Рішення

від 22.03.2023 по справі 200/3658/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року Справа№200/3658/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна технологічна група» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

встановив:

20 червня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач, Відділення Фонду) до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна технологічна група» (далі відповідач, ТОВ «ІТГ»), в якому позивач просив:

- стягнути з ТОВ «ІТГ» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, у розмірі 24334,38 грн та пеню у розмірі 720,33 грн на розрахунковий рахунок UA188999980313101230000005692, Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/50070000, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785, МФО 899998, код платежу 50070000, код ЄДРПОУ Відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

27 червня 2022 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою від 27 червня 2022 року позовна заява залишена без руху.

12 липня 2022 року суд постановив ухвалу, якою продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви Відділення Фонду усунуло у спосіб, встановлений судом.

18 липня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Відділення Фонду зазначило, що згідно зі Звітом про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, наданим ТОВ «ІТГ», середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 8 осіб. Таким чином, впродовж 2021 року відповідач мав забезпечити працевлаштування 1 особи з інвалідністю, фактично ж у трудових відносинах з ТОВ «ІТГ» не перебувало жодної особи з інвалідністю, про що зазначено у звіті.

Оскільки відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність, чинним законодавством на нього покладений обов`язок нарахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 24334,38 грн, однак зазначена сума у добровільному порядку ТОВ «ІТГ» не сплачена.

У зв`язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій Відділення Фонду нарахувало пеню у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення, яка станом на 21 червня 2021 року становила 720,33 грн.

Зважаючи на викладене і покликаючись на положення ст. ст. 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18, ч. ч. 1-2, 5 ст. 19, ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875), постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Постанова КМУ № 70), Відділення Фонду просило задовольнити позов та стягнути з ТОВ «ІТГ» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2021 році, в сумі 24334,38 грн та пеню в сумі 720,33 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ідентифікаційний код 13492430) зареєстроване як юридична особа 18 липня 1991 року, про що 06 червня 2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальна технологічна група» (ідентифікаційний код 43555790) зареєстровано як юридична особа 10 березня 2020 року, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ІТГ» є код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Впродовж 2021 року ТОВ «ІТГ» не звітувало до центру зайнятості про наявність вакансій, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Так, за інформацією Костянтинівського міського центру зайнятості, ТОВ «ІТГ» не надавало звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю) за 2021 рік, тому направлення на працевлаштування та заяви на перекваліфікацію осіб з інвалідністю відсутні.

Належні та допустимі докази, які б свідчили, що впродовж 2021 року ТОВ «ІТГ» вживало будь-які заходи, спрямовані на виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (як то створення робочого місця, призначеного для працевлаштування особи з інвалідністю; подання відповідних звітів до центру зайнятості, звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій осіб з інвалідністю тощо з приводу направлення до ТОВ «ІТГ» осіб з інвалідністю для їх подальшого працевлаштування; розміщення оголошень про наявність вакансій, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у засобах масової інформації; залучення рекрутингових агенцій з метою сприяння у працевлаштуванні особи з інвалідністю тощо), суду не надані.

31 січня 2022 року ТОВ «ІТГ» надало Відділенню Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою № 10-ПОІ, в якому навело такі відомості:

середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, 0 осіб;

кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників 389,35 тис. грн;

середньорічна заробітна плата штатного працівника 48688,75 грн;

сума санкцій за невиконання нормативу робочих місць 24334,38 грн.

Звіт отриманий позивачем 31 січня 2022 року та зареєстрований за вхідним № 4/129.

Використовуючи вихідні дані, наведені ТОВ «ІТГ» у Звіті, Відділення Фонду здійснило розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, яка за розрахунком позивача становить 24334,38 грн.

Розрахунок здійснений наступним чином:

1. Вихідні дані для розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за даними Звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік:

1.1 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу 8 осіб;

1.2 середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 осіб;

1.3 фонд оплати праці штатних працівників 389,35 тис. грн;

1.4 перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів 0,00 грн.

2. Розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій:

2.1 кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу 1 одиниця;

2.2 кількість нестворених робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю: 1 0 = 1 одиниця;

2.3 середньорічна заробітна плата штатного працівника: 389,35 х 1000 : 8 = 48668,75 грн;

2.4 сума адміністративно-господарських санкцій: 48668,75 грн х 1 одиницю х 50% = 24334,38 грн;

2.5 залишкова сума заборгованості з адміністративно-господарських санкцій: 24334,38 грн 0,00 грн = 24334,38 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем строків сплати адміністративно-господарських санкцій, Відділення Фонду здійснило нарахування останньому пені в сумі 720,33 грн.

Розрахунок проведений наступним чином.

1. Вихідні дані для розрахунку суми пенсі:

1.1 сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для осіб з інвалідністю у 2021 році 24334,38 грн;

1.2 ставка Національного банку України з 21 січня 2022 року по 06 червня 2022 року 10,00%; з 03 червня 2022 року по 21 червня 2022 року 25,00%;

1.3 кількість днів у поточному році 365;

1.4 відсотки від ставки Національного банку України, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені 120%;

1.5 період, за який нарахована пеня з 16 квітня 2022 року по 02 червня 2022 року 48 днів; з 03 червня 2022 року по 21 червня 2022 року 19 днів;

1.6 кількість діб, за які нарахована пеня 67.

2. Розрахунок суми пені:

2.1 розрахунок розміру ставки для визначення пені:

(10,00 х 120) : 100 = 12%;

(25,00 х 120) : 100 = 30%;

2.2 розрахунок однодобового розміру пені:

12 : 365 = 0,03;

30 : 365 = 0,08;

2.2 розрахунок суми пені за один день прострочення:

(24334,38 х 0,03) : 100 = 7,30;

(24338,38 х 0,08) : 100 = 19,47;

2.3 Сума пені, яку необхідно сплатити: (7.30 х 48) + (19,47 х 19) = 720,33 грн.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Фонд) є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України (далі Мінсоцполітики).

Фонд як бюджетна установа є юридичною особою публічного права, що визначено п. п. 1-3 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2017 року № 477), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266, (далі Положення № 129).

До основних завдань Фонду належить фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю в Україні; забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, сприяння створенню робочих місць , що передбачено пп. 1-2 п. 5 Положення № 129.

Згідно з пп. 1 п. 6 Положення № 129 Фонд відповідно до покладених на нього завдань спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо:

реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю;

організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків;

обліку підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю;

збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

[…]

обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю;

ведення претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій;

[…].

Фонд утворює, ліквідує та реорганізовує територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності працівників Фонду і коштів, передбачених на утримання Фонду, за погодженням з Мінсоцполітики, що передбачено п. 12 Положення № 129.

Згідно з ч. ч. 9-10 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875) спори, що виникають із правовідносин за ст. ст. 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Позивач є територіальним органом Фонду, отже у спірних правовідносинах Відділення Фонду виступає у якості суб`єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Ст. 5 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі Закон № 5067) встановлені гарантії у сфері зайнятості населення.

Зокрема, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 5067 держава гарантує у сфері зайнятості додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, визначені ст. 14 Закону № 5067.

Так, згідно з п. 6. ч. 1 ст. 14 Закону № 5067 до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За правилами ч. 2 ст. 14 Закону № 5076 для працевлаштування зазначених у ч. 1 цієї статті громадян (крім осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні») підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Ч. 3 ст. 14 Закону № 5076 визначено, що роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в ч. 2 цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім осіб з інвалідністю), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Таким чином, норматив працевлаштування на роботу осіб з інвалідністю як окремої категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, визначається Законом № 875.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За правилами ч. 2 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

За приписами ч. 5 ст. 19 Закону № 875 виконання нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Ч. 9 ст. 19 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом, що встановлено ч. 11 ст. 19 Закону № 875.

При цьому ч. 1 ст. 18 Закону № 875 визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює висновок, що ТОВ «ІТГ» зобов`язане виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати до Фонду про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд відзначає, що законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств щодо дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю і не передбачає жодних винятків з правил проведення розрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, пільгових або пом`якшуючих умов для підприємств певної галузі.

