Рішення

від 22.03.2023 по справі 210/181/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/181/23

Провадження № 2/210/511/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 березня 2023 року

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 44 589,68грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2481,00грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 30.11.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (далі Відповідач) було укладено Кредитний договір №2021681417_CARD (далі - Кредитний договір, Договір), на підставі якої позивач відкрив відповідачу поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема електронну картку. Позивач також надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на дату складання позовної заяви виникла заборгованість в розмірі 44 589,68грн., з яких: 36 500,00грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 089,68грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 - пеня.

У зв`язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 2021681417_CARD від 30.11.2018 року у розмірі 44 589грн. 68коп. та судовий збір у розмірі 2 481грн. 00коп.

Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.92).

В ухвалі про відкриття провадження від 01 лютого 2023 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала не отримана відповідачем, що підтверджується поштовим направленням, яке повернулась на адресу суду 17 березня 2023 року з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надійшло. Відповідач вважаються належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Суд вказує, що у період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повноваження судів не можуть бути припинені, а частина друга статті 26 зазначеного Закону передбачає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Не дивлячись на введення в державі Україна воєнного стану через збройну агресію російської федерації, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, на день розгляду даної справи, функціонує у штатному режимі.

Суд також із вказаного приводу зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Згідно п.2 ч.2 ст.43 ЦПК позивач, як учасник справи зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Суд, враховуючи ту обставину, що всім учасникам справи були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, і враховуючи ту обставину що раніше суд неодноразово відкладав розгляд справи саме через заяви відповідача, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи. У зв`язку із чим суд вважає за необхідне завершити розгляд справи по суті та ухвалити відповідне рішення за відсутності вказаної сторони по справі.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

30.11.2018 року позивачем та відповідачем підписано Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 2021681417_CARD (далі - Заява-Анкета), відповідно до умов якої позивач оформив відповідачу поточний (картковий) рахунок, надав електронний платіжний засіб та відкрив кредитну лінію. Умовами Заяви-Анкети передбачено, що за користування кредитом позивач нараховує проценти, які розраховуються на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами позивача та договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. Також умовами Заяви-Анкети передбачено, що вона є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток (особистих) і Тарифів позивача.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 13.10.2022 року, довідки про наявність заборгованості, звіту-розрахунку за період з 03.12.2018 року по 13.10.2022 року, заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 13.10.2022 року, складає 44 589,68грн., з яких: 36 500,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 8089,68грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі №209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника.

У вказаній постанові Верховним Судом також зазначено, що стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», тому висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

В даному випадку Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням за Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2021681417_CARD від 30.11.2018 року та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором. При цьому розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не було спростовано відповідачем та випискою про рух коштів по рахунку боржника.

З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В даному випадку за Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2021681417_CARD від 30.11.2018 року передбачено обов`язок позичальника сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 5% річних, однак із матеріалів справи вбачається те, що відповідач свої договірні і зобов`язання зі сплати таких відсотків не виконує, що тягне за собою наявність підстав про стягнення заборгованості за відсотками у судовому порядку.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява №26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Положеннями ч.1 статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 статті 81 ЦПК України).

Належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач, відзиву на позов та докази на його обґрунтування суду не надав, тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ОТП Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості в розмірі 44 589,68грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2481,00грн.: сплачений ним при подачі позову, тому, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст.141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.№43, код ЄДРПОУ 21685166, заборгованість за Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2021681417_CARD від 30.11.2018 року, у розмірі 44 589,68грн. (сорок чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.№43, код ЄДРПОУ 21685166, судовий збір у розмірі 2481,00грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.№43, код ЄДРПОУ 21685166;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович