Постанова

від 13.03.2023 по справі 161/17230/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/17230/20 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/239/23 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Черняк О. В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Луцької міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2022 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом посилаючись на такі обставини.

На праві приватної власності йому належить земельна ділянка, кадастровий номер 0722881800:03:001:5435, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯМ № 268125, зареєстровано 05.11.2012 за № 072280001012361, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На цій земельній ділянці збудовано будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 218,5 кв.м. Рішенням виконкому Заборолівської сільської ради Луцького району від 30.01.2019 № 40, житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Публічної кадастрової карти та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, поряд з позивачем, біля межі від А до Б знаходиться земельна ділянка із кадастровим номером 0722881800:03:001:5875, тип власності комунальна власність, цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), площа 0.7705 га, право оренди земельної ділянки зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а право власності 02.10.2020.

Між земельної ділянкою позивача та відповідача ОСОБА_4 знаходиться земельна ділянка Заборолівської сільської ради, яка нікому не надана в користування та не передана у власність (ширина зі сторони дороги - 1.5 м, а з іншої сторони (від будівель СГ ТОВ Луцький «Райсількомунгосп») - 2.6 м. Позивач зазначав, що останні п`ять місяців (починаючи з квітня, найактивніше липень-серпень 2020), тобто до оформлення права оренди, власності і по сьогоднішній день на цій земельній ділянці відповідач ОСОБА_4 здійснював земельно-планувальні роботи, а саме: з метою вирівнювання земельної ділянки виконав підрізання природного схилу на межі з сусідньою забудованою ділянкою без влаштування підпірної стінки , яка б утримувала схил; знімав шар ґрунту (землі) будівельною технікою та вивозив в невідомому напрямку (орієнтовно 150 машин за весь період). Внаслідок таких робіт, позивач суттєво змінив ландшафт земельного покриття, в результаті чого на межі земельної ділянки Заборолівської сільської ради без кадастрового номеру, яка нікому не надана в користування та не передана у власність та земельною ділянкою ОСОБА_4 утворився уклін з перепадом висоти ґрунту (вирізана частина схилу) до чотирьох метрів.

Такі дії суперечать вимогам законодавства та призвели до перешкод у користуванні його земельною ділянкою, спричиняють загрозу його будинку і сім`ї. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 , кадастровий номер 0722881800:03:001:5435, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом спорудження підпірної стіни за кошти ОСОБА_4 , за рахунок частини земельної ділянки ОСОБА_4 , кадастровий номер 0722881800:03:001:5875 та суміжної земельної ділянки Луцької міської ради, яка нікому не надана в користування. Стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Луцької міської ради від 17.12.2020 року № 1/20 реорганізовано Заборольську сільську раду шляхом приєднання до Луцької міської ради, Луцька міська рада є правонаступником Заборольської сільської ради.

Ухвалою суду від 01.09.2022 прийнята часткова відмова представника позивача від позовних вимог в частині зобов`язання Луцької міської ради спорудити підпірну стіну за їх кошти. Провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає про неправильну оцінку судом доказів щодо вчинення відповідачем вибору грунту екскаватором, унаслідок яких утворився різкий перепад рельєфу поверхні на межі земельної ділянки Луцької міської ради та наданої йому зеиельної ділянки. Обрання способу захисту прав шляхом влаштування підпірної стінки пояснює найбільшою ефективністю такого заходу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи апеляційної скарги та зазначає, що позивач здійснив насипання грунту на своїй земельній ділянці, у зв`язку з чим виник укіс. Також вважає недоведеними докази про існування загрози руйнування належного позивачу будинку та про порушення його прав.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв"язку з таким.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

Позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 0722881800:03:001:5435, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯМ № 268125, зареєстровано 05.11.2012 за № 072280001012361, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На вказаній земельній ділянці збудовано будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 218,5 кв.м. Рішенням виконкому Заборолівської сільської ради Луцького району від 30.01.2019 № 40, житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідачу ОСОБА_4 на підставі договору-купівлі продажу земельної ділянки від 02.10.2020, належить земельна ділянка площею 0,7705 га, кадастровий номер 0722881800:03:001:5872, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, належні відповідачу.

Між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розташована земельна ділянка Луцької міської ради, яка нікому не передана в користування або у власність.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6 від 23.03.2022 встановлено про існування перепаду рельєфу поверхні землі між земельними ділянками ОСОБА_3 кадастровий номер 0722881800:03:001:5435 та земельною ділянкою Луцької міської ради, яка нікому не передана в користування/власність, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_4 0722881800:03:001:5872. Можливі зсуви шарів грунту з земельної ділянки ОСОБА_3 та земельної ділянки Луцької міської ради на землеволодіння ОСОБА_4 .

Експертом зазначено, що для визначення подальших заходів захисту існуючого житлового будинку та шарів грунту землеволодіння ОСОБА_3 , необхідне якісне виконання інженерно-геологічних вишукувань та дослідження грунтів основи поруч з житловим будинком, які повинні проводитися відповідно до вимог діючих норм, а також з урахуванням конструктивних та експлуатаційних особливостей даного будинку.

Виходячи з інженерно-геологічних вишукувань схилу на межі земельних ділянок Луцької міської ради та ОСОБА_4 , на земельних ділянках наявний насипний шар грунту супіщаного складу з будівельним і побутовим сміттям. Відносно висота підняття рівня землі на східній межі земельної ділянки Луцької міської ради, яка нікому не передана в користування/власність та знаходиться між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , складає від 1,6 м в південній частині до 2,6 м в північній частині ділянки.

Допитані в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_5 та спеціаліст інженер-геолог ОСОБА_6 , роз`яснили, що для визначення заходів захисту житлового будинку ОСОБА_3 від можливих руйнувань, необхідно провести дослідження грунтів основи поруч з житловим будинком, фундаменту будинку, укосу самого схилу.

Частиною першою статті 78 та частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України. Зокрема, частинами першою та другою цієї статті передбачено, що Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Громадяни та юридичні особи можуть захистити права на земельні ділянки шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт б) частини третьої статті 152 ЗК України).

Наявність права власності на землю не лише наділяє правами, а і зобов`язує, у тому числі обов`язком: не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф (пункти г), ж) частини першої статті 91 ЗК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що, застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

З наведених норм матеріального права вбачається, що позов власника про усунення порушень права на землю, не пов`язаного із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником землі і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

При цьому порушені права власника земельної ділянки можуть бути відновлені шляхом зобов`язання винної особи за власні кошти привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу.

Суд першої інстанції встановив, що позивач є власником земельної ділянки, та вважає, що його права порушено внаслідок незаконної зміни відповідачем ОСОБА_4 рельєфу на межі належної йому земельної ділянки та ділянки, яка належить Луцькій міській раді.

Разом з тим, згідно з актом від 08.09.2020, складеним комісією у складі голови комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин, охорони природи та екології Заборольської сільської ради, головного спеціаліста відділу земельних ресурсів та з питань благоустрою, житлово-комунального господарства сільської ради , між земельною ділянкою позивача ОСОБА_3 та земельною ділянкою ОСОБА_4 розміщено земельна ділянка Заборолівської сільської ради, яка не надана в користування. Саме на ділянці, яка нікому не надана в користування, відбувся зсув грунту.

Наведеним спростовуються доводи позивача, що зсув грунту відбувається на межі належної йому земельної ділянки .

Очевидно , що позивач безпідставно вказує про зсув грунту на належній йому земельній ділянці, оскільки комісією встановлено, що паркан, яким огороджена земельна ділянка ОСОБА_3 зі сторони земельної ділянки ОСОБА_4 , розміщений на земельній ділянці Заборолівської сільської ради, тій самій, яка нікому не надана у користування чи у власність, і яка розташована між земельними ділянками позивача та відповідача.

Позивач обрав спосіб відновлення його права шляхом спорудження відповідачем підпірної стіни.

У висновку судової експертизи виділено два основних заходи для визначення подальших заходів захисту існуючого житлового будинку, належного ОСОБА_3 приведення поверхні рівня землі західної частини землеволодіння ОСОБА_4 до рівня поверхні землі землеволодіння ОСОБА_3 шляхом завезення, укладання та ущільнення необхідної кількості грунту та влаштування підпірної стіни по всій довжині та висоті перепаду відміток рельєфу між землеволодіннями. Водночас експерт зазначив, що рішення (об`ємно-планувальні, конструктивні, вартість будівельних робіт по влаштуванню захисних заходів, тощо), при розробці заходів попередження подальших можливих негативних наслідків даної ситуації, обумовлюються розробленою проектною документацією згідно «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів». Розробка проектної документації, а також погодження при необхідності її у встановленому порядку з відповідними службами і установами не відноситься до діяльності судового експерта та виконується сертифікованими виконавцями.

Водночас, допитані в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_5 та спеціалісті інженер-геолог ОСОБА_6 , роз`яснили, що для визначення заходів захисту житлового будинку ОСОБА_3 від можливих руйнувань, необхідно провести дослідження грунтів основи поруч з житловим будинком, фундаменту будинку, укосу самого схилу.

З наведеного вбачається про передчасність висновку експерта щодо можливих заходів захисту будинку ОСОБА_3 від можливого зсуву грунту, оскільки такі дослідження експерту надані не були.

Також позивачем не надано експерту та суду дослідження грунтів біля основи фундаменту, грунтів поруч із житловим будинком на спростування факту штучного підняття рівня земельної ділянки ОСОБА_3 саме шляхом насипання грунту та будівельного сміття самим позивачем.

Крім цього, на думку колегії суддів, первинним у питанні захисту будинку від можливого руйнування є доведення існування загрози або можливого виникнення загрози руйнування житлового будинку.

Мотивувальна частина висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.03.2022 про можливість виникнення пошкодження будинку та його руйнування та можливість зсуву грунту із земельної ділянки ОСОБА_3 зроблена на припущеннях, оскільки експертом не проводилось, а позивачем не надавались докази про обстеження грунтів біля фундаменту будинку та безпосередньо стан фундаменту та будинку,а також обстеження грунтів на частині земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою Луцької міської ради, тому відповідно до положень частини 6 статті 81 ЦПК України, апеляційним судом до уваги не приймається.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини І статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вимог зазначених норм позивачем не доведено про порушення його прав, не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів про можливе виникнення загрози руйнування його будинку, не підтверджено технічної можливості реалізації такого способу захисту порушеного права, як побудова підпірної стіни, зокрема, робочого проекту, виготовленого спеціалізованою організацією

Заперечуючи позов, відповідач зазначив, що позивач при підготовці площадки для будівництва на належній йому земельній ділянці здійснив штучне підняття рівня земельної ділянки шляхом насипання будівельного сміття як на свою ділянку, так і на земельну ділянку Заборольської сільської ради, яка нікому не надана в користування, тому якщо існує загроза зсуву грунту, то унаслідок дій позивача.

Задовольнивши клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, на її вирішення судом, крім інших запитань, було поставлено запитання «Чи здійснювалося штучне навезення грунту чи інших матеріалів на земельну ділянку ОСОБА_3 з метою підняття її природного рівня?», а також запитання « Чи здійснювалося штучне навезення грунту чи інших матеріалів на земельну ділянку Заборольської сільської ради, яка нікому не надана в користування?».

У висновку судової будівельно-технічної експертизи не надано відповіді на питання щодо штучного підняття рівня землі ОСОБА_3 та щодо навезення грунту чи інших матеріалів на належну позивачу земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 , на клопотання експерта, не надано на дослідження інженерно-геологічних вишукувань на належній йому земельній ділянці.

Щодо земельної ділянки Заборольської сільської ради, то експертом підтверджено насипання грунту різного складу, за рахунок чого відбулось підняття рівня землі, що також вбачається з інженерно-геологічних вишукувань схилу на межі земельних ділянок Луцької міської ради та ОСОБА_4 .

Оскільки експерт не мав можливості підтвердити чи спростувати обставину штучного підняття рівня землі на земельній ділянці ОСОБА_3 у зв`язку із ненаданням позивачем ОСОБА_3 інженерно-геологічних вишукувань на належній йому земельній ділянці, аргументи апеляційної скарги про те, що позивач не проводив підняття рівня землі, є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача у зв`язку з проведеним відповідачем розчищенням належної йому земельної ділянки не підтверджені належними та допустимими доказами, про що зазначено в мотивувальній частині постанови . Ураховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав, аргументи апеляційної скарги, які стосуються оцінки превентивних та активних протизсувних заходів (щодо грунту) не мають правового значення та не впливають на правильність висновків суду.

Вказівка в мотивувальній частині суду про посягання на право власності відповідачів не впливає на висновок суду про відмову у позові.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яке грунтується на законі, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 374,375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2022 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді