Рішення

від 23.03.2023 по справі 300/4711/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. справа № 300/4711/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства-фірми "Інвестцентр" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма "Інвестцентр" (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України (надалі відповідачі) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.07.2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством-фірмою "Інвестцентр" складено податкову накладну за № 2 від 11.07.2022 року для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно отриманої квитанції від 27.07.2022 року зазначену податкову накладну прийнято, однак реєстрацію її зупинено, як таку, що відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначено, що 29.07.2022 року ПП-Фірма "Інвестцентр" подало пояснення та копії документів, що були необхідними для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: документи, які підтверджують реальність здійснення операцій. Однак, рішенням комісії від 03.08.2022 року № 7155007/31263441 позивачу відмовлено у реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) в тому числі рахунків, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та сальдово-оборотні відомості по взаєморозрахунках з покупцем. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач не погоджуючись із вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, оскаржив в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 18.08.2022 року за № 33651/31263441/2 скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін. Враховуючи наведене, позивач вважає, що комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та комісія ДПС України, зважаючи на наявність у підприємства передбачених чинним законодавством України документів, що свідчать про реальність проведення господарської операції між приватним підприємством-фірмою "Інвестцентр" з ФОП ОСОБА_1 та надання таких документів податковому органу, не мали правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної. Внаслідок чого, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 03.08.2022 року № 7155007/31263441, рішення комісії ДПС України від 18.08.2022 року за № 33651/31263441/2 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.07.2022 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.86).

Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.12.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідачів щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що відповідачі діяли в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. Зазначив, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної є не надання копії первинного документа, згідно якого складено податкову накладну. Зазначив, що враховуючи банківську виписку від 11.07.2022 року неможливе визначення події, що стала підставою для складання податкової накладної, оскільки сума надходження коштів відповідно до виписки банку від 11.07.2022 року не відповідає сумі складання податкової накладної від 11.07.2022 року № 2 (виписка банку від 11.07.2022 року поступлення коштів від ОСОБА_1 становить 1110000 грн., в тому числі ПДВ 7261,69 грн., а сума у видатковій накладній № 106 від 11.07.2022 року складає 106400 грн., в тому числі ПДВ 6960 грн. , внаслідок чого, податкова накладна складена з порушенням п.201., п.201.7 статті 201 ПК України. (а.с.94-106).

26.12.2022 року Приватним підприємством-фірмою "Інвестцентр" подано на адресу суду відповідь на відзив (а.с.115-129).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство-фірма "Інвестцентр" зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

На виконання приписів Податкового кодексу України позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.07.2022 року (а.с.12-13).

27.07.2022 року відповідно до квитанції №9141316749 про реєстрацію податкової накладної № 2 від 11.07.2022 року, за результатом обробки: документи прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних (а.с.14).

На підтвердження реальності здійснення операцій по вищевказаній податковій накладні ПП-Фірма "Інвестцентр" подала відповідачу повідомлення, до якого було додано письмове пояснення та документи, що підтверджують факт здійснення операції.

Однак, рішенням комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 03.08.2022 року № 7155007/31263441 відмовлено позивачу в реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) в тому числі рахунків, актів приймання-передачі товарів (робіт,

послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутній первинний документ згідно якого складено податкову накладну (а.с.16-17).

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив в адміністративному порядку (а.с.18).

Згідно рішення Державної податкової служби України від 18.08.2022 року за № 33651/31263441/2 за результатами розгляду скарги, скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін (а.с.22).

Не погодившись із оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Податковий кодекс України (надалі по тексту також ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 185 ПК України визначає об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1статті 188 ПК України).

Згідно з підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пункту 17 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" за №1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно пункту 17 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" за №1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (надалі по тексту також платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Закону Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі по тексту також квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Згідно пункту 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Досліджуючи доводи позивача щодо наявності достатніх підстав для прийняття відповідачем рішення про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 11.07.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить із наступних фактичних обставин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як свідчить зміст квитанції від 27.07.2022 року по зупиненню реєстрації вищевказаної податкової накладної ДПС України сформовано висновок про відповідність податкових накладних пункту 8 Критерів ризиковості здійснення операцій (надалі по тексту також Критерії ризиковості).

Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 1 до Порядку № 1165.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України регламентує Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року за № 520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що квитанцією від 27.07.2022 року № 9141316749 ДПС України запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.07.2022 року позивач надіслав контролюючому органу письмові пояснення, в якому описав свій вид господарської діяльності та зазначив, що для здійснення діяльності підприємство орендує офіс за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька ,67, офіс 702 у ТОВ Базисний вектор та приміщення пункту заправки та прилеглої території ТОВ Турист ІФ. Зазначено, що протягом червня 2022 року ПП-Фірма "Інвестцентр" придбала товар, а саме дизельне паливо EN 590 у ТОВ Мартін Трейд згідно договору поставки нафтопродуктів № 15/11 від 15.11.2017 року. ПП-Фірма "Інвестцентр" здійснила попередню оплату за дизельне паливо EN 590 згідно рахунку № 3145 від 23.06.2022 року, а поставка товару відбулася 24.06.2022 року відповідно до заяви від 24.06.2022 року, видаткової накладної № 3036 від 24.06.2022 року, ТТН № 000002327 від 24.06.2022 року. ФОП ОСОБА_1 11.07.2022 року оплатив за дизельне паливо EN 590 згідно рахунку № 41 від 11.07.2022 року та договору поставки нафтопродуктів № 02-04/0722 від 04.07.2022 року. Передачу товару підтверджує акт прийому-передачі від 11.07.2022 року, видаткова накладна № 106 від 11.07.2022 року, ТТН № 1-11/0722 та акцизна накладна № 1083 від 11.07.2022 року (а.с.20-21).

Як встановлено судом, до вказаних пояснень долучено копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по вищевказаній податковій накладній.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність ПП-Фірма "Інвестцентр" наступні: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафто перероблення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.23-30).

Так, судом встановлено, що позивачем для здійснення господарської діяльності використовується офісне приміщення в будинку по вул. Галицька, 67 в м. Івано-Франківську (офіс ; 702), що підтверджується договором на оренду нежилих приміщень у ТОВ Базисний вектор(а.с.31-33) та приміщення АЗС, загальною площею 6 м.кв. і земельну ділянку 324 м.кв. , що підтверджується договором № 2 оренди приміщення пункту заправки від 03.01.2022 року (а.с.70-79).

В ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 15.11.2017 року між ТОВ "Мартін Трейд" та ПП-Фірмою "Інвестцентр" укладено договір поставки № 15/11, за умовами якого ТОВ "Мартін Трейд" (постачальник) зобов`ячалось передати у власність ПП-Фірмі "Інвестцентр" нафтопродукти, що зазначені у додатку до даного договору, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати його вартість в порядку та на умовах даного Договору (а.с.38-42).

23.06.2022 року між ТОВ "Мартін Трейд" та ПП-Фірмою "Інвестцентр" укладено Додаток № 3145 до договору поставки нафтопродуктів № 15/11 від 15.11.2017 року, за умовами якого продавець поставляє покупцю паливо дизельне EN 590 в кількості 28000 л. на суму 1484000,00 грн. (а.с.44).

Факт продажу ТОВ "Мартін Трейд" та отримання ПП-Фірмою "Інвестцентр" дизельного палива EN 590 за вищевказаним договором підтверджується видатковою накладною № 3036 від 24.06.2022 року, акцизною накладною форми П від 24.06.2022 року № 3909, рахунком на оплату № 3145 від 23.06.2022 року та випискою з особового рахунку ПП-Фірми "Інвестцентр" (а.с.45-47,50-52).

Також, судом досліджено товарно-транспортну накладну № 000002327 від 24.06.2022 року, за змістом якої ПП-Фірма "Інвестцентр" як автомобільний перевізник, власним транспортом здійснювала транспортування придбаного товару (а.с. 49).

В подальшому, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем 04.07.2022 року між ПП-Фірма "Інвестцентр" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 02-04/0722 поставки нафтопродуктів, за умовами якого ПП-Фірмі "Інвестцентр" (постачальник) зобов`ячалось передати у власність ФОП ОСОБА_1 (покупець) нафтопродукти, що зазначені у додатку до даного договору, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати його вартість в порядку та на умовах даного Договору (а.с.54-56).

