Ухвала

від 22.03.2023 по справі 240/35288/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/35288/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "Валар" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Фермерського господарства "Валар" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 29.04.2022, яке набрало законної сили, позов задоволено.

07.03.2023 до суду надійшла заява представника позивача подана в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить зобов`язати Державну податкову службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення прийнятого у даній справі та встановити відповідний строк для цього - 5 (п`яти) робочих днів після отримання відповідачем копії ухвали.

Вирішуючи у письмовому провадженні, подану заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Абзацем 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В свою чергу, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Частинами 1, 2 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Так, у правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №826/18826/14, зазначено що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі можливо лише під час прийняття рішення у справі.

Водночас, слід врахувати, що положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов`язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

Аналізуючи вище наведені положення законодавства в контексті цієї справи необхідно зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для будь-якої відповідальності боржника.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Так, обґрунтовуючи подану заяву представник Фермерського господарства "Валар" вказав, що в частині реєстрації податкових накладних, рішення суду не виконувалося в добровільному порядку на підставі виконавчого листа від 27.09.2022 №240/35288/21, а тому такий був пред`явлений до примусового виконання (постанова про відкриття виконавчого провадження № 70110063 винесена державним виконавцем 18.10.2022). У межах виконавчого провадження ВП№ 70110063, 23.01.2023 державним виконавцем направлено Подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення з проханням відкрити кримінальне провадження за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами ДПС України вимог виконавчого листа та 24.02.2023 винесено постанову про закриття виконавчого провадження у зв`язку із неможливістю його виконання та повернуто виконавчий лист до суду. Вважає, що на даний час як позивачем так і державним виконавцем вже вичерпано всі можливі способи виконання боржником рішення суду, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, далі - Закон № 1404-VIII).

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону № 1404-VIII врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону № 1404-VIII.

Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 1404- VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець у межах здійснення виконавчого провадження, відповідно до наданих йому ст. 63 Закону № 1404-VIII повноважень, має право надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, вищевказаним правом держаний виконавець скористався та у межах ВП №70110063 подав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2023.

Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії боржника щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом досудового розслідування, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

У контексті наведено, суд вважає, що під час розгляду заяви представника позивача (стягувача) про встановлення судового контролю не встановлено обставин, які б свідчили, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано обґрунтованих доказів в підтвердження необхідності встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника Фермерського господарства "Валар" про встановлення судового контролю, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Єфіменко