Рішення

від 21.03.2023 по справі 357/869/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/869/23

Провадження № 2/357/878/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

25.01.2023 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сологуб А.М., звернулася до суду з вказаним позовом та просила суд встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з: 2 / 3 частини квартири АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 3,2495 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Спадкоємцем по заповіту являєься позивач ОСОБА_1 , яка звернулася до нотаріуса, щоб оформити спадщину, але отримала відмову, оскільки пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що в зв`язку з введеннням військового стану на території держави, через постійні ракетні обстріли, враховуючи щоденну потенційну загрозу життю та здоров`ю, позивач ОСОБА_1 була вимушена виїхати за кордон до Німеччини, саме з відсутністю певний час на території України, не знаючи про існування заповіту - не мала можливості вчасно, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини строком на два місяці.

Ухвалою суду від 27.01.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сформовано запит до нотаріальної контори про надання витягу (інформаційної довідки) із Спадкового реєстру (а.с.23,25).

16.02.2023 року засобами електронного зв`язку надійшло клопотання представника позивача - адвоката Сологуб А.М. пропроведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача (а.с.28).

24.02.2023 року на адресу суду надійшла інформація від державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори та заява про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори (а.с.40, 42,43).

23.02.2023 року відповідач - Білоцерківська міська рада, подала суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, на розсуд суду (а.с.45).

06.03.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Сологуб А.М. про долучення доказів по справі (а.с.47, 48-51).

Ухвалою суду від 06.03.2023 року було закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с.53,54).

Позивач та представник позивача - адвокат Сологуб А.М. в судове засідання не з`явилися, представник подав суду заяву де зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просять провести розгляд справи без їх участі позивача та представника (а.с.47).

Відповідач - Білоцерківська міська рада, не направили до суду свого представника, подали суду клопотання, у якому просили розгляд справи проводити без участі їхнього представника (а.с.45).

Відповідач - Погребищенська міська рада Вінницької області, не направили до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно.

Третя особа - Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора направила суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.40).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16 листопада 2021 року Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) (а.с.11).

Встановленим є те, що позивач по справі є племінницею померлої ОСОБА_2 , по матері. Зазначене підтверджено матеріалами справи.

Встановленим є те, що ОСОБА_2 , склала заповіт, відповідно до якого належне їй на праві власності майно: 2 / 3 частини квартири АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 3,2495 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0523488200:08:001:0079, що розташована на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений Карпусь І.О., державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, 13.09.2012 року, зареєстрований в реєстрі за №1-910 (а.с.12).

Встановлено, що позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті її тітки до державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В., та отримала відмову в оформленні спадкових прав щодо майна померлої ОСОБА_2 оскільки позивач не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в строк шість місяців з дня відкриття спадщини. Спадкова справа до майна померлої не відкривалася, заповіт чинний (а.с.15).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 14.02.2023 року - спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.43) .

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке позивач бажає успадкувати. Однак, позивач після смерті тітки, в зв`язку з введеннням військового стану на території держави, виїхала до Німеччини, і повернулася на Україну лише 18.09.2022 року. Позивач приїхала до Білої Церкви перевірити стан квартири, в якій проживала померла тітка, перебираючи речі померлої тітки, позивач знайшла складений на своє ім`я заповіт та документи про право власності на майно. Позивач проживає в іншій місцевості, що, теж, було перешкодою для вчасного оформлення своїх спадкових прав.

Матеріали справи містять копію закордонного паспорта ОСОБА_1 з відмітками перетину кордону та перебвання за межами України, з якого слідує, що в період з 06.03.2022 по 18.09.2022 року позивач перебувала за межами держави (а.с.10).

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємців - є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та в постанові ВС по справі № 405/7058/19 від 26.07.2021 року.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Також, суд приймає до уваги, що Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, строк якого Указами Президента України неодноразово було продовжено, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Зазначена подія є поважною причиною пропуску спадкоємцями строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Суд, оцінюючи та аналізуючи докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Суд вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, вказані позивачем причини були пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. На час відкриття спадщини, позивач не проживала разом зі своєю тіткою. Через декілька місяців після відкриття спадщини в державі було введено військовий стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що спричинило об`єктивні та істотні труднощі для спадкоємця звернутися за оформленням своїх спадкових прав в строки визначені ст. 1270 ЦК України. Заповіт є чинним, інші особи не зверталися до органів нотаріату із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 . Доказів чи заперечень в спростування наведеного - суду не надано. В даному випадку, з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини (2 місяці) з метою фактичної реалізації нею своїх спадкових прав.

Судові витрати слід залишити за позивачами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216,1218, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 263,141, 259, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 24.03.2023 року.

Суддя О. Я. Ярмола