Постанова

від 20.03.2023 по справі 520/12882/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 р. Справа № 520/12882/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 головуючий суддя Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.11.21 по справі №520/12882/21

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (далі ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК",позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форма «Р» №00113310706 від 16 червня 2021 року, як було винесене ГУ ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форма «Р» №00113330706 від 16 червня 2021 року, яке було винесене ГУ ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форма «Р1» № 00033630706 від 17 березня 2021 року, яке було винесене ГУ ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форма «В4» № 00033690706 від 17 березня 2021 року, яке було винесене ГУ ДПС у Харківській області;

- стягнути з ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 790,00 грн;

- стягнути з ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК», судові витрати зі сплати послуг адвоката у розмірі 362 323,43 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Форма «Р» №00113310706 від 16.06.2021, винесене ГУ ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Форма «Р» №00113330706 від 16.06.2021, винесене ГУ ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Форма «Р1» №00033630706 від 17.03.2021, винесене ГУ ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Форма «В4» №00033690706 від 17.03.2021, винесене ГУ ДПС у Харківській області.

Стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 700 грн. 00 коп.

Стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якоювідмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що ГУ ДПС у Харківській області під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки зроблено висновок про безтоварність господарських операцій між ТОВ «ТД «Чарівний Мельник» та контрагентами ТОВ «ВІНСТЕР ПРАЙМ», ТОВ «Бізнес Про ЛТД», ТОВ «ГРЕЙСАН ПРОФІТ». Вказав про недоліки товарно-транспортних накладних, якими перевозився придбаний позивачем у контрагентів товар, а також те, що зазначений у ТТН автомобіль MAN д. н. з. НОМЕР_1 відповідно до веб-сайтів мережі інтернет за таким номером не лічиться. Вказує про нереальність придбання ТОВ «ТД «Чарівний Мельник» у ТОВ «ВІНСТЕР ПРАЙМ», ТОВ «Бізнес-Про ЛТД» ідентифікованого товару (пшениця, борошно вищого ґатунку та ін.), введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу, оскільки за результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних вказані контрагенти позивача не придбавали такий товар та не є його виробником. Посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача про те, що вказані юридичні особи фігурують у ланцюгах постачання, метою яких є ухилення від сплати податків, штучного формування податкової вигоди.

Згідно з положеннями ч.1, 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються документів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" провадить підприємницьку діяльність відповідно до приписів чинного законодавства та статуту. Основним видом діяльності позивача є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код КВЕД 10.61). Окрім того, позивач займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), вирощуванням рису (код КВЕД 01.12), вирощуванням овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код КВЕД 01.13), змішаним сільським господарством (код КВЕД 01.50), допоміжною діяльністю у рослинництві (код КВЕД 01.61), обробленням насіння для відтворення (код КВЕД 01.64), виробництвом крохмалів і крохмальних продуктів (код КВЕД 10.62), діяльністю посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11), діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19), оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), оптовою торгівлею цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (код КВЕД 46.36), неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39), неспеціалізованою оптовою торгівлею (код КВЕД 46.90), роздрібною торгівлею хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.24), наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається що 29.03.2021 ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" отримано поштовим зв`язком податкові повідомлення-рішення: Форма «Р» №00033660706 від 17.03.2021, Форма «Р» №00033670706 від 17.03.2021, Форма «Р1» №00033630706 від 17.03.2021, Форма «В4» №00033690706 від 17.03.2021, які були винесені на підставі Акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" від 17.02.2021 №2571/20-40-07-06-10/411029080.

Відповідно до Акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» від 17 лютого 2021 року №2571/20-40-07-06-10/411029080, ГУ ДПС у Харківській області встановило, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період лютий 2018 встановлено: завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» всього на суму 112 000,00 гривень, у тому числі: за лютий 2018 року на суму 112 000,00 гривень по не підтвердженим операціям з реалізації товарів «покупцю» ТОВ «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40050811), чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України; заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» всього на суму 112 000,00 гривень, у тому числі: за лютий 2018 року на суму 112 000,00 гривень, внаслідок не нарахування податкових зобов`язань при реалізації товарів іншим особам, чим порушено п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України та встановлено завищення ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» податкового кредиту на суму ПДВ 2 538404,00 гривень, у т.ч. у жовтні 2018 року у сумі 247 500,00 гривень, у березні 2019 року у сумі 456 300,00 гривень, у квітні 2019 року у сумі 347 424,00 гривень, у травні 2019 року у сумі 459 360,00 гривень, у червні 2019 року у сумі 486 750,00 гривень, у серпні 2019 року 427 900,00 гривень, у вересні 2019 року у сумі 25 170,00 гривень в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.1.1.2 розділу II акта перевірки, що є порушенням пп. «а» п.198.1 пл. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Окрім того, у вищевказаному Акті про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що у ході проведення перевірки представлених ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» з ТОВ «ГРЕЙСАН ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 42680807) за березень - травень 2019 року, TOB «ВІНСТЕР ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 42720933) за червень - вересень 2019 року, ТОВ «БІЗНЕС ПРО ДТД» (код ЄДРПОУ 42090044) за жовтень 2018 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) вищевказаних контрагентів - постачальників, ТОВ «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40050811) за лютий 2018 року, на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, враховуючи наявність оцінки вказаних контрагентів - постачальників, як суб`єктів фіктивного підприємництва, на думку ГУ ДПС у Харківській області було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» товарів у даних суб`єктів господарювання. У ході аналізу даних ЄРПН та податкової інформації у базах ДПС встановлено, що підприємства ТОВ «ГРЕЙСАН ПРОФІТ», TOB «ВІНСТЕР ПРАЙМ», ТОВ «БІЗНЕС ПРО ЛТД», ТОВ «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» не могли здійснювати досліджувані операції, оскільки у підприємств відсутні ознаки здійснення фінансово-господарської діяльності, відповідний персонал та фактичні умови для здійснення таких операцій.

ГУ ДПС у Харківській області також вказаною перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» у ТОВ «ГРЕЙСАН ПРОФІТ», ТОВ «ВІНСТЕР ПРАЙМ», ТОВ «БІЗНЕС ПРО ЛТД», ТОВ «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» товарно-матеріальних цінностей. ГУ ДПС у Харківській області також стверджує, що задекларовані ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» господарські операції із придбання товарів у ТОВ «ГРЕЙСАН ПРОФІТ», ТОВ «ВІНСТЕР ПРАЙМ» , ТОВ «БІЗНЕС ПРО ЛТД», ТОВ «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» не відбулися у дійсності, а рух активів від вказаних контрагентів - постачальників в дійсності не відбувся.

Як наслідок, ГУ ДПС у Харківській області стверджує, що ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товару і складено первинні документи всупереч вимогам чинного законодавства України.

У зв`язку з зазначеними в акті перевірки порушеннями вимог чинного податкового законодавства України ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК", податковим органом зобов`язано позивача сплатити наступні податки та штрафні санкції:

- згідно податкового повідомлення-рішення №00033670706 від 17.03.2021 Форма «Р» - збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2 216 393,00 гривень, нараховано штрафних фінансових санкцій на суму 554 098,25 гривень, а всього на 2 770 491,25 гривень;

- згідно податкового повідомлення-рішення №00033660706 від 17.03.2021 Форма «Р» - збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 120 960,00 та нараховано штрафні фінансові санкції на суму 30 240,00 гривень, а всього на 151 200,00 гривень;

- згідно податкового повідомлення-рішення №00033630706 від 17.03.2021 Форма «Р1» - зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість у розмірі 317 700,00 гривень та зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу Податкового кодексу України у розмірі 379 532,00 гривень;

- згідно податкового повідомлення-рішення №00033690706 від 17.03.2021 Форма «В4» було зафіксовано суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 4 311,00 гривень.

ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, реалізувало право на адміністративне оскарження та подало скаргу на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду зазначеної скарги, скаргу ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0033660706 від 17.03.2021 скасовано в частині 18 144,00 гривень застосованих штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00033630706 від 17.03.2021 - в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 332 458,95 гривень, в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

У зв`язку із частковим задоволенням скарги ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» ГУ ДПС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення Форма «Р» №00113310706 від 16.06.2021 та Форма «Р» № 00113330706 від 16.06.2021.

Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем встановлено наступні податкові зобов`язання для ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК»:

- згідно податкового повідомлення-рішення Форма «Р» №00113310706 від 16.06.2021 - збільшено суму грошового зобов`язання зі сплату податку на додану вартість у сумі 2 216 393,00 гривень та штрафних фінансових санкцій у розмірі 221 639,30 гривень;

- згідно податкового повідомлення-рішення Форма «Р» №00113330706 від 16.06.2021 - збільшено суму грошового зобов`язання зі сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 120 960,00 гривень та штрафних фінансових санкцій у розмірі 12 096,00 гривень.

Позивач,непогодившись із вищевказаною позицією ГУ ДПС у Харківській області та вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. В свою чергу, контролюючим органом не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій з поставки товарів меті та цілям діяльності позивача, збитковість таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також про те, що реалізація вказаних господарських операцій не була обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується за таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульованоПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Предметом оскарження у справі є податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області №00113310706 від 16.06.2021, №00113330706 від 16.06.2021, №00033630706 від 17.03.2021, №00033690706 від 17.03.2021.

Згідно вимог ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2ст.2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом187.1 статті 187 ПК Українипередбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту198.2 статті 198 ПК Українидатою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту198.3 статті 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту198.6 ст.198 ПК Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Пунктом201.7 статті 201 ПК Україниврегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом201.8 статті 201 ПК Україниправо на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченомустаттею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимогзаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг»та «Про електронні довірчі послуги».

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За приписами пункту44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту44.2 статті 44 ПК Українипередбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаєЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 9 цього Законупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Отже, у податковому обліку суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім цього, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, зареєстрованою відповідно допункту 201.10 статті201 ПК України.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованого платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Також вимагається, щоб операція була пов`язана з господарською діяльністю платника податків, тобто була спрямована на отримання доходу (була економічно доцільною з точки зору звичайної господарської практики).

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суді від 09.08.2022 у справі №380/1905/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про безтоварність, не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, укладених позивачем із контрагентами: ТОВ "УКРАЇНСЬК НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ", ТОВ "Бізнес про ЛТД" та ТОВ "ГРЕЙСАН ПРОФІТ".

Так, між позивачем (Постачальник) та ТОВ "УКРАЇНСЬК НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №16/02-18 від 16.02.2018 (т. 2 а.с. 8-9).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати товару у власність, а Покупець зобов`язується приймати та оплати товар - борошно пшеничне вищого сорту, борошно пшеничне 1-го сорту, висівки, зерновідходи, відповідно до заявки Покупця.

Пунктом 1.2. визначено, що ціна за товар узгоджується на момент відвантаження і вказується у рахунках, видаткових накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п. 1.3. Договору поставки здійснюються в терміни, встановлені в Графіку поставок, який Сторони узгоджують щотижня.

Згідно з п. 1.4. Договору загальна сума договору визначається як сума всіх накладних, складених відповідно до умов даного договору протягом строку його дії і відповідно до яких був поставлений Товар.

За умовами укладеного договору та видаткових накладних №317 від 20.02.2018 та №315 від 19.02.2018 було відвантажено товар на основний склад (борошно пшеничне вищого сорту) (т. 2 а.с. 1, 3).

Переміщення товару на адресу ТОВ "УКРАЇНСЬК НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ" підтверджується ТТН №859807 від 20.02.2018, №859806 від 19.02.2018, №859805 від 16.02.2018 (т. 2 а.с. 2, 4, 6).

Відповідно до Довіреності №0216 від 16.02.2018 за Товар сплачено 80000 грн. (т. 2 а.с. 7).

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» (Покупець) та ТОВ "ГРЕЙСАН ПРОФІТ" (Постачальник) було укладено договір поставки №01/03/1-19 від 01.03.2019 (т. 2 а.с. 130-131).

Згідно з п. 1.1. у відповідності до цього Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити у власність Покупця пшеницю 2, З класу врожаю 2018 року, борошно пшеничне вищого та першого ґатунку в мішках 50 кг, (далі по тексту «Продукція»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити за умовами цього Договору замовлену Продукцію.

Пунктом 1.2. визначено, що найменування, асортимент (характеристики) Продукції, а також загальна кількість Продукції, ціна за одиницю Продукції і загальна вартість партії Продукції вказуються на кожну окрему партію Продукції в Специфікації та відповідної прибутково-видаткової накладної. Специфікації і прибутково-видаткові накладні є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. загальна ціна Договору визначається як сума вартостей усіх партій Продукції, переданих Постачальником і прийнятих Покупцем згідно прибутково-видаткових накладних на протязі всього терміну дії цього Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору оплата за Продукцію проводиться Покупцем на підставі рахунку, виставленого Постачальником, в національній валюті України - гривні на розрахунковий рахунок Постачальника.

За п. 3.1. поставка Продукції здійснюється партіями в узгоджені терміни із складу Продавцяза місцезнаходженням Продукції - м. Суми, вул. Роменська, буд. 98.

Остаточний термін поставки Продукції визначається до « 31» грудня 2019 року (п. 3.5. Договору).

На виконання умов договору ТОВ "ГРЕЙСАН ПРОФІТ" було здійснено поставку товару (зерно пшеничне), що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (копії яких додані до матеріалів справи.

Транспортно-експедиційні послуги ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» надавало ФОП ОСОБА_1 , з якою укладено Договір №ТЕ 15/04 про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.04.2019, про що свідчать Акти надання послуг №№10 від 02.05.2019, 11 від 03.05.2019, 12 від 06.05.2019, 13 від 07.05.2019, 14 від 11.05.2019, 1 від 23.04.2019, 2 від 24.04.2019, а також акти виконаних робіт (т. 2 а.с. 16-50, 72-82, 113-129, 253-255).

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» (Покупець) та ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ" (Постачальник) було укладено договір поставки №0306/19 від 03.06.2019 (т. 2 а.с. 230-231).

Згідно з п. 1.1. у відповідності до цього Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити у власність Покупця пшеницю 2, З класу врожаю 2018-2019 року, борошно пшеничне вищого та першого ґатунку в мішках.50 кг, (далі по тексту «Продукція»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити за умовами цього Договору замовлену Продукцію.

Пунктом 1.2. визначено, що найменування, асортимент (характеристики) Продукції, а також загальна кількість Продукції, ціна за одиницю Продукції і загальна вартість партії Продукції вказуються на кожну окрему партію Продукції в Специфікації та відповідної прибутково-видаткової накладної. Специфікації і прибутково-видаткові накладні є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. загальна ціна Договору визначається як сума вартостей усіх партій Продукції, переданих Постачальником і прийнятих Покупцем згідно прибутково-видаткових накладних на протязі всього терміну, дії цього Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору оплата за Продукцію проводиться Покупцем на підставі рахунку, виставленого Постачальником, в національній валюті України - гривні на розрахунковий рахунок Постачальника.

За п. 3.1. поставка Продукції здійснюється партіями в узгоджені терміни із складу Продавця за місцезнаходженням Продукції - м. Маріуполь.

Остаточний термін поставки Продукції визначається до « 31» грудня 2019 року (п. 3.5. Договору).

На виконання умов договору ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ" було здійснено поставку товару (зерно пшеничне), що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких додані до матеріалів справи.

Транспортно-експедиційні послуги ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» надавало ФОП ОСОБА_2 , з яким укладено Договір №26/06 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.06.2019, про що свідчать Акти виконаних робіт (т. 2 а.с. 134, 163-176, 207-221 228, 229, 248-250).

Також між ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» (Покупець) та ТОВ "Бізнес Про ЛТД" (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №2-10-2018 від 02.10.2018 (т. 2 а.с. 232-233).

Згідно з п. 1.1. у відповідності до цього Договору Продавець зобов`язується передати товар у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити за товар - мука пшенична вищого ґатунку.

Пунктом 1.2. визначено, що ціна на товар узгоджується на момент відвантаження та вказується у видаткових накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п. 1.3 загальна сума даного договору визначається як сума всіх накладних, складених згідно умов даного Договору протягом строку його дії і згідно з яким був поставлений товар.

Згідно з п. 2.1. поставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця. Товар постачається у мішках 50 кг. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити загрузку товару.

Також, між ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» та ТОВ "Бізнес Про ЛТД" 02.10.2018 укладено Договір зберігання №2/1-10-18, згідно умов якого позивач передає ТОВ "Бізнес Про ЛТД" на відповідальне зберігання товар, згідно номенклатурі вказаній у акті прийому-передачі (т. 2 а.с. 234-235).

На виконання умов договорів ТОВ «ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» передало ТОВ "Бізнес Про ЛТД" товар (борошно пшеничне вищого гатунку), що підтверджується актами прийому передачі до Договору зберігання №2/1-10-18 від 02.10.2018 (т. 2 а.с.236-241).

Поставка товару (борошно пшеничне вищого гатунку) підтверджується видатковими накладними №№7 від 12.10.2018, 6 від 05.10.2018, 5 від 02.10.2018 (т. 2 а.с.242-244).

Таким чином, оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК", колегія суддів дійшла висновку про те, що факт належного документального підтвердження поставки товарів контрагентами позивача, підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності. Надані позивачем документи підтверджують зв`язок понесених витрат позивача по придбанню наданих контрагентами товарів з господарською діяльністю.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоліки товарно-транспортних накладних, а також те, що зазначений у ТТН автомобіль MAN д. н. з. НОМЕР_1 відповідно до веб-сайтів мережі інтернет за таким номером не лічиться, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363), відповідно до пункту 1 яких товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Відсутність товарно-транспортної накладної, чи недоліки, товарно-транспортної накладної, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася.

Тому питання щодо наявності товарно-транспортної накладної, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.05.2019 у справі № 813/552/15.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про нереальність придбання ТОВ «ТД «Чарівний Мельник» у контрагентів ідентифікованого товару (пшениця, борошно вищого ґатунку та ін.), введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу, оскільки за результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) вказані контрагенти позивача не придбавали такий товар та не є його виробником, виходячи з наступного.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2018 у справі № 817/1339/17.

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДПС, яким встановлено відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно- матеріальних цінностей, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №2а/0470/4526/12, постанові Верховного Суду від 19.03.2021 по справі №460/143/19.

Наполягаючи на фіктивності вищевказаних господарських операцій контролюючий орган вказував на відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; неможливість встановлення джерела походження товару, його виробництва та введення в обіг;відсутність необхідних умов для реального здійснення господарських операцій.

З огляду на те, що відповідачем не надано жодних доказів проведення зустрічної звірки із зазначеними суб`єктами господарювання та дослідження первинних документів, які б підтверджували реальний обсяг фізичного навантаження на працівників, реальну, а не ймовірну, кількість відпрацьованих ними робочих днів та не досліджено чи залучались підрядниками додаткові трудові ресурси, в тому числі на підставі цивільно-правових договорів, колегія суддів відхиляє вищевказані твердження відповідача як необґрунтовані та непідтверджені жодними доказами.

Так само, контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження його доводів про відсутність необхідних умов для реального здійснення спірних господарських операцій.

Посилання в апеляційній скарзі на податкову інформацію щодо контрагентів позивача про те, що вказані юридичні особи фігурують у ланцюгах постачання, метою яких є ухилення від сплати податків, штучного формування податкової вигоди, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Зазначені відомості самі по собі не є достатнім та належним доказом "безтоварності" спірних господарських операцій.

При цьому колегія суддів виходить з того, що під час надання правової оцінки правомірності формування платником податку даних податкового обліку у зв`язку з придбанням товарів/послуг мають враховуватись відомості про безпосереднє здійснення господарської операції між покупцем (замовником) та постачальником (виконавцем).

Право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником/виконавцем - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

Невиконання податкових обов`язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Так, Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 у справі № 820/6980/14 зазначено, що «порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не установлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява №6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Також в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17 суд зауважив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

З огляду на наявність у позивача всіх підтверджуючих документів, що надають право для віднесення спірної суми податку до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає доведеним факт придбання позивачем товару саме у зазначених контрагентів.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у ТОВ «ТД «Чарівний Мельник» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "УКРАЇНСЬК НЕЗАЛЕЖНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ", ТОВ "Бізнес про ЛТД" та ТОВ "ГРЕЙСАН ПРОФІТ".

Колегія суддів враховує, що відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Зокрема, не надано доказів, які б свідчили про невідповідність змісту угоди дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів поставки або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами в охопленому перевіркою періоді мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогахПодаткового кодексу України.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням чого суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та протиправність, а також про наявність підстав для їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи апеляційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст.322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язанийз належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування.

Згідно з приписамист.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року по справі №520/12882/21 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк Постанова складена в повному обсязі 23.03.23.