Рішення

від 24.03.2023 по справі 910/13238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2023Справа № 910/13238/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3; ідентифікаційний код 33052003)

про стягнення 5 512, 01 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київський метрополітен" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" про стягнення заборгованості в розмірі 5 512, 01 грн, з яких: 3 921, 42 грн - основного боргу, 514, 62 грн - пені, 974, 44 грн - інфляційних втрат та 101, 53 грн - 3% річних, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на обслуговування електрообладнання № 52-Е-19 від 30.01.2019 щодо здійснення оплати наданих позивачем послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у відповідності до умов договору, виконавець надав замовнику послуги з технічного обслуговування електрообладнання об`єктів замовника, що підтверджується актом (надання послуг) від 31.03.2022 № 7872 на суму 3 921,42 грн. (у т.ч. ПДВ 653, 57 грн.), який підписаний повноваженими представниками сторін без зауважень.

Згідно п. 5.1. договору, зазначені послуги замовник повинен був сплатити до 10 січня 2022 року шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі суми щоквартальної оплати, а саме 3 921,42 грн.

Керуючись п. 5.1 договору, виконавець виставив замовнику рахунок на оплату від 31.03.2022 № 7872 на суму 3 921, 42 грн, який станом на який станом на час звернення до суду з даним позовом відповідачем не був оплачений.

Крім того, оскільки взяті на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг на загальну суму 3 921, 42 грн відповідач не виконав, то позивачем було здійснено нарахування 514, 62 грн - пені, 974, 44 грн - інфляційних втрат та 101, 53 грн - 3% річних.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 05.12.2022 направлялась на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3 поштовим повідомленням № 0105493225525, однак, конверт повернувся на адресу суду 12.01.2023 неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/13238/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.01.2019 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" (замовник) був укладений договір на обслуговування електрообладнання № 52-Е-19 за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання з технічного обслуговування електрообладнання об`єктів замовника (далі - послуги), а замовник приймає та оплачує надані належним чином послуги.

До договору сторони уклали наступні додаткові угоди: № 1 від 22.01.2020, № 2 від 30.12.2020, № 3 від 30.12.2021, № 4 від 27.06.2022

Перелік об`єктів замовника, місця їх розташування (знаходження) та обсяг послуг визначаються в переліку послуг (додаток 1) до даного договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Відповідності до п. 4.3 договору здавання і приймання наданих послуг за цим договором здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - акт), який підписується уповноваженими представниками сторін. Замовник (уповноважена особа замовника, повноваження якої підтверджуються належним чином) не пізніше 5 (п`ятого) числа першого місяця кварталу наступного за звітним самостійно отримує два примірники підписаного виконавцем акта за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35.

За умовами п. 4.4. та 4.5. договору сторони погодили, зо замовник зобов`язується у п`ятиденний з дати отримання акта, але не пізніше 10 (десятого) числа першого місяця кварталу наступного за звітним, підписати акт та повернути підписаний примірник акта виконавцю або надати письмову мотивовану відмову від його підписання із зазначенням підстав такої відмови.

Якщо у передбачені п. 4.4. даного договору строки замовник не повертає виконавцю підписаний примірник акта або не надає письмову мотивовану відмову від приймання послуг, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином та прийнятті замовником без зауважень.

Згідно п. 5.1 договору замовник здійснює розрахунки за послуги щоквартально, до 10 числа першого місяця звітного кварталу, шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі суми щоквартальної оплати, визначеної в пункті 3.3. цього договору на підставі виставленого рахунка-фактури. При цьому замовник зобов`язується до 5 (п`ятого) числа першого місяця звітного кварталу самостійно отримати у Виконавця рахунок-фактуру за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35.

Умовами п. 5.2, 5.3. договору визначено, що розрахунки здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Вартість послуг по цьому договору може бути змінена протягом дії договору на підставі нормативно-розпорядчих документів Виконавця.

За таких обставин до договору вносяться відповідні зміни (доповнення) шляхом вчинення відповідного письмового правочину, який підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін та є його невід`ємною частиною.

Сторони визначили наступну суму щоквартальної оплати за договором (п. 3.3 договору) (в редакції додаткової угоди № 3 від 30.12.2021):

3.3. Сума щоквартальної оплати за даним договором складає:

- І квартал 2022 року - 3 921, 42 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять одна гривня 42 копійки), у тому числі ПДВ 20% - 653, 57 грн (шістсот п`ятдесят три гривні 57 копійок);

- II квартал 2022 року - 3 921, 42 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять одна гривня 42 копійки), у тому числі ПДВ 20% - 653, 57 грн (шістсот п`ятдесят три гривні 57 копійок);

- III квартал 2022 року - 4 320, 71 грн (чотири тисячі триста двадцять гривень 71 копійка), у тому числі ПДВ 20% - 720, 12 грн (сімсот двадцять гривень 12 копійок);

- IV квартал 2022 року - 4 392, 67 грн (чотири тисячі триста дев`яносто дві гривні 67 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 732, 11 грн (сімсот тридцять дві гривні 11 копійок).

Відповідно до пп. 6.3.1 договору замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за послуги в порядку визначеному розділом 5 цього договору, що кореспондується з правом виконавця своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за послуги, яке визначено пп. 6.2.1. договору.

Згідно п. 10.1, 10.2. договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2019 року. Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме - з 01 січня 2019 року.

Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за 1 (один) календарний місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як про це вказує позивач та що у свою чергу встановлено судом, у відповідності до умов договору, виконавець надав замовнику послуги, зазначені у п. 1.1. договору, у І кварталі 2022 року, що підтверджується актом (надання послуг) від 31.03.2022 № 7872 на суму 3 921, 42 грн. (у т.ч. ПДВ 653, 57 грн.), який підписаний повноваженими представниками сторін без зауважень.

Згідно п. 5.1. договору, зазначені послуги замовник повинен був сплатити до 10 січня 2022 року шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі суми щоквартальної оплати, а саме 3 921, 42 грн.

Керуючись п. 5.1 договору, виконавець виставив замовнику рахунок на оплату від 31.03.2022 № 7872 на суму 3 921, 42 грн.

Крім того, з метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем було направлено відповідачу лист від 14.06.2022 № 15/06-678, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер Укрпошти 0206821053517), в якому вимагав сплатити суму заборгованості 3 921, 42 грн. по договору та претензію від 19.07.2022 № 12/04-137, що підтверджується накладною та описом вкладення у цінний лист (трек-номер Укрпошти 0305613106508).

Втім, вказану заборгованість відповідачем сплачено не було, що відповідно й послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 52-Е-19 від 30.01.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом вище, виконавцем було надано у І кварталі 2022 року замовнику послуги за договору № 52-Е-19 від 30.01.2019 на суму 3 921, 42 грн. (у т.ч. ПДВ 653, 57 грн.), що підтверджується актом (надання послуг) від 31.03.2022 № 7872.

Означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.

Судом встановлено, що акт (надання послуг) № 7872 від 31.03.2022 підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток установ без будь яких зауважень до кількості, якості та ціни послуг, що тим самим підтверджує факт надання таких послуг позивачем та відповідно його прийняття відповідачем.

Згідно п. 5.1. договору, зазначені послуги замовник повинен був сплатити до 10 січня 2022 року шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі суми щоквартальної оплати, а саме 3 921, 42 грн.

Керуючись п. 5.1 договору, виконавець виставив замовнику рахунок на оплату від 31.03.2022 № 7872 на суму 3 921, 42 грн.

Втім, суд вказує, що доказів здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги в сумі 3 921, 42 грн, як до 10 січня 2022 року, так й станом на час розгляду даної справи в її матеріалах не міститься.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати наданих послуг та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на обслуговування електрообладнання № 52-Е-19 30.01.2019 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань 514, 62 грн - пені, 974, 44 грн - інфляційних втрат та 101, 53 грн - 3% річних, суд зазначає наступне.

В п. 7.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Умовами п. 7.2. договору встановлено, що у разі прострочення здійснення розрахунку згідно з пунктом 5.1. даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд здійснивши перерахунок пені у період з 11.01.2022 по 11.07.2022, 3%річних у період з 11.01.2022 по 21.11.2022 та інфляційних втрат у період з 01.02.2022 по 31.10.2022, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 514, 62 грн - пені, 974, 44 грн - інфляційних втрат та 101, 53 грн - 3% річних.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення оплати за надані послуги, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, здійснивши перерахунок пені, 3% річних на інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" підлягає задоволенню та відповідно стягненню з відповідача на користь позивача належить заборгованість в сумі 3 921, 42 грн, 514, 62 грн - пені, 974, 44 грн - інфляційних втрат та 101, 53 грн - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 3; ідентифікаційний код 33052003) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) заборгованість в сумі 3 921 (три тисячі дев`ятсот двадцять один) грн 42 коп., пеню в сумі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн 62 коп., інфляційні втрати в сумі 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) грн 44 коп., 3% річних в сумі 101 (сто один) грн 53 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.03.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