Постанова
від 22.03.2023 по справі 918/671/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року Справа № 918/671/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року по справі №918/671/22 (суддя - Качур А.М.)

час та місце ухвалення: 23 листопада 2022 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А

за позовом Рівненської міської ради

до Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве"

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін:

від Позивача - Поліщук І.С.;

від Відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада (надалі Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Житлово-комунального спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Галузеве" (надалі Відповідач), в якій просила внесення змін до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, а саме Позивач просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки, який укладений між Позивачем та Відповідачем виклавши пункт 5, абзац 1 пункту 9 в наступній редакції:

"пункт 5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21 травня 2021 року становить: кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:012:0082 700039 грн 58 коп., витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 5349 від 24 травня 2021 року, виданий Відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

пункт 9 За оренду земельної ділянки Відповідач, сплачує Позивачу орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 21 001 грн 19 коп., що становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-04/808, виданий Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до протоколу № 7 від 27 жовтня 2021 року засідання контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

Сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з 01 січня 2021 року".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2012 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1 055 м. кв. за кадастровим номером земельної ділянки 5610100000:01:012:0082 на вулиці Гайдамацькій для розташування автостоянок. Рішенням Позивача від 02 липня 2020 року №7565 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2021 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:012:0082 станом на 21 травня 2021 року становить 700 039 грн 58 коп..

Таким чином, як вказує Позивач, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, надіслано пропозицію з проектом додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі та розрахунок розміру орендної плати за землю. Позивач вказує, що Відповідачем не розглянуто та не повідомлено про прийняття чи відхилення пропозиції. Позивачем вжито всіх заходів досудового розв`язання спору, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року в справі №918/671/22 позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди від 1 серпня 2012 року, який укладений між Позивачем та Відповідачем виклавши пункт 5, та абзац 1 пункту 9 в наступній редакції:

"п. 5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21 травня 2021 року становить: кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:012:0082 - 700 039 грн 58 коп., витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 5349 від 24 травня 2021 року, виданий Відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

п. 9. За оренду земельної ділянки Орендар, сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 21 001,19 грн, що становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-04/808, виданий Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до протоколу № 7 від 27 жовтня 2021 року засідання контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.".

В задоволенні решти позову відмовлено.

Такий висновок суду першої інстнації ґрунтується на тому, що розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. З аналізу нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі" місцевий господарський суд дійшов висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому, як вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди, що стосуються зміни розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, щодо вимоги Позивача про внесення змін до договору оренди з 1 січня 2021 року, то місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Суд вказав, що наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. Враховуючи усе вищевказане суд першої інстанції наголосив, що обставин правових підстав для задоволення вимоги Позивача про внесення змін з 1 січня 2021 року немає.

Не погоджуючи з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року в справі №918/671/22 в частині відмови у позовних вимогах і ухвалити нове рішення у цій частині, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши що «орендна плата за землю справляється з 01 січня 2021 року» (а.с. 69-70).

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Скаржник зазначає, що Відповідачу надіслано пропозицію від 11 листопада 2021 року вих № 08-2094, а саме проект додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі та розрахунок розміру орендної плати за землю, в силу вимог Податкового кодексу України, статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, що підтверджується копією фіскального чек про відправлення від 16 листопада 2021 року. Позивач вказує, що Відповідачем не розглянуто та не повідомлено про прийняття чи відхилення пропозиції. Враховуючи те, що граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлені відповідно до Податкового кодексу України, а, згідно з статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та Законів України, за твердженням апелянта, орендна плата за зміненими ставками, після визначення нормативної грошової оцінки земель та орендної плати, і укладення додаткових договорів до договорів оренди земельних ділянок, повинна нараховуватися і справлятися за зміненими ставками. Згідно, з статтею 13 Конституції України земля, її надра є об`єктами права власності Українського народу. Відповідно до статті 14 Конституції визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває лід особливою охороною держави. Згідно з статтею 145 Конституції права органів місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку. Позивач наголошує, що неправомірні дії Відповідача щодо ухилення від переоформлення орендної плати і невнесення змін до договору оренди земельної ділянки призводить до несвоєчасної та неповної сплати орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Відповідача. Це свідчить також про порушення вимог статті 67 Конституції України, якою встановлено, що кожен повинен сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених Законом. Ухилення Відповідача від конституційного обов`язку сплачувати належні суми податків і зборів до бюджету призводить до зменшення доходної частини бюджету, що в свою чергу негативно позначається на фінансуванні соціальних та інших важливих державних програм, чим прямо порушує інтереси держави. Враховуючи зазначене, Позивач зазначає в апеляційній скарзі, що обов`язок Відповідача щодо справляння орендної плати за новою нормативною грошовою оцінкою виник у нього саме з 1 січня 2021 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження по даній справі (а.с. 86).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 січня 2023 року призначено розгляд справи на 1 березня 2023 року об 15:00 хв..

