. Відтак відділ ДВС не може подати до суду належним чином завірену копію квитанції № 0.0.2318249215.1 від 26.10.2021 про сплату ОСОБА_1 штрафу за постановою № 011975 від 19.08.2020 у розмірі 270 грн через її відсутність у відділі ДВС.

01.03.2023 від Іванківської селищної ради надійшло клопотання про задоволення позовних вимог, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу призначену на 16.02.2023 об 11:30 без його представника.

У судовому засіданні 02.03.2023 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 02.03.2023 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 13.03.2023 об 11:30 год.

06.03.2023 від Іванківської селищної ради надійшло клопотання про задоволення позовних вимог, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу призначену на 02.03.2023 о 16:00 без його представника.

Ухвалою від 10.03.2023 господарський суд визначив наступну дату судового засідання (з урахуванням судового засідання 13.03.2023 об 11:30): 23.03.2023 о 14:30.

Протокольною ухвалою від 13.03.2023 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 23.03.2023 о 14:30 год.

Присутні у судовому засіданні 23.03.2023 прокурор та представник позивача - Державного агентства меліорації та рибного господарства України позовні вимоги підтримали.

Представник позивача - Іванківської селищної ради участі у судовому засіданні не брав, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлений, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на його електронну адресу, згідно з якою ухвалу від господарського суду від 10.03.2023 отримано останнім 10.03.2023, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2023 участі також не брав.

Копія ухвали господарського суду від 10.03.2023, направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі - 14.03.2023.

Копія ухвали господарського суду від 10.03.2023, направлена на адресу третьої особи ( АДРЕСА_2 ), повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі - 16.03.2023.

Копія ухвали господарського суду від 10.03.2023, направлена на адресу третьої особи ( АДРЕСА_3 ).

Суд враховує, що всі ухвали, які направлялися на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 , повернуті органом поштового зв`язку із відміткою "родичі усно відмовляються". Також у відповідь на окрему ухвалу суду відповідальна особа АТ "Укрпошта" листом, зокрема, повідомила, що під час доставки листа на вказану адресу, батьки адресата повідомили, що ОСОБА_1 на даний час за вказаною адресою не проживає, в усній формі від одержання листа відмовилися.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак суд повідомляв третю особу за обома адресами, які містяться в матеріалах справи, іншої адреси суду не повідомлено, незважаючи на численні запити, лише в день останнього судового засідання, 23.03.2023, від Державної міграційної служби України надійшла відповідь на запит суду від 22.02.2023, у якій повідомляється, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_5 , водночас суд повідомляється, що для отримання актуальної інформації щодо місця проживання особи рекомендується звертатися до відповідного органу реєстрації.

Водночас суд наголошує, що на поштових конвертах, що направлялися в с. Новосільське, працівник органу поштового зв`язку виконував відмітку, що родичі усно відмовляються від отримання листа, а у відповіді АТ "Укрпошта" зазначено, що батьки ОСОБА_1 не отримують на його ім`я кореспонденцію.

З огляду на неотримання відповідачем за юридичною адресою та третьою особою за його місцями реєстрації/проживання, суд розміщав оголошення на сайті Господарського суду Черкаської області про час і місце розгляду справи. Так 10.03.2023 суд розмістив чергове оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебсайту Судова влада для відповідача та третьої особи про час та місце розгляду справи - 23.03.2023 14:30.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже і відповідач, і третя особа є такими, що належно повідомлені про час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення прокурора, представника Державного агентства меліорації та рибного господарства України, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

19.08.2020 головний державний інспектор відділу охорони водних ресурсів "Рибоохоронний патруль" Новак Ігор Петрович склав Протокол № 011975 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Новосільське, Ренійський р-н, Одеська обл.

У вказаному протоколі та у Додатку до протоколу встановлено, що 19.08.2020 на Київському водосховищі відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів ПП "Десна-55" ОСОБА_1 в районі 38-го бакена, поблизу с. Лошакова Гута, Козелецького району, Чернігівської області на промисловому човні № ЯЧК-0627, сітками з жилки в кількості 57 штук, з якого здійснювалась промислова операція підйом сіток, не зазначений у жодному з дозвільних документів на промисел у ПП "Десна-55". Вказане судно не належить підприємству, у ланкового відсутній судновий білет, система моніторингу суден, на момент огляду не працювала. На лавах сіток відсутні розпізнавальні знаки - прапорці, замість них встановлені пластикові пляшки. При цьому виловив рибу: синець - 124 шт., плітка - 594 шт., плоскирка - 1020 екз., карась - 12 шт., окунь - 60 шт., сом - 16 шт., лящ - 15 шт., чехоня - 46 шт., судак - 56 шт., білизна - 2 шт., сазан - 1 шт., загальною вагою 412, 8 кг.

Вказаними вище діями ОСОБА_1 порушив п. п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.7 та 6.1.8. "Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України", п. п. 2, 5, 6, 21 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 340 від 26.05.2020.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені її права та обов`язки, а також надано копію протоколу, що засвідчено підписами ОСОБА_1 у відповідних графах протоколу № 011975 від 19.08.2020.

03.09.2020 Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, головним державним інспектором Новаком Ігорем Петровичем видано Постанову № 011975 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу - 270 грн.

У графі вказаної постанови "Постанова мені оголошена, копію отримав(ла)" міститься підпис ОСОБА_1 .

Також у Протоколі № 011975 про адміністративне правопорушення щодо пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності міститься відмітка: "пояснення надано на окремому аркуші паперу " та зазначено підпис ОСОБА_1 .

У Поясненнях до протоколу № 011973 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначає, що 19.08.2020 здійснював промисловий лов риби, де був затриманий рибним патрульом біля 38 бакена, стояли 10 сіток, які стояли, як йому пояснили рибінспекції, що біля 38 бакена не заборонена зона. ОСОБА_1 зазначає, що з протоколом не згідний. 40 сіток на той час, коли приїхали рибоохоронці стояли в незабороненому місці для промислового лову. Здійснював промисловий лов на човні ЯЧК-0627, двигун ямаха 15 кл. Трекер та судовий білет забув на рибстокі. У журнал забув записати постановку пром. сіток. Флажки розв`язалися, осталось 4 шт. Також ОСОБА_1 зазначає, що вся риба, яка знаходилася в човні, знаходиться в його власності. GPS трекер не працював в зв`язку з коротким замиканням електропроводки дротів.

Відповідно до Розрахунку збитків до Протоколу про адміністративне правопорушення № 011975 від 19.08.2020, складеного головним спеціалістом відділу іхтіології та регулювання рибальства, відповідальний за добування водних біоресурсів рибалка ПП "Десна - 55" Нєдєлко Сергій Вікторович проводив промисловий вилов водних біоресурсів на Київському водосховищі район 38-го бакена, поблизу села Лошакова Гута Козелецького району Чернігівської області сітками з жилки в кількості 57 шт. з бирками - 53 шт. з промислового човна № ЯЧК - 0627, з якого здійснювалась промислова операція підйом сіток, не зазначений у жодному з дозвільних документів на промисел у ПП "Десна-55". Тобто дане судно не належить підприємству, у ланкового відсутній судновий білет, GPS - трекер - система моніторингу суден, на момент огляду не працював. На лавах сіток відсутні розпізнавальні знаки - прапорці, замість них встановлено пластикові пляшки. У промисловому журналі, графі № 2 невірно вказано місце лову, у графі 4 не вказана постановка сіток, а тільки їх підняття. При цьому виловив рибу: синець - 124 шт., плітка - 594 шт., плоскирка - 1020 екз., карась - 12 шт., окунь - 60 шт., сом - 16 шт., лящ - 15 шт. чехоня - 46 шт., судак - 56 шт., білизна - 2 шт., сазан - 1 шт., загальною вагою 412,8 кг.

Чим порушив п. 6.1.1, п. 6.1.2, п. 6.1.7, п. 6.1.8, "Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України", п. 2, п. 5, п. 6, п. 21 "Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році" затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 340 від 26.05.2020 року, ст. 63 Закону України "Про Тваринний Світ" за що передбачено відповідальність ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству проводився відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12 липня 2004 р. № 248/273, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2004 р. за № 1446/10045.

Згідно проведених розрахунків сума загальних збитків складає 473 978 грн 44 коп.

У листі від 21.12.2021 № 1-6-9/5390-21 Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль), наданому за запит Вишгородської окружної прокуратури від 15.12.2021 № 54-3518вих21, зазначено, що Наказом Київського рибоохоронного патруля від 21.05.2021 № НОД-150/6, ПП "Десна-55", анульовано дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 61 від 24 січня 2019 року виданий на Київське водосховище. Київським рибоохоронним патрулем промисловий квиток рибалці Нєдєлко Сергію Вікторовичу, не видавався.

Щодо питання "чи є забороненими для здійснення лову протягом року, район з координатами 51°01.624'N 30°29.585'Е, 51°01.808'N 30°29.364'Е", Київський рибоохоронний патруль повідомляє, що відповідно до додатку 3 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.05.2020 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.06.2020 №490/34773, координати району де виявлено адміністративне правопорушення, відносяться до ділянки Київського водосховища, що проходить вниз за течією від с. Дніпровське Чернігівської обл. до південної адміністративної межі с. Лошакова Гута, Козелецького р-н, Чернігівської області по лівому березі Київського водосховища та північної адміністративної межі с. Пилява, Київської області по правому березі Київського водосховища.

Щодо питання "до яких меж району та територіальної громади належить район з координатами 51°01.624'N 30°29.585'Е, 51°01.808'N 30°29.364'Е", Київський рибоохоронний патруль зазначає, що ділянка визначена вказаними координатами знаходиться, в межах Вишгородського району, Іванківської селищної територіальної громади.

Водночас встановлено, що ОСОБА_1 на момент скоєння адміністративного правопорушення, а саме з 14.06.2020 працював на ПП "Десна-55" на посаді відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів - рибалки.

Наявність трудових відносин між ПП "Десна-55" та ОСОБА_1 підтверджується, зокрема, Додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 31 від 18.08.2020, підписаного директором ПП "Десна - 55" ОСОБА_2 , згідно з яким, ОСОБА_1 №64 є відповідальним за видобування (вилов) на підставі наказу № 7 від 14.06.2020.

Також до справи додано копію Доручення, яким ПП "Десна - 55" доручає Нєдєлку Сергію Вікторовичу ведення документації журналів обліку прийняття водних біоресурсів, ставити печатку та підпис від імені приватного підприємства та Посвідчення рибалки № 64 ОСОБА_1 , із зазначенням місця роботи - ПП "Десна-55".

До справи також додано копію дублікату Квитанції 0.0.2318249215.1 від 26.10.2021 на суму 340 грн з призначенням платежу "адміністративні штрафи та інші санкції постанова Київського рибоохоронного патруля № 011975 від 19 серпня 2020 року відносно громадянина ОСОБА_1 ".

Відтак прокурор зазначає, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 , яка полягала у здійсненні промислу забороненими знаряддями лову, а з метою приховування своєї протиправної поведінки використання водних біоресурсів на суднах, які не обладнані технічними засобами дистанційного контролю, заподіяно державі шкоду в розмірі 473978,44 грн, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Щодо підстав прокурора для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Законом України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, які відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 4, 5 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 895 від 30.09.2015, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України; здійснює контроль за дотриманням правил рибальства; здійснює контроль за дотриманням правил використання об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак, як зазначає прокурор, ні Державним агентством рибного господарства України, ні його територіальним органом - Управлінням державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області упродовж тривалого часу (6 місяців) відповідних заходів не вжито, попри очевидність допущеного відповідачем правопорушення.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

У главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Враховуючи те, що правопорушення вчинено на території Іванківської селищної ради, платежі щодо відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди зараховуються на спеціальний рахунок селищної ради, прокурор зазначає, що несвоєчасна сплата їх призводить до дефіциту місцевого бюджету.

Прокурором до справи додано Листи-повідомлення щодо встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідних суб`єктів владних повноважень в суді від 21.02.2022 № 54-890вих-22, адресований Іванківській селищній раді та від 24.02.2022 № 54-889вих-22, адресований Державному агентству меліорації та рибного господарства України.

У вказаних Листах прокурор на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" інформував відповідні органи про те, що у разі їх бездіяльності Вишгородською окружною прокуратурою буде пред`явлено позовну заяву в їх інтересах про стягнення з ПП "Десна-55" збитків, завданих рибному господарству.

У Листі від 10.06.2022 № 2-72-9/2139-22 Державного агентства меліорації та рибного господарства України на Лист прокурора від 21.02.2022, останнє повідомляє, що ним не вживались заходи щодо відшкодування шкоди, завданої рибному господарству суспільно-шкідливими діями ПП "Десна-55". Водночас Державне агентство меліорації та рибного господарства України не заперечує проти захисту інтересів держави в особі Держрибагентства Вишгородською окружною прокуратурою у судовому порядку з питань, зазначених у листі від 21.02.2022 № 54-889вих22.

У Листі від 15.06.2022 № 2.7-31-1048 Іванківської селищної ради на Лист прокурора від 21.02.2022, остання повідомляє, що не зверталась до суду із позовною заявою до суду за стягненням з ПП "Десна-55" шкоди завданої рибним запасам, оскільки не володіла інформацією щодо даного правопорушення. Крім того, Іванківська селищна рада не заперечує проти пред`явлення позовної заяви Вишгородською окружною прокуратурою Київської області в інтересах держави в особі Іванківської селищної ради.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про порушення інтересів держави, яке полягає в тому, що невідшкодування ПП "Десна-55" шкоди, завданої рибним запасам Київського водосховища є порушенням вимог цивільного та господарського законодавства України, що призводить до порушення інтересів держави, яке виявляється у недоотриманні коштів Іванківської селищною радою Вишгородського району Київської області.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Саме бездіяльність Іванківської селищної ради щодо нездійснення захисту інтересів громади, а також Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо здійснення функцій контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вжиття заходів щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, незвернення до суду з відповідним позовом доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав в конкретному випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради.

Розглядаючи спір, суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища;

Згідно з пп. 8.17 п. 8 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України серед прав державних органів рибоохорони передбачено право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних живих ресурсів.

За пп. 6.16. п. 6 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, Управління має право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України)

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. (ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України)

З викладеного випливає, що зобов`язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обов`язок доведення шкоди (у тому числі її розміру), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок; на відповідача - відсутність вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про тваринний світ" до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (ст. 25 Закону України "Про тваринний світ")

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України. (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про тваринний світ")

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. (ч. 1 ст. 1172 ЦК України)

Отже, крім загальних підстав, відповідальність суб`єкта господарювання за шкоду настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з особою, до якої подано позов, у трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Господарський суд встановив, що наявність трудових відносин між ПП "Десна-55" та ОСОБА_1 підтверджується, зокрема, Додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 31 від 18.08.2020, підписаного директором ПП "Десна - 55" Прокопенком Є.М., згідно з яким, ОСОБА_1 №64 є відповідальним за видобування (вилов) на підставі наказу № 7 від 14.06.2020.

Також до справи додано копію Доручення Нєдєлка Сергія Вікторовича, яким ПП "Десна - 55" доручає йому ведення документації журналів обліку прийняття водних біоресурсів, ставити печатку та підпис від імені приватного підприємства та Посвідчення рибалки № 64 ОСОБА_1 , із зазначенням місця роботи - ПП "Десна-55".

Від відповідача заперечень щодо викладених обставин до суду не надходило.

Також господарський суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування; рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах.

За ст. 27 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає: промислове рибальство; вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з`ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний вилов); контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів; меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу; вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури; любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову. (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів")

Ліміт спеціального використання водних біоресурсів (загальнодопустимий улов) - обсяг вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) конкретних видів водних біоресурсів на конкретному водному об`єкті, встановлений на певний проміжок часу з метою попередження перевищення прогнозу допустимого вилову. (ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів")

З метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються.

Порядок затвердження лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів встановлює Кабінет Міністрів України. (ч. 2 - 5 ст. 28 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів")

Порушення цих лімітів, а так само й порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", правила рибальства - нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об`єктами та навантаження на них.

Згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999 (далі - Правила), користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси.

До обов`язків користувачів належить здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів. Не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів. (пп. 6.1.1. п. 6 Правил)

Контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами. (п. 4 Правил)

Забороняється вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони. (п. 9.5. Правил)

Згідно з ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, органи рибоохорони - Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області, басейнові управління, басейновий відділ (далі - Управління) - є територіальними органами Державного агентства рибного господарства України, які діють у складі Держрибагентства України і йому підпорядковуються.

Згідно з пп. 6.6., 6.9. Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, Управління має право перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів. Складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 № 101 (далі - Інструкція), при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП (80732-10) складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол ) згідно з додатком 1.

Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За п. 2.6. Інструкції, Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника (ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ.

Протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису. (п. 2.8. Інструкції)

Особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП ( 80732-10 ), про що робиться відмітка у протоколі. (п. 2.9. Інструкції)

Господарський суд встановив, що зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 011975 від 19.08.2020 Нєдєлко С.В. ознайомлений, що підтверджується його підписом, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того Нєдєлку С.В. інспектором рибоохорони роз`яснено зміст ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено його права та обов`язки, що також підтверджується його підписом.

Також господарський суд встановив, що Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області у постанові та протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення вказано про завдання майнової шкоди і перераховано кількість та обсяг незаконно добутих водних біоресурсів - риби, що не оскаржувалось правопорушником.

За ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

За пп. 6.15. п. 6 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, Управління має право, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до п. 1.2 Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, Методика призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків. (п. 1.3. Методики)

Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об`єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення. (п. 1.4. Методики)

Визначення заподіяних збитків підраховується послідовно. Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства. Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об`єктів (далі - водойми). (п. 3.1. - 3.3. Методики)

Відтак до справи додано Розрахунок збитків до Протоколу про адміністративне правопорушення № 011975 від 19.08.2020, здійснений Головним спеціалістом іхтіології та регулювання рибальства. Відповідно до цього Розрахунку, сума загальних збитків складає 473 978,44 грн.

З викладеного випливає, що наданими прокурором документами, а саме: Протоколом № 011975 про адміністративне правопорушення від 19.08.2020, Постановою № 011975 по справі про адміністративне правопорушення та Розрахунком збитків до Протоколу про адміністративне правопорушення № 011975 від 19.08.2020 підтверджено факт незаконного вилову риби ОСОБА_1 , що тягне за собою обов`язок відшкодування збитків.

Відповідно ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")

Підсумовуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що прокурором доведено і належними доказами підтверджено факт наявності всіх елементів, необхідних для притягнення ПП "Десна-55" до відповідальності за шкоду, заподіяну рибному господарству його працівником - ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових обов`язків, доведено вчинення ним правопорушення, його вину, доведено розмір шкоди та наявність причинного зв`язку між поведінкою ОСОБА_1 і нанесеною шкодою.

Відтак господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Десна - 55" (ідентифікаційний код 36262662, вул. Енгельса, 143, м. Черкаси, Черкаська обл., 18003) на користь держави в особі Іванківської селищної ради (ідентифікаційний код 04358000, вул. Івана Проскури, 7, смт Іванків, Київська обл., 07201) 473 978,44 грн шкоди заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

Стягнути з Приватного підприємства "Десна - 55" (ідентифікаційний код 36262662, вул. Енгельса, 143, м. Черкаси, Черкаська обл., 18003) на користь Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909996, бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601) 7 109,68 грн судового збору за такими реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; розрахунковий рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи.

Повне рішення складено та підписано 24.03.2023.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА