Рішення

від 01.11.2007 по справі 13/407-пн-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.11.2007                                                             

  Справа №  13/407-ПН-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Закуріна М. К. при секретарі

Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Росток"

до

Приватного підприємця  ОСОБА_1

за участі представників сторін:

від позивача

-ОСОБА_4. (голови правління), Серогодської Т.І. (представника за дорученням),

ОСОБА_2. (бухгалтера),

від відповідача

-ОСОБА_3. (представника за дорученням),

про вилучення

у відповідача безпідставно займаного нежилого приміщення, розташованого в

АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання його звільнити,

                                                                в с т а н о в и в:

Заявлені вимоги ґрунтуються на

незаконності перебування відповідача у спірному приміщенні, оскільки договір

оренди, укладений з ним, припинив свою дію 1 вересня 2007 року.

Відповідачем зазначені вимоги не

визнаються з посиланням на правомірність перебування в приміщенні, оскільки

позивачем не доведено право власності на це майно.

Розгляд справи проведено в судових

засіданнях, що відбулися 11 та 25 жовтня з оголошенням перерви до 1 листопада

поточного року. За результатами розгляду справи оголошено повний текст даного

рішення.

Під час судового розгляду справи

позивачем були доповнені позовні вимоги заявою від 8 жовтня 2007 р. (а.с. 47)

вимогами про стягнення з відповідача 1400 грн -як матеріальної шкоди завданої

безпідставним користуванням спірним майном. В прийнятті даної заяви судом

відмовлено у зв'язку з несплатою позивачем державного мита у встановленому

розмірі, а також неможливості за статтею 22 ГПК України доповнювати первісні

позовні вимоги іншими вимогами.

Крім викладеного з матеріалів

справи слідує, що між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку

„Росток” та приватним підприємцем ОСОБА_1 1 вересня 2006 року укладено договір

оренди нежилого приміщення, загальною площею 32 м2, яке розміщене на

першому поверсі житлового АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

За змістом пункту 9.1. даного

договору договір укладено строком на один рік, тобто до 1 вересня 2007 року.

Поряд з цим згідно до пункту 9.6. договору у разі відсутності заяви однієї із

сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії

протягом одного місяця до закінчення дії договору, він вважається продовженим

на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивачем 27 липня 2007 року на

адресу відповідача за вихідними номером 60 (а.с. 22) направлено повідомлення з

нагадуванням про закінчення строку дії договору оренди та направлено проект

договору оренди. Зокрема,  названий

проект договору оренди того ж майна передбачав продовження безпосередньої оренди

приміщення до 1 вересня 2008 року, але з іншою орендною платою -700 грн на

місяць (пункт 3.1. проекту договору (а.с. 23-26).

В свою чергу, відповідач зі свого

боку проект договору не підписала, надіславши позивачу протокол розбіжностей

від 6 серпня 2007 р. (а.с. 27-28), який отриманий останнім в той же день за

вхідним № 28.

Позивачем запропонована редакція

пунктів 3.1., 9.1. та 9.8., які стосувалися розміру орендної плати, строку

оренди та порядку припинення договору, не була прийнята , про що складено

„протокол врегулювання спору” (а.с. 30-31), який надіслано відповідачу 23

серпня 2007 р. за вихідним № 62 (а.с. 32).

За наслідками названого листування

відповідач повідомив позивача листом від 23 серпня 2007 року за вихідним № 20

(а.с. 34) про відмову від підписання договору та протоколу врегулювання спору

щодо укладення договору, пославшись на відсутність правового статусу

приміщення.

Загальний порядок укладення

господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу

України. Так, за змістом цієї статті господарський договір за загальним

правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та

скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у

спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами,

телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання

замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку

укладення даного виду договорів.  Проект

договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект

договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох

примірниках.  Сторона, яка одержала

проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог

частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні

або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після

одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона,

яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться

застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два

примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка

одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів

розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з

другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті

розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду,

якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх

або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути

підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами,

телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з

усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається

неукладеним (таким, що не відбувся).

З викладеної правової позиції та

зазначених обставин укладення договору оренди між сторонами судом констатується

не досягнення згоди щодо істотних умов договору, у зв'язку з чим відносин

оренди спірного майна між сторонами станом на час розгляду справи в суді не

існує.

В той же час, оскільки укладений

між сторонами договір від 1 вересня 2006 року за своєю юридичною природою є

договором оренди, правовідносини, котрі виникли між його учасниками підлягають

регулюванню параграфом 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Зокрема, за статтею 283 цього

Кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні

(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення

господарської діяльності.

Відповідно до положень частини 1

статті 291 договір оренди серед інших випадків припиняється у разі закінчення

строку, на який його було укладено, а за частиною 4 цієї ж статті правові

наслідки припинення договору оренди визначаються до умов регулювання договору

найму Цивільним кодексом України.

Так, статтею 785 ЦК України

встановлено правило, за яким у разі припинення договору найму наймач

зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була

одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено

договором.

Поряд з викладеним слід зазначити,

що позивач є повноважним наймодавцем спірного майна, виходячи з наступного.

Пунктом 1.1. Статуту об'єднання

співвласників багатоквартирного будинку „Росток” (а.с. 13-18) Об'єднання

створено власниками квартир багатоквартирного АДРЕСА_1 відповідно до положень

Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”. В той

же час, з тексту протоколу № 247 зборів житлово-будівельного кооперативу

(ЖБК-95) по АДРЕСА_1 від 4 липня 2004 року слідує, що  житлово-будівельний кооператив було вирішено

реорганізувати в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Росток”

(а.с. 9). Аналогічне зазначено і в пунктів 1.1. Статуту Об'єднання, а саме , що

воно створено шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу (ЖБК-95),

та є його правонаступником.

Безпосередньо об'єднання

співвласників багатоквартирного будинку „Росток” зареєстроване виконавчим

комітетом Херсонської міської ради 20 жовтня 204 року та йому видане відповідне

Свідоцтво про державну реєстрацію з присвоєнням ідентифікаційного коду НОМЕР_1

(а.с. 11).

Правові та організаційні засади

створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників

жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та

виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку

встановлені Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного

будинку”.

За статтею 4 цього Закону

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та

дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і

загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх

платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання

створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Основна

діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію

прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів

об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння

членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної

якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних

з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність

для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з

фізичними чи юридичними особами. Об'єднання є юридичною особою, яка створюється

відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні

реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання є

неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу

між членами об'єднання. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами

і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та

обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Також статтею 16 названого Закону

встановлено, що Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту

серед іншого: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та

оплати; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання;

визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального

майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання

робіт та надання послуг для об'єднання відповідно до вимог статті 10 цього

Закону; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання; для

виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в

порядку, визначеному законом. Об'єднання вправі доручати правлінню з межах

повноважень, визначених статутом:

захищати права, представляти

законні інтереси власників в органах державної влади і органах місцевого

самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від

форми власності.

Положеннями статті 19 цього ж

Закону передбачено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку

складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у

спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне

майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій

власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень

володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним

законодавством межах розпоряджаються спільним майном. Об'єкти права спільної

власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній

особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів

інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

В даному випадку згідно до

Технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1(а.с. 58-63) спірне нежиле

приміщення є складовою частиною житлового будинку та воно не належить до

комунальної власності Херсонської міської територіальної громади (згідно листа

начальника Управління комунальної власності від 23.10. 2007 р. № 2458 (а.с.

90), оскільки є допоміжним приміщенням житлового будинку.

З цього приводу слід зазначити, що

у відповідності до пункту 1.1. резолютивної частини Рішення Конституційного

Суду України № 4-рп-2004 від 2 березня 2004 року (справа про права

співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні

приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються

безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир

(кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності

на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема

створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Також судом зафіксовано, що згідно

з частиною першою статті 1 Закону України „Про приватизацію державного

житлового фонду” суть приватизації державного житлового фонду полягає у

відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир

(будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і

більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень

(підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Закон врегульовує також

відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної

власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду.

Допоміжні приміщення, відповідно до

пункту 2 статті 10 цього Закону, стають об'єктами права спільної власності

співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з

приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом -

свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий

спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання

співвласників багатоквартирного будинку. Набуте громадянами право на квартири

державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним

відповідно до статті 41 Конституції України, забезпечується державою і

захищається судом згідно до стаття 55 Конституції України.

За таких обставин підтвердження

права власності власників приватизованих квартир в АДРЕСА_1 на допоміжні

приміщення в цьому будинку не потребує здійснення додаткових дій, в тому числі

реєстрації у відповідних державних органах, у зв'язку з чим посилання

відповідача на відсутність у позивача правовстановлюючих документів власника

спірного майна є необґрунтованими.

Приймаючи до уваги викладені

обставини та враховуючи положення правових норм, позовні вимоги підлягають

задоволенню, в тому числі із застосуванням статті 20 Господарського кодексу

України, за якою кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і

законних інтересів, які серед іншого захищаються шляхом припинення дій, що

порушують право.

Оскільки позовні вимоги підлягають

задоволенню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових

норм  і керуючись статтями  44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                               в

и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Вилучити у приватного підприємця

ОСОБА_1(проживаючої за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2,

розрахунковий рахунок невідомий) на користь об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку „Росток” (розташованого за адресою: АДРЕСА_1; код

30081403, розрахунковий рахунок № 260019985 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093)

безпідставно займане нежиле приміщення, площею 32 м2, розташоване в

АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання її звільнити це приміщення. Видати наказ.

3.Стягнути приватного підприємця

ОСОБА_1(проживаючої за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2,

розрахунковий рахунок невідомий) на користь об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку „Росток” (розташованого за адресою: АДРЕСА_1; код

30081403, розрахунковий рахунок № 260019985 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 352093) -85

грн компенсації по сплаті державного мита та 118 грн витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Суддя                                                                       

М.К. Закурін