У зв`язку із відрядженням судді-члена колегії Філіпової Т.Л. судове засідання у даній справі призначене на 1 березня 2023 року не відбулося про що сторони повідомленні за номером телефону та шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» (а.с. 93).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 березня 2023 року розгляд апеляційної скарги призначено на 22 березня 2023 року об 15:20 год.

В судове засідання від 22 березня 2023 року представник Відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд констатує, що ухвалою суду від 3 березня 2023 року, сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України). З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі уповноважених представників Відповідача за наявними в матеріалах справи доказами, тим більше з огляду на закінчення стоку розгляду апеляційної скарги.

Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

В судовому засіданні від 22 березня 2023 року, представник Позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній, просив суд її задоволити, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року в справі №918/671/22 в частині відмови у позовних вимогах і ухвалити нове рішення у цій частині, а саме позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначивши що «орендна плата за землю справляється з 01 січня 2021 року». Представник Позивача вказав, що ухилення Відповідача від конституційного обов`язку сплачувати належні суми податків і зборів до бюджету призводить до зменшення доходної частини бюджету, що в свою чергу негативно позначається на фінансуванні соціальних та інших важливих державних програм, чим прямо порушує інтереси держави. Представник Позивача наголосив, що обов`язок Відповідача щодо справляння орендної плати за новою нормативною грошовою оцінкою виник у нього саме з 1 січня 2021 року.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

1 серпня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди (надалі Договір; а.с. 8-9).

Згідно з пунктом 1 Договору, Позивач на підставі рішення Позивача від 22 березня 2012 року №1887 надає, а Відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розташування автостоянок, без права будівництва гаражів, виключно для розміщення автостоянок), яка знаходиться в м, Рівне на вул. М. Струтинської.

Пункт 2 Договору зазначає, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1 055 квадратних метри.

Водночас, відповідно до пункту 8 Договору строк дії договору становить 25 років.

За умовами пункту 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 265 222 грн 71 коп. витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №04-09/287, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 24 липня 2012 року.

В силу дії пункту 9 Договору, за оренду земельної ділянки Відповідач сплачує Позивачу орендну плату виключно у грошовій формі.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 13 261 грн 14 коп., що становить 5,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №04-09/287-1, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 22 березня 2012 року.

Відповідно до пункту 13 Договору, розмір орендної плати може змінюватися Позивачем в односторонньому порядку. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства.

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни нормативної грошової оцінки земель у місті Рівному; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Відповідача; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 34 Договору установлено, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків передбачених пунктом 13 цього Договору.

Рішенням Позивача від 2 липня 2020 року №7565 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2021 року (а.с. 7).

Вирішено, що платникам орендної плати за земельні ділянки під час подання податкових декларацій до контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в м. Рівному, застосувати, починаючи з 1 січня 2021 року, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі.

Також, даним рішенням визначено, що Управлінню у місті Рівному Головного управління ДПС у Рівненській області забезпечити з 1 січня 2021 року справляння плати за землю в місті Рівному з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель, затвердженої цим рішенням.

9 липня 2020 року здійснено оприлюднення вказаного рішення органу місцевого самоврядування в засобах масової інформації (газета "Сім днів" випуск №28 від 09 липня 2020 року; а.с. 25).

Згідно із витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5349 від 24 травня 2021 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:012:0082, площею 1055 кв.м. що знаходиться за адресою: Марфи Струтинської, станом на 21 травня 2021 року становить 700 039 грн 58 коп. (а. с. 10).

16 листопада 2021 року Позивач направив Відповідачу пропозицію з проектом додаткового договору від 11 листопада 2021 року про внесення змін до Договору та розрахунок розміру орендної плати за землю (а.с. 18-19).

Положеннями Договору передбачено внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Зважаючи на відсутність будь-якої відповіді Відповідача від укладення відповідних змін до Договору (в частині змін щодо орендної плати), Позивач звернувся за захистом порушеного, на його думку, права до суду з позовом про внесення зміни до Договору.

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права; у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В процесі розгляду справи, позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди від 1 серпня 2012 року, який укладений між Позивачем та Відповідачем виклавши пункт 5, та абзац 1 пункту 9 в наступній редакції:

"п. 5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21 травня 2021 року становить: кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:012:0082 - 700 039 грн 58 коп., витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 5349 від 24 травня 2021 року, виданий Відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

п. 9. За оренду земельної ділянки Орендар, сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 21 001,19 грн, що становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-04/808, виданий Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до протоколу № 7 від 27 жовтня 2021 року засідання контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.".

В задоволенні решти позову відмовлено.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду, зважаючи на доводи та зміст апеляційної скарги у даній справі є саме рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо вимоги Позивача про внесення змін до Договору оренди з 1 січня 2021 року.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, де за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Згідно з приписами статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Визначення договору оренди землі містить статті 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Статтею 12 Податкового кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів; встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом; рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період); в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, із вищеописаного вбачається, що орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

У пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В силу дії положеннь підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Лише у випадку, передбаченому підпунктом 288.5.3. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України орендна плата може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, - у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

В той же час, апеляційний господарський суд констатує, що у даному випадку така обставина відсутня.

При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

В силу дії статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статей 13, 15, 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

У відповідності до статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

В той же час, пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.031995 № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

З даного вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

З аналізу нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі" слідує, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року в справі № 635/4233/19.

Із системного аналізу вищезазначених норм діючого законодавства України, котрі направлені на врегулювання відносин з приводу оренди землі вбачається, що внесення змін у судовому порядку можливе в уже укладений договір, який, зокрема, існує на момент ухвалення судом рішення за наслідками вирішення спору.

В той же час, зважаючи на доводи апеляційної скарги відносно того, що дані зміни повинні бути внесені саме з моменту, зазначеного Позивачем в проекті договору, а саме з 1 січня 2021 року, то колегія суддів досліджуючи підставність даної позовної вимоги саме в правому полі вищеописаних Законів України та доводів апеляційної скарги на підтвердження такої позиції апелянта, зазначає наступне.

Як вбачається з позовонї заяви та апеляційної скарги, Позивач, як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі не покликається на жодну правову позицію Верховного Суду та жодну норму законодавства України, котрі б вказували саме про дату внесення змін в існуючий договір, з дати котра вказується Позивачем в проекті договору чи позовній заяві.

Відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Відтак, колегія суддів констатує, що наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або Законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18.

За таких обставин правових підстав для задоволення вимоги Позивача про внесення змін до Договору саме з 01 січня 2021 року немає.

Згідно частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За частиною 4 статтею 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що Позивач зазначаючи дату, з котрої, на його переконання, мали б вноситися зміни в договір (з 1 січня 2021 року), направив проект Договору про відповідні зміни для Відповідача 16 листопада 2021 року.

Відтак, Позивачем жодним чином не доведено, що внесення саме таких змін у Договір має місце з 1 січня 2021 року, з огляду на обов`язковість таких змін в силу вимог Закону саме з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили (що вчинено і місцевим господарським судом в оскарженій частині рішення від 23 листопада 2022 року).

При цьому, суд апеляційної інтснації констатує, що жодною нормою права не передбачено обов`язок суду враховувати виключно бажання сторони обумовлене тим, що бюджет відповідної ради потребує отримання коштів з певної дати (наприклад з 1 січня 2021 року як у даній справі), а чітко визначає, що у випадку вирішення такого спору в судовому порядку, такі зміни наберають чинності з набранням рішенням суду законної сили.

Апеляційний господарський суд при цьому звертає увагу апелянта і на те, що у випадку апеляційного оскарження такого рішення суду першої інстанції, відповідне судове рішення набирає законної сили з моменту ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції (в силу дії ст. 282 ГПК України). Відповідно, оскаржуючи рішення не на підставі Закону, а на підставі бажань щодо невидного надходження нової орендної плати до бюджету відповідної ради, сам апелянт (відповідна рада) відтерміновує час вступу в законну силу відповідного судового рішення, чим apriori відтерміновує час, з якого відповідні кошти можуть поступати в бюджет відповідної ради.

Враховуючи усе вищеописане та оцінюючи предмет позовних вимог Позивача у сукупності з доданими до матеріалів справи доказами в правовому полі дії статі 653 Цивільного кодексу України, в підтвердження таких позовних вимог, зважаючи на відсутність в даних законах обов`язкової вказівки щодо внесення зміни в договір з дати визначеної саме Позивачем, колегія суддів зауважує про недоведеність Позивачем підставності своїх позовних вимог в частині внесення змін до Договору з 1 січня 2021 року в правовому полі статті 653 Цивільного кодексу України, що є об`єктивною підставою для відмови в позові в цій частині.

З огляду на що, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги Позивача.

Відповідно приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 ГПК України, за розгляд апеляційної скарги, суд покладає на Позивача.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року в справі №918/671/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2022 року в справі №918/671/22 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №918/671/22 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2023 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення22.03.2023
Оприлюднено27.03.2023
Номер документу109772130
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —918/671/22

Постанова від 22.03.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 03.03.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 24.01.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 23.01.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 03.01.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 23.12.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Судовий наказ від 19.12.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Качур А.М.

Рішення від 23.11.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Качур А.М.

Ухвала від 01.11.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Качур А.М.

Ухвала від 04.10.2022

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Качур А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні