Рішення

від 23.03.2023 по справі 922/1530/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1530/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Базова, будинок 3-А) до Фермерського господарства "Геніївське" (63433, Харківська область, Зміївський район, с. Геніївка, вул. Вільховатка, будинок 28) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Геніївське", в якому просить стягнути з Фермерського господарства "Геніївське" (код ЄДРПОУ 34707897, 63433, с. Геніївка, Зміївський район, Харківська область, вул. Вільховатка, будинок 28) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (код ЄДРПОУ 31852954, 69014, м. Запоріжжя, Запорізька область, вул. Базова, будинок 3-А) за отриманий неоплачений товар - 25374,25 грн., пеню - 2667,12 грн., три відсотки річних - 650,04 грн., інфляційне збільшення боргу - 4883,86 грн., всього 33575,27 грн.. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. позивач також просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов за Договором поставки №32/2742 ОС від 06.04.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1530/22. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.09.2022 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Вказана ухвала вручена відповідачу 20.09.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 248 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

06 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (далі Постачальник, Позивач) та Фермерське господарство «ГЕНІЇВСЬКЕ» (далі Покупець, Відповідач) уклали Договір поставки № 32/2742 ОС (далі - Договір), згідно пункту 1.1. якого на умовах, викладених в цьому Договорі, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому «Товар».

Відповідно до п. 1.2. Договору постачання Товару здійснюється партіями. Постачальник і Покупець погоджують можливість постачання кожної партії Товару, при цьому узгоджується найменування, асортимент, ціна і кількість передбачуваного до поставки Товару.

У разі якщо асортимент передбачуваного до постачання Товару містить більше 3-х (трьох) найменувань, Постачальник має право вимагати надання, а Покупець зобов`язаний надати заявку у письмовій формі (факсограмою, поштовим відправленням, електронною поштою). Заявка надається на фірмовому бланку, підписується повноважним представником Покупця і скріплюється печаткою.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що найменування, асортимент, ціна, кількість Товару вказується в видаткових накладних, виданих Постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію Товару, і завірених підписом повноважного представника Покупця. У кожній видатковій накладній в обов`язковому порядку вказується номер і дата цього Договору.

На вимогу однієї із сторін, умови щодо найменування, асортименту, ціни і кількості Товару, що поставляється, фіксуються в специфікаціях, належно оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно пункту 2.1. Договору ціна Товару за цим Договором встановлюється в гривнях і вказується в рахунку, що пред`являється до оплати Постачальником, на кожну узгоджену, поставлену партію Товару, з відображенням її у відповідній видатковій накладній.

Ціна Товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 2.3. Договору загальна вартість Договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснена відповідно до умов цього Договору та підтверджена видатковими накладними.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що оплата за Товар, поставлений за цим Договором, здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника у порядку і строки, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 3.2, Договору Покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого Товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати Постачальником, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії Товару.

Відповідно до п. 3.4. Договору при здійсненні платежів за цим Договором Покупець у платіжних документах (платіжних дорученнях) зобов`язується вказувати номер та дату Договору, а також номер рахунку, на підставі яких здійснюється платіж.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Товар за цим Договором постачається на мовах DDР, склад Покупця/вантажоодержувача.

Умови поставки розуміються у відповідності з правилами «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також особливостей, що випливають з умов цього Договору.

Згідно з п. 4.4. Договору датою поставки вважається дата передачі Товару, зазначена у відповідній видатковій накладній, що видана Постачальником і завірена підписом повноважного представника Покупця.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками Сторін і діє до 31 грудня 2020 року, або до належного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше. У разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про своє бажання припинити Договір, він вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах. При цьому кількість таких продовжень не обмежується.

