Рішення

від 17.03.2023 по справі 910/12326/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2023Справа № 910/12326/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34403, м. Вараш, обл. Рівненська, ідентифікаційний код 05425046)

до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 6; ідентифікаційний код 37267441)

про стягнення 5 000, 00 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з позовом до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" про стягнення 5 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ "Вік сервіс" приймав участь у процедурі відкритих торгів № UA-2021-12-10-004044-b та відповідно на виконання вимог тендерної документації було надано банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції № 25299/21-ТГ, яка була видана 29.12.2021. Сума гарантії становила 5 000, 00 грн.

25.02.2022 уповноваженою особою прийнято рішення визнати ТОВ "Вік сервіс" переможцем відкритих торгів та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю. Втім, в подальшому 10.03.2022 було прийнято рішення відхилити пропозицію ТОВ "Вік сервіс" на підставі абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу стягнення банківської гарантії, втім, останнім було відмовлено у задоволенні вимоги стягнення банківської гарантії. Вважаючи таку відмову незаконною позивач й звернувся до суду з даним позовом.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, 24.05.2022 Банком було отримано від позивача вимогу № 5432/001-юр від 18.04.2022 про сплату відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" суми банківської гарантії № 25299/21-ТГ від 29.12.2021 в розмірі 5 000, 00 грн.

На виконання вимог ст. 564 ЦК України, гарант направив принципалу копію вимоги разом з доданими до неї документами.

У відповідь принципал повідомив гаранта про те, що у зв`язку із форм-мажорними обставинами, ТОВ "Вік Сервіс" не змогло виконати умови тендерної документації через призупинення державними органами надання адміністративних послуг.

10.03.2022 протоколом № 51 Уповноваженої особи ВП "Рівненська атомна електрична станція" прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ "Вік Сервіс", через не надання у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону не відповідає умовам тендерної документації.

Водночас, станом на 09.03.2022 Міністерство Внутрішніх Справ України не видавало особам довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, у зв`язку із повномасштабною агресією російської федерації проти Держави Україна та унеможливило отримання принципалом даного документу.

Тому, у зв`язку із вищезазначеним, лише 30.03.2022 на сайті Верховної Ради України було опубліковано наказ (посилання: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0425-22#Text) Про "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2022 за № 425/37761, згідно з яким з 18.04.2022 довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України видаються у формі витягів з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (посилання: https://vytiah.mvs.gov.ua/).

З огляду на що відповідач своєю відповіддю за вих. № 05-1/02/1542 від 10.06.2022 й повідомив позивача про те, що гарант змушений відмовити у задоволенні вимоги за вих. № 5432/001-юр від 18.04.2022 у зв`язку із відсутністю вини з боку принципала, тому, ненадання у строк, визначений ч. 6 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав установлених ст. 17 Закону - спричинене виключно форс-мажорними обставинами.

Відтак, відповідач відзначає, що діяв виключно в межах діючого законодавства та правомірно відмовив бенефіціару у його вимогах.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

19.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

19.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс".

26.12.2022 та 27.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 було задоволено клопотання Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Вік Сервіс" та відповідно залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс".

20.01.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява з доданими до неї доказами надіслання третій особа копії позовної заяви з додатками.

Станом на 06.03.2023 письмових нормативно обґрунтованих пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення щодо позову від третьої особи не надходило.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" проводилась закупівля № UA-2021-12-10-004044-b за темою: 33760000-5 (туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки). В умовах тендерної документації якої, передбачено вимогу надання банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс" приймало участь у процедурі відкритих торгів UA-2021-12-10-004044-b. Даним учасником на виконання вимог тендерної документації надано банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції № 25299/21-ТГ, яка була видана 29.12.2021 (далі - гарантія). Сума гарантії становила 5 000, 00 грн.

Дана Гарантія була видана Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень".

Дата початку строку дії гарантії (набрання чинності) 29.12.2021.

Дата закінчення строку дії гарантії, якщо жодна з подій, передбачених у пункті 4 форми, не настане: до 03.06.2022 включно.

У тексті гарантії було передбачено (п. 3 Гарантії), що:

Банк безвідклично зобов`язаний сплатити позивачу суму гарантії протягом 5 банківських днів після отримання відповідачем письмової вимоги позивача про сплату суми гарантії.

Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара, що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу.

Вимога повинна містити посилання на дату складання/видачі і номер гарантії, а також посилання на одну з таких умов, що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов`язань, передбачених його тендерною пропозицією, серед яких зазначено як підставу "ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі, у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону".

25.02.2022 уповноваженою особою відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" прийнято рішення визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс" переможцем відкритих торгів та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю. Даний факт відображений у протоколі щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 74 від 25.02.2022.

10.03.2022 уповноваженою особою відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" прийнято рішення відхилити пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс" на підставі абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Даний факт відображений у протоколі щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 51.

Підтвердження даних фактів містяться на Електронній системі закупівель, де відбуваються вказані торги та дана інформація знаходиться у вільному доступі.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу № 5432/001-юр від 18.04.2022 про сплату відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" суми банківської гарантії № 25299/21-ТГ від 29.12.2021 в розмірі 5 000, 00 грн. у зв`язку з тим, що принципалом, який став переможцем процедури закупівлі, у строк, визначений частиною шостою статтею 17 Закону не надано документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

Натомість, відповідачем надано відповідь № 05-1/02/1542 від 10.06.2022, в якій міститься інформація про те, що Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" відмовляє у задоволенні вимоги стягнення банківської гарантії з причини того, що на переконання відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс" не виконало зобов`язання у строк, визначений у частині 6 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та не надало документів, що підтверджують відсутність підстав установлених статтею 17 Закону України з причини настання форс-мажорних обставин.

Спір у даній справі виник у зв`язку тим, що відмова відповідача від виконання гарантійних зобов`язань є такою, що суперечить чинному законодавству України та порушує права та інтереси позивача. На переконання позивача, відповідач неправомірно та в односторонньому порядку надав правову оцінку певним обставинам закупівлі та, за їх результатами, встановив неправомірні наслідки, які полягали у відмові від виконання взятих на себе зобов`язань.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі банківської гарантії. Особливості регулювання цих правовідносин визначено параграфом 4 глави 49 Цивільного кодексу України, положеннями глави 22 Господарського кодексу України, Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, Уніфікованими правилами міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Водночас ст. 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов`язання.

Зокрема, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У розумінні даної статті, гарантія за своєю правовою природою є самостійним правочином, який не залежить від зобов`язань, встановлених основним договором, на якому вона заснована, тому гарант жодним чином не пов`язаний таким договором, незважаючи на те, що посилання на них міститься у тексті гарантії.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу гарантії кредитор за основним зобов`язанням вправі вимагати виконання обов`язку від боржника (принципала), до гаранта він має право пред`явити вимогу про виконання грошового зобов`язання в разі порушення зобов`язання боржником (абз. 2 ст. 560 ЦК). При цьому від гаранта можна вимагати виконання не будь-якого за своїм характером та природою зобов`язання, а лише грошового, навіть в тому випадку, якщо предметом зобов`язання принципала перед бенефіціаром є не сплата грошової суми, а передача товару, виконання робіт або надання послуг.

Якщо серед умов гарантії не зазначено інше, бенефіціар вправі звернутися до гаранта про виконання грошового обов`язку без попереднього звернення до принципала.

Якщо ж вважати гаранта солідарним боржником разом із принципалом, то бенефіціар вправі був би звертатися за виконанням, наприклад, зобов`язання передати індивідуально-визначену річ як до принципала, так і до гаранта, що не відповідає природі гарантії.

В силу ч. 2 ст. 543 Цивільного кодексу України солідарні боржники залишаються зобов`язаними доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Зобов`язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сумою гарантії, а сплата кредиторові суми, на яку видано гарантію, припиняє зобов`язання гаранта перед кредитором (ч. 1 ст. 56, п. 1 ч. 1 ст. 568 Цивільного кодексу України).

Обов`язок гаранта також не є видом субсидіарної відповідальності. Так, у відповідності до ч. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

На відміну від наведеного правила, гарант не вправі вимагати в якості умови для задоволення вимоги бенефіціара його попереднього звернення щодо належного виконання свого зобов`язання до принципала, якщо такої умови не вказано в самій гарантії. Лише посилання кредитора на порушення боржником зобов`язання, за умови надання ним вказаних в гарантії документів, має правове значення та є єдиною підставою для задоволення вимог гарантом.

Гарант відповідає перед бенефіцаром в силу правових причин, що не залежать від основного зобов`язання, забезпеченого цією гарантією.

Наведене дозволяє заперечити визначення зобов`язань гаранта і як солідарної, і як субсидіарної відповідальності.

Положенням "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах", затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (п. 2 Глави 4 розділу II) визначено, що одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Згідно ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 Господарського кодексу України зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Положеннями ч. 2, 4 ст. 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта в межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до умов банківської гарантії, Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" безвідклично та безумовно зобов`язалося виплатити бенефіціару 5 000, 00 грн протягом п`яти банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги, в якій стверджується про те, що принципал Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік Сервіс" не виконав свої зобов`язання, передбачені тендерною документацією

Будь-яка письмова вимога бенефіціара на оплату має бути отримана гарантом за адресою: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д.

За умовами ч. 2 ст. 564 Цивільного кодексу України, гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Проте, гарантія не містить застережень щодо змісту вимоги та доданих до неї документів.

Отже, з умов гарантії та норм права слідує, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

В той час, щодо обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, то закон такого переліку не містить, натомість вказує, що до вимоги додаються документи, вказані в гарантії, тобто законодавець залишив на вирішення особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Як було встановлено судом вище, 10.03.2022 протоколом № 51 Уповноваженої особи ВП "Рівненська атомна електрична станція" прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ "Вік Сервіс", через не надання у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону не відповідає умовам тендерної документації.

Водночас, судом встановлено, що станом на 09.03.2022 Міністерство Внутрішніх Справ України не видавало особам довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, у зв`язку із повномасштабною агресією російської федерації проти Держави Україна та унеможливило отримання принципалом даного документу.

Тому, у зв`язку із вищезазначеним, лише 30.03.2022 на сайті Верховної Ради України було опубліковано наказ (посилання: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0425-22#Text) Про "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2022 за № 425/37761, згідно з яким з 18.04.2022 довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України видаються у формі витягів з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (посилання: https://vytiah.mvs.gov.ua/).

З огляду на що відповідач своєю відповіддю за вих. № 05-1/02/1542 від 10.06.2022 й повідомив позивача про те, що гарант змушений відмовити у задоволенні вимоги за вих. № 5432/001-юр від 18.04.2022 у зв`язку із відсутністю вини з боку принципала, тому, ненадання у строк, визначений ч. 6 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав установлених ст. 17 Закону - спричинене виключно форс-мажорними обставинами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 613 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Приписами ст. 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за певних умов здійснення господарської діяльності.

Відтак, суд відзначає, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України, особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Отже, під час вирішення питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Таким чином, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Підставою відсутності вини особи, яка порушила зобов`язання, може бути саме наявність обставин непереборної сили.

Відтак, в даному випадку, Принципал ТОВ "Вік-Сервіс" не змогло вплинути на можливість виконання зобов`язання, оскільки наявні обставин непереборної сили - державними органами призупинено надання адміністративних послуг.

Крім того, у правових висновках викладених у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17 зазначено, що обов`язок Гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає лише за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність Гаранта не настає.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на встановлені судив обставини того, що Принципал ТОВ "Вік-Сервіс" не змогло вплинути на можливість виконання зобов`язання, оскільки, наявні обставин непереборної сили - державними органами призупинено надання адміністративних послуг, що у свою чергу було загальновідомим фактом, то за таких обставин, відповідач діяв в межах чинного законодавства та правомірно відмовив Бенефіціару у його вимогах, у з"Вік-Сервіс" зв`язку з чим суд визнає вимоги позивача необґрунтованими, а позов, таким, що не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34403, м. Вараш, обл. Рівненська, ідентифікаційний код 05425046) до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 83-Д, ідентифікаційний код 33695095) про стягнення 5 000, 00 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.03.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