Вирок

від 23.03.2023 по справі 309/345/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/345/23

Провадження № 1-кп/309/26/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12023071050000021 від 06.01.2023) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Королево, Берегівського району, Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, без освіти, не одруженої, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 150-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , у період часу з 2022 року по 06 січня 2023 року, не маючи постійного джерела доходів, будучи бабусею малолітнього онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою психологічного впливу на сторонніх осіб та з метою отримання більше грошових коштів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є малолітнім , знаходячись біля магазинів «Амбар» та «Антоніо», які розташовані по вулиці Центральній в с.Сокирниця Хустського району, використовувала малолітнього онука ОСОБА_7 , для систематичного випрошування грошей, речей та інших матеріальних цінностей у перехожих.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи особою, що заміняє батьків малолітньої особи, використала її для зайняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 150-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину по пред`явленому їй обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 150-1 КК України, визнала повністю, суду пояснила, що вона немала грошей і чоловіка, і використовувала внука для випрошування грошей. На гроші купляла їжу, памперси, одяг. Це все відбувалося протягом минулого року біля магазинів «Амбар» та «Антоніо».

Прокурор просила провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора про розгляд справи у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора, захисника, законного представника потерплого та обвинуваченої, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 .

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факт:

використання ОСОБА_3 малолітньої особи для зайняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), будучи особою, що заміняє батьків малолітньої особи, тобто вчинення нею злочину, передбаченого частиною 1 ст. 150-1 КК України;

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачена негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судима, умови проживання потребують покращення.

Також, суд враховує думку законного представника потерпілого, яка просить її суворо не карати.

Згідно досудової доповіді складеної Хустським РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки її для суспільства, у тому числі для окремих осіб є середній, а тому виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства можливе.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 150-1 КК України, у виді позбавлення волі.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачена ОСОБА_3 вчинила вперше у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та її поведінку після вчинення кримінального правопорушення, зокрема щире каяття, яка свідчить про усвідомлення нею негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 без ізоляції її від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченої судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченій стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 150-1 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районногосуду ОСОБА_1