Ухвала

від 21.03.2023 по справі 755/11936/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11936/22

Провадження №: 2/755/246/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника позивача - адвоката Важеніної Світлани Анатоліївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» про стягнення суми попередньої оплати за договором про надання медичних послуг,

в с т а н о в и в:

23 листопада 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» про стягнення суми попередньої оплати за договором про надання медичних послуг, та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

21 березня 2023 року представник позивача - адвокат Важеніна Світлана Анатоліївна подала до суду заяву про закриття провадження у цивільній справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, на підставі п.2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України, посилаючись на те, що 04 січня 2023 року відповідач перерахував позивачу суму попередньої оплати 26095,00 гривень та суму сплаченого при зверненні до суду судового збору в розмірі 992,40 гривень, тобто позивач не має підстав для підтримки своїх позовних вимог.

Сторони цивільного процесу в судове засідання не з`явились, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку наведеним представником позивача підставам для закриття провадження у цивільній справі, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Відповідно до предмету позову, ОСОБА_1 пред`явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» з вимогами:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати 26 095,00 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу».

З`ясувавши обставини справи, які підлягають доведенню в межах даного спору, судом встановлено, що на день подання позовної заяви до суду у позивача були підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором про надання медичних послуг №939 від 31 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «Адоніс-Центр» та ОСОБА_1 , сплаченої в розмірі 26095,00 гривень, проте на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення, предмет спору відсутній, оскільки 04 січня 2023 року відповідач перерахував позивачу суму попередньої оплати 26095,00 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 992,40 гривень, що підтверджується долученими до справи платіжними документами.

Враховуючи предмет позову та суб`єктний склад учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, оскільки наведені сторонами обставини та долучені до справи докази, свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно ч.2 ст. ст.255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Положеннями п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 255, 256, 258-261, 263, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» про стягнення суми попередньої оплати за договором про надання медичних послуг, на підставі п.2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

С у д д я: