Рішення

від 23.03.2023 по справі 927/184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2023 року м. Чернігів справа № 927/184/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМИ"

01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 9-а (ІНФОРМАЦІЯ_1) (office@buds.com.ua)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙГЄР"

14021, м. Чернігів, провулок Старобілоуський, 4-а, офіс 201

про стягнення 199 607 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙГЄР" про стягнення 130 028,11 заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно договору поставки товару № БС-0336 від 08.11.2021, 30 403,34 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 3 540,11 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 13 002,81 грн. штрафу та 22 633,61 грн. пені за неналежне виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

роз`яснено сторонам, що подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення є правом учасників справи;

роз`яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі мають подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Вказана вище ухвала суду від 06.02.2023, що направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві і яка відповідає адресі державної реєстрації, була повернута до суду з відміткою відділу поштового зв`язку - адресат відсутній за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 06.02.2023, є такою, що отримана відповідачем 13.02.2023 (дата відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальним правом на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останні не скористались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД СИСТЕМИ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙГЄР» (Покупець) було укладено Договір поставки товару № БС-0336 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов`язався поставляти (передавати) у власність Покупця, а Покупець - приймати та оплачувати будівельні матеріали, що визначені у Договорі (надалі - «Товар»).

Найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами за згодою сторін визначаються рахунках-фактурах та видаткових накладних. За окремою домовленістю сторонами складається специфікація на поставку однієї або більше партій товару за цим договором (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.1 Договору ціна за одиницю товару погоджується сторонами при поставці кожної конкретної партії товару, з урахуванням умов поставки, додаткових знижок та інших обставин, що впливають на ціну товару, та остаточно вказується в рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних на товар.

Згідно з пунктом 4.1. Договору постачання Товару здійснюється окремими партіями.

Партією Товару вважається обсяг Товару, передача якого оформлена однією видатковою накладною або товарно-транспортною накладною (підпункт 4.1.1. пункту 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.7. Договору, датою поставки товару за Договором є дата передачі товару Постачальником перевізнику, або уповноваженому представнику Покупця, яка (дата) зазначена у відповідній видатковій накладній або товарно-транспортній накладній на Товар і засвідчена підписами уповноважених на те представників Постачальника, Покупця або перевізника, що здійснювали таке приймання-передачу Товару.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу строком 14 календарних днів з дати поставки Товару Покупцю.

Положенням пункту 6.1. Договору встановлено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з Договору, Сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним в Україні законодавством.

Відповідно до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Договору, за порушення строків розрахунків, встановлених Договором, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом простроченого періоду, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору, за порушення строків розрахунків, встановлених Договором, понад 10 календарних днів, Покупець додатково до пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі:10% від ціни неоплаченої партії Товару.

Згідно п.9.1, 9.2, 9.6 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент визначений у п.9.1 договору та закінчується 31.12.2021. Договір без підписання додаткового письмового документа буде вважатися автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік за умови, що жодна сторонам не пізніше ніж за 30 календарних днів до 31.12. кожного наступного календарного року письмово не повідомить іншу сторону про наміри припинити дію договору.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 371 873,49 грн, що підтверджується підписаними представниками Позивача і Відповідача видатковими накладними № 3720 від 12.11.2021 на суму 49393,80 грн, № 3721 від 12.11.2021 на суму 43238,66 грн, № 3806 від 22.11.2021 на суму 1726,08 грн, № 3807 від 22.11.2021 на суму 9792,00 грн, № 3885 від 29.11.2021 на суму 14688,00 грн, № 3971 від 07.12.2021 на суму 53485,70 грн, № 3972 від 07.12.2021 на суму 20803,18 грн, № 3973 від 07.12.2021 на суму 4460,40 грн, № 3974 від 07.12.2021 на суму 9811,73 грн, №3975 від 07.12.2021 на суму 2152,51 грн, № 4008 від 09.12.2021 на суму 1676,62 грн, № 4085 від 20.12.2021 на суму 12060,00 грн, № 4086 від 20.12.2021 на суму 4084,69 грн, № 4124 від 24.12.2021 на суму 14472,01 грн, № 108 від 26.01.2022 на суму 14688,00 грн, № 157 від 31.01.2022 на суму 9873,17 грн, № 204 від 03.02.2022 на суму 249,60 грн, № 205 від 03.02.2022 на суму 4233,78 грн, № 206 від 03.02.2022 на суму 164,99 грн, № 274 від 10.02.2022 на суму 561,07 грн, №275 від 10.02.22 на суму 1817,09 грн, №276 від 10.02.2022 на суму 1554,58 грн, №277 від 10.02.2022 на суму 697,45 грн, № 278 від 10.02.2022 на суму 128,40 грн, № 307 від 14.02.2022 на суму 14688,00 грн, № 336 від 18.02.2022 на суму 74159,98 грн, № 350 від 18.02.2022 на суму 7212,00 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 241845,38 грн, що підтверджується виписками з АТ «УКРСИББАНК» по рахунку Позивача за період з 08.11.2021 по 31.12.2021 та за період з 01,01.2022 по 18.11.2022.

