Рішення

від 24.03.2023 по справі 911/176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/176/23

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЦ ВОКЗАЛЬНА 11»

про стягнення 131 894,67 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЦ ВОКЗАЛЬНА 11» (відповідач) про стягнення 131 894,67 грн., з яких: основний борг у розмірі 80 378,91 грн; пеня у розмірі 8919,61 грн; 3% річних у розмірі 7037,58 грн; інфляційні втрати у розмірі 35 558,57 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору №5276/1920-ТЕ-17 постачання природного газу від 13.11.2019 в частині оплати за переданий газ у визначений договором строк.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, до суду не звертався.

3.Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 23.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 21.02.2023 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 07.03.2023 (включно).

У зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом Київської області зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку (відповідну інформацію розміщено на сторінці Господарського суду Київської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ko.arbitr.gov.ua/).

Враховуючи наведене, 24.01.2023 ухвала суду про відкриття провадження у справі №911/176/23 від 23.01.2023 була надіслана на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою канцелярії Господарського суду Київської області.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»: https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, відповідача було повідомлено про розгляд справи №911/176/23, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення за наявними у справі матеріалами

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13.11.2019 між Акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та Товариством власників квартир «Троянда» (змінено назву на - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЦ ВОКЗАЛЬНА 11») (споживач) укладено договір постачання природного газу №5276/1920-ТЕ-17, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 5.1 Договору сторони домовились, що оплата за газ здійснюється споживачем включно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 28.01.2020), у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 5.1., 5.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 9.3 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками сторін, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1Договору).

Сторонами до договору було укладено додаткові угоди № 1 від 13.11.2019, № 2 від 09.12.2019, № 3 від 28.12.2019, № 4 від 28.01.2020, № 5 від 24.02.2020, № 6 від 23.03.2020, № 7 від 23.04.2020, якими змінювалась ціна газу, розмір пені тощо.

На виконання умов Договору постачальником у період листопад-грудень 2019 та січень-квітень 2020 поставлено споживачу природний газ на загальну суму 208 578,91 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання передачі природного газу, підписаними між сторонами без зауважень та скріплено їх печатками.

Відповідач своє зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого природного газу не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 80 378,91 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія про сплату заборгованості. Втім, вона була залишена без відповіді та задоволення.

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив наявну у нього заборгованість перед позивачем, останній звернувся із даним позовом до суду.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобов`язання зі своєчасної та повної оплати поставленого природного газу та не спростовано шляхом подання доказів зворотного, суд вважає заявлені вимоги в частині основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 80 378,91 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі у розмірі 8919,61 грн; 3% річних у розмірі 7037,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 35 558,57 грн, нарахованих за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8919,61 грн; 3% річних у розмірі 7037,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 35 558,57 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЦ ВОКЗАЛЬНА 11» про стягнення 131 894,67 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЦ ВОКЗАЛЬНА 11» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вокзальна, 11, код ЄДРПОУ 25655883) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 80 378 (вісімдесят тисяч триста сімдесят вісім) грн 91 коп., пеню у розмірі 8919 (вісім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 61 коп.; 3% річних у розмірі 7037 (сім тисяч тридцять сім) грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 35 558 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 57 коп., судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова