Рішення

від 20.03.2023 по справі 908/2746/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/182/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023 Справа № 908/2746/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Транспромліс (69035 м. Запоріжжя, пров. Котельний, буд. 2, ідентифікаційний номер юридичної особи 20471730)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРБАУ ГРУП (69106 м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5, ідентифікаційний номер юридичної особи 43852067)

про стягнення 127 157 грн 73 коп.

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспромліс звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРБАУ ГРУП суму 86 863 грн 20 коп. заборгованості за договором, 26 861 грн 26 коп. пені, 11 916 грн 41 коп. інфляційних втрат, 1 516 грн 86 коп. 3 % річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2746/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 29.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2746/22, присвоєно номер провадження 27/182/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Розгляд справи по суті розпочався 30.01.2023.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 29.12.2022 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 25.01.2023.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Ухвала суду від 29.12.2022, яка була направлена на адресу відповідача (69106 м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5) повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРБАУ ГРУП є: 69009 м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5, що збігається з адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та на яку судом було направлено ухвалу суду від 29.12.2022.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2746/22.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 20.03.2023.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

25.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспромліс (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕРБАУ ГРУП (замовник) укладено договір про надання послуг автотранспортом і будівельною спецтехнікою № 39/2021.

Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку та умовах, визначених договором, виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації автотранспорту та будівельної спецтехніки для виконання робіт на об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах даного договору.

Пункт 2.1 договору передбачає, що послуги щодо експлуатації Техніки надаються виконавцем за заявкою Замовника, яка направляється у письмовому вигляді або усно. В заявці зазначається місце надання послуг, тип необхідної Техніки, дату та час надання послуги.

Замовник повинен надати заявку на послуги Техніки не пізніше ніж за добу, що передує дню в якому потрібно отримати послуги.

Згідно п. 2.3 договору час фактичного надання послуг фіксується уповноваженими на те представниками сторін (час початку та час закінчення надання послуги) в змінному рапорті, або талоні замовника виконавця.

Відповідно до п. 2.4 договору по закінченню надання послуги техніки, сторонами складається Акт приймання-здачі наданих послуг на підставі змінних рапортів, або талонів замовника виконавця.

Пунктом 3.1 договору вартість послуг вказується в рахунках та актах приймання - здачі наданих послуг на підставі затверджених погоджених договірних цін виконавця (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість цього договору складає суму всіх актів приймання-здачі наданих послуг; які підписали сторони протягом дії цього договору.

Згідно п. 3.3 договору, оплата наданих послуг за даним договором проводиться замовником протягом 5 банківських днів з дня підписання акту приймання - передачі наданих послуг на підставі наданих виконавцем рахунку.

Платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору приймання і здача наданих послуг здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписанням актів приймання-здачі наданих послуг.

Згідно п. 4.3 договору надані послуги вважаються зданими виконавцем та прийнятими замовником по якості після підписання обома сторонами акта приймання-здачі наданих послуг.

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надав наступні послуги:

04.02.2022 надано послуги вантажного автокрану 10-20т КС 4574 на шасі КРАЗ 250, на суму 18 057,60 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-0000060 від 04.02.2022, талоном замовника ТПЛ № 001330 від 04.02.2022, талоном замовника ТПЛ 001204 від 03.02.2022, актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000060 від 04.02.2022 на загальну суму 18 057,60 грн. Заборгованість частково погашена на суму 5 298,84 грн. Заборгованість за вказаною поставкою складає 12 758,76 грн.

10.02.2022 надано послуги вантажного автокрану 10-20т КС 3571 на шасі МАЗ 5334, а також послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор, на загальну суму 16 990,66 грн., що підтверджується рахунком фактурою СФ -0000064 від 10.02.2022 на загальну суму 16 990,66 грн., талоном замовника ТПЛ № 001209 від 08.02.2022, талоном замовника ТПЛ № 000977 від 10.02.2022, талоном замовника ТПЛ № 0000820 від 10.02.2022, актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000064 від 10.02.2022 року, на загальну суму 16 990,66 грн.

17.02.2022 надано послуги вантажного автокрану 10-20т КС 3571 на шасі МАЗ 5334, а також послуги вантажного самоскиду МАЗ 5549, на загальну суму 6 831,54 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-0000078 від 17.02.2022, талоном замовника ТПЛ № 001029 від 17.02.2022, талоном замовника ТПЛ № 000823 від 17.02.2022, актом здачі - приймання робіт № ОУ - 0000078 від 17.02.2022, на загальну суму 6 831,54 грн.;

22.02.2022 надано послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор на загальну суму 4 071,24 грн., що підтверджуються рахунком-фактурою № СФ - 0000088 від 22.02.2022, талоном замовника ТПЛ № 001044 від 22.02.2022, актом здачі-приймання робіт ОУ-0000088 від 22.02.2022 на загальну суму 4 071,24 грн.;

18.07.2022 надано послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор на загальну суму 7024,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000186 від 18.07.2022, талоном замовника ТПЛ № 004579, акт здачі - приймання робіт ОУ - 0000189 від 18.07.2022, на загальну суму 7 024,00 грн.;

19.07.2022 надано послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор на загальну суму 5 268,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ 0000188 від 19.07.2022, талоном замовника ТПЛ № 001506 від 19.07.2022, актом № ОУ - 0000191 здачі-приймання робіт

(Надання послуг) від 19.07.2022, на загальну суму 5 268, 00 грн.

26.07.2022 надано послуги вантажного автокрану

250 на загальну суму 10 625, 00 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-0000191 від 26.07.2022, талоном замовника ТПЛ № 001524 від 26.07.2022, актом № ОУ - 0000195 від 26.07.2022 здачі-приймання робіт, на загальну суму 10 625,00 грн.;

04.08.2022 надано послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор на загальну суму 6 146,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000207 від 04.08.2022, талоном замовника ТПЛ № 004527 від 04.08.2022, актом здачі - приймання робіт № ОУ-0000211 від 04.08.2022 на загальну суму 6 146,00 грн.;

15.08.2022 надано послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор на загальну суму 3 951,00 грн., що підтверджується рахунком фактурою № СФ - 0000214 від 15.08.2022, талоном замовника ТПЛ № 004542 від 15.08.2022, актом здачі - прийняття робіт № ОУ-0000218 від 15.08.2022, на загальну суму 3 951,00 грн.

І9.08.2022 надано послуги вантажного автокрану 10-20т КС 4574 на шасі КРАЗ 250 на загальну суму 9 685,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000218 від 19.08.2022, талоном замовника ТПЛ № 004547 від 19.08.2022, актом здачі-прийняття робіт № ОУ - 0000220 від 19.08.2022 року на загальну суму 9 685,00 грн.

09.09.2022 надано послуги вантажного бортового КАМАЗ 53212 - кран маніпулятор, на загальну суму 3 512,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000245 від 09.09.2022, талоном замовника ТПЛ 001739, актом прийому - передачі робіт від 09.09.2022 № ОУ - 0000245, на загальну суму 3 512,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість за договором склала 86 863 грн. 20 коп.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним договором, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення оплати за отримані послуги не здійснив, заборгованість останнього складає 86 863 грн 20 коп.

Відповідач не заперечив факт отримання рахунків, не заперечив щодо підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та саме отримання наданих позивачем послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача і позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 86 863 грн 20 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 26 861 грн 26 коп. пені, 11 916 грн 41 коп. інфляційних втрат, 1 516 грн 86 коп. 3 % річних.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі несвоєчасної оплати фактично наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2 % від несвоєчасно оплачених коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок пені виконаний не вірно, оскільки позивачем при розрахунку суми пені не враховано обмеження, які встановлені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та п. 6.2 договору, щодо встановленого граничного розміру пені - не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за який сплачується пеня, тобто у більшому розмірі її стягнути не можна.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 14 869 грн 18 коп.

В частині стягнення пені в розмірі 11 992 грн 08 коп. слід відмовити.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 1 516 грн 86 коп. 3 % річних, 11 916 грн 41 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.

Такого ж висновку дійшов Верховний суд України в ухвалі від 12.03.2009 у справі № 6-9743сво08, в якій зазначено, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивача є правильним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольняються судом повністю.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази в підтвердження наявності заборгованості. Відповідач не спростував доводи позивача, не надав доказів оплати отриманих послуг або обґрунтованих заперечень проти позову.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Транспромліс, м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРБАУ ГРУП, м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРБАУ ГРУП (69106 м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5, ідентифікаційний номер юридичної особи 43852067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспромліс (69035 м. Запоріжжя, пров. Котельний, буд. 2, ідентифікаційний номер юридичної особи 20471730) 86 863 (вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят три) грн 20 коп. заборгованості за договором, 14 869 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн 18 коп. пені, 11 916 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 41 коп. інфляційних втрат, 1 516 (одна тисяча п`ятсот шістнадцять) грн 86 коп. 3 % річних, 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн 02 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 24.03.2023.

Суддя С.С. Дроздова