Рішення

від 16.01.2023 по справі 160/18023/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Справа № 160/18023/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу №160/18023/22 за позовною заявою Приватного підприємства «Неопластик» (проспект Олександра Поля, буд. 58г, м. Дніпро, 49900; ідентифікаційний код юридичної особи 36365969) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

10.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Неопластик» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №23462 від 15.08.2022 про відповідність ПП «Неопластик» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) виключити ПП «Неопластик» (ідентифікаційний код юридичної особи 36365969, 49900, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.58 г) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2022 комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №23462 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким прийнято рішення про відповідність Приватного підприємства «Неопластик» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зазначене рішення мотивоване встановленням операцій з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс», ТОВ НВК «Прогрес», ТОВ «Компанія Про Моторс». При цьому позивач наголошує, що жодного посилання на те, які саме операції були взяті до уваги, з яких саме інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу отримано таку інформацію, та/або якими доказами підтверджується така податкова інформація, рішення не містить. Разом з тим, зазначає, що по всім операціям позивача з продажу товарів зазначеним контрагентам з ознаками ризиковості під час їх здійснення (2020 рік лютий 2022 року) було складено відповідні податкові накладні, які за результатами автоматизованого моніторингу відповідно до Порядку №1165 були зареєстровані. Тобто, на час реєстрації таких податкових накладних не було встановлено ані відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків, ані відповідності операцій з продажу критеріям ризиковості здійснення операцій, ані інших перешкод реєстрації податкових накладних по операціям з продажу товарів ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс», ТОВ НВК «Прогрес», ТОВ «Компанія Про Моторс». Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню судом, у зв`язку із чим звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18023/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В означеній ухвалі суд встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

09.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №87827/22), в обґрунтування якого останній зазначив, що оскаржене рішення прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ПП «Неопластик», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ПП «Неопластик» у 2022 році ймовірно формує податковий кредит для третіх осіб за рахунок реалізації значної кількості клею Neoplastic 3Р-С (за даними відкритих джерел використовується для виробництва взуття) та картону Standart, в яких в подальшому відсутня реалізація придбаного товару. В ході проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП «Неопластик» здійснює реєстрацію податкових накладних щодо реалізації товару ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс» (код 41440560) на загальну суму ПДВ 420,04 тис. грн, що становить 61,25% від загального обсягу податкового зобов`язання. По ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс» прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості від 08.07.2022 №220504. Разом з тим, відповідач зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення позивача до переліку ризикових платників є службовою діяльністю працівників ДПС з виконання професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. З огляду на викладене, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, у зв`язку із чим, просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство «Неопластик», ідентифікаційний код юридичної особи 36365969, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.01.2009, номер запису 12241020000045520, та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 363659604657.

Основним видом економічної діяльності Приватного підприємства «Неопластик» за КВЕД є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

01.03.2021 між Приватним підприємством «Неопластик» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «Прогрес» (покупець) укладено Договір поставки №52.

Відповідно до пункту 4.2 Договору поставки №52 зобов`язання продавця передати товар вважається виконаним з моменту підписання накладної уповноваженим представником покупця.

29.03.2021 уповноваженими представниками Приватного підприємства «Неопластик» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Прогрес» на підставі Договору поставки №52 підписано на підтвердження факту поставки товару видаткові накладні: №11 на загальну суму 314961,36 грн, з ПДВ; №12 на загальну суму 355146,12 грн, з ПДВ; №13 на загальну суму 355146,12 грн, з ПДВ; №14 на загальну суму 355146,12 грн, з ПДВ; №15 на загальну суму 253675,80 грн, з ПДВ.

29.03.2021 на виконання ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) Приватним підприємством «Неопластик» виписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні: №11 на загальну суму 314961,36 грн, з них ПДВ 52493,56 грн; №12 на загальну суму 355146,12 грн, з них ПДВ 59191,02 грн; №13 на загальну суму 355146,12 грн, з них ПДВ 59191,02 грн; №14 на загальну суму 355146,12 грн, з них ПДВ 59191,02 грн; №15 на загальну суму 253675,80 грн, з них ПДВ 42279,80 грн.

07.04.2021 на адресу позивача надійшли квитанції, відповідно до яких зазначені вище податкові накладні були прийняті ДПС України.

04.08.2020 між Приватним підприємством «Неопластик» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Про Моторс» (покупець) укладено Договір поставки №49.

Відповідно до пункту 4.2 Договору поставки №49 зобов`язання продавця передати товар вважається виконаним з моменту підписання накладної уповноваженим представником покупця.

19.04.2021 уповноваженими представниками Приватного підприємства «Неопластик» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Про Моторс» на підставі Договору поставки №49 підписано на підтвердження факту поставки товару видаткову накладну №16 на загальну суму 636783,00 грн, з ПДВ.

19.04.2021 на виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України Приватним підприємством «Неопластик» виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №16 на загальну суму 636783,00 грн, з них ПДВ 106130,50 грн.

20.04.2021 на адресу позивача надійшла квитанція №1, відповідно до якої зазначена вище податкова накладна була прийнята ДПС України.

06.08.2020 між Приватним підприємством «Неопластик» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агроторг Сервіс» (покупець) укладено Договір поставки №50.

Відповідно до пункту 4.2 Договору поставки №50 зобов`язання продавця передати товар вважається виконаним з моменту підписання накладної уповноваженим представником покупця.

Уповноваженими представниками Приватного підприємства «Неопластик» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агроторг Сервіс» на підставі Договору поставки №50 підписано на підтвердження факту поставки товару видаткові накладні: №18 від 15.06.2021 на загальну суму 1493020,61 грн, з ПДВ; №28 від 13.07.2021 на загальну суму 1466730,72 грн, з ПДВ; №30 від 09.08.2021 на загальну суму 1640561,04 грн, з ПДВ; №32 від 08.09.2021 на загальну суму 738360,00 грн, з ПДВ; №33 від 04.10.2021 на загальну суму 674516,40 грн, з ПДВ; №34 від 11.10.2021 на загальну суму 1562456,52 грн, з ПДВ; №36 від 20.12.2021 на загальну суму 761220,90 грн, з ПДВ; №13 від 07.02.2022 на загальну суму 829239,12 грн, з ПДВ; №14 від 14.02.2022 на загальну суму 1691020,80 грн, з ПДВ.

На виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України Приватним підприємством «Неопластик» виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні: №18 від 15.06.2021 на загальну суму 1493020,61 грн, з них ПДВ 248836,77 грн; №28 від 13.07.2021 на загальну суму 1466730,72 грн, з них ПДВ 244455,12 грн; №30 від 09.08.2021 на загальну суму 1640561,04 грн, з них ПДВ 273426,84 грн; №32 від 08.09.2021 на загальну суму 738360,00 грн, з них ПДВ 123060,00 грн; №33 від 04.10.2021 на загальну суму 674516,40 грн, з них ПДВ 112419,40; №34 від 11.10.2021 на загальну суму 1562456,52 грн, з них ПДВ 260409,42 грн; №36 від 20.12.2021 на загальну суму 761220,90 грн, з них ПДВ 126870,15 грн; №13 від 07.02.2022 на загальну суму 829239,12 грн, з них ПДВ 138206,52 грн; №14 від 14.02.2022 на загальну суму 1691020,80 грн, з них ПДВ 281836,80 грн.

На адресу позивача надійшли квитанції №1 від 24.06.2021, №1 від 23.07.2021, №1 від 12.08.2021, №1 від 15.09.2021, №1 від 11.10.2021, №1 від 25.10.2021, №1 від 21.12.2021, №1 від 09.02.2022, №1 від 18.02.2022, відповідно до яких зазначені вище податкові накладні були прийняті ДПС України.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватне підприємство «Неопластик» критеріям ризиковості платника податку від 15.08.2022 №23462, підстава: відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс», ТОВ НВК «Прогрес», ТОВ «Компанія Про Моторс».

Позивачем надано пояснення щодо зупинення реєстрації податкових накладних за вих. №1/2022 від 23.08.2022 та пояснення щодо призупинення реєстрації податкових накладних за вих. №1/2022 від 13.09.2022, та надано відповідні документи на підтвердження дійсності операцій.

Позивач, не погодившись із рішенням контролюючого органу про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податків, звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 (у редакції, чинній з 31.12.2017) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII (далі Закон №2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за формою та змістом оскаржене рішення контролюючого органу від 15.08.2022 №23462 відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.

Зокрема, у спірному рішенні зазначено про відповідність платника податку Приватне підприємство «Неопластик» критеріям ризиковості платника податку, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.08.2022 №23462 містить обов`язкове для заповнення поле: «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

В оскарженому рішенні вказане поле заповнено та зазначено, що встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс», ТОВ НВК «Прогрес», ТОВ «Компанія Про Моторс».

Однак, на думку суду, оскаржене рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім того, суд звертає увагу, що для розгляду питання відповідності чи не відповідності підприємства хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати податкові накладні/розрахунок коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Однак, судом вже досліджено вище і матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом від позивача було отримано податкові накладні для реєстрації в ЄРПН, які були прийняті до реєстрації контролюючим органом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення приписів Порядку №1165 розглянув питання відповідності/невідповідності платника податку Приватне підприємство «Неопластик» критеріям ризиковості.

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) визначає, що одним з таких критеріїв є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу щодо встановлення операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс», ТОВ НВК «Прогрес», ТОВ «Компанія Про Моторс», є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує його ризиковість як платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржене рішення не містить жодного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, всі податкові накладні, складені по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий Дім Агроторг Сервіс», ТОВ НВК «Прогрес», ТОВ «Компанія Про Моторс» щодо поставки товарів, належним чином були зареєстровані в ЄРПН, зауважень щодо реєстрації податкових накладних у відповідача не виникало.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватне підприємство «Неопластик» критеріям ризиковості платника податку від 15.08.2022 №23462, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим, рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватне підприємство «Неопластик» критеріям ризиковості платника податку від 15.08.2022 №23462, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також, слід зазначити, що за приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права Приватного підприємства «Неопластик» є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Неопластик» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскарженого у даній справі рішення про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом у межах цієї справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як не відповідають вимогам ч. 2 ст. 55 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011, з огляду на те, що такі доводи є безпідставними, необґрунтованими, так як спростовуються змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству України.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Неопластик» (проспект Олександра Поля, буд. 58г, м. Дніпро, 49900; ідентифікаційний код юридичної особи 36365969) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Неопластик» критеріям ризиковості платника податку від 15.08.2022 №23462.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) виключити Приватне підприємство «Неопластик» (проспект Олександра Поля, буд. 58г, м. Дніпро, 49900; ідентифікаційний код юридичної особи 36365969) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Неопластик» (проспект Олександра Поля, буд. 58г, м. Дніпро, 49900; ідентифікаційний код юридичної особи 36365969) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 16.01.2023.

Суддя О.В. Царікова