За своєю правовою природою договірні відносити, які склалися між сторонами є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема положеннями ст. 655, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ст. 610, 612, 613 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 692, 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вже зазначалось вище, пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу строком 14 календарних днів з дати поставки Товару Покупцю.

Отже відповідач повинен бува провести розрахунок за отриманий товар по видатковим накладним у наступні строки: по накладній № 108 від 26.01.2022 до 09.02.2022 включно, № 157 від 31.01.2022 до 14.02.2022 включно, № 204 від 03.02.2022 до 17.02.2022 включно, № 205 від 03.02.2022 до 17.02.2022 включно, № 206 від 03.02.2022 до 17.02.2022 включно, № 274 від 10.02.2022 до 24.02.2022 включно, №275 від 10.02.22 до 24.02.2022 включно, №276 від 10.02.2022 до 24.02.2022 включно, №277 від 10.02.2022 до 24.02.2022 включно, № 278 від 10.02.2022 до 24.02.2022 включно, № 307 від 14.02.2022 до 28.02.2022 включно, № 336 від 18.02.2022 до 04.03.2022 включно, № 350 від 18.02.2022 до 04.03.2022 включно.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом поставки товару.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару виконав частково, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 130028,11 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару, з нього підлягає стягненню 30403,34 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції за період з 10.02.2022 по 24.01.2023 та 3540,11 грн 3% річних від простроченої суми за період з 10.02.2022 по 24.01.2023.

Відповідно до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Договору, за порушення строків розрахунків, встановлених Договором, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом простроченого періоду, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору, за порушення строків розрахунків, встановлених Договором, понад 10 календарних днів, Покупець додатково до пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі10% від ціни неоплаченої партії Товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі умов Договору позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару, нарахував пеню в сумі 22633,61 грн. за період з 10.02.2022 по 05.09.2022 та штраф в сумі 13002,81 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 22633,61 грн та штраф в сумі 13002,81 грн.

Оскільки відповідач своєчасно з позивачем не розрахувався, позивач правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 130028,11 грн боргу, 30403,34 грн інфляційних, 3540,11 грн трьох процентів річних, 22633,61 грн пені та 13002,81 грн штрафу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2994,12 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2022 між ТОВ «Буд Системи» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Нечаєв і партнери» укладено договір про надання правової допомоги №8/22, згідно умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта про надання правової допомоги на умовах, визначених цим договором.

За наданні юридичних послуг за цим договором клієнт зобов`язується сплачувати Адвокатському об`єднанню погодинну винагороду (гонорар) в розмірі 2500 грн без ПДВ за годину надання послуг (п.3.1 Договору).

Згідно п.3.3.,3.4 Договору на підставі даних обліку часу, який веде Адвокатське об`єднання, воно щомісячно складає акт про надання юридичних послуг у відповідному місяці та направляє його клієнту. В разі ненадання юридичних послуг у відповідному місяці акт не складається. Винагорода (гонорар) за надані юридичні послуги сплачується клієнтом на підставі рахунків.

24.01.2023 сторони підписали Акт про надання юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги №8/22 від 01.07.2022, згідно якого адвокатське об`єднання надало клієнту юридичні послуги на загальну суму 10000 грн.

Згідно рахунку №3 від 24.01.2023 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню 10000грн, що підтверджується банківською випискою від 24.01.2023.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є реальними та підтвердженими матеріалами справи.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙГЄР" про стягнення 199607,97 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙГЄР" (14021, м. Чернігів, провулок Старобілоуський, 4-а, офіс 201, код 39517707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД СИСТЕМИ" (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 9-а, код 40443988) 130028,11 грн заборгованості, 30403,34 грн інфляційних, 3540,11 грн три відсотка річних, 22633,61 грн пені та 13002,81 грн штрафу, 2994,12 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2023.

Суддя А.С.Сидоренко