Постанова

від 23.03.2023 по справі 816/1305/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 816/1305/16

адміністративне провадження № К/9901/31466/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Дашутіна І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Дніпропетровське регіональне підприємство ``СПЕЦСЕРВІС`` до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про припинення арешту майна, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 (суддя Удовіченко С. О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (головуючий суддя Яковенко М. М., судді: Лях О. П., Старосуд М. І.),

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ``Дніпропетровське регіональне підприємство ``СПЕЦСЕРВІС`` звернулося до суду з позовом про припинення арешту майна, застосованого на підставі рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ДПІ) від 06.05.2016 №13598/10/04-62/13-04-25 у зв`язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення податкової перевірки, за наявності законних на те підстав.

Підставою для звернення до суду з цим позовом платником податків зазначено підпункт 94.19.3 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу (ПК) України, оскільки суперечності щодо недопуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки товариства усунуто. 22.07.2016 відповідач отримав лист товариства про його готовність до проведення перевірки, що був направлений на податкову адресу контролюючого органу рекомендованим поштовим відправленням. Проте будь-яких дій з боку відповідача щодо проведення перевірки не вжито.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 13.09.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, позов задовольнив: припинив адміністративний арешт майна товариства, накладений рішенням ДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.05.2016 №13598/10/04-62/13-04-25.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що причини застосування адміністративного арешту майна були усунуті, оскільки працівники контролюючого органу були допущені до перевірки, призначеної наказом ``Про проведення фактичної перевірки ТОВ``ДРП ``СПЕЦСЕРВІС`` від 06.09.2016 №1133, а товариство на вимогу працівників контролюючого орану надало витребувані ними документи. Крім того, під час апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що перевірка товариства проведена та за її результатами складено акт (довідка) фактичної перевірки від 13.09.2016 №11/04-62-13-04/39512541.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилався на те, що товариство не надало всі витребувані контролюючим органом документи для проведення перевірки, тому, на його переконання, причини застосування адміністративного арешту майна не усунуто.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.01.2017 (провадження №К/800/862/17) відкрив касаційне провадження у цій справі.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заперечуючи проти вимог касаційної скарги, позивач зазначив, що доводи на її обґрунтування не відповідають дійсності, оскільки податкова перевірка відбулася як юридичний факт, результати якої оформлені актом (довідка) фактичної перевірки від 13.09.2016 №11/04-62-13-04/39512541, і під час якої товариство надало всі наявні у нього документи.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у скарзі доводи відповідача, заперечення позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Підстави для застосування адміністративного арешту майна визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі підпункту 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 ПК України можливе, якщо платник податків безпідставно не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Підстави припинення арешту майна визначені у пункті 94.19 статті 94 ПК України.

Згідно з підпунктом 94.19.3 цієї статті ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 06.05.2016 о 16.30 год. ДПІ прийняла рішення №13598/10/04-62/13-04-25 про застосування адміністративного арешту майна платника у зв`язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення податкової перевірки, за наявності законних на те підстав. Зазначене рішення було підтверджено судом у порядку, визначеному приписами статті 183-3 КАС України (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 у справі №804/2599/16, залишена без змін ухвалою Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд від 14.07.2016).

Суди також встановили, що 06.09.2016 ДПІ видано наказ №1133 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ДРП"Спецсервіс" (а.с. 30). На підставі цього наказу та направлення на проведення фактичної перевірки, що були пред`явленні директору товариства ( ОСОБА_1 ), 07.09.2016 працівники ДПІ розпочали проведення такої перевірки ТОВ "ДРП"Спецсервіс". Того ж дня директор товариства отримав під підпис письмову вимогу перевіряючих про надання документів у термін до 09.09.2016 (а.с. 32-33, 39-40). Листом від 09.09.2016 №09/09-1/юр товариство направило відповідачу витребувані документи, що були наявні у товариства та пов`язані з предметом перевірки. Направлені на податкову адресу контролюючого органу документи рекомендованим поштовим відправленням 09.09.2016 були отримані відповідачем 10.09.2016 (а.с. 43-44).

Крім того, під час апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що 13.09.2016 працівниками контролюючого органу була проведена відповідна перевірка, за результатами якої результати складено акт (довідка) фактичної перевірки №11/04-62-13-04/ НОМЕР_1 (а.с. 107).

Надаючи оцінку наведеним вище обставинам суди попередніх інстанцій врахували, що метою, з якою пов`язано застосування арешту майна платника податків у спірних правовідносинах, було забезпечення допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України), і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна.

Зважаючи на те, що фактична діяльність товариства була перевірена, необхідність у збереженні засобів забезпечення допуску посадових осіб податкового органу до перевірки відпала.

Доводи контролюючого органу, наведені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених вище обставин та факту його протиправної бездіяльності щодо звільнення з-під арешту майна платника податків за наявності підстав, визначених пунктом 94.19 статті 94 ПК України.

Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, на порушення вимог вищенаведеної норми процесуального закону відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду неспростовних вичерпних пояснень, доводів і доказів на підтвердження необхідності продовження дії адміністративного арешту майна товариства, застосованого на підставі рішення від 06.05.2016 №13598/10/04-62/13-04-25.

Суди попередніх інстанцій встановили обставини у справі на підставі дослідження доказів у справі, що відповідає правилам оцінки доказів, встановленим нормами статті 86 КАС України (у чинній редакції на момент розгляду справи), та дійшли правильного висновку про те, що на момент розгляду справи позивачем усунуто причини застосування адміністративного арешту майна, що є підставою для звільнення цього майна з-під арешту, і, відповідно, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

СуддіІ.А. Васильєва І.В. Дашутін В.П. Юрченко