Ухвала

від 17.03.2023 по справі 755/212/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/212/23

Провадження №: 1-кп/755/46/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у кримінальному провадженні унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105060000969 від 07 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , у порядку ст. 284, 314 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, на підставі положень ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування від наркотичної залежності.

Позиція сторін

Обвинувачений підтвердив, що він дійсно добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування від наркотичної залежності, а тому просив задовольнити вказане клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, враховуючи, що обвинувачений добровільно пройшов лікування в лікувальному закладі від наркотичної залежності, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч. 1 ст. 309 КК, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Стислий опис фактичних обставин

З обвинувального акта, складеного 30 грудня 2022 року старшим дізнавачем сектору дізнання ВП (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 та затвердженого того ж дня прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , слідує, що у невстановлений час та місці, у невстановленої слідством особи, ОСОБА_5 переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, для особистого вживання, без мети збуту. Продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно- небезпечних наслідків, ОСОБА_5 переніс незаконно придбаний наркотичний засіб до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати.

19 серпня 2022 року в період часу з 11 год. 25 хв. по 12 год. 50 хв. за місцем проживання ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: (1) електронні ваги сірого кольору з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору. В нашаруваннях порошкоподібної речовини білого кольору виявлено наркотичний засіб. В нашаруваннях порошкоподібної речовини білого кольору, виявлено наркотичний засіб, обіг якої обмежено кокаїн. Маса кокаїну в нашаруваннях становить 0,00002 г.; (2) порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходиться у безбарвному поліетиленовому пакеті з полімерного матеріалу з пазовою застібкою, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якої обмежено кокаїн. Маса кокаїну у речовині становить- 0,351 г.; (3) електронні ваги, в незначному нашаруванні порошкоподібної речовині білого кольору на електронних вагах, виявлено наркотичний засіб обіг якого обмежено - кокаїн. Маса кокаїну в нашаруваннях становить 0,0002 г.

Таким чином, стороною обвинувачення, ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Разом з тим встановлено, що 28 грудня 2022 року, ОСОБА_7 з метою вилікуватися від наркоманії, позбутися наркотичної залежності шляхом отримання вчасної медичної допомоги, добровільно звернувся до спеціалізованого лікувального закладу ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «МЕДЛАЙФ», де йому був встановлений діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання кокаїну. Синдром залежності F 14.22.».

Згідно довідки № 6 від 24 січня 2023 року, ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «МЕДЛАЙФ» (ЄДРПОУ - 44634904, має ліцензію МОЗ України на провадження господарської діяльності з медичної практики - реєстраційне досьє від 18.10.2021р. № 4529/21/М Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01.11.2021р. № 2392), ОСОБА_5 добровільно звернувся за медичною допомогою, розпочав лікування та знаходився на лікуванні з 28 грудня 2022 року до 23 січня 2023 року із діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання кокаїну. Синдром залежності (F 14.22)», тим самим пройшов курс лікування.

Джерела права та акти їх застосування

Кримінальний кодекс України

Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту …

4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 314. Підготовче судове засідання

… 3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: … 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки), судом (ч. 1 ст. 286 КПК).

Аналогічні правові підстави та порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності регламентовані ст. 44 КК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

До цих випадків відносяться і обставини визначені ч. 4 ст. 309 КК України.

З п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16, далі - Постанова), який віднайшов своє відображення, як дійсне, у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 161/3500/17, випливає, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з`ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

З положень п. 24 Постанови слідує, що за змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4 ст. 309 КК, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

У цій ситуації, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений добровільно звернувся до лікувального закладу та прошйов курс лікування від наркотичної залежності з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання кокаїну, синдром залежності.

При цьому Суд зауважує, що положеннями ч. 4 ст. 309 КК визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто приписи названої норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: 1) добровільне звернення особи до лікувального закладу; 2) особою розпочато лікування від наркоманії.

Встановлення лише цих обставин є достатнім для прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК.

При цьому вказана норма є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею, обставини щодо її застосування.

Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР містить дефініції таких понять: добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника; наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз "наркоманія" норма ч. 4 ст. 309 КК за своїм характером є заохочувальною.

Законодавець, формулюючи умови для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту ставив ціль вилікувати особу від захворювання на наркоманію, яке є тяжчим у порівнянні, наприклад, із захворюванням на алкоголізм.

Тому звернення особи до лікувального закладу навіть під час судового розгляду досягає тих цілей, для яких конструювалася ця норма.

Покарання особи, яка хворіє на наркоманію незалежно від того, чи звернулася вона для такого лікування вперше чи вже проходила курс лікування, перебувала на відповідному обліку до внесення відомостей до ЄРДР у цьому провадженні чи ні, не повинно бути пріоритетним та превалювати над ціллю вилікувати особу.

Законодавцем не обмежено застосування ч. 4 ст. 309 КК часом звернення до лікувального закладу і фактом перебування до вчинення цього кримінального правопорушення на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини.

Положення кримінального закону не виключають можливість застосування ч. 4 ст. 309 КК навіть у тому випадку, якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу, усвідомлюючи можливість ухвалення обвинувального вироку щодо неї.

Причини, які були визначальними для прийняття рішення про звернення до лікувального закладу з метою пройти лікування від наркоманії можуть бути різними. Однак ключовим є самостійне добровільне прийняття рішення суб`єктом щодо необхідності такого лікування.

Аналогічно не можна обмежувати коло причин, які стали підставою для добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення. Адже, загальновідомо, що у разі добровільної відмови немає жодного значення причина, яка спонукала до такої відмови (жалість до потерпілого, страх перед можливим кримінальним покаранням тощо).

Так само і у ч. 4 ст. 309 КК причини, які передували зверненню до лікувального закладу для лікування від наркоманії, не повинні перекреслювати сам факт такого звернення та ставити під сумнів добровільність як таку.

Законодавець визначає поняття примусового лікування осіб, хворих на наркоманію у ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».

Будь-яке інше звернення для лікування від наркоманії є добровільним.

Суд не може встановлювати додаткові умови для констатації факту добровільності.

Так само немає значення для застосування заохочувальних положень ч. 4 ст. 309 КК факт попереднього перебування особи на обліку. Адже в особи можуть вперше діагностувати захворювання на наркоманію. Той факт, що особа вперше звернулася для лікування навпаки має слугувати підставою для її звільнення від кримінальної відповідальності шляхом застосування заохочувальної норми щодо неї.

Тобто захворювання на наркоманію може бути діагностовано вперше, і це не може бути перешкодою для використання положень ч. 4 ст. 309 КК.

За таких обставин, Суд вважає, що у судовому засіданні було встановлено безумовні обставини регламентовані ч. 4 ст. 309 КК, які дають достатні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК, оскільки він дійсно страждає на наркоманію, потребує лікування від неї, добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування, а не ухилявся в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим клопотання заявника підлягає задоволенню, а провадження закриттю.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат урегульовано відповідно до положень Глава 8. Процесуальні витрати КПК України, а саме враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), а в даному випадку суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності, тому стягнення процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта, з обвинуваченого не проводиться.

На підставі викладеного та керуючись ст. 284-286, 350, 369-372, 376 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16), ст. 44, 309 КК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105060000969 від 07 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 даного Кодексу, а кримінальне провадження - закрити.

Речові докази: кокаїн - знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту - 15:00 год. 22 березня 2023 року.

С у д д я ОСОБА_1