11.07.2022 року між ПП-Фірма "Інвестцентр" та ФОП ОСОБА_1 укладено заявку-доручення № 2 до договору № 02-04/0722 від 04.07.2022 року, за умовами якого продавець поставляє покупцю паливо дизельне EN 590 в кількості 10785 л. на загальну суму 573762,00 грн. (а.с.57).

Факт продажу ПП-Фірмою "Інвестцентр" та отримання ФОП ОСОБА_1 дизельного палива EN 590 за вищевказаним договором підтверджується рахунком на оплату № 41 від 11.07.2022 року, акцизною накладною форми П від 11.07.2022 року № 1083 (а.с.58, 64-65).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що факт продажу ПП-Фірмою "Інвестцентр" та отримання ФОП ОСОБА_1 дизельного палива EN 590 в кількості 2000 л на загальну суму 106400 грн. підтверджується актом приймання-передачі товару від 11.07.2022 року (а.с.66).

Доставку вказаної кількості дизельного палива EN 590 було здійснено ПП-Фірмою "Інвестцентр", що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № 1-11/0722НП від 11.07.2022 року (а.с.63).

На виконання умов договору покупець 11.07.2022 року переказав на рахунок ПП-Фірми "Інвестцентр" кошти в сумі 65000 грн., 13.07.2022 року в сумі 245000 грн. та 15.07.2022 року в розмірі 263762 грн. (а.с.59-61).

Вказане свідчить про те, що позивачем зведені податкові накладні не складалися на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок від ФОП ОСОБА_1 . Натомість, ПП-Фірми "Інвестцентр" складено податкову накладну № 2 від 11.07.2022 року на суму 106400 грн. за відпущену кількість товару.

Також, судом досліджено акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ФОП ОСОБА_1 за період з 11.07.2022 року по 12.07.2022 року та за період з 01.07.2022 року по 18.07.2022 року (а.с.67-68).

При цьому, суд вказує на те, що квитанція від 27.07.2022 року № 9141316749 Державної податкової служби України не містить конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 року, за результатом розгляду справи № 0740/804/18 та в постанові від 23.10.2018 року, за результатом розгляду справи № 822/1817/18.

В даному випадку, на думку суду, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вищевказані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, первинні документи, які позивачем долучені до повідомлення, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань перед контрагентом.

Водночас, а ні в квитанції, а ні в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, яка саме у контролюючого органу наявна податкова інформація, що стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податкової накладної.

Як наслідок, суд зазначає, що комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних безпідставно не враховано надані позивачем відповідні документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за якими складено податкову накладну №2 від 11.07.2022 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку коли контролюючий орган ставить під сумнів дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, зокрема дійсність операцій з постачання товарів/послуг, то такі обставини повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не під час реєстрації податкової накладної, за умови, коли платником податків подано первині документи, що підтверджують підстави її складення.

Щодо заявленої позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача №2 від 11.07.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Як свідчать встановлені в суді обставини, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, приймаючи рішення про відмову у реєстрації накладної, діяла на не підставі закону, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, які маю значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах, внаслідок чого, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 11.07.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірності своїх дій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства-фірми "Інвестцентр" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 03.08.2022 року № 7155007/31263441 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.07.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 18.08.2022 року за № 33651/31263441/2 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.07.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену приватним підприємством-фірмою "Інвестцентр" (код ЄДРПОУ 31263441, вул. Галицька, буд. 67, оф. 702, м. Івано-Франківськ, 76000) податкову накладну № 2 від 11.07.2022 року.

Cтягнути на користь приватного підприємства-фірми "Інвестцентр" (код ЄДРПОУ 31263441, вул. Галицька, буд. 67, оф. 702, м. Івано-Франківськ, 76000) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).

Cтягнути на користь приватного підприємства-фірми "Інвестцентр" (код ЄДРПОУ 31263441, вул. Галицька, буд. 67, оф. 702, м. Івано-Франківськ, 76000) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) сплачений судовий збір в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Приватне підприємство-фірма "Інвестцентр" (код ЄДРПОУ 31263441, вул. Галицька, буд. 67, оф. 702, м. Івано-Франківськ, 76000).

Відповідачі:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018);

Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.