Постанова

від 15.03.2023 по справі 760/21604/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 760/21604/18

провадження № 61-7298св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Головне управління юстиції в місті Києві,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей Ірина Михайлівна , на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2022 року в складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління юстиції в місті Києві, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним заповіт від 13 лютого 2016 року № 934, згідно з яким ОСОБА_4 заповіла своє майна ОСОБА_2 , та скасувати його з підстав не усвідомлення заповідачем значення своїх дій та неможливості керувати ними за станом здоров`я.

Короткий зміст ухвал судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року позовну заву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що позивачка та її представник Маслей І. М. , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, втретє не з`явилися в судове засідання, призначене на 07 червня 2022 року, і від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, тому суд вважав процесуально доцільним залишити позов без розгляду.

30 червня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей І. М. , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей І. М. , повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що адвокатом Маслей І. М. до апеляційної скарги не додані документи, які посвідчують її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді, а відтак немає підстав вважати, що вона уповноважена подавати апеляційну скаргу від її імені.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

29 липня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей І. М. , засобами поштового зв`язку, направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2022 року у вказаній справі, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 вказаного Закону, відповідно до якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Отже, правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2020 року в справі № 264/6635/18 (провадження № 61-3598св19).

У матеріалах справи міститься оригінал витягу з угоди про надання правової допомоги від 10 червня 2020 року, укладений між адвокатом Маслей І. М. та ОСОБА_1., у якому чітко визначено, що адвокат Маслей І. М. бере на себе зобов`язання надати правову допомогу ОСОБА_1 як клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: представлення інтересів ОСОБА_1 у всіх судових та правоохоронних органах України, органах досудового розслідування, прокуратур тощо.

Наявність чинного договору про надання правової допомоги від 10 червня 2022 року та видача на його підставі ордерів свідчить про те, що адвокат Маслей І. М. при поданні апеляційної скарги діяла в межах повноважень, наданих їй позивачкою.

Тобто ухвалою апеляційного суду позивачку фактично обмежено у праві на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункти 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

30 червня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей І. М. , не погоджуючись із вказаною ухвалою подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей І. М. , повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Відповідно до витягу з угоди про надання правової допомоги від 10 червня 2020 року клієнт надає адвокату право, зокрема, бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надані законом позивачу/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`являти від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов…; подавати від імені клієнта виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, запити, клопотання, скарги, в тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо (том 1,. а.с. 139).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Зміст наведеної норми права дає підстави для висновку, що учасник справи може брати участь у судовому процесу особисто, з участю представника або без участі такого.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, серед іншого, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявний у матеріалах справи ордер серії КВ № 386841 від 10 червня 2020 року не підтверджує повноваження представника діяти від імені позивача в суді апеляційної інстанції у розумінні положень частини четвертої статті 62 ЦПК України, оскільки виданий на представлення адвокатом Маслей І. М. інтересів ОСОБА_1 у Солом`янському районному суді міста Києва.

Апеляційний суд в ухвалі вказав, що до апеляційної скарги адвокатом Маслей І. М. не додані документи, які посвідчують її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді, а тому відсутні підстави вважати, що вона уповноважена подавати апеляційну скаргу від її імені.

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на такі міркування.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За правилами частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року в справі № 264/6635/18 (провадження № 61-3598св19).

У матеріалах справи наявний витяг з угоди про надання правової допомоги від 10 червня 2020 року, укладеної між адвокатом Маслей І. М. та ОСОБА_1. (том 1, а.с. 139).

За пунктом 1 вказаної угоди адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту шляхом представлення інтересів ОСОБА_1 , зокрема, у всіх судових та правоохоронних органах.

Пунктом 2 угоди визначено, що клієнт надає адвокату право, зокрема оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду, підписувати та подавати від імені клієнта та його інтересах усі необхідні документи, у тому числі апеляційну скаргу.

Вирішуючи питання, чи подана апеляційна скарга особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписана особою, яка не має права її підписувати, суд зобов`язаний з`ясувати питання наявності в особи таких процесуальних повноважень. Відсутність у матеріалах справи документа, що посвідчує повноваження представника (ордеру), не свідчить про відсутність у нього процесуальних повноважень на подання апеляційної скарги чи підписання її (за наявності договору про надання правової допомоги, яким визначені відповідні повноваження), проте є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з метою підтвердження таких повноважень перед судом.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 703/281/18 (провадження № 61-44603св18), від 20 травня 2020 року у справі № 520/11358/15-ц (провадження № 61-1397св19), від 09 грудня 2020 року у справі № 758/5491/19 (провадження № 61-16548св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 753/92/21 (провадження № 61-14354св21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що повернення апеляційної скарги з підстав, визначених апеляційним судом, за наявності у матеріалах справи витягу з угоди про надання правової допомоги, яким визначено право адвоката представляти інтереси його довірителя (позивача) в судах всіх інстанцій та оскаржувати судові рішення, в тому числі шляхом подання апеляційної скарги, непропорційно обмежило право позивачки на доступ до правосуддя з метою захисту її прав та інтересів шляхом оскарження рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

Таким чином колегія суддів вважає, що поданими представником ОСОБА_1 - Маслей І. М. документами підтверджено її повноваження на представництво інтересів позивачки у суді апеляційної інстанції, а тому, повертаючи апеляційну скаргу відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ордер на надання правової допомоги не підтверджує повноваження представника діяти від імені позивачки в суді апеляційної інстанції, оскільки виданий на представництво інтересів ОСОБА_1 у Солом`янському районному суді міста Києва, не надавши при цьому оцінки наявному в матеріалах справи витягу з угоди про надання правової допомоги від 10 червня 2020 року.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою та підлягає скасуванню.

Разом із тим, колегія суддів Верховного Суду вважає, що справа не підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, виходячи з такого.

Як видно з матеріалів справи 30 липня 2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто ухвала суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вже переглянута в апеляційному порядку та скасована, а повторний перегляд судового рішення за апеляційною скаргою цієї ж особи нормами ЦПК України не передбачено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Маслей Ірина Михайлівна , задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2022 року скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук