Постанова

від 14.03.2007 по справі 9/40-9/41-9/42-9/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1,

тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

        м. Полтава                                                             

Справа № 9/40-9/41-9/42-9/43

Дата прийняття постанови:

14.03.2007

Час прийняття постанови:

12 год. 05 хв.

Суддя  К.В.

Тимошенко

Секретар судового засідання  О.П. Шевченко

за позовом

Карлівської міжрайонної  державної

податкової інспекції 

до  1. Закритого акціонерного товариства

"Карлівка-Агро", м. Карлівка

2.Приватного сільськогосподарського

підприємства "Колос", м. Харків 

про  визнання договорів (правочинів) недійсними (з

урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 12.12.2006р.)

Представники

:

від

позивача:        Світлик Я.В., дов. №

1093/9/10-016 від 19.01.2007р.

від

відповідача1:    Бобир С.О., дов. б/н від

09.01.2007р.  Кішко Д.О., дов. № 8 від

08.02.2007р.

від

відповідача:      не прибули

Справи

№ 9/40, № 9/41, № 9/42, № 9/43 прийняті до провадження суддею Тимошенко К.В. на

підставі ухвал заступника голови господарського суду Полтавської області від

21.12.2..06р. та обєднані в одне провадження ухвалою суду від 23.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядаються позовні заяви  Карлівської

міжрайонної Державної податкової інспекції про визнання недійсними договорів

(правочинів), укладених між Відповідачем1 та Відповідачем2 від 05.10.2004р. №

178 щодо купівлі-продажу 30 т. насіння соняшника на загальну суму 45 000,00

грн., у т.ч. ПДВ - 7500 грн.; від 21.08.2004р. № 94 щодо купівлі-продажу ячменю

на загальну суму 7800 грн., у т.ч. ПДВ - 1300 грн.; від 11.10.2004р. № 191 щодо

купівлі-продажу насіння соняшника на загальну суму 27 465,00 грн., у т.ч. ПДВ -

4578 грн.; від 04.10.2004р. № 175/1 щодо купівлі-продажу пшениці 4 класу на

загальну суму 56 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 333,33 грн. (з урахуванням заяв

про зміну позовних вимог від 12.12.2006р.).

Ухвалою суду від 23.01.2007р.

провадження у справах № 9/40, № 9/41, № 9/42, № 9/43 були об'єднані в одне

провадження, оскільки зазначені справи порушені за однорідними заявами одного й

того ж позивача до тих же відповідачів на підставі ст. 116 КАС України.

Відповідач1 позов не визнає,

посилаючись на те, що спірні угоди є законними, мета яких не суперечить

інтересам держави, у зв'язку з чим, підстав для задоволення позову Відповідач1

не вбачає та просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Відповідач2 прибуття свого

представника в судові засідання в ході судового розгляду справи не забезпечив,

відзиву на позовну заяву не надав. Ухвали суду, які направлялися йому на

адресу, вказану в позові, повернулися з відміткою про те, що за даною адресою

Відповідач-2 не знайдений.

Позивач обґрунтовує свої позовні

вимоги тим, що спірні договори укладені з метою за відомо суперечною інтересам

держави і суспільства. Позивач посилається на те, що така мета була у

Відповідача2, яка полягає в ухиленні від сплати податків, а тому, на думку

Позивача, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача1, суд  в с т а н о в и в :

ЗАТ "Карлівка-Агро"

(Відповідач1) з 08.09.2002р. перебуває на обліку у Карлівській МДПІ як платник

податків, зборів та інших обов'язкових платежів, і з 17.02.2003р. є платником

ПДВ, про що видане свідоцтво №23656916.

Позивачем була проведена виїзна

позапланова документальна перевірка,  за

результатами якої складено акт № 41/23-32217726 від 15.09.2006р. "Про результати

виїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового

законодавства закритим акціонерним товариством "Карлівка-Агро", код

ЗКПО 32217726 при здійсненні господарських взаємовідносин з приватним

сільськогосподарським підприємством "Колос" код 31559524 за період з

01.03.2003р. по 30.06.2006р.". Перевіркою було встановлено порушення

Відповідачем1 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств" від 22.05.1997р., в результаті чого до складу

валових витрат в Декларації про прибуток підприємства Відповідачем1 включено

витрати, понесені у зв'язку з придбанням насіння с/г культур у Відповідача2, в

сумі 728,5 тис. грн.

В ході перевірки було встановлено,

що між Відповідачем1 та Відповідачем2 були укладені договори на придбання

насіння с/г культур. При цьому, ДПІ був направлений запит на проведення

зустрічної перевірки ПСП "Колос". У відповідь на запит ДПІ у

Фрунзенському районі м. Харкова було одержано відповідь, що Відповідач2 не

звітується з квітня 2004 року і знаходиться в розшуку, а також було одержано

копію акту перевірки місцезнаходження  №

249/15-126 від 11.11.2005р., відповідно до якого ПСП "Колос" за

адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться, а також у вказаний

період податки до бюджету не сплачувало.

          Позивач просить визнати спірні

договори недійсними, посилаючись  на

невідповідність їх вимогам закону та вважаючи їх такими, що вчинені з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до статті  67 Конституції України, кожен зобов'язаний

сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановленому законодавством.

          Як було встановлено Позивачем,

Відповідач-2 не звітується до ДПІ за місцем реєстрації з квітня 2003р., податки

до бюджету в період з 01.08.2004р. по 01.05.2005р. від нього не надходили, за

адресою, вказаною в установчих документах, він не знаходиться, а тому перебуває

в розшуку, що підтверджується листами Державної податкової інспекції у

Фрунзенському районі м.Харкова №5066/7/29-070 від 10.11.2005р.,  №5335/7/29-070 від 29.11.05, №4790/7/23-195

від 25.10.2005р.,  актом перевірки

місцезнаходження  від 11.11.2005р. №249/15-126

(копії -в матеріалах справи). Зважаючи на це, Позивач наполягає на тому, що у

Відповідача2 метою укладення спірних договорів було ухилення від сплати

податків, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсними спірні договори.

          Крім того, Позивач посилається на

письмові пояснення засновника та директора Відповідача2 ОСОБА_1 про те, що з

квітня 2003р. господарської діяльності вона не здійснювала, жодних  документів не підписувала, нікого на це не

уповноважувала.  В матеріалах справи є

також висновок  спеціаліста

науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в

Полтавській області  від 18.09.2006р.

№730 та від 07.09.2006р. №696, з яких слідує, що  підписи на вищевказаних податкових накладних

та договорах № 178 від 05.10.2004р., № 

191 від 11.10.2004р., № 175/1 від 04.10.2004р. виконані не ОСОБА_1, а

іншою особою.

          На підставі цього, Позивач стверджує,

що вказані договори були укладені з метою, завідомо суперечною інтересам

держави і суспільства. В підтвердження цього він посилається на встановлені

факти відсутності платника податків - Відповідача2 за юридичною адресою,

неподання ним звітності до контролюючих органів, наявність пояснень керівника

Відповідача2 та висновків експерта, стверджуючи, що зазначені вище факти є

достатніми доказами спрямованості умислу суб'єкта підприємницької діяльності на

приховування від оподаткування прибутків та доходів, а відтак -підтвердженням

укладення спірних договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і

суспільства.

          Відповідно до ст.207 Господарського

кодексу України  господарське

зобов'язання, що не відповідає вимогам 

закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладене  учасниками

господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу  однієї з сторін або відповідного органу

державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

На підставі цього Позивач й просить

суд визнати недійсними спірні угоди.   

Основними доказами, покладеними Позивачем в обґрунтування своїх вимог,

є, по-перше, ухилення Відповідача2 від сплати податків і зборів, по-друге,

відсутність його за юридичною адресою та підписання документів (договорів та

податкових накладних) не повноважною особою Відповідача-2.

          Суд дійшов до висновку, що позовні

вимоги є безпідставними, належним чином не доведені, а тому позов підлягає

відмові в задоволенні.

          Позивачем не доведено суперечливості

угод  вимогам закону або вчинення їх з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. В спірних

угодах відсутні будь-які умови про обов'язки чи відповідальність сторін щодо

сплати податків. Зі змісту угод не випливає мета  на ухилення від сплати податків та намір

сторін діяти відповідним чином, а зі змісту ст.207 ГК України саме мета,

завідомо суперечлива інтересам  держави і

суспільства, є підставою для можливого визнання угоди недійсною. Наявність

умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи,

усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність  угоди, що укладається,  і суперечність її мети інтересам держави та

суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи визначається

як умисел тієї посадової  або іншої

фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це

належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у

юридичної особи не може вважатися встановленим.

          При цьому, суд виходить із того, що

наявність чи відсутність умислу є предметом доказування в

кримінальному-процесуальному порядку. У справі немає жодних відомостей про

порушення кримінальної справи  ні по

факту несплати податків Відповідачем2, 

ні по факту фальсифікації підписів на вказаних  договорах та накладних, ні  порушеної стосовно керівника Відповідача 2

ОСОБА_1

Позивачем не доведено, що дані

угоди укладалися з метою ухилення від оподаткування чи з будь-якою іншою метою,

що суперечить інтересам держави чи суспільства. Договори були виконані належним

чином відповідно до їх умов: Відповідач2 поставив сільськогосподарську продукцію

(що підтверджується накладними: т. 1 а.с. 90, т.2 а.с. 79, т.3 а.с. 7, т.4 а.с.

68), Відповідач1 оплатив кошти за поставлений товар (що підтверджується

видатковими касовими ордерами та квитанціями прибуткового касових ордерів: т.1

а.с. 1-92, т.2 а.с. 80, т.3 а.с. 8, т.4 а.с.69). 

З матеріалів справи видно, що

Відповідач2 надав Відповідачеві1 копії свідоцтва про державну реєстрацію, про

реєстрацію як платника податку на додану вартість та податкові накладні.

Позивачем не спростовано твердження Відповідача1 про те, що на момент укладення

договорів Відповідач2 був включений до ЄДРПОУ та перебував на податковому

обліку.

За таких обставин, Відповідач1 не

може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про

Відповідача2, включених до Єдиного державного реєстру. Крім того, відсутність

за юридичною адресою і неповідомлення про місцезнаходження однією зі сторін

угоди, як правомірно зазначає у відзиві Відповідач1,  не свідчать про укладення угоди з метою завідомо

суперечною інтересам держави та суспільства і не можуть бути підставою для

визнання угоди недійсною.

Позивачем також не було надано

доказів  щодо визнання недійсними

установчих  та інших документів

Відповідача2 в судовому порядку, а отже Відповідач2  має цивільну правоздатність, та право на

укладання цивільно-правових угод (ст.ст.23-26 ЦК України). Як видно з

матеріалів справи, Відповідач2 і на час укладення спірних угод, і на день

винесення рішення судом не виключений з реєстру підприємств.

Суд не бере до уваги надані

позивачем висновки спеціаліста №730 від 18.09.2006р. та №696 від 07.09.2006р. у

яких зазначено, що підписи від імені керівної особи ПСП “Колос” у спірних

договорах  виконані не ОСОБА_1, а іншою

особою з огляду на наступне. Так, при здійсненні дослідження  не було подано доказів отримання при

проведенні досліджень  вільних,

умовно-вільних та експериментальних зразків почерку у належній кількості, які

достатні  для достовірного проведення  почеркознавчого дослідження. При цьому,

дослідження проводилося лише при наявності 

пояснень ОСОБА_1, які  складалися

не самою ОСОБА_1, а слідчим, і в зазначених поясненнях лише два рядки  “з моїх слів записано вірно” написані

власноручно ОСОБА_1. Крім цього,  тексти,

що досліджувалися, і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери,

податкові накладні) і в порушення вимог 

“Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та

Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових

експертиз”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 53/5 від 08.10.1998р.

експериментальні зразки не були відібрані   

ні на жодному схожому бланку  і не

на папері, що розграфлений у відповідності до бланка.

При прийнятті постанови суд

виходить із того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення (ст.71 КАС України), а також із того, що

жодні докази не мають для суду встановленої сили.

У відповідності до ст.108

Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним,

якщо між сторонами у передбачених законом порядку і формі досягнуто згоди щодо

всіх його істотних умов. Підставою недійсності правочину є недодержання в

момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст.203

Цивільного кодексу України. Позивач у відповідності до вимог статей 69-71,79

КАСУ не надав належні докази та не довів ті обставини, на які він посилався в

обґрунтування своїх вимог.

На

підставі матеріалів та керуючись ст.ст.203,215 ЦК України, ст.108,207 ГК

України, ст.ст.70,71, 137,158-163, п.6 розд.VІІ КАС України, суд, -

П О С Т А Н О

В И В :

У задоволенні позову відмовити

повністю.

Суддя                                                           

К.В. Тимошенко

Постанова

набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова

може бути оскаржена в порядку, встанволеному ст. 186 КАС України.

Повний

текст постанови складено: 21.03.2007р.