Постанова

від 20.03.2023 по справі 520/25150/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 р.Справа № 520/25150/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

представників сторін: представника позивача - Скульського С.І.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 07.07.22 року по справі № 520/25150/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція" (далі по тексту ТОВ "БМІ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, контролюючий орган, податковий орган, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00158450728 від 05 серпня 2021 року, прийняте ГУ ДПС в Харківській області.

- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується виключно на помилковому тлумаченні відповідачем змісту первинних документів, а також суб`єктивних судженнях та припущеннях, які викладені в акті перевірки № 16806/20-40-07-01-08/35659221 від 28.09.2021, та не відповідають дійсним обставинам справи. Стверджує, що наданими під час перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку повністю доведено реальність виконання договорів з контрагентами-постачальниками ТОВ «БМІ» за перевіряємий період, що були належним чином оформлені і призвели до зміни в структурі активів та зобов`язань позивача, що в свою чергу свідчить про правомірність формування останнім податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками таких операцій. Зауважив, що єдиною підставою для висновку про порушення ТОВ «БМІ» вимог податкового законодавства при укладанні та виконанні угод слугувала податкова інформація, яка наведена у не передбаченій Податковим кодексом України формі, зокрема у вигляді актів перевірки чи довідок про проведення зустрічних звірок, без наявних посилань на первинні документи платників податків (контрагентів позивача) та будь-яких інших доказів. При цьому, безтоварність операцій, порушення позивачем порядку сплати податку на додану вартість, використання придбаних товарів в інших цілях, ніж в господарській діяльності, здійснення збиткових операцій, неповноту, суперечливість та недостовірність первинних документів контролюючим органом під час перевірки встановлено не було.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/25150/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажізоляція» ( пр-т Московський, буд.144, оф.606, м. Харків, 61061, код ЄДРПОУ 36760769) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд 46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажізоляція» від 05.08.2021 №0158450728 за формою «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7 722 190,0 (сім мільйонів сімсот двадцять дві тисячі сто дев`яносто гривень 00 копійок) та нараховано штрафні санкції на суму 1 930 547,5 грн (один мільйон дев`ятсот тридцять тисяч п`ятсот сорок сім гривень 50 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківської області (вул. Пушкінська, буд 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажізоляція» (пр-т Московський, буд.144, оф.606, м. Харків, 61061, код ЄДРПОУ 36760769) суму судового збору в розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень)

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/25150/21 скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «БМІ» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на правомірності податкового повідомлення-рішення № 00158450728 від 05 серпня 2021 року, яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 7722190,0 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 1930547,5 грн, оскільки за результатами проведення позапланової документальної перевірки контролюючим органом в акті від 12.07.2021 № 11883/20-40-07-28-09/36760769 було встановлено: формальність оформлення суб`єктами господарювання первинних документів, відсутність інформації про осіб, які виконували на адресу ТОВ «БМІ» роботи на ДТЕК Бурштинської ТЕС, ДТЕК Курахівська ТЕС, ДТЕК Придніпровська ТЕС, відсутність у контрагентів-постачальників позивача, зокрема, ТОВ «Одеса Укрбуд», ТОВ «Чорномор Укр Трейдинг», ТОВ «Новобуд Сіті», ТОВ «Будівельна компанія Лотус», ТОВ «Віпторг Буд», ТОВ «Стіндер Промс», ТОВ «БК «Скайберг Груп», ТОВ «Укррембудкомплекс Північ», ТОВ «БК Курсор Буд», ТОВ «Техстейт Буд», ТОВ «АСВ Лайф», ТОВ «БК Сіті Білдінг», достатньої кількості штатних працівників, фізичних, технічних та технологічних можливостей для виконання задекларованих обсягів наданих ремонтних та будівельних робіт. Крім того, ГУ ДПС в Харківській області враховано, що по зазначених контрагентах позивача виявлено використання однієї мережевої адреси ІР декількома суб`єктами господарювання, існування рішень про відповідність п.8 Критеріям ризиковості платника податків та наявність податкової інформації про неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг.

Також, пославшись на відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до яких ТОВ «Будівельна Компанія Курсор Буд», ТОВ «Новобуд Сіті», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Стіндер Промс», ТОВ «БК «Скайберг Груп» є фігурантами у кримінальних провадженнях, як підприємства з ознаками фіктивності та транзитності.

Наведені обставини у сукупності, на думку апелянта, свідчать про безпідставне документальне оформлення ТОВ «БМІ» нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) у вищезазначених підприємств робіт і складення первинних документів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Стверджував, що судом залишено поза увагою ненадання позивачем доказів щодо фізичного переміщення товарно-матеріальних цінностей між учасниками ланцюга поставок з понесенням певних витрат, пов`язаних з їх обслуговуванням, а саме відсутні документи з яких можливо встановити переміщення чітко визначеної кількості й асортименту товару в необхідну точку, оптимальним маршрутом за необхідний час, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, здійснення контролю за станом виконання придбання/поставки ТМЦ, тощо. Звернув увагу, що оглянуті судом копії товарно-транспортних накладних містять відомості про адресу місця одержання товару - місцезнаходження офісних приміщень постачальників, а не складських приміщень.

На підтвердження такої правової позиції послався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.11.2020 року у справі № 820/820/18, від 12.11.2020 року у справі № 820/6554/16, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 14.01.2020 по справі № 814/2804/14, в яких викладені правові підходи до оцінки реальності господарських операцій та дослідженні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні та надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне і обґрунтоване, оскільки позивачем належним чином доведено факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ «БМІ» з його контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності. Крім доводів, аналогічних тим, що містить позовна заява, вказав, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. З приводу доводів апелянта про існування кримінальних проваджень зауважив, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податку, або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироку по кримінальним справі щодо контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з зазначеними контрагентами), не наведено будь-яких аргументів щодо здійснення ТОВ «БМІ» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

З посиланням на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, вказав, що контролюючий орган при прийнятті наказу на проведення перевірки діяв всупереч вимог чинного податкового законодавства, оскільки згідно з вимогами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на дату винесення наказу та проведення позапланової виїзної перевірки тривав мораторій на її проведення.

При цьому, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання її незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, а акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 00158450728 від 05 серпня 2021 року, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БМІ», податковий номер платника податку: 36760769, зареєстровано Департаментом реєстрації Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 17.02.2010 року, номер запису 12571020000000405. Податкова та фактична адреса підприємства ТОВ «БМІ»: Україна, 61030, м.Харків, пр-т Московський, 144, кв.606.

Згідно з актом №11883/20-40-07-28-09/367460769 при перевірці повноти визначення задекларованих ТОВ «БМІ» показників «Придбання товарів/послуг на митній території України з основною ставкою» (рядок 10.1. декларації) встановлено відображення в податковому кредиті взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Одеса Укрбуд» (код за ЄРДПОУ 42388753) за травень 2019 року на суму ПДВ - 716735,1 грн, за червень 2019 року на суму ПДВ - 608501,34 грн, за липень 2019 року на суму ПДВ - 432414, 83 грн, ТОВ «Чорномор Укр Трейдинг» (код за ЄРДПОУ 42388973) за червень 2019 року на суму ПДВ - 141089,92 грн, ТОВ «Новобуд Сіті» (код за ЄРДПОУ 42388753) за серпень 2019 року на суму ПДВ - 367464,68 грн, ТОВ Будівельна компанія «Лотус» (код за ЄРДПОУ 42860742) за вересень 2019 року на суму ПДВ - 340562,59 грн, ТОВ «Віпторг Буд» (код за ЄРДПОУ 42940230) за жовтень 2019 року на суму ПДВ - 531341,73 грн, за листопад 2019 року на суму ПДВ - 116928,88 грн, ТОВ «Стіндер Промс» (код за ЄРДПОУ 42959262) за листопад 2019 року на суму ПДВ - 381622,05 грн, ТОВ «БК «Скайберг Груп» (код за ЄРДПОУ 42417349) за грудень 2019 року суму ПДВ - 528786,54 грн, ТОВ «Укррембудкомплекс Північ» (код за ЄРДПОУ 42739279) травень 2020 на суму ПДВ - 200401,35 грн, за липень 2020 року на суму ПДВ - 382985,38 грн, за серпень 2020 року на суму ПДВ 627505,55 грн, ТОВ « БК Курсор Буд» (код за ЄРДПОУ 43561668) за вересень 2020 року на суму ПДВ - 577863,26 грн, ТОВ «ТехстейтБуд» (код за ЄРДПОУ 42382788) за жовтень 2020 року на суму ПДВ - 686570,71 грн, за грудень 2020 року на суму ПДВ - 240761,91 грн, ТОВ «АСВ Лайф» (код за ЄРДПОУ 43313156) за листопад 2020 року на суму ПДВ - 421405,94 грн, ТОВ «БК Сіті Білдінг» (код за ЄРДПОУ 42738584) за січень 2021 року на суму ПДВ - 240262,68 грн, за лютий 2021 року на суму ПДВ - 178984,44 грн.

Органами ДПС, виходячи з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «БМІ» з вищезазначеними контрагентами, рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податку встановлено неправомірність визначення податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань. Невідповідностей первинних документів господарських операцій ТОВ «БМІ» зафіксовано не було.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, узагальненого переліку документів, які було використано при проведені перевірки, позивачем були надані, а ГУ ДПС в Харківській області перевірені, договори по взаємовідносинам з контрагентами разом з додатками, акти виконаних робіт форма КБ-2, «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» форма КБ-3, оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери, підтвердження оплати в безготівковому розрахунку, відомості ресурсів, локальні кошториси, розрахунки у вигляді платіжних доручень, податкові накладні, статутні документи, реєстраційні документи, штатні розклади, декларації з податку на додану вартість з додатками, видаткові накладні.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Харківській області складено акт № 11883/20-40-07-28-09/36760769 від 12.07.2021, яким встановлено порушення: пп. «а» п.198.1, абзаців першого і другого п.п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 7 722 190 грн, у тому числі: у травні 2019 року у сумі 716735 грн, у червні 2019 року у сумі 749591 грн, у липні 2019 року у сумі 432415 грн, у серпні 2019 року у сумі 367465, у вересні 2019 року у сумі 340563 грн, у жовтні 2019 року у сумі 531342 грн, у листопаді 2019 року у сумі 498551 грн, у грудні 2019 року у сумі 528787 грн, у травні 2020 року у сумі 200401 грн., у липні 2020 року у сумі 382985 грн, у серпні 2020 року у сумі 627506 грн, у вересні 2020 року у сумі 577863 грн, у жовтні 2020 року у сумі 686571 грн, у листопаді 2020 року у сумі 240762 грн, у грудні 2020 року у сумі 421406 грн, у січні 2021 року у сумі 240263 грн, у лютому 2021 року у сумі 178984 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у сумі 7 722 190 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем складено відносно ТОВ «БМІ» податкове повідомлення-рішення від 05.08.2021 №00158450728 за формою «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 7 722 190,0 грн (сім мільйонів сімсот двадцять дві тисячі сто дев`яносто гривень 00 копійок) та нараховано штрафні санкції на суму 1 930 547,5 грн ( один мільйон дев`ятсот тридцять тисяч п`ятсот сорок сім гривень 50 копійок).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки надані на перевірку первинні документи, складені за результатами здійснення господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками у перевіряємому періоді, а також право ТОВ «БМІ» на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

За висновками суду, відповідачем не надано належних, достовірних та беззаперечних доказів на підтвердження безпідставності декларування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами-постачальниками ТОВ «Одеса Укрбуд» (код за ЄРДПОУ 42388753), ТОВ «Чорномор Укр Трейдинг» (код за ЄРДПОУ 42388973), ТОВ «Новобуд Сіті» (код за ЄРДПОУ 42388753), ТОВ Будівельна компанія «Лотус» (код за ЄРДПОУ 42860742), ТОВ «Віпторг Буд» (код за ЄРДПОУ 42940230), ТОВ «Стіндер Промс» (код за ЄРДПОУ 42959262), ТОВ «БК «Скайберг Груп» (код за ЄРДПОУ 42417349), ТОВ «Укррембудкомплекс Північ» (код за ЄРДПОУ 42739279), ТОВ « БК Курсор Буд» (код за ЄРДПОУ 43561668), ТОВ «ТехстейтБуд» (код за ЄРДПОУ 42382788), ТОВ «АСВ Лайф» (код за ЄРДПОУ 43313156), ТОВ «БК Сіті Білдінг» (код за ЄРДПОУ 42738584).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику визначені пунктом 41.1 статті 41 ПК України.

