Постанова

від 23.03.2023 по справі 320/2815/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2815/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Групп Плюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Транс Групп Плюс» з позовом, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від № 230597 від 16.02.2021 р. про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем правил перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, без врахування особливостей вантажу, а саме перевезення сипучого вантажу, який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей.

Також вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зокрема зазначає, що позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, зобов`язаний враховувати дозволені нормативні навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів.

Зазначає, що під час здійснення габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення позивачем визначених законодавством нормативно-вагових параметрів транспортного засобу.

Вказане є грубим порушенням вимог законодавства у сфері автомобільних перевезень, за яке передбачено відповідальність шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій у виді штрафу.

Таким чином, оскаржувана позивачем постанова прийнята відповідачем правомірно і скасована судом першої інстанції безпідставно.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, старшим державним інспектором Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Мальованим С.І. на підставі направлення на перевірку №009233 від 31.12.2020 року, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , причіп KOGEL, номерний знак НОМЕР_2 , на маршруті руху м. Нікополь, м. Запоріжжя, 79 км, про що складено акт від 05.01.2021 №069682 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано перевезення позивачем вантажу із перевищенням повної маси, а саме фактична маса становила 53,55 тонн, при нормативно допустимій 44 тонни.

Окрім цього, за результатами даної перевірки складено акт від 05.01.2021 року №249932 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, яким виявлено порушення: повна маса ТЗ становить 53,55 т згідно ТТН №4389 від 05.01.2021, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.

Постановою Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 16.02.2021 №230597 до ТОВ «Транс Групп Плюс» на підставі абз. 16 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі за текстом - Закон №2344-III) габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Частиною дванадцятою статті 6 Закону №2344-III установлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою, четвертою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Статтею 60 Закону №2344-III установлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз. 16 частини першої 1 ст. 60 Закону №2344-III (в редакції Закону від 16.10.2020 року) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що ними встановлено спеціальний порядок здійснення перевезень транспортними засобами вантажу.

При цьому, визначальною умовою, яка надає право на здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових або габаритних параметрів є тип цього вантажу, який поділяється на неподільний та подільний.

Так, перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь в дорожньому русі, водночас перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових або габаритних параметрів не допускається взагалі.

Отже, чинним законодавством установлена пряма заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням установлених габаритно-вагових норм, у зв`язку із чим видача спеціальних дозволів на участь в дорожньому русі в такому випадку не передбачена.

Вказане свідчить про те, особа, яка здійснює перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених габаритно-вагових норм не може бути притягнута до відповідальності за перевезення без отримання дозволу на участь в дорожньому русі.

Як вбачається із відомостей, які зазначені в товарно-транспортній накладній від 05.01.2021 №4389, позивач транспортним засобом MAN НОМЕР_1 перевозив вантаж, який за своїм характером є подільним, а саме: соняшник, кількість місць - насипом.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку до позивача можна було застосувати лише відповідальність у вигляді плати за проїзд, шляхом її нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки відповідно до пункту 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 №879.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III за відсутність такого дозволу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій є протиправною та обґрунтовано скасована судом першої інстанції.

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко