Ухвала

від 21.03.2023 по справі 910/6049/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.03.2023Справа № 910/6049/22За заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О.

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником

у справі № 910/6049/22

за позовом фізичної особи-підприємця Терпай Олександра Юрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курапрокс Україна»

про стягнення 1 168 697,64 грн

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Федорова С.М.

представники учасників справи:

приватний виконавець (заявник): не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від ТОВ «ФОЗЗІ-ФАРМ»: Передереєв В.Г.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Терпай Олександр Юрійович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курапрокс Україна» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 168 697,64 грн, з яких: 1 000 000, 00 грн основна заборгованість, 149 424, 00 грн інфляційні збитки та 19 273, 64 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про надання юридичних послуг №0220/1 від 02.11.2020, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 затверджено мирову угоду, укладену між фізичною особою-підприємцем Терпай Олександром Юрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курапрокс Україна» у справі №910/6049/22, відповідно до змісту якої ТОВ «Курапрокс Україна» зобов`язалося сплатити на користь ФОП Терпая О.Ю. грошові кошти в сумі основного боргу 1 000 000,00 грн, протягом місяця з моменту затвердження мирової угоди Господарським судом міста Києва, а ФОП Терпай О.Ю. відмовився від своїх вимог до ТОВ «Курапрокс Україна» в повному обсязі, в тому числі від вимог щодо сплати пені, штрафів, відсотків, інфляційних витрат та витрат на правничу допомогу тощо.

01.02.2023 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просить звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» (ідентифікаційний код 31593780), яке має заборгованість перед ТОВ «Курапрокс Україна» в сумі 345 147, 00 грн на користь ФОП Терпая О.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 прийнято до розгляду заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником та її розгляд призначено на 21.02.2023.

15.02.2023 від стягувача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

16.02.2023 від представника боржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

20.02.2023 від представника ТОВ «ФОЗЗІ-ФАРМ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для надання письмових пояснень.

У судове засідання 21.02.2023 з`явився приватний виконавець, інші учасники справи в засідання не з`явились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 відкладено розгляд заяви на 21.03.2023 та встановлено ТОВ «Фоззі-Фарм» строк для надання пояснень до 15.03.2023.

15.03.2023 від ТОВ «Фоззі-Фарм» надійшли письмові пояснення, в яких останнє заперечує проти задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти посилаючись на те, що станом на 14.03.2023 розмір заборгованості перед ТОВ «Курапрокс Україна» зменшився і складає всього 19 651,50 грн. Окрім цього вказує, що щодня, після реалізації в аптеках поставленого товару, борг зменшується та оплата товару здійснюється протягом 10 календарних днів від дати реалізації, а тому оскільки товар не продано строк оплати товару в сумі 19 651, 50 грн ще не настав.

20.03.2023 від ТОВ «Фоззі-Фарм» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останнє заперечує проти задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти посилаючись на те, що станом на 20.03.2023 розмір заборгованості перед ТОВ «Курапрокс Україна» зменшився і складає всього 19 633,50 грн, окрім цього, строк оплати товару в цій сумі ще не настав.

У судовому засіданні 21.03.2023 представник ТОВ «Фоззі-Фарм» заперечував проти задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти. Приватний виконавець, стягувач та боржник у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що за змістом ч.4 ст.336 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, неявка приватного виконавця, стягувача та боржника не перешкоджає розгляду заяви в судовому засіданні 21.03.2023.

Розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О., суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Предметом дослідження суду, в даному випадку, є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі № 912/2199/17, від 01.08.2019 по справі №927/313/18.

Згідно статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (ч. 1). Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (ч. 2). Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (ч. 3). На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (ч. 4).

Отже, порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником визначений ст. 336 Господарського процесуального кодексу України та ст.53 Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, з огляду на положення вказаних норм, предметом дослідження суду, у даному випадку, є (1) факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення, (2) факт наявності та/або відсутності виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, (3) обставини виконання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, (4) обставини спливу строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Як зазначають сторони та вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ «Фоззі-Фарм» перед ТОВ «Курапрокс Україна» в сумі 345 147,00 грн, судовим рішення підтверджена не була. Про наявність такої заборгованості в ТОВ «Фоззі-Фарм» перед ТОВ «Курапрокс Україна» за поставлений товар було повідомлено ТОВ «Фоззі-Фарм» приватному виконавцю в листі від 29.12.2022 за вих.№640 на виконання його вимоги.

На виконання ухвали суду від 06.02.2023 ТОВ «Курапрокс Україна» на підтвердження наявності в ТОВ «Фоззі-Фарм» заборгованості в сумі 345 147, 00 грн надано копію копії видаткових накладних у кількості 254 штук, які не підписані сторонами та 254 протоколи перевірки підпису, однак з вказаних документів не можливо встановити факт беззаперечності заборгованості в сумі 345 147, 00 грн ТОВ «Фоззі-Фарм» перед ТОВ «Курапрокс Україна».

Разом з тим, як убачається з пояснень ТОВ «Фоззі-Фарм» станом на 20.03.2023 розмір заборгованості перед ТОВ «Курапрокс Україна» складає всього 19 633,50 грн на підтвердження чого надає копії платіжних доручень про сплату боргу на загальну суму 306 780, 00 грн та копії видаткових накладних про повернення товару на загальну суму 18 733, 50 грн. Також, як убачається з копії договору поставки №737/2020 від 01.07.2020, що укладений між ТОВ «Фоззі-Фарм» (покупець) та ТОВ «Курапрокс Україна» (постачальник) на підставі якого виникла заборгованість, а саме п.5.5. договору, оплата товару здійснюється протягом 10 календарних днів від дати реалізації товару покупцем.

Отже, враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що заборгованість в сумі 345 147, 00 грн на яку приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. просить звернути стягнення на користь ФОП Терпая О.Ю. не є безспірною і заперечується ТОВ «Фоззі-Фарм», а факт доведення наявності такої заборгованості, а саме: суми поставки товару, вартості повернення товару, строків оплати та сум оплати товару, виходить за межі розгляду судом заяви, в порядку ст.336 Господарського процесуального кодексу України.

Наведене вище в сукупності виключає можливість задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, у порядку ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених стягувачем (заявником) вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих доказів, приймаючи до уваги положення ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Керуючись ст. 232-235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №910/6049/22 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 24.03.2023.

Суддя Я.А.Карабань