Як наслідок, такий норматив має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

З огляду на середньооблікову чисельності штатних працівників облікового складу відповідача за 2021 рік ТОВ «ІТГ» мало виділити (створити) 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону № 5076 роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю базовому центру зайнятості визначає Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Порядок № 70).

Відповідно до абз. 1-2 п. 2 Порядку № 70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою дата на поштовому штемпелі.

На виконання цього обов`язку 31 січня 2022 року ТОВ «ІТГ» надало Відділенню Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік.

Згідно з абз. 3 п. 2 Порядку № 70 інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполікики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» (далі Наказ № 316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, затверджені форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Саме цей наказ був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» цей Порядок визначає механізм подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі форма № 3-ПН).

Згідно з п. п. 3-4 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

Відповідно до п. 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

П. 1 розділу ІІІ Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» визначено, що за наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ ІІ, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі І, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів).

[…]

У пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»), яких роботодавець може працевлаштувати. За бажанням роботодавця може проводитись деталізація категорій претендентів на вакансію з урахуванням категорій громадян, перелік яких наведений у ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», а також внутрішньо переміщених осіб.

[…].

Формою звітності № 3-ПН, затвердженою Наказом № 316, визначений термін її подання, а саме: «за наявності попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії».

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, які використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону № 875 сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч.1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституції України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно з п. 2.3. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819 (далі Порядок № 223) адміністративно-господарська санкція це грошове зобов`язання, альтернативне зобов`язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Ч. 2 цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Верховний Суд в постанові від 13 березня 2023 року у справі № 460/5056/21 навів такі висновки:

«[…]

23. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» та Наказом № 316;

звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Кабінетом Міністрів України;

у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

24. Нормами чинного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, не встановлювало обов`язку підприємств подавати форму 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, визначено обов`язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії.

25. Обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.

26. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

27. Обов`язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів щомісяця був встановлений Законом України «Про зайнятість населення», який втратив чинність 01 січня 2013 року.

28. Отже, з 01 січня 2013 року періодичність подання звітів 3-ПН не була регламентована законом.

29. Вказане питання врегульоване з прийняттям Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316.

30. На час спірних правовідносин (у 2020 році) законодавство не встановлювало обов`язку підприємств подавати форму 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов`язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії.

31. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

32. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17 та від 13 травня 2021 року у справі № 260/554/19.

33. Як установлено судами попередніх інстанцій, упродовж 2020 року ТОВ «Кроноспан Рівне» звіти до центру зайнятості звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», не подавались.

[…]

36. Зважаючи на те, що ТОВ «Кроноспан Рівне» не подавався звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на протязі 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення, а тому наявні підстави для стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій та пені.

[…]».

Суду не надані докази, які б свідчили, що в 2021 році ТОВ «ІТГ» виконало норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме створило 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, та подало до базового центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН в розділі ІІ, якої б навело інформацію про загальну кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно до ст. 14 Закону № 5076), в контексті спірних правовідносин йдеться про осіб з інвалідністю, яких роботодавець може працевлаштувати.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених в постанові від 13 березня 2023 року у справі № 460/5056/21, суд дійшов висновку, що впродовж 2021 року ТОВ «ІТГ» не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Таким чином, позовні вимоги Відділення Фонду підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ідентифікаційний код: 13492430, місцезнаходження: 87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Серова, буд. 1-А) до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна технологічна група» (ідентифікаційний код: 43555790, місцезнаходження: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 172) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна технологічна група» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, у розмірі 24334 (двадцять чотири тисячі триста тридцять чотири) гривні 38 копійок та пеню у розмірі 720 (сімсот двадцять) гривень 33 копійки на розрахунковий рахунок UA188999980313101230000005692, Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/50070000, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785, МФО 899998, код платежу 50070000, код ЄДРПОУ Відділення Фонду (стягувача) 13492430.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено 22 березня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко