Ухвала

від 22.03.2023 по справі 640/17218/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17218/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РС ТЕХНОЛОГІЇ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язати вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" листопада 2022 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, скаржник оскаржив його у апеляційному порядку.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України щодо подання доказів сплати судового збору.

Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір, посилаючись на воєнний стан введений на всій території України та відсутністю на рахунку контролюючого органу грошових коштів необхідних для такої сплати.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У цьому випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Посилання податкового органу на скрутне майнове становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

До того ж, у клопотанні, окрім посилання на воєнний стан введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору з наданням відповідних доказів. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", який на 01.01.2022 становив 2481 грн.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скаржник у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовну вимогу немайнового характеру, тому судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3721,50 грн (2481 х 150%).

Ураховуючи, що скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печер. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Головуючий суддяЛ.Т. ЧерпіцькаСуддіО.Є. Пилипенко Я.М. Собків