Позивач вказує, на виконання Договору, 21 жовтня 2021 року Постачальник поставив Товар за видатковими накладними:

- № 050919 від 21 жовтня 2021 року на суму 16200,22 грн., а Покупець прийняв Товар, який за рахунком на оплату № 058184 від 21 жовтня 2021 року повинен був бути оплачений до 04 листопада 2021 року (включно), але Товар взагалі не був оплачений. Тобто, станом на 22 серпня 2022 року Товар був повністю не оплачений із простроченням строку оплати суми 16200,22 грн. на 291 день;

- № 050920 від 21 жовтня 2021 року на суму 14174,03 грн., а Покупець прийняв Товар, який за рахунком на оплату № 058221 від 21 жовтня 2021 року повинен був бути оплачений до 04 листопада 2021 року (включно), але Товар був оплачений частково на суму 5000,00 грн. 18 лютого 2022 року платіжним дорученням № 592 від 18.02.2022 року. Тобто, станом на 22 серпня 2022 року Товар був оплачений із простроченням строку оплати суми 14174,03 грн. на 105 днів та суми 9174,03 грн. на 186 днів.

Станом на 17 січня 2022 року Сторони склали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2021 року по 17 січня 2022 року, яким підтвердили наявність заборгованості за отриманий Товар у сумі 30374,25 грн.

10 лютого 2022 року на юридичну адресу Покупця рекомендованим листом Постачальником була відправлена Претензія № 04/22 від 09.02.2022 року про виконання зобов`язання по договору поставки № 32/2742 ОС від 06.04.2020 року (далі - претензія), у якій він запропонував покупцю негайно перерахувати суму основного боргу 30374,25 грн. та суму пені - 1458,88 грн. на розрахунковий рахунок постачальника та попередив, що, у разі незадоволення пред`явленої претензії протягом тридцяти календарних днів з моменту її отримання, постачальник буде вимушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

12 лютого 2022 року, згідно даним офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», претензія була отримана покупцем.

18 лютого 2022 року Покупець частково оплатив свій борг на суму 5000,00 грн. платіжним дорученням № 592 від 18.02.2022 року, після чого ані відповіді, ані грошей постачальником від покупця отримано не було.

Отже, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача за отриманий та неоплачений Товар станом на 22 серпня 2022 року склала 25374,25 грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших шлях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору поставки № 32/2742ОС від 06.04.2020 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 30374,25 грн., що підтверджується видатковими накладними № 050919 від 21.10.2021 та № 050920 від 21.10.2021.

Судом також встановлено, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату на суму 5 000,00 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача за отриманий товар складає 25374,25 грн.

В той же час, відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, доказів погашення заборгованості не надав та суму заборгованості не спростував.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за Договором поставки № 32/2742ОС від 06.04.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, а також приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 32/2742ОС від 06.04.2020 в розмірі 25374,25 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2667,12 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору передбачена відповідальність покупця за прострочення здійснення оплати у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з вимогами ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За підрахунками позивача, з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за період з 05.11.2021 по 05.05.2022 стягненню з відповідача підлягає пеня на загальну суму 2667,12грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2667,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 650,04 грн. за період з 05.11.2021 по 22.08.2022 та 4883,86 грн. інфляційних втрат за період листопад 2021 року липень 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, суд зазначає, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 650,04 грн. таінфляційних втрат у розмірі 4883,86 грн.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Геніївське" (код ЄДРПОУ 34707897, 63433, Харківська область, Зміївський район, с.Геніївка, вул. Вільховатка, будинок 28) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл"(код ЄДРПОУ 31852954, 69014, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Базова, будинок 3-А) заборгованість у розмірі 25374,25 грн., пеню у розмірі 2667,12 грн., 3% річних у розмірі 650,04 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 4883,86 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл"(код ЄДРПОУ 31852954, 69014, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Базова, будинок 3-А).

Відповідач: Фермерське господарство "Геніївське" (код ЄДРПОУ 34707897, 63433, Харківська область, Зміївський район, с.Геніївка, вул. Вільховатка, будинок 28).

У зв`язку з введенням Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на території України із 24.02.2022, обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова та об`єктивну неможливість підписання даного рішення у строки, передбачені ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі складено та підписано судом 23.03.2023 за наявної можливості, після встановлення он-лайн доступу суддів та працівників апарату суду до системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Повне рішення складено "23" березня 2023 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/1530/22