Рішення

від 24.03.2023 по справі 904/4869/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2023 р. м. Київ Справа № 904/4869/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял-Парк», с. Щасливе, Київська область

про стягнення 27 239,52 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял-Парк» (відповідач) про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15 660 грн., інфляційної складової у розмірі 4 483 грн., 3% річних у розмірі 575,34 грн., пені у розмірі 3 947,18 грн., штрафу на підставі п. 7.1 договору у розмірі 234 грн. та штрафу на підставі п. 7.2 договору у розмірі 2 340 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором «Про організацію та експлуатацію службової парковки» №148 СП від 01.02.2018 зі сплати платежів за користування службовою парковкою.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, до суду не звертався.

3.Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 справу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

16.01.2023 до Господарського суду Київської області надійшли матеріали позовної заяви.

Ухвалою від 23.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 21.02.2023 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 07.03.2023 (включно).

У зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом Київської області зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку (відповідну інформацію розміщено на сторінці Господарського суду Київської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ko.arbitr.gov.ua/).

Враховуючи наведене, 24.01.2023 ухвала суду про відкриття провадження у справі №904/4869/22 від 23.01.2023 була надіслана на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою канцелярії Господарського суду Київської області.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»: https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, відповідача було повідомлено про розгляд справи №904/4869/22, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення за наявними у справі матеріалами

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.02.2018 між Комунальним підприємством «Міськавтопарк», правонаступником якого є Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял-Парк» (оператор) було укладено договір про організацію та експлуатацію службової парковки № 148СП (далі - договір).

Балансоутримувач надає оператору у користування за плату службову парковку, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі буд. № 80 (далі - службова парковка), площа майданчика: 345,0 кв.м; кількість машино-місць: 30; кількість пільгових місць: 3; дні роботи: щоденно; час роботи: з 08:00 до 20:00. Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування 310,5 кв.м (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.11. цього договору) (п. 1.1. договору).

Службова парковка вважається переданою в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. (п. 1.2. договору).

Оператор зобов`язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу плату за користування службовою парковкою (п. 2.2.9. договору).

Оператор щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування службовою парковкою плату у розмірі 1560,00 грн, у тому числі ПДВ 260,00 грн за один календарний місяць (п. 4.1. договору).

Визначена в п. 4.1. договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок балансоутримувача, визначений у реквізитах цього договору (п. 4.2. договору).

Визначена в п. 4.1. договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25 - го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 4.3. договору).

Нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору (п. 4.4. договору).

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості (п. 7.1. договору).

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування службовою парковкою (п. 7.2. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію службової парковки (п. 10.1. договору).

Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування службової парковки. Датою втрати чинності даного договору вважати дату 20.12.2022 (п. 10.2. договору).

01.02.2018 сторонами було підписано акт приймання-передачі майданчику для паркування та акт введення в експлуатацію майданчика для паркування комунальної форми власності, відповідно до якого оператор розпочав діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці комунальній власності.

Відповідач не виконував належним чином умови договору, внаслідок чого за період з 01.09.2021 по 30.11.2022 виникла заборгованість у розмірі 15660,00 грн з оплати за користування службовою парковкою.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія № 9/9-102 від 07.09.2022 про сплату заборгованості. Втім, вона була залишена без відповіді та задоволення.

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив наявну у нього заборгованість перед позивачем, останній звернувся із даним позовом до суду.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Станом на час розгляду справи доказів оплати заборгованості у сумі 15 660,00 грн. за організацію та експлуатацію службової парковки за період з 01.09.2021 по 30.11.2022 не надано.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за користування службовою парковкою у сумі 15 660,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

- 3947,18 грн пені за період з 16.06.2022 по 16.12.2022 на підставі ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»;

- 234,00 грн. 1% штрафу, який передбачений п.7.1 договору;

- 2340,00 грн. 10% штрафу, який передбачений п.7.2 договору.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Щодо застосування позивачем статті 231 Господарського кодексу України при розрахунку пені слід відзначити, що положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України стосуються випадків порушення негрошового зобов`язання, натомість у наведеному випадку йдеться про порушення зобов`язання з оплати за користування службовою парковкою, яке за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням.

Крім того, положення статті 231 Господарського кодексу України застосовуються у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення пені у сумі 3947,18 грн пені за період з 16.06.2022 по 16.12.2022 на підставі ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Щодо вимоги позивача про стягнення 234,00 грн. 1% штрафу передбаченого п.7.1 договору, суд звертає увагу, що позивач помилково визначив, що передбачена п.7.1 договору штрафна санкція є штрафом. Даним пунктом договору сторони визначили порядок стягнення саме пені, а не штрафу.

Можливість нарахування штрафу, зокрема 1% від суми заборгованості, п. 7.1. договору не передбачена.

Таким чином, нарахування позивачем штрафу відповідно до п.7.1. договору у розмірі 234,00 грн є необґрунтованим та безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення 2340,00 грн. 10% штрафу передбаченого п.7.2 договору, суд перевіривши розрахунок, прийшов до висновку, що вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі заявленому позивачем.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 26.09.2021 по 16.12.2022 у розмірі 575,34 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 4483,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний не правильно.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що 3% річних та інфляційних втрат позивачем нараховуються на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.09.2021 по 30.11.2022) у розмірі 15 660,00 грн за період з 26.09.2021 по 16.12.2022.

Господарський суд наголошує, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальний розмір боргу (який виник за період з 01.09.2021 по 30.11.2022) у розмірі 15 660,00 грн за період з 26.09.2021 по 16.12.2022 є необґрунтованим, оскільки станом на 26.09.2021 (початкова дата періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат) заборгованість у розмірі 15 660,00 грн ще не виникла.

Розрахунок з розмежуванням сум основного боргу за кожний місяць окремо з відповідними нарахуваннями позивач не подав. Тому суд здійснює перевірку розрахунку в межах заявленого позивачем періоду та визначеної ним бази нарахування - 15 660,00 грн.

Таким чином, оскільки позивач здійснює нарахування на загальний розмір заборгованості (за період з 26.09.2021 по 16.12.2022) у розмірі 15660,00 грн, то початковою датою нарахування має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання з оплати плати за користування службовою парковкою за останній заявлений спірний місяць такого користування, а саме 26.10.2022 (початкова дата прострочення виконання зобов`язання з оплати плати за користування службовою парковкою за листопад 2022 року).

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період з 26.10.2022 по 16.12.2022 у розмірі 66,93 грн та 220,01 грн інфляційних втрат за листопад-грудень 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял-Парк» про стягнення 27 239,52 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял-Парк» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Демидова, 2, код ЄДРПОУ 41135623) на користь Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, 8, ЄДРПОУ 23357437) 15 660 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, штрафу на підставі п. 7.2 договору у розмірі 2 340 (дві тисячі триста сорок) грн. 00 коп., 66 (шістдесят шість) грн 93 коп. 3% річних, 220 (двісті двадцять) грн 01 коп. інфляційних втрат та 1665 (одну тисячу шістсот шістдесят п`ять) грн. 59 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова