Рішення

від 15.03.2023 по справі 926/5350/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Справа № 926/5350/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Миронюк Сергій Олександрович

За участі в.о. секретаря судового засідання Кифірюк А.І.,

За участі представників:

Позивача не з`явився.

Відповідача не з`явився.

розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, вул. Петровича Якоба,18, м. Чернівці, код ЄДР 44388619)

до Громадської організації (Федерація боксу (58022, вул.Головна,122, м.Чернівці, код ЄДР 37647024)

про стягнення заборгованості в сумі 32 069,27 грн.

В С Т А Н О В И В :

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Громадської організації Федерація боксу про стягнення заборгованості по орендній палаті згідно договору №271 від в сумі 32069,27 грн в тому числі пеня 1056,72 грн та неустойка 12750,59 грн.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022 позовну заяву передано судді Миронюку С.О.

Ухвалою суду від 29.12.2022 р. відкрито провадження у даній справі підготовче засідання призначено на 24.01.2023 р.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відкладено підготовче судове засідання на 21.02.2023 у зв`язку із неявкою відповідача.

Ухвалою суду від

Відповідач в судове засідання призначене на 21.02.2023 р. не з`явився, відзив на позов не подав. Хоча був повідомлений належним чином за місцем реєстрації яке вказано у ЄДР. Інші адреси у суду відсутні.

15.03.2023 від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання 15.03.2023 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

При цьому судом встановлено, що ухвали суду від 29.12.2022 року, 24.01.2023 та 21.02.2023 року з відміткою "судова повістка" були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його адресу: 58022, м. Чернівці, вул. Головна,122, яка зазначена позивачем у позовній заяві та у витязі ЄДРПОУ ГО «Федерація боксу». Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою, проте конверти повернулись до суду без вручення із відміткою органу поштового зв`язку (адресат відсутній за вказаною адресою).

Частиною 2, 3 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Відповідно до п. 99-1, абз. 1 п. 110, абз. 3 п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами суду від 29.12.2022 року, 24.01.2023 та 21.02.2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи всебічно, повно та об`єктивно суд встановив наступне.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.02.2006 року, серія ЯЯЯ № 698246 Чернівецька міська територіальна громада, на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.02.2006 року №102/2, є власником нежитлових приміщень першого поверху в будівлі літ. А загальною площею 124,50 кв.м., за адресою: м.Чернівці, вулиця Шептицького Андрея Митрополита, 23, що складаються з приміщень 2-1 - 2-5.

Між департаментом економіки Чернівецької міської ради та Відповідачем 09.09.2013р., на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.08.2013р. №451/14 укладено договір оренди №271 (надалі - Договір) нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Шептицького Андрея Митрополита, 23, з метою використання його під спортивний зал громадської неприбуткової організації, загальною площею 124,5 кв.м. (копія договору додається).

Приміщення передавалось за актом передання-приймання об`єкта оренди від 09.09.2013р.

Додатковим договором №1 від 09.08.2016р. продовжено термін дії Договору до 08.07.2019 року (включно).

Додатковим договором №2 від 09.08.2019р. продовжено термін дії Договору до 08.06.2022 року (включно).

Листом від 06.05.2022 року №14/03/715/1 повідомлено ЧМГО «Федерація боксу» про припинення Договору та звільнення орендованого приміщення.

Так, в даному листі інформувалось, що термін дії Договору закінчуватиметься 08.06.2022р. Оскільки Відповідачем не надано заяви про . продовження Договору у передбачений законодавством термін договір оренди від 09.09.2013р. №271 не буде продовженим.

Також в листі зазначалось, що в разі не звільнення орендованого приміщення у встановлений строк, орендодавцем відповідно до пункту 5.6 Договору нараховуватиметься неустойка у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне звільнення приміщення з подальшим зверненням до суду.

Претензією від 26.05.2022р. №14/06/784 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради повідомило Відповідача про наявність заборгованості з орендної плати, необхідність звільнити та передати орендодавцю приміщення за адресою: м.Чернівці, вул. Шептицького Андрея, 23 за актом приймання-передання.

Окрім того, в претензіях зверталась увага відповідача на те, що в разі несплати заборгованості з орендної плати, управлінням комунальної власності будуть підготовлені матеріали про примусове стягнення заборгованості та звільнення приміщень згідно з чинним законодавством України.

08.08.2022р. відповідачем повернуто орендоване ним приміщення, про що складений акт повернення з оренди нерухомого майна (копія акту додається).

Оскільки, в порушення умов договору, відповідачем орендна плата своєчасно та в повному обсязі не сплачувалась орендоване майно вчасно не повернуто утворилась заборгованість з орендної плати, що становить 32 069,27 грн, в тому числі пеня - 1056,72 грн, неустойка 12 750,59 грн.

Статтею 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться власні (самоврядні) повноваження в сфері вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків споруд, що належать до комунальної власності.

Орендодавцями комунального майна, згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 287 Господарського кодексу України, статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, що перебуває у комунальній власності.

Департамент економіки міської ради був уповноважений на виконання функцій щодо управління майна до 28.02.2019 року.

Рішенням Чернівецької міської ради від 22.12.2018 року №1604 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради» департамент економіки Чернівецької міської ради ліквідовано з 28.02.2019 року.

Цим ж рішенням міської ради створено департамент розвитку Чернівецької міської ради з 01.03.2019 року.

Рішенням міської ради від 18.02.2019 року №1620 «Про внесення змін до рішення міської ради VII скликання від 22.12.2018 року №1604 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради» внесені зміни в дату утворення департаменту розвитку міської ради та визначено його утворення з 21.02.2019 року. Також зазначеним рішенням міської ради затверджено Положення «Про департамент розвитку Чернівецької міської ради», яким визначено, що Департамент розвитку є правонаступником департаменту економіки по діючим договорам оренди приміщень.

Департамені розвитку міської ради був уповноважений на виконання функцій щодо управління майна до 01.07.2021 року.

Рішенням Чернівецької міської ради від 15.04.2021 №177 утворено управління комунальної власності міської ради з 15.06.2021 року.

Цим же рішенням міської ради департамент розвитку міської ради ліквідовано з 01.07.2021 року.

Відповідно до пункту 1.6 Положення управління комунальної власності міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 31.05.2021 № 253 - управління е правонаступником представництва Фонду державного майна України в місті Чернівцях, Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад в частині укладених до дати затвердження цього Положення договорів купівлі-продажу майна комунальної власності Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад, патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень), договорів оренди та позички нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільських рад та обліку комунального майна територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільської рад, в тому числі в частині договорів оренди, по яких необхідно стягнути заборгованість з орендної плати за комунальне майно, та виявлених порушень і недоліків під час здійснення перевірок відповідними контролюючими органами.

Щодо стягнення заборгованості з орендної плати та пені

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з пунктом 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договорами оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 2.5 Договору, орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує п впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Так, сума заборгованості по орендній платі становить 18 261,96 грн.

Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 17 Закону, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені Договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з пунктами 2.5 та 4.1.3 Договору оплата орендних платежів проводиться щомісяця своєчасно і в повному обсязі в розмірі нарахувань за поточний місяць і сплачується до кінця поточного місяця.

Пунктом 2.12 Договору зазначає, що, починаючи з першого числа наступного місяця, на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

А відтак, за період з 01.01.2021 по 23.02.2023 позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1 056,72 грн.

За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку У країни, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (пункт 5.4 Договору).

Щодо стягнення неустойки

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пункт 5.6 Договору зазначає, що у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цих Договорів, він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день його передачі орендодавцеві за актами приймання-передання.

Відповідно до пункту 3.21.1 «Методики про порядок розрахунку орендної плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади», затвердженої рішенням міської ради VIII скликання від 30.11.2021р. №584 за несвоєчасне звільнення та передачу орендованого майна орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

А відтак, за період з 09.06.2022 по 07.08.2022 позивачем нараховано відповідачу неустойку в сумі 12 750,59 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі- ГК України) передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачем та відповідачем виникли зобов`язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України..

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

При цьому суд враховує, що орендні правовідносини між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено 2481,00 грн судового збору, який слід стягнути з відповідача, з вини якого виник даний спір.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 86, 123, 129,193, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В :

1. Стягнути з Чернівецької міської громадської організації «Федерація боксу» (вул. Головна, 122, м.Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 37647024), на користь управління комунальної власності Чернівецької міської ради, заборгованість за договором оренди нерухомого майна №271 від 09.09.2013р. в розмірі 32069,27 грн, в тому числі пеня 1056,72 грн та неустойка в сумі 12750,59 грн та 2481,00 грн.

2. Після набрання судовим рішенням законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2023 р.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Сергій МИРОНЮК