Положеннями підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок визначає стаття 78 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За положеннями пунктів 78.5-78.8 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 22.06.2021 № 4621-п призначено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «БМІ» та за наслідками її проведення прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав недоведеними зазначені податковим органом в акті перевірки від 12.07.2021 №11883/20-40-07-28-09/36760769 порушення ТОВ «БМІ» вимог податкового законодавства.

Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою правомірність призначення та проведення перевірки під час дії мораторію. Натомість, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

В подальшому, Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків" та в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8".

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Колегією суддів зі змісту наказу ГУ ДПС у Харківській області від 22.06.2021 № 4621-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БМІ» встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки позивача зазначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункт 41.1 статті 41, пункти 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункт 62.1 статті 62, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 75.1 статті 75, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 82.2 статті 82 ПК України, абзац п`ятий постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строків дії обмежень, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби».

Фактичною підставою для проведення перевірки слугувало ненадання ТОВ «БМІ» пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит ГУ ДПС у Харківській області від 12.05.2021 №17534/6/20-40-07-28-15 (отримано 21.05.2021), протягом 15 робочих днів, з дня отримання, за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «БМІ» даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Одеса Укрбуд» (код за ЄДРПОУ 42388753) за травень, червень, липень 2019 року, ТОВ «Чорномор Укр Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 42388973) за червень 2019 року, ТОВ «Новобуд Сіті» (код за ЄДРПОУ 42980307) за серпень 2019 року, ТОВ «Будівельна компанія Лотус» (код за ЄДРПОУ 42860742) за вересень 2019 року, ТОВ «Віпторг Буд» (код за ЄДРПОУ 42940230) за жовтень, листопад 2019 року, ТОВ «Стіндер Промс» (код за ЄДРПОУ 42959262) за листопад 2019 року, ТОВ «БК «Скайберг Груп» (код за ЄДРГІОУ 42417349) за грудень 2019 року, ТОВ «Укррембудкомплекс Північ» (код за ЄДРПОУ 42739279) за травень, липень, серпень 2020 року, ТОВ «БК Курсор Буд» (код за ЄДРПОУ 43561668) за вересень 2020 року, ТОВ «Техстейт Буд» (код за ЄДРПОУ 42382788) за жовтень, грудень 2020 року, TOB «АСВ Лайф» (код за ЄДРПОУ 43313156) за листопад 2020 року, ТОВ «БК Сіті Білдінг» (код за ЄДРПОУ 42738584) за січень, лютий 2021 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Також у вказаному наказі зазначено, що проведення перевірки здійснюється з 29 червня 2021 року, тривалістю 05 робочих днів з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з вищевказаними контрагентами постачальниками.

Колегія суддів зазначає, що позапланова документальна виїзна перевірка призначена відповідно до наказу від 22.06.2021 № 4621-п не відноситься до винятків, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на які не поширюється дія мораторію, запровадженого цією нормою, оскільки остання призначена не за зверненням позивача, не у зв`язку з його реорганізацією (пункт 78.1.7 ПК України) та не щодо подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених урозділі Vцього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пункт 78.1.8 Податкового кодексу України).

Крім того, на момент прийняття вищезазначеного наказу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення, зокрема документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Наведене дає підстави стверджувати, що контролюючим органом проведено перевірку ТОВ «БМІ» під час дії мораторію, передбаченого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі постанова КМ України № 89), якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, постановою КМ України розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну позапланову перевірку, ніж зазначені у ПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланової перевірки була чинною, її дія не зупинялася.

Аналіз наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати про виникнення колізії між нормами ПК України та положеннями постанови КМ України в частині надання права податковому органу здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, та в постанові Кабінету Міністрів України - з іншого, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у справі № 420/12859/21.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова КМ України, колегія суддів, виходячи з загального правила вирішення колізій, вирішила, що застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме норми ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у спірних відносинах контролюючим органом всупереч вимогам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ухвалено наказ від 22.06.2021 № 4621-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БМІ» та проведено перевірку позивача в період дії мораторію на проведення таких перевірок.

Варто зазначити, що у постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування Постанови № 89, як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що Постанова № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства та не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

У цій справі, застосовними є також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, слід дійти висновку, що за наявності встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторію на проведення позапланових документальних перевірок на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 статті 78 ПК України контролюючому органу імперативно заборонено її проводити. Вказані обставини є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на вищевикладене, протиправність наказу, яким призначена перевірка ТОВ «БМІ», призводить до визнання її незаконною, недопустимості акту перевірки, складеного за її результатами, та, як наслідок, неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БМІ» в період дії мораторію.

Натомість, суд першої інстанції передчасно вдався до надання оцінки встановленим в акті перевірки порушенням ТОВ «БМІ» вимог податкового законодавства, не встановивши фактичні обставини щодо правомірності процедури її проведення, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення.

Також, з проаналізованого колегією суддів акту перевірки від 12.07.2021 за № 11883/20-40-07-28-09/36760769 встановлено, що відповідач, зазначаючи про порушення податкового законодавства ТОВ "БМІ", не послався на первинні документи, складені по кожній господарській операції платником податку та його контрагентами-постачальниками, при дослідженні яких було виявлено певні обставини здійснення господарських операцій.

Основні вимоги до оформлення документальних перевірок встановлено Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 ( далі - Порядок № 727, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з положеннями підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

З наведеного слідує, що контролюючий орган в акті перевірки зобов`язаний детально викласти зміст правопорушення з посиланням на конкретні господарські операції та первинні документи, з яких встановлено відповідні факти на підтвердження заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 7722190 грн.

Однак, всупереч вимог підпункту 3 пункту 4 розділу ІІІ та пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727 в акті перевірки не наведено переліку первинних документів, які підтверджують відсутність у ТОВ «БМІ» підстав для формування податкового кредиту в перевіряємому періоді.

Положеннями ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення.

Отже, даний перелік є виключним.

Саме тому вбачається, що контролюючий орган не має права ігнорувати жодне із вказаних у ст. 83 ПК України джерел інформації та надавати перевагу іншому.

Однак контролюючий орган під час перевірки порушив умови передбачені ст. 83 ПК України та надав перевагу лише податковій інформації.

Положеннями п.п.14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно положень ст. 14 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Положеннями ст. 72 ПК України передбачено вичерпний перелік способи збору податкової інформації. З системного аналізу норм Податкового кодексу України передбачено, що у даному випадку доказами наявності ознак порушення вимог податкового законодавства є контролюючі заходи (акти перевірок та зустрічних звірок).

Слід зазначити, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків(пункт 73.5 статті 73 ПК України). При цьому, метою зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, є саме документальне підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Разом з цим, досліджений колегією суддів акт перевірки не містить інформації щодо проведення ГУ ДПС в Харківській області зустрічних звірок щодо контрагентів-постачальників ТОВ «БМІ» та складення за їх результатами відповідних довідок.

Отже, відсутність в акті перевірки від 12.07.2021 за №11883/20-40-07-28-09/36760769 посилань щодо дослідження відповідачем первинних документів, наданих позивачем, які могли б слугувати підставою для відповідних висновків контролюючого органу, свідчить про проведення перевірки без дослідження первинних документів по кожній господарській операції платника податку та нехтування відповідачем правом проведення зустрічних звірок з метою усунення відповідних сумнівів щодо реальності здійснення платником податків та іншими суб`єктами господарювання господарських операцій.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при винесенні податкового повідомлення-рішення № 00158450728 від 05 серпня 2021 року, діяло не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, передбачений Законом, та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування, однак з інших підстав та мотивів задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч.1ст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/25150/21 підлягає зміні з підстав та мотивів задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі № 520/25150/21 змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 23.03.